Рішення

від 26.04.2012 по справі 5010/225/2012-2/7

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2012 р. Справа № 5010/225/2012-2/7

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О.М., при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АСАТ", вул. Богдана Хмельницького, 23/6, м. Київ, 04070, в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "АСАТ", вул. Зелена, 149Б, м. Львів, 79035

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 юридична адреса:АДРЕСА_1 фактична адреса: АДРЕСА_2

про стягнення боргу у сумі 10 513,09 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: представники не з"явилися.

від відповідача: представники не з"явилися.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АСАТ" в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "АСАТ"(далі Позивач) звернулося до суду з вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця - ОСОБА_1 (далі Відповідач) боргу у сумі 10 513,09 грн., з яких: 9788,20 грн. - борг за поставлений товар згідно угоди купівлі-продажу №ЛФ-022 від 26.05.2011р.; 117,55 грн. - 3% річних за період з 25.08.11 по 09.02.12 та 607,34 грн. - пені за період прострочки з 25.08.11 по 09.02.12.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, однак, явка його ухвалою від 12.04.12 визнавалася на власний розсуд, в попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з"явився, витребуваних судом документів не подав, про причини неявки не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - ухвалою від 12.04.2012р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення наявне в матеріалах справи (а.с.43).

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом

встановлено:

З матеріалів справи вбачається, що 26.05.11 між сторонами була укладена угода купівлі-продажу №ЛФ-022, згідно п. 1 якої продавець передає у власність, а покупець приймає і оплачує у визначений термін товар в кількості, якості, асортименті і на умовах, визначених даною угодою

Згідно п. 2 угоди кількість, сортимент та ціна товару визначаються сторонами кожного разу окремо і вказуються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною угоди. Вартість доставки товару не входить в загальну ціну і оплачується покупцем окремо. Оплата вартості доставки здійснюється згідно рахунка, виставленого продавцем і товарно-транспортної накладної.

На виконання умов вказаної угоди позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 9788,2 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №ЛВ0923 від 10.08.11 та №ЛВ1087 від 09.09.11 та (а.с.15,18).

Покупець зобов'язаний оплатити вартість товару шляхом перерахування 100% вартості товару на банківський рахунок продавця, вказаний у даній угоді, протягом 10 банківських днів з моменту відвантаження товару Покупцю (п.3 угоди), чого відповідач не зробив, чим порушив умови укладеного договору.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

Якщо у зобов"язанні встановлено строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував, тому суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 9788,2 грн. заборгованості за переданий товар обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Слід визнати обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 117,55 грн. - 3% річних за період з 25.08.11 по 09.02.12 та 607,34 грн. - пені за період прострочки з 25.08.11 по 09.02.12, враховуючи наступне:

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.7 угоди за прострочення оплати покупець оплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від суми належної до оплати за кожен день прострочки.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 статті 232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що позивачем дотримано.

Судом перевірено правильність нарахування пені та 3% річних по кожній накладній.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З врахуванням вищенаведеного, слід стягнути з відповідача 9788,20 грн. боргу за поставлений товар, 117,55 грн. - 3% річних та 607,34 грн. - пені.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 1609,5 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193,230,232 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549, 610, 612, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.33, 34,43, 44, 49,75 ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АСАТ»в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "АСАТ" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 10 513,09 грн. заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1 фактична адреса: АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСАТ»(м.Київ, вул.Б.Хмельницького,23/6, код 14326366) в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "АСАТ" (вул.Зелена, 149 Б, м.Львів, 79035, код 26454572) -9788 (дев"ять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 20 коп.- основного боргу; 607 (шістсот сім) грн. 34 коп. пені,117 (сто сімнадцять) грн. 55 коп. - 3% річних та 1609 (одну тисячу шістсот дев"ять) грн. 50 коп. - судового збору.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Круглова О. М.

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"