Рішення

від 17.04.2012 по справі 33/192

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/192 17.04.12 Суддя Мудрий С.М. , розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Сведбанк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Голденграунд"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

товариство з обмеженою відповідальністю "Меджестік"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю № 508 від 16.12.2011 року;

ОСОБА_2- представник за довіреністю № 510 від 16.12.2011 року;

ОСОБА_3 -представник за довіреністю № 416 від 19.09.2011 року;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Сведбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Голденграунд" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18.05.2007 року між акціонерно-комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Сведбанк", банк за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю "Меджестік" (позичальник за договором) укладено кредитний договір № 6/42353/Н-191206/К (далі - кредитний договір), відповідно до якого розмір кредитної лінії - 30 000 000 дол. США, строк користування кредитною лінією - з 18.05.2007 року по 17.05.2010 року, плата за користування кредитною лінією - 12% річних, цільове призначення кредиту - рефінансування кредитної заборгованості, фінансування інвестиційної діяльності.

В подальшому між банком та позичальником укладалися додаткові договори до кредитного договору, що змінювали та/або доповнювали окремі умови кредитного договору (далі - додаткові договори), а саме : додатковий договір № 1 від 31.03.2009 року, додатковий договір № 2 від 03.04.2009 року, додатковий договір № 3 від 17.06.2009 року, додатковий договір № 4 від 17.07.2009 року, додатковий договір № 5 від 17.07.2009 року, додатковий договір № 6 від 30.07.2009 року, додатковий договір № 7 від 31.07.2009 року, додатковий договір № 8 від 31.07.20109 року, додатковий договір № 9 від 14.08.2009 року, додатковий договір № 10 від 31.12.2009 року, додатковий договір № 11 від 19.01.2011 року.

З урахуванням вищезгаданих змін, доповнень та відповідно п. 1.2 кредитного договору, банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється, в розмірі 31 806 197,28 дол. США, який змінюється відповідно до Графіку, викладеного в додатку № 6 до кредитного договору.

Строк користування кредитною лінією встановлено з 18.05.2007 року по 17.05.2011 року (п.1.3. договору).

Плата за користування кредитною лінією становить 4 % річних.

На виконання зобов'язань за кредитним договором позивач надав позичальнику грошові кошти, що підтверджується меморіальними валютними ордерами.

Відповідно до п.3.3. кредитного договору, проценти за користування кредитною лінією сплачуються щомісячно до 05 числа (включно) за попередній місяць (з 9.00 до 18.00 години) і на дату повернення кредитної лінії.

Умовами п.п.4.2., 4.4. кредитного договору встановлено, що платежі щодо погашення кредитної лінії та сплати процентів здійснюються у повному розмірі та вважаються здійсненими в встановлений строк, якщо їх сума в повному розмірі надійшла на рахунок банку в день, обумовлений в договорі.

Пункт 6.1. кредитного договору передбачає, що у випадку ненадходження на рахунок суми заборгованості за кредитною лінією та по сплаті процентів у строки, визначені в кредитному договорі, позичальник, незалежно від наявності його вини у невиконанні чи неналежному виконанні зобов'язань за договором сплачує банку пеню в розмірі подвійної процентної ставки за кредитною лінією, зазначеної у п.1.4., що діє на момент прострочення відповідного платежу від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення, при цьому кількість днів року приймається рівною 360. Пеня сплачується в національній валюті по курсу НБУ на день сплати.

Таким чином, станом на 17.06.2011 року, у позичальника перед банком обліковується прострочена заборгованість по тілу кредиту в розмірі 31 090 156,18 дол. США, заборгованість по процентах в розмірі 162 359,69 дол. США, пеня в розмірі 1 473 362,55 дол. США, та прострочена комісія по кредиту в розмірі 36 043 891,09 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між відкритим акціонерним товариством «Сведбанк»та товариством з обмеженою відповідальністю «Голденграунд»(іпотекодавець за договором) 31.03.2009 року укладено іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (реєстраційний № 579), відповідно до умов якого на забезпечення виконання кредитного договору № 6/42353/Н-19136/К від 18.05.2007 року іпотекодавець передав в іпотеку банку земельну ділянку загальною площею 4, 5861 га, що розташована за адресою: Черкаська обл., Черкаський район, с. Свидівок, вул. Дахнівська, 21.

Відповідно до вищевикладеного, публічне акціонерне товариство "Сведбанк" звернулось до суду, з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості товариством з обмеженою відповідальністю "Меджестік" за кредитним договором № 6/42353/Н-19136/К від 18.05.2007 року в розмірі 32 725 878,42 дол. США та 36 043 891,09 грн. заборгованості по комісії, шляхом проведення прилюдних торгів.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.07.2011 року порушено провадження у справі № 33/192 та залучено до участі у справі товариство з обмеженою відповідальністю "Меджестік" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, розгляд справи призначено на 06.09.2011 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.09.2011 року, у зв'язку із неявкою представника відповідача у судове засідання, розгляд справи відкладено на 13.09.2011 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.09.2011 року зупинено провадження у справі № 33/192 до вирішення пов'язаної з нею справи № 42/244 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Меджестік" до публічного акціонерного товариства "Сведбанк" про визнання договору недійсним.

Постановою Київського апеляційного суду від 25.10.2011 року, ухвалу господарського суду м. Києва від 13.09.2011 року у справі № 33/192 залишено без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.01.2012 року касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Сведбанк»з доданими до неї документами повернуто скаржнику.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.03.2012 року провадження у справі № 33/192 поновлено, розгляд справи призначено на 26.03.2012 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.03.2012 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача та третьої особи, та невиконанням останніми вимог суду, розгляд суду відкладено на 17.04.2012 року.

В судове засідання 17.04.2012 року з'явились представники позивача на надали пояснення по суті спору, відповідно до яких в повному обсязі підтримали заявлені позовні вимоги та просили суд в рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Меджестік" за кредитним договором № 6/42353/Н-19136/К від 18.05.2007 року в сумі 32 338314,73 дол. США та 36 043 891,09 грн. заборгованості по комісії, звернути стягнення на предмет іпотеки, належний товариству з обмеженою відповідальністю "Голденграунд", шляхом продажу на прилюдних торгах, а також стягнути з відповідача 25 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, вимоги суду не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

18.05.2007 року між акціонерно-комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" (банк за договорами) та товариством з обмеженою відповідальністю "Меджестік" (позичальник за договорами) укладено кредитний договір № 6/42353/Н-191206/К (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого банк має право надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що не відновлюється на строк та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов'язався повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені даним договором.

В подальшому між банком та позичальником укладалися додаткові договори до кредитного договору, що змінювали та/або доповнювали окремі умови кредитного договору, а саме : додатковий договір № 1 від 31.03.2009 року, додатковий договір № 2 від 03.04.2009 року, додатковий договір № 3 від 17.06.2009 року, додатковий договір № 4 від 17.07.2009 року, додатковий договір № 5 від 17.07.2009 року, додатковий договір № 6 від 30.07.2009 року, додатковий договір № 7 від 31.07.2009 року, додатковий договір № 8 від 31.07.20109 року, додатковий договір № 9 від 14.08.2009 року, додатковий договір № 10 від 31.12.2009 року, додатковий договір № 11 від 19.01.2011 року.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень п. 1.1 статуту публічного акціонерного товариства «Сведбанк»(нова редакція), затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів АТ «Сведбанк»(публічне) (протокол № 49 від 11.08.2011 року), рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 30.04.2007 року відкрите акціонерне товариство «ТАС-Комерцбанк», у зв'язку з приведенням статуту у відповідність до норм Закону України «Про акціонерні товариства»змінило своє найменування на публічне акціонерне товариство «Сведбанк», яке виступає правонаступником прав по всіх правах та зобов'язаннях ВАТ «Сведбанк».

Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 15.10.2007 року акціонерний комерційний банк «ТАС-Комерцбанк»змінив своє найменування на відкрите акціонерне товариство «Сведбанк», який виступає правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях АКБ «ТАС-Комерцбанк».

Відповідно п. 1.2. кредитного договору, розмір кредитної лінії складає 30 000 000,00 дол. США, який змінюється відповідно до графіку, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 1.4. кредитного договору із змінами та доповненнями, плата за користування кредитною лінією у вигляді процентів становить 12 % річних, з 31.12.2009 -4 % річних.

Строк користування кредитною лінією встановлено з 18.05.2007 року по 17.05.2011 року включно (п. 1.3. кредитного договору із змінами та доповненнями).

У відповідності до положень п. 2.2. кредитного договору, кредитна лінія використовується на цілі вказані в п. 1.5. договору, а саме на рефінансування кредитної заборгованості та фінансування інвестиційної діяльності, на умовах строковості, платності, повернення, цільового характеру використання та забезпеченості.

Положеннями п. 3.1. кредитного договору, визначено, що проценти за користування кредитною лінією нараховується виходячи з розміру процентної ставки, встановленої згідно п. 1.4. даного договору, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення кредитної лінії.

Відповідно п. 3.3. кредитного договору із змінами та доповненнями, проценти за користування кредитною лінією сплачується щомісячно до 05 (з 17.07.2009 року -до 25) числа за попередній місяць (з 9.00 до 18.00 години) і на дату повернення кредитної лінії.

У відповідності до положень п. 7.17.1. кредитного договору в редакції додаткового договору № 10 від 31.12.2009 року, сторони узгодили, що за управління кредитною лінією позичальник сплачує банку комісію в розмірі 10 % річних від заборгованості, встановленої з дати підписання цього додаткового договору, яка нараховується та сплачується одночасно з повним погашенням кредитної лінії, але не пізніше 17.05.2011 року.

За реконструктуризацію кредитної лінії позичальник сплачує банку комісію в розмірі 300 000,00 дол. США і встановленням наступних строків оплати: 100 000,00 дол. США до 31.03.2011 року, 100 000,00 дол. США до 30.04.2011 року, 100 000,00 дол. США до 17.05.2011 року. Комісія сплачується у національній валюті України по курсу НБУ на день сплати (п. 7.17.2. кредитного договору в редакції додаткового договору № 10 від 31.12.2009 року).

На виконання умов кредитного договору, позивач надав товариству з обмеженою відповідальністю «Меджестік»кредитні кошти, що підтверджується, наявними в матеріалах справи меморіальними валютними ордерами.

Судом встановлено, що в порушення умов кредитного договору та норм чинного законодавства України, позичальник не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, в зв'язку з чим станом на 17.06.2011 року в останнього виникла заборгованість по кредиту в розмірі 31 090 156,18 доларів США, по відсотками за користування кредитом в розмірі 66 031,69 доларів США, а також по комісії за управління кредитною лінією в розмірі 36 043 891,12 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності строкової заборгованості за кредитним договором № 6/42353/Н-19136/К від 18.05.2007 року по кредиту в розмірі 31 090 156,18 дол. США, по відсотками за користування кредитом в розмірі 66 031,69 дол. США, а також по комісії за управління кредитною лінією в розмірі 36 043 891,12 грн., позичальника перед банком належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за кредитним договором позивач нарахував позичальнику пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 1 116 816,32 дол. США та пеню за несвоєчасну сплату процентів в сумі 65 310,54 дол. США.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Положеннями п. 6.1. кредитного договору передбачено, що у випадку ненадходження на рахунок банку суми заборгованості за кредитною лінією та процентів в строки, визначені у п.п 1.3., 3.3., 4.1., 8.1. та 8.2. даного договору, позичальник незалежно від наявності його вини у невиконанні чи неналежному виконанні зобов'язань за цим договором, сплачує пеню в розмірі подвійної процентної ставки за кредитною лінією, зазначеної у п.1.4. договору, що діє на момент прострочення відповідного платежу від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення, при цьому кількість днів року приймається рівною 360. Пеня сплачується в національній валюті по курсу НБУ на день сплати.

Дії позичальника є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З огляду на вищевикладене та наявність строкової заборгованості по кредиту в розмірі 31 090 156,18 дол. США та по відсотками за користування кредитом в розмірі 66 031,69 дол. США суд задовольняє вимогу позивача про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 1 116 816,32 дол. США та пені за несвоєчасну сплату процентів в сумі 65 310,54 дол. США за розрахунком позивача.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

31.03.2009 року між відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» (іпотекодержатель за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Голденграунд» (іпотекодавець за договором) укладено іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (реєстраційний № 579), що забезпечує належне виконання іпотекодавцем вимог іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № 6/42353/Н-19136/К від 18.05.2007 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Меджестік" та іпотекодержателем, а також всіх додаткових угод, що будуть укладені до нього, в тому числі щодо: повернення позичальником іпотекодержателю кредиту в сумі 30 000 000,00 дол. США; сплати позичальником процентів за користування кредитом в порядку та строки, визначені кредитним договором; виконання позичальником інших зобов'язань, передбачених кредитним договором в повному обсязі, на умовах і в строки визначені в кредитному договорі; а також відшкодування позичальником будь-яких витрат та збитків іпотекодержателя, пов'язаних з неналежним виконанням позичальником або іпотекодавцем умов кредитного договору та/або цього договору та витрат іпотекодержателя, пов'язаних зі зверненням стягнення на предмет іпотеки за цим договором, у тому числі витрат на утримання і збереження предмета іпотеки.

Відповідно до умов п. 2. іпотечного договору, іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю земельну ділянку загальною площею 4, 5861 га, що розташована за адресою: Черкаська обл., Черкаський район, с. Свидівок, вул. Дахнівська, 21, яка є власністю іпотекодавця на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ № 022641 від 15.05.2008 року, виданого відділом земельних ресурсів у Черкаському районі Черкаській області, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11.04.2008 року № 1382. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 040879600014. Цільове призначення земельної ділянки -під розміщення культурно-оздоровчого комплексу та ресторану з актовою залою; кадастровий № 7124986000:04:005:0010.

Згідно п. 3. іпотечного договору, грошова оцінка земельної ділянки, відповідно до звіту про незалежну грошову оцінку земельної ділянки від 16.03.2009 року, складає 14 760 362,85 грн.

Положеннями п. 5. іпотечного договору встановлено, що сторони на дату укладання даного договору оцінюють предмет іпотеки в 1 376 000,00 дол. США, що за курсом Національного банку України на день укладання цього договору становить у еквіваленті 10 595 200,00 грн.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку»визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно ст. 7 ЗУ «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Згідно ч. 1 статті 12 ЗУ «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до пункту 10.3. іпотечного договору, у разі невиконання позичальником умов кредитного договору та/або іпотекодавцем умов даного договору іпотекодержатель вправі звернути стягнення на предмет іпотеки та задовольнити за рахунок його вартості свої вимог у повному обсязі, включаючи суму кредиту та будь-яке збільшення цієї суми відповідно до умов кредитного договору, проценти за користування кредитом, пеню та інші платежі і санкції, що передбачені та/або випливають з кредитного договору, також всі витрати, пов'язані із зверненням стягнення на предмет іпотеки в тому числі з вчиненням виконавчого напису, його реалізацію та вартість послуг незалежного експерта -суб'єкта оціночної діяльності.

У відповідності до пункту 12. іпотечного договору, за вибором іпотекодержателя звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися за рішенням суду, у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса та згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, укладеним шляхом здійснення застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною 1 статті 33 ЗУ «Про іпотеку»передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 статті 33 ЗУ «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 35 ЗУ «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності у товариства з обмеженою відповідальністю "Меджестік" заборгованості за кредитним договором № 6/42353/Н-19136/К від 18.05.2007 року по кредиту в розмірі 31 090 156,18 дол. США, по відсотками за користування кредитом в розмірі 66 031,69 дол. США, по комісії за управління кредитною лінією в розмірі 36 043 891,12 грн., а також пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 1 116 816,32 дол. США та пені за несвоєчасну сплату процентів в сумі 65 310,54 дол. США належним чином доведений, документально підтверджений і позичальником та відповідачем не спростований та враховуючи, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 6/42353/Н-19136/К від 18.05.2007 року між відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» (іпотекодержатель за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Голденграунд» укладено іпотечний договір від 31.03.2009 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (реєстраційний № 579), тому позовні вимоги позивача про звернення стягнення на передане в іпотеку майно в рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Меджестік" визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню шляхом проведення реалізації на прилюдних торгах.

Відповідно до ч.1 статті 39 ЗУ «Про іпотеку»та ч.2 статті 25 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Встановити спосіб реалізації предметів іпотеки шляхом їх продажу на прилюдних торгах.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України (чинного на дату звернення позивача з позовом до суду), судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України (чинного на дату звернення позивача з позовом до суду), витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 31.03.2009 року посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (реєстраційний № 579), укладеним між відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Голденграунд», предметом якого є земельна ділянка загальною площею 4, 5861 га, що розташована за адресою: Черкаська обл., Черкаський район, с. Свидівок, вул. Дахнівська, 21, яка є власністю товариства з обмеженою відповідальністю «Голденграунд»на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ № 022641 від 15.05.2008 року, виданого відділом земельних ресурсів у Черкаському районі Черкаській області, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11.04.2008 року № 1382. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 040879600014; кадастровий № 7124986000:04:005:0010, в рахунок задоволення грошових вимог публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (03057, м. Київ, вул. Олександра Довженка, 18, ідентифікаційний код 02573533) за кредитним договором № 6/42353/Н-19136/К від 18.05.2007 року по кредиту в розмірі 31 090 156 (тридцять один мільйон дев'яносто тисяч сто п'ятдесят шість) дол. США 18 центів (за курсом НБУ станом на 17.06.2011 року складає 247 897 360,00 грн.), по відсотками за користування кредитом в розмірі 66 031 (шістдесят шість тисяч тридцять один) дол. США 69 центів (за курсом НБУ станом на 17.06.2011 року складає 526 503,68 грн.), по комісії за управління кредитною лінією в розмірі 36 043 891 (тридцять шість мільйонів сорок три тисячі вісімсот дев'ятсот одна) грн.12 коп., по пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 1 116 816 (один мільйон сто шістнадцять тисяч вісімсот шістнадцять) дол. США 32 центи (за курсом НБУ станом на 17.06.2011 року складає 8 904 934,93 грн.) та по пені за несвоєчасну сплату процентів в сумі 65 310 (шістдесят п'ять тисяч триста десять) дол. США 54 центи (за курсом НБУ станом на 17.06.2011 року складає 5 206 779,54 грн.).

Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки - земельна ділянка загальною площею 4, 5861 га, що розташована за адресою: Черкаська обл., Черкаський район, с. Свидівок, вул. Дахнівська, 21, кадастровий № 7124986000:04:005:0010, шляхом їх продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною в розмірі 10 595 200,00 грн.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Голденграунд»(04074, м. Київ, вул. Сокальська, 4, ідентифікаційний код 35488222) на користь публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (03057, м. Київ, вул. Олександра Довженка, 18, ідентифікаційний код 02573533) 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та також 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання: 24.04.2012 року.