Рішення

від 11.04.2012 по справі 5011-52/1001-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-52/1001-2012 11.04.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євростенд»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Релайф», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Армаком»про стягнення 501 790, 00 грн., за участю представників позивача -ОСОБА_2, довіреність № б/н від 31.03.2012 року, ОСОБА_3, довіреність № б/н від 31.03.2012 року, відповідача -не з'явився, третьої особи -не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 501 790, 00 грн. боргу у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з оплати вартості отриманого товару за договором поставки № 11 від 09 липня 2009 року та договору про переведення боргу від 05 квітня 2011 року.

Одночасно з поданням позовної заяви позивач подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій просив суд накласти арешт на грошові кошти відповідача в сумі 501 790, 00 грн.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не надано суду належних доказів наявності обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.01.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 27.02.2012 року.

У судовому засіданні 12.03.2012 року відповідачем було надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2012 року розгляд справи відкладено на 11.04.2012 року та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Армаком».

11.04.2012 року через канцелярію суду від позивача надійшло уточнення позовних вимог, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача крім основного боргу у розмірі 501 790, 00 грн. боргу ще додатково 38 431, 50 грн. пені.

Відповідно до статті 22 ГПК України позивачу надано право до винесення рішення по суті, зокрема, змінити предмет або підставу позову, збільшити розмір позовних вимог.

Проте, у вищезазначеній заяві позивачем додатково заявлено іншу нову вимогу із самостійним предметом та підставами.

Разом з тим, одночасна зміна і предмета, і підстав позову процесуальним законодавством не допускається.

Вимога позивача про стягнення з відповідача пені є додатковою вимогою, оскільки позивачем у позовній заяві не зазначалась.

Тому, заява позивача про уточнення позовних вимог (збільшення позовних вимог) не приймається до розгляду та не враховується при прийнятті рішення.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 11.04.2012 року не з'явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представників відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09 липня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євростенд»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Армаком»(покупець) було укладено договір поставки № 11, за умовами якого постачальник зобов'язується поставляти товари, виробництва ТОВ «Євростенд», у відповідності до погодженого сторонами зразку згідно специфікації до цього договору, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати поставлений товар.

Згідно п. 4.1. договору ціна товару узгоджується сторонами окремо при поставці кожної партії товару та зазначається у специфікаціях на товар, які є невід'ємними частинами цього договору.

Відповідно до п. 4.2. договору розрахунок покупцем за поставлену партію товару, здійснюється у національній валюті країни в безготівковому вигляді, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника на протязі 10 календарних днів з дня поставки товару, якщо інший порядок розрахунків не вказаний в специфікації.

Загальна сума договору розраховується шляхом складання вартості окремих партій товару, що вказані у Специфікаціях (п. 4.3.).

У відповідності до п. 5.4. договору датою поставки товару є дата, що зазначається у видатковій накладній на партію товару.

Згідно п. 6.1. договору товар вважається прийнятим по кількості відповідно до кількості, вказаної у специфікаціях та видаткових накладних, по якості -відповідно до якості, вказаної у сертифікаті, який посвідчує відповідність товару погодженим вимогам.

Відповідно до п. 10.1. договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дня його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1 цього договору та діє до 31 грудня 2010р. (включно), але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Позивачем на виконання умов договору було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Армаком»товар на загальну суму 500 000, 00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000029 від 27.01.2011 року, № РН-0000032 від 27.01.2011 року, № РН-0000044 від 01.02.2011 року, № РН-0000048 від 03.02.2011 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Армаком»за поставлений товар вартістю 500 000, 00 грн. не розрахувався.

05.04.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Армаком»(первісний боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Релайф»(новий боржник) було укладено договір про переведення боргу, за умовами якого первісний боржник перевів борг за договором поставки № 11 від 09.07.2009р., укладений між первісним боржником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євростенд»(кредитор), а новий боржник прийняв на себе зобов'язання за названим у цьому пункті договором.

Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором від 05.04.2011 року про переведення боргу не виконав і має заборгованість перед позивачем за даним договором у розмірі 500 000, 00 грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки № 11 від 09.07.2009р. та за договором про переведення боргу від 05.04.2011 року складає 500 000, 00 грн.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що поставка товару за спірними видатковими накладними здійснювалась не на виконання договору поставки № 11 від 09.07.2009р. у зв'язку з зазначенням у видаткових накладних, що поставка товару здійснюється за договором № 11 від 09.07.10р., оскільки зазначення 2010 року у видаткових накладних є технічною помилкою, про що відповідача було повідомлено позивачем листом № 82 від 04.04.2012 року.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки обґрунтовані, проте підлягають задоволенню частково у розмірі 500 000, 00 грн., оскільки доказів поставки товару на суму 1 790, 00 грн. позивачем суду не надано.

Доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Релайф»(03026, м. Київ, вул. Червонопрапорна, буд. 94-А, код 37118958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євростенд»(25005, Кіровоградська обл., м. Кіровоград, вул. Добровольського, буд. 2, код 34629374) 500 000 (п'ятсот тисяч) грн. 00 коп. боргу, 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.О. Чебикіна