Рішення від 27.04.2012 по справі 13/108-53/103-2012

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 13/108-53/103-2012 27.04.12 За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮніТім"

про стягнення 96 458,63 грн.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮніТім"

до Товариства обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група"

про стягнення 49141,54 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_1 -представник за довіреністю № 21 від 26.01.12.

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): не з'явився.

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮніТім" заборгованості за Договором № 210108-1 від 21.01.2008 про поставку обладнання та виконання монтажних робіт в розмірі 96 458,63 грн., в тому числі 79936,20 грн. попередньої оплати, 15098,91 грн. пені, 624,16 грн. 3% річних та 799,36 грн. збитків від інфляції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами Договору № 210108-1 від 21.01.2008 позивачем здійснено передоплату, проте відповідач взятого на себе зобов'язання щодо поставки товару та здійснення монтажних робіт не виконав. У зв'язку з простроченням поставки та виконанням робіт позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню, інфляційні та річні.

28.04.2011 року до канцелярії суду відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮніТім" для сумісного розгляду з первісним у справі № 13/108 було подано зустрічний позов до Товариства обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" заборгованості за Договором № 210108-1 від 21.01.2008 про поставку обладнання та виконання монтажних робіт в розмірі 49141,54 грн., в тому числі 37358,40 грн. основного боргу, 372,40 грн. збитків від інфляції, 2674,45 грн. 3% річних, 8735,11 грн. пені.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач за зустрічним позовом поставив товар у відповідності до умов Договору № 210108-1 від 21.01.2008 відповідачу за зустрічним позовом та виконав роботи по монтажу поставленого товару (дверей). У зв'язку з чим позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом суму основної заборгованості по Договору, пеню, 3% річних та збитки від інфляції.

У відзиві на зустрічний позов поданий в судовому засіданні 12.05.2011, відповідач зазначає, що роботи з монтажу дверей виконано неякісно та не повному обсязі. Позивачем був зроблений монтаж лише 70 дверей по Договору.

У відзиві на зустрічний позов поданий 31.05.2011 представник відповідача по зустрічному позову зазначив, що акт про виконані роботи по монтажу дверей до відповідача за зустрічним позовом не надходив, роботи з монтажу дверей виконано неякісно та не в повному обсязі, таким чином зустрічні позовні вимоги не обґрунтовані та позивачем по зустрічному позову не надано жодного доказу який би підтвердив наявність заборгованості.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.06.2011 у справі № 13/108 первісний позов задоволено частково, в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 09.11.2011 рішення Господарського суду м. Києва від 02.06.2011 у справі № 13/108 змінено.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2012 постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2011 та рішення Господарського суду м. Києва від 02.06.2011 скасовано, справу передано на новий розгляд.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду м. Києва № 04-1/199 від 24.02.2012, по справі № 13/108 призначено повторний автоматичний розподіл та справу № 13/108, відповідно до автоматичного розподілу передано судді Грєховій О. А.

Ухвалою суду від 27.02.2012 справу прийнято до провадження, справі присвоєно № 13/108-53/103-2012, розгляд справи призначено на 12.03.2012.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 12.03.2012 представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) розгляд справи було відкладено на 02.04.2012.

Ухвалою суду від 02.04.2012 відкладено розгляд справи на 27.04.2012.

12.03.2012 від позивача за зустрічним позовом надійшли письмові пояснення на позов, в яких позивач зменшив розмір позовних вимог, а саме позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача 79936,20 грн. авансу, 4730,36 грн. пені, 624,16 грн. 3% річних та 799,36 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, суд приймає уточнений розрахунок розміру позовних вимог, як заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Представник позивача за первісним позові в судове засідання 27.04.2012 з`явився, підтримав заявлені первісні позовні вимоги та заперечив проти зустрічного позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) в засідання суду не з'явився, причини неявки суду невідомо.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 27.04.2012 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача за первісним (відповідача за зустрічним) позовом, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

Щодо первісного позову.

21.01.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" (надалі -позивач за первісним позовом, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮніТім" (надалі -відповідач за первісним позовом, виконавець) було укладено договір № 210108-1 на поставку обладнання та виконання монтажних робіт, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується передати у власність замовника протипожежні та не вогнестійкі двері та виконати монтажні роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити обладнання та роботи (п. 1.1. Договору).

Асортимент, кількість, комплектність, ціна обладнання та вартість робіт вказана в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору (Додаток № 1, Додаток № 2).

До матеріалів справи додано специфікації до договору, відповідно до яких вартість поставленого обладнання та монтажних робіт становить 433 750,60 грн.

Відповідно до п. 3.1. Договору, поставка обладнання здійснюється виконавцем протягом 80 календарних днів з дати отримання авансового платежу відповідно до п. 2.2.1 даного договору та погодженої специфікації.

Як вбачається з п. 2.2.1. Договору, протягом 3 банківських днів після підписання даного Договору замовник сплачує виконавцю аванс в розмірі 100% вартості обладнання, вказаного в специфікаціях.

Монтаж обладнання здійснюється виконавцем протягом 25 робочих днів з моменту поставки за умови надання замовником належним чином підготовленого об'єкта та виконання п. 2.2.2., п.п. 4.2.1-4.2.4 даного договору.

Після поставки обладнання перед початком робіт замовник сплачує виконавцю 30% вартості робіт, визначеної даним Договором (п. 2.2.2. Договору).

Замовник зобов'язується: сплатити виконавцю вартість обладнання і робіт в розмірах, і в строки, встановлені даним Договором (п. 4.2.1. Договору); надати та погодити з виконавцем проектну документацію (ескізи, креслення, технічне завдання) до початку виконання робіт (п. 4.2.2. Договору); забезпечити готовність на об'єкті достатню для виконання виконавцем монтажних робіт по даному договору (п. 4.2.3. Договору; передати виконавцю підготовлені пройоми для монтажу обладнання, відповідно розмірам, визначеним в рекомендації з підготовки пройомів для монтажу обладнання ( п. 4.2.4. Договору).

Як вбачається з п. 2.2.3. Договору, протягом 3 банківських днів після підписання акту приймання-передачі робіт замовник здійснює кінцевий розрахунок з виконавцем.

17.04.2008 року між сторонами у справі було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до умов якої сторони домовилися про поставку та монтаж додаткової кількості дверей відповідно до специфікації.

До матеріалів справи додано специфікації до Додаткової угоди № 1 до Договору, відповідно до яких вартість поставленого обладнання та монтажних робіт становить 77 367,36 грн.

Як встановлено судом, позивач за первісним позовом, у відповідності до умов Договору та Додаткової угоди, перерахував на користь відповідача 476 328,50 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що виконавець (відповідач) поставив позивачу двері на суму 384 770,41 грн.: 206 050,29 грн. відповідно до видаткової накладної № РН-0000126/1 від 18.04.2008р. та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серія ЯОШ № 880895 від 18.04.2008, 168705,40 грн. відповідно до видаткової накладної № РН-0000126/2 від 05.05.2008р. та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серія НБІ № 594764 від 05.05.2008р.

При дослідженні видаткової накладної № РН-0000126/1 від 18.04.2008р. та видаткової накладної № РН-0000126/2 від 05.05.2008р. судом встановлено, що зазначені накладні підписані обома сторонами у справі та належним чином оформлені.

Також на доказ поставки товару відповідачем було надано видаткову накладну № РН-0000126/3 від 17.10.2008 на суму 10 014,72 грн., яка не підписана зі сторони позивача.

Проте, як вбачається з письмових пояснень наданих позивачем у відзиві на позов, позивач не заперечує поставку товару по видатковій накладній № РН-0000126/3 від 17.10.2008 на суму 10 014,72 грн. та зазначає, що відповідачем було поставлено товар на суму в розмірі 384 770,41 грн.

Позивачем за первісним позовом було направлено відповідачу за первісним позовом претензію № 226 від 21.05.2010 року, яка була отримана останнім 08.06.2010 року (що підтверджується належним чином засвідченою копією повідомлення про вручення), з повідомленням, що позивач за первісним позовом відмовляється від послуг відповідача за первісним позовом оскільки втратив інтерес та вимагає повернення сплаченого авансу в розмірі 79 936,20 грн. в строк до 21.06.2010 року.

Проте, відповідач за первісним позовом на претензію не відреагував, перерахований позивачем за первісним позовом аванс в сумі 79 936,20 грн. не повернув.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є змішаним договором, який містить елементи як договору поставки так і договору підряду.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 3.1 Договору, поставка обладнання здійснюється виконавцем протягом 80 календарних днів з дати отримання авансового платежу відповідно до п. 2.2.1 даного договору та погодженої специфікації.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перерахував відповідачу аванс в розмірі 79 936,20грн. 19.09.2008р.

Таким чином, відповідач повинен був поставити товар у строк до 06.12.2008р.

Проте відповідач свого зобов'язання щодо поставки товару у строк до 06.12.2008р. не виконав.

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

21.05.2010 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 226, в якій просив відповідача повернути сплачені позивачем в якості попередньої оплати кошти, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи те, що відповідач отримав претензію № 226 -08.06.2010, як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, то повинен був у строк до 14.06.2010р. повернути позивачу кошти в сумі 79 936,20 грн.

Однак, відповідач, як у строк до 14.06.2010р., так і на дату прийняття рішення, свого обов'язку щодо повернення передоплати в сумі 79 936,20 грн. не виконав.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відтак несплачена сума заборгованості, факт наявності якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 79 936,20 грн.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 79 936,20 грн.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за Договором, позивач за первісним позовом нарахував та просить стягнути з відповідача за первісним позовом пеню в розмірі 4730,36 грн. у період з 06.12.2008 по 06.06.2009. нарахованої на суму 79 936,20 грн.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями визначаються господарські санкції ц вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як передбачено п. 6.2 Договору, за порушення сторонами строків виконання зобов'язань за Договором, винна сторона зобов'язана сплатити іншій стороні пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого зобов'язання, за кожен день прострочки виконання.

Оскільки позивачем заявлена до стягнення пеня за прострочку поставки обладнання, вартість якого згідно рахунку-фактури № СФ-0000924 від 15.09.2008 року становить 61 540,20 грн., здійснивши перерахунок пені виходячи з вартості непоставленого обладнання, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 3 641,83 грн. (61540,20*12%*180:365=3641,83 грн.).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 624,16 грн. 3% річних та 799,36 грн. збитків від інфляції нарахованих за період з 21.06.2010 по 24.09.2010.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, а також враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, позовні вимоги в частині стягнення 624,16 грн. 3% річних та 799,36 грн. збитків від інфляції є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо зустрічної позовної заяви.

До початку розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮніТім" (надалі -позивач за зустрічним позовом) подало зустрічну позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" (надалі -відповідач за зустрічним позовом) 37 358,40 грн. основного боргу, 8 735,11 грн. пені, 2 674,45 грн. 3% річних, 373,58 грн. інфляційних втрат, 491,41 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Як встановлено судом, відповідач за зустрічним позовом, у відповідності до умов Договору та Додаткової угоди, перерахував на користь позивача за зустрічним позовом суму в розмірі 476 328,50 грн.

Також судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що виконавець (позивач за зустрічним позовом), у відповідності до умов Договору, поставив відповідачу за зустрічним позовом двері на суму 384 770,41 грн.: 206 050,29 грн. відповідно до видаткової накладної № РН-0000126/1 від 18.04.2008р. та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серія ЯОШ № 880895 від 18.04.2008, 168705,40 грн. відповідно до видаткової накладної № РН-0000126/2 від 05.05.2008р. та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серія НБІ № 594764 від 05.05.2008р. А також на суму 10 014,72 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000126/3 від 17.10.2008. Факт поставки матеріальних цінностей на суму 384 770,41 грн. не заперечується відповідачем за зустрічним позовом.

Як було зазначено раніше, укладеним між сторонами договором врегульовано не лише поставку товарно-матеріальних цінностей, а й виконання монтажних робіт.

Згідно з п. 3.2. Договору монтаж обладнання здійснюється виконавцем протягом 25 робочих днів з моменту поставки за умови надання замовником належним чином підготовленого об'єкта та виконання п. 2.2.2., п.п. 4.2.1-4.2.4 даного договору.

Відповідно до п. 5.4. Договору про завершення виконання робіт по даному договору виконавець інформує замовника, який зобов'язаний протягом двох робочих днів від дати повідомлення прийняти встановлене обладнання і виконані роботи.

03.11.2008 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮніТім" було направлено на адресу замовника лист № 715/01, в якому повідомило, що роботи по монтажу дверей виконані в повному обсязі та просило підписати акти виконаних робіт та здійснити їх оплату.

Як зазначає позивач за зустрічним позовом, 08.12.2008 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮніТім" було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" акт прийняття виконаних робіт на загальну суму 48 980,30 грн. На доказ направлення акту прийняття виконаних робіт позивач надав супровідний лист № 1267/01 від 12.04.2011, опис вкладення в цінний лист від 13.04.2011 та фіскальний чек № 8294 від 13.04.2011 (копії знаходяться в матеріалах справи).

Проте, як стверджує позивач за зустрічним позовом, зазначений акт замовником підписано не було, у зв'язку з чим ним було підписано акт в одноособовому порядку, про що було зроблено запис на даному документі.

За твердженням позивача за зустрічним позовом з посиланням на акт звірки розрахунків, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮніТім" склала 37 358,40 грн. оплати за проведений позивачем по зустрічному позову монтаж поставлених по Договору дверей (48 980,30 грн. -вартість акту прийняття виконаних робіт -11621,90 грн. вартість недопоставлених дверей = 37 358,40 грн.).

Крім суми основного боргу, позивач за зустрічним позовом нарахував та просив суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом 8 735,11 грн. пені, 2 674,45 грн. 3% річних та 373,58 грн. інфляційних втрат.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши прояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем за зустрічним позовом вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 628 Цивільного кодексу України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до 3.2 договору монтаж обладнання здійснюється виконавцем протягом 25 робочих днів з моменту поставки за умови надання замовником належним чином підготовленого об'єкта та сплати замовником виконавцю 30% вартості робіт.

Пунктом 4.1.1 договору передбачено обов'язок виконавця поставити обладнання та виконати всі роботи в обсязі та строки, передбачені вказаним договором та здати роботи замовнику шляхом підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 2.2.2 договору після поставки обладнання перед початком робіт замовник оплачує виконавцю 30% вартості робіт, визначеної даним договором.

Згідно з п. 5.4 договору, про завершення виконаних робіт за договором, виконавець інформує замовника, який зобов'язаний протягом двох робочих днів від дати повідомлення прийняти встановлене обладнання та виконані роботи.

Сторони в договорі фактично не погодили порядок інформування замовника про прийняття встановлення обладнання та виконаних робіт, у зв'язку з чим, позивач не був зобов'язаний письмово повідомляти замовника про прийняття встановленого обладнання та виконаних робіт.

Крім того, в якості доказу перебування працівників виконавця для монтажу дверей на об'єкті замовника позивач за зустрічним позовом надав суду наказ № 11-К від 24.04.2008, наказ № 28-К від 17.10.2008 та командировочні відрядження з відмітками відповідача за зустрічним позовом про перебування працівників позивача за зустрічним позовом на об'єкті.

Протягом трьох банківських днів після підписання акту приймання-передачі робіт замовник проводить остаточний розрахунок з виконавцем (п.2.2.3 договору).

Позивачем надано суду акт прийняття виконаних робіт з монтажу протипожежних дверей від 08.12.2008 на суму 48 980,30 грн., який підписаний тільки зі сторони позивача.

Відповідно до п. 5.5 Договору у випадку неприйняття обладнання і виконання робіт, замовник протягом 2-х робочих днів надає виконавцю, в письмовому вигляді вмотивовану відмову, в якій обґрунтовано повідомляє про причини відмови. У випадку не підписання акту приймання-передачі ( виконаних робіт) в ці строки, при відсутності вмотивованої відмови, обладнання вважається прийнятим, а роботи виконані належним чином та прийняті замовником.

Як раніше було встановлено, позивач направив акт від 08.12.2008, що підтверджено супровідним листом № 1267/01 від 12.04.2011, описом вкладення в цінний лист від 13.04.2011 та фіскальним чеком № 8294 від 13.04.2011 (копії знаходяться в матеріалах справи).

Відповідач за зустрічним позовом не надав суду доказів направлення позивачу, в письмовому вигляд вмотивованої відмови від підписання акту приймання-передачі (виконаних робіт) від 08.12.2008.

З огляду на зазначене, роботи виконані позивачем по акту від 08.12.2008 вважаються виконані належним чином та прийняті замовником.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства, а також нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів (затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007р. № 1149, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19.12.2007р. за № 1383/14650) відповідач повинен був у строк до 22.04.2011 оплати позивачу борг в повному обсязі за виконані роботи.

Однак, відповідач, як у строк до 22.04.2011, так і на дату прийняття рішення, свого обов'язку щодо оплати за виконані роботи не виконав.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить суму в розмірі 37 358,40 грн.

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач жодного доказу того, що він вживав всіх необхідних заходів щодо виконання свого зобов'язання в повному обсязі щодо по оплати отриманої згідно накладних продукції, суду не надав.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 37 358,40 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 37 358,40 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за Договором, позивач за зустрічним позовом нарахував та просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом пеню в розмірі 8 735,11 грн. у період з 13.12.2008 по 27.04.2011.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Як передбачено п. 6.2 Договору, за порушення сторонами строків виконання зобов'язань за Договором, винна сторона зобов'язана сплатити іншій стороні пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого зобов'язання, за кожен день прострочки виконання.

Як встановлено раніше, відповідач повинен був у строк до 22.04.2011 оплати позивачу борг в повному обсязі за виконані роботи.

Таким чином, перший день початку нарахування пені є 23.04.2011.

Здійснивши перерахунок пені, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 39,66 грн. (37358,40*7,75%*5:365=39,66).

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача пені в розмірі 39,66 грн. за розрахунком суду.

Позивач за зустрічним позовом заявив про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 2 674,45 грн. 3% річних та 2674,45 грн. збитків від інфляції нарахованих з 13.12.2008р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено раніше, відповідач повинен був у строк до 22.04.2011 оплати позивачу борг в повному обсязі за виконані роботи.

Таким чином, перший день початку нарахування 3% річних є 23.04.2011.

З огляду на зазначене, суд наводить власний розрахунок 3% річних (37 358,40 грн.х3%х5/365=15,35 грн.).

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 15,35 грн. за розрахунком суду.

Що стосується збитків від інфляції, то відповідно до чинного законодавства України у період з 23.04.2011 по 27.04.2011 розмір інфляції дорівнював нулю. Таким чином, суд відмовляє позивачу за зустрічним позовом у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача за зустрічним позовом збитків від інфляції.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, за первісним позовом покладаються на сторін пропорційно задоволенню позовних вимог, за зустрічним позовом - на сторін пропорційно задоволенню позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮніТім" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 13/10, оф. 204, код ЄДРПОУ 34296911, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при виконанні рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" (95000, м. Сімферополь, вул. Куйбишева/Київська, 2/79, оф. 902, код ЄДРПОУ 32177846) 79 936,20 грн. (сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять шість гривень 20 копійок) основного боргу, 3 641,83 грн. (три тисячі шістсот сорок одну гривню 83 копійки) пені, 624,16 грн. (шістсот двадцять чотири гривні 16 копійок) 3% річних, 799,36 грн. (сімсот дев'яносто дев'ять гривень 36 копійок) інфляційних втрат, 850,02 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень 02 коп.) грн. витрат по сплаті державного мита, 233,02 грн. (двісті тридцять три гривні 02 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині первісного позову -відмовити.

4. Зустрічний позов задовольнити частково.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" (95000, м. Сімферополь, вул. Куйбишева/Київська, 2/79, оф. 902, код ЄДРПОУ 32177846) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при виконанні рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮніТім" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 13/10, оф. 204, код ЄДРПОУ 34296911) 37 358,40 грн. (тридцять сім тисяч триста п'ятдесят вісім гривень 40 копійок) основного боргу, 39,66 грн. (тридцять дев'ять гривень 66 копійок) пені, 15,35 грн. (п'ятнадцять гривень 42 копійки) 3% річних, 374,12 грн. (триста сімдесят чотири гривні 12 копійок) витрат по сплаті державного мита, 179,67 грн. (сто сімдесят дев'ять гривень 67 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. В іншій частині зустрічного позову -відмовити.

7. Видати накази відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя О.А. Грєхова

Повне рішення складено 27.04.2012