Постанова

від 19.04.2012 по справі 6/396-16-26/17-2504-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2012 р.Справа № 6/396-16-26/17-2504-2011 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

суддів Бєляновського В.В.

Лисенко В.А.

(Склад судової колегії змінений розпорядженням голови суду № 278 від 18.04.2012р.)

при секретарі судового засідання Литовчук Г.П.

за участю представників сторін:

від прокуратури -не з'явився;

від Іллічівської міської ради -не з'явився;

від відповідача -не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „МТС Україна"

на рішення господарського суду Одеської області від 08 лютого 2012 року

по справі № 6/396-16-26/17-2504-2011

за позовом прокурора міста Іллічівська Одеської області в інтересах держави в особі Іллічівської міської ради

до Приватного акціонерного товариства „МТС Україна"

про визнання будівництва самочинним, зобов'язання за власний рахунок демонтувати радіотрансляційну вежу та звільнити самовільно зайняту земельну ділянку

(суть спору зазначається згідно позовної заяви)

Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

У судовому засіданні 19.04.2012р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Встановив:

22.06.2011р. прокурор міста Іллічівська Одеської області в інтересах держави в особі Іллічівської міської ради звернувся з позовом до господарського суду Одеської області до Компанії оператор мобільного зв'язку „МТС Україна" (надалі -відповідач) про визнання будівництва відповідача об'єкту містобудування -радіотрансляційної вежі на земельній ділянці загальною площею 35 кв.м., розташованої за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, смт Олександрівка, вул. К.Маркса, 45-а, самочинним та зобов'язання відповідача за власний рахунок демонтувати радіотрансляційну вежу та звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, на якій вона розташована.

Позовні вимоги прокурора обґрунтовані тим, що відповідач в порушення ст.ст. 20, 23, 24, 29 ЗУ „Про планування та забудову територій" за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, погодженого проекту будівництва, дозволу контролюючого органу, збудував об'єкт містобудування - радіотрансляційну вежу по вул. К.Маркса, 45-а в смт Олександрівка м. Іллічівська. В наслідок цього діями відповідача порушуються правові і організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій, спрямовані на забезпечення сталого розвитку населених пунктів, що в цілому суперечить державній політиці в сфері містобудування. За таких обставин, самочинно побудована будівля підлягає знесенню за рахунок відповідача, а земельна ділянка -приведенню у придатний для використання стан та звільненню.

Ухвалою господарського суду першої інстанції від 24.06.2011р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.08.2011р. справу № 26/17-2504-2011 на підставі ст.ст. 15, 17 ГПК України передано до господарського суду м. Києва, оскільки позивачем заявлені вимоги до відповідача, який знаходиться у м. Києві.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.09.2011р. присвоєно справі №6/396-26/17-2504-2011, справу призначено до розгляду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.10.2011р. направлено справу №6/396-26/17-2504-2011 за підсудністю до господарського суду Одеської області, у зв'язку з тим, що Південне територіальне управління, яке є відокремленим підрозділом ПАТ „МТС Україна" і розташоване у м. Одеса, має право від імені ПАТ „МТС Україна" вести справи в судах, в разі виникнення спору з діяльності територіального управління.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.11.2011р. прийнято справу до провадження та присвоєно №6/396-16-26/17-2504-2011, справу призначено до розгляду.

Ухвалою суду першої інстанції від 12.12.2011р. визначено правильну назву відповідача

по справі - Приватне акціонерне товариство „МТС Україна".

Рішенням господарського суду Одеської області від 08.02.2012р. (суддя Желєзна С.П.) позов задоволено; зобов'язано ПАТ „МТС Україна" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, смт. Олександрівка, вул. К. Маркса, 45-А, шляхом проведення демонтажу самочинно збудованої базової станції мобільного зв'язку; стягнуто з ПАТ „МТС Україна" до державного бюджету України через управління Держказначейства в Одеській області витрати зі сплати державного мита в сумі 85,00грн. та витрати на ІТЗ судового процесу 236,00грн.

Рішення суду обґрунтовано посиланнями на положення ст. 376 ЦК України, ст.ст. 181, 182 ГК України, ст.ст. 4, 5 ЗУ „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.ст. 78, 79, 80, 83, 92, 93, 125, 144, 212, ч.1 ст.211 Земельного кодексу України та вмотивовано тим, що факт здійснення технічної інвентаризації названого об'єкту за заявою ПрАТ „МТС Україна", встановлення Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту здійснення з боку ТОВ „Строй -Телеком" будівництва базової станції мобільного зв'язку на замовлення відповідача в своїй сукупності свідчать, що базова станція мобільного зв'язку, розташована за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, смт. Олександрівка, вул. К. Маркса, 45-А, належить саме ПрАТ „МТС Україна", що також підтверджується і тим, що саме підприємство ЗАТ „Український мобільний зв'язок", правонаступником якого є відповідач, зверталось до управління архітектури та містобудування Іллічівської міської ради з метою присвоєння вказаній станції адреси, що свідчить про вжиття відповідачем заходів, направлених на набуття права власності на дану станцію мобільного зв'язку; спірна станція мобільного зв'язку встановлена на залізобетонній опорі та в цілому займає земельну ділянку, площею 35 кв.м., вільне переміщення якої у просторі є неможливим через перебування її на залізобетонній опорі, що свідчить про пов'язаність даного об'єкту із земельною ділянкою та за своїм функціональним призначенням вказана станція призначена для надання функцій з забезпечення території населеного пункту мобільним зв'язком, а тому переміщення даної станції у просторі має наслідком втрату її функціонального призначення; з урахуванням приписів ст.ст. 181, 182 ЦК України, ст.ст. 4, 5 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року № 1952-IV (в редакції Закону України від 11 лютого 2010 року N 1878-VI) свідчить, що споруда базової станції мобільного зв'язку ПрАТ „МТС Україна", розташована за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, смт. Олександрівка, вул. К.Маркса, 45-А, є нерухомим майном; за відсутності доказів належності спірної земельної ділянки третім особам та беручи до увагу інформацію, викладену у листі відділу Держкомзему у місті Іллічівськ Одеської області від 14.06.2011р. за № 30-30-4/960, суд дійшов висновку, що спірна земельна ділянка належить до земель комунальної власності, здійснення повноваження власника якої покладено на Іллічівську міську раду; будівництво базової станції мобільного зв'язку було здійснене на земельній ділянці, яка самовільно використовується відповідачем, тобто взагалі не була відведена для цієї мети, а отже споруда базової станції мобільного зв'язку є самочинно збудованою. Відповідно до ст.ст. 92, 93, 125 Земельного Кодексу України для використання земельної ділянки потрібно одержати правовстановлюючі документи, які у відповідача відсутні ,отже ним допущене самовільне використання земельної ділянки та самочинна її забудова; в силу положень ч.3 ст. 376 ЦК України споруда базової станції мобільного зв'язку підлягає знесенню відповідачем, а земельна ділянка -звільненню перед її поверненням позивачу відповідно до ст. 212 ЦК України. Суд відхилив посилання ПрАТ „МТС Україна" на норми ст.144 ЗК України, з тих підстав, що відповідач не набув права користування земельною ділянкою.

Не погодившись з рішенням суду, ПрАТ „МТС Україна" звернулось з апеляційною скаргою , в якій просить рішення господарського суду Одеської області скасувати повністю, а у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції не прийнято до уваги та не враховано приписи ст. 144 Земельного кодексу України, а саме порядок припинення права користування земельною ділянкою, яка використовується з порушенням земельного законодавства; законодавством визначено відповідний порядок припинення права користування земельною ділянкою, а також перелік документів, що підтверджує скоєне правопорушення, які мають бути відповідними доказами в суді, в тому числі що підтверджують факт самовільного зайняття земельної ділянки (ст. 9 ЗУ „Про державний контроль за використанням та охороною земель", п.п. 5.1., 6.1. Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 12.12.2003р. №312); суд не прийняв до уваги той факт, що залізобетонні опори розміщуються на поверхні землі та без заглиблення в грунт, а тому не можуть бути фундаментами та можуть вільно переміщуватися в просторі без їх знецінення та зміни його призначення; факт самочинного будівництва нічим не підтверджено, адже за наданою прокурором Постановою №69 від 27.05.2011р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування, а саме ст.ст. 26, 34, 36, 39 ЗУ „Про врегулювання містобудівної діяльності", притягнуто до відповідальності іншу юридичну особу - ТОВ „Строй-Телеком".

В засіданні апеляційного господарського суду 27.03.2012р. представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги

Представники прокуратури та Іллічівськом міської ради, незважаючи на належне повідомлення про час і місце розгляду апеляційної скарги, в судові засідання не з'явились, заперечень на апеляційну скаргу не подали.

Перевіривши матеріали справи, повноту встановлення її обставин та відповідність ним висновків суду першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника ПрАТ „МТС Україна", обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду справи, що в смт. Олександрівка, м. Іллічівська Одеської області, по вул. К. Маркса 45-а на земельній ділянці площею 35кв.м. відповідачем розміщено базову станцію зі спорудами (№1- ворота, №2 - огорожа, №3 -антена на залізобетонній опорі). Вказана обставина відповідачем не заперечується та підтверджується наявним в матеріалах справи листом КП „БТІ" від 29.04.2011р. №В-630 з матеріалами технічної інвентаризації.

Земельна ділянка площею 35кв.м., на якій розташований цей об'єкт, належить до земель комунальної власності та повноваження щодо розпорядження нею має Іллічівська міська рада, що підтверджується листом Відділу Держкомзему у м. Іллічівську Одеської області від 14.06.2011р. №30-30-4/960.

Згідно листа Управління архітектури та містобудування Іллічівської міської ради від 08.04.2008р. № 013-16-94, адресованого директору закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв'язок", правонаступником якого є ПрАТ „МТС Україна", споруди станції мобільного зв'язку, що розташований за адресою: м. Іллічівськ, смт. Олександрівка, вул. К. Маркса, з метою оформлення права власності було присвоєно наступну адресу: Одеська область, м. Іллічівськ, смт. Олександрівка, вул. К. Маркса, 45-а.

З матеріалів справи вбачається, що прокуратурою м. Іллічівська Одеської області було здійснено перевірку дотримання відповідачем вимог земельного законодавства. Так, з листа КП „Бюро технічної інвентаризації" м. Іллічівська від 29.04.2011р. за вих. № В-630 вбачається, що названим органом державної реєстрації прав на нерухоме майно було здійснено технічну інвентаризацію об'єкту -споруди базової станції (тимчасова) зі спорудами, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, смт. Олександрівка, вул. К. Маркса, 45-А, за заявою ЗАТ „Український мобільний зв'язок". При цьому, КП „Бюро технічної інвентаризації" м. Іллічівська наголошено, що вказаний об'єкт є тимчасовою спорудою, отже право власності на нього не підлягає державній реєстрації.

Також КП „Бюро технічної інвентаризації" м. Іллічівська було встановлено, що ЗАТ „Український мобільний зв'язок" було самовільно зайнято земельну ділянку площею 35 к.в.м за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, смт. Олександрівка, вул. К. Маркса, 45-А.(т.1, а.с. 14).

З постанови № 1246 від 27.05.2011р. по справі про адміністративне правопорушення та постанови № 69 про накладення штрафу за адміністративне правопорушення у сфері містобудування № 69 від 27.05.2011р., складених Інспекцією державного архітектурно-будівельного контрою в Одеській області, вбачається, що на директора ТОВ „Строй-Телеком" ОСОБА_2 було накладено адміністративне стягнення за допущене адміністративне правопорушення, передбачене ст. 96 Кодексу України про адміністративне правопорушення, яке полягало у здійсненні будівництва об'єкту зв'язку (базової станції мобільного зв'язку ПрАТ „МТС Україна") без дозволу на виконання будівельних робіт за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, смт. Олександрівка, вул. К. Маркса, 45-А.

Крім того, з листа відділу Держкомзему міста Іллічівська Одеської області від 14.06.2011р., наданого на запит прокуратури м. Іллічівська Одеської області, вбачається, що власником земельної ділянки, розташованої за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, смт. Олександрівка, вул. К. Маркса, 45-А, є Іллічівська міська рада, однак у названому органі Держкомзему відсутні проект відведення та технічна документація із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право користування цією земельною ділянкою ПрАТ „МТС Україна". Правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку відповідачем у встановленому порядку не зареєстровані.

Звернувшись до суду з позовом, прокурор стверджував, що відповідачем у розумінні положень ст.376 ЦК України здійснено самочинне будівництво; тобто збудовано об'єкт нерухомого майна без наявності дозвільних документів на будівництво та правовстановлюючих документів на земельну ділянку, які б підтверджували відведення земельної ділянки для будівництва на ній об'єкту нерухомого майна -базової станції мобільного зв'язку.

Місцевий господарський суд при відсутності в матеріалах справи доказів, які б доводили, що розміщена на земельній ділянці станція мобільного зв'язку є об'єктом нерухомого майна, та наявності документів, які підтверджують зворотнє, дійшов безпідставного висновку, що споруда базової станції є нерухомим майном, спираючись виключно на власні міркування стосовно цієї обставини у зв'язку з фактом розміщення станції на залізобетонній опорі.

Разом з цим, органом технічної інвентаризації -КП „Бюро технічної інвентаризації" зафіксовано інше, що станція є тимчасовою спорудою та право власності на неї не підлягає державній реєстрації, при цьому будь-яких доказів, які б цей висновок компетентного органу спростовували, суду не представлено.

За цих обставин, колегія суддів вважає помилковим застосування судом до спірних правовідносин положень ст.376 ЦК України та визначення статусу спірного об'єкту як самочинно збудованого нерухомого майна, що стало наслідком недоведеності обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленою.

При цьому колегія суддів зауважує, що потреба у застосуванні спеціальних знань та призначенні судової будівельно-технічної експертизи в обставинах даної справи не вбачається, оскільки належні докази та допустимі докази здійснення відповідачем саме самочинного будівництва у матеріалах справи відсутні, не є такими доказами і постанови у справі про адміністративне правопорушення стосовно ТОВ „Строй-Телеком".

Належним доказом щодо цієї обставини може бути виключно матеріали технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна , складені органом технічної інвентаризації на на замовлення зацікавлених осіб (технічний паспорт та інвентаризаційна справа) відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду від 24.05.2001р. №127 (із змінами та доповненнями).

Між тим, проведеною КП „БТІ" технічною інвентаризацією встановлено, що споруда базової станції є тимчасовою та державній реєстрації як об'єкт нерухомого майна не підлягає.

Разом з цим, суд першої інстанції цілком правомірно дійшов до висновку про самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки площею 35кв.м. у смт. Олександрівка м. Іллічівську Одеської області, по вул. К. Маркса, 45-а, яка належить територіальній громаді м. Іллічівська в особі Іллічівської міської ради, взявши до уваги відсутність у ПрАТ „МТС Україна" правовстановлюючих документів на земельну ділянку, якими згідно із ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України є державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, державний акт на право власності на земельну ділянку та договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Згідно з ч.2 ст.16 ЦК України способом захисту порушеного права є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що права власника земельної ділянки (в особі позивача -Іллічівської міської ради) повинні бути відновлені судом з задоволенням позову про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом проведення демонтажу розміщеної на ній базової станції мобільного зв'язку, проте внаслідок помилки у визначенні статусу цієї споруди як нерухомого майна, зазначив в резолютивній частині рішення „самочинно збудованої базової станції мобільного зв'язку".

Слід зазначити, що у випадку, коли неспростовним є факт здійснення саме самочинного будівництва, способом відновлення порушених прав власника земельної ділянки є знесення особою, яка здійснила самочинне будівництво, цього майна, або за її рахунок, відповідно до ч.4 ст. 376 ЦК України (якщо відсутні умови та підстави для застосування частин 3 або 5 ст. 376 ЦК України).

Виходячи з викладеного, задоволення позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Іллічівської міської ради в редакції пункту 2 резолютивної частини рішення свідчить про неправильне застосування судом норм матеріального права у вигляді застосування способу захисту порушеного права, що не передбачений законом.

Вимагаючи визнати будівництво відповідача об'єкту містобудування - радіотрансляційної вежі самочинним у позові, прокурор та позивач, який позов підтримав, не враховують, що така вимога є по суті вимогою про встановлення факту, що не належить до компетенції (підвідомчості) господарського суду згідно з нормами ст. 12 ГПК України та у розумінні роз'яснень, наданих Пленумом Вищого господарського суду України у постанові №10 від 24.10.2011р. „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам".

Між тим, місцевий господарський суд на згадане уваги не звернув та задовольнив позов прокурора у повному обсязі в порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення по суті вимоги прокурора встановити факт самочинного будівництва за рішенням суду.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення від 08.02.2012р. підлягає скасуванню частково з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову та припинення провадження у справі за вимогою встановити факт самочинного будівництва на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України; в іншій частині рішення слід змінити з викладенням резолютивної частини в редакції, що відповідає заявленим позовним вимогам та змісту спірних правовідносин, а також з покладенням на відповідача витрат із сплати судового збору.

Витрати із сплати судового збору у сумі 1073грн. за розгляд справи в суді першої інстанції відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Доводи апеляційної скарги, якими суд апеляційної інстанції не зв'язаний відповідно до приписів ст. 101 ГПК України, вищенаведеного не спростовують, а посилання скаржника на недотримання порядку припинення права користування земельною ділянкою (ст. 144 Земельного кодексу України) є безпідставними, позаяк ПрАТ „МТС Україна" не набуло права користування спірною земельною ділянкою у встановленому законодавством порядку.

Керуючись ст.ст. 49, 80 п.1ч.1, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -

Постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 08.02.2012р. по справі № 6/396-16-26/17-2504-2011 скасувати частково , прийнявши нове рішення про задоволення позову частково.

В іншій частині рішення від 08.02.2012р. змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

„1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати ПрАТ „МТС Україна" за власний рахунок демонтувати об'єкт - радіотрансляційну вежу та звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по вул. Карла Маркса, 45-а в смт. Олександрівка м. Іллічівську Одеської області.

3. В іншій частині позовних вимог провадження у справі припинити.

4. Стягнути з ПрАТ „МТС Україна" до Державного бюджету України 1073грн. судового збору".

Доручити господарському суду Одеської області видати відповдний наказ з зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя В.В. Бєляновський

Суддя В.А. Лисенко