Ухвала

від 17.04.2012 по справі 2а-8344/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2012 р. Справа № 9731/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Матковської З.М.

при секретарі судового засідання: Міхно І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2010 року у справі за позовом Залізничного районного відділу м. Львова Головного управління МНС України у Львівській області до Державної інспекції з контролю за цінами у львівській області про визнання рішення недійсним,-

встановила:

У вересні 2010 Залізничний районний відділ м. Львова Головного управління МНС України у Львівській області звернувся з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами у львівській області про визнання рішення недійсним.

Позивач зазначав, що Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області в період з 16.08. по 02.09.2010 року проводилася планова перевірка Залізничного районного відділу м. Львова Головного управління МНС у Львівській області на предмет ціноутворення при наданні платних послуг підрозділами Державної пожежної охорони МНС України, за результатами якої складено акт №000410 від 02.09.2010 року.

На підставі даного акту відповідачем прийнято рішення №282 від 08.09.2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 08.09.2010 року, яким вилучено у позивача в дохід Держбюджету Залізничного району м. Львова 6624,96 грн.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення незаконним, позивач звернувся до суду та просив його скасувати.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2010 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області від 17.08.2010 року №254 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 02.09.2010 року, Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області проведено планову перевірку Сихівського районного відділу м. Львова Головного управління МНС України в Львівській області на предмет ціноутворення при наданні платних послуг підрозділами Державної пожежної охорони МНС України, за результатами якої складено акт №000410 від 02.09.2010 року.

Згідно з вказаним актом перевірки Державна інспекція з контролю за цінами у Львівській області дійшла висновку, що внаслідок безпідставного стягнення з населення (громадян) плати за послуги з оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, обєкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи, в порушення ст. 2 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Залізничним районним відділом м. Львова Головного управління МНС України в Львівській області необґрунтовано отримано виручку за період з 20.08.2009 року по 03.08.2010 року в сумі 2208 грн. 32 коп.

На підставі даного акту винесено припис від 08.09.2010 року № 282 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін.

Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області прийнято рішення від 08.09.2010 року № 282 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, відповідно до якого, керуючись ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», вирішено вилучити у Залізничного районного відділу м. Львова Головного управління МНС України в Львівській області в дохід Держбюджету Залізничного району м. Львова суму коштів в розмірі 6624 грн. 96 коп.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про ціни та ціноутворення» вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Стаття 8 вказаного Закону передбачає, що державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів; введення Урядом України інших методів державного регулювання.

Контроль за додержанням державної дисципліни цін визначається ст. 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення», згідно з якою державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. А в сфері дії вільних цін контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог антимонопольного законодавства.

Частиною 1 ст. 190 ГК України передбачено, що вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни.

Відповідач вважає, що позивачем безпідставно стягувалась плата з громадян за послуги з експертизи проектно-кошторисної документації, оскільки Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», на виконання якого було прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження тарифів на проведення органом державного пожежного нагляду оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи» від 31.05.2006 року № 774, поширюється лише на суб'єктів господарювання.

Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»від 6 вересня 2005 року №2806-IV, з наступними змінами та доповненнями, передбачено, що дія цього Закону поширюється на дозвільні органи, державних адміністраторів, уповноважений орган та суб'єктів господарювання, які мають намір провадити або провадять господарську діяльність.

Розмір тарифів на проведення органом державного пожежного нагляду оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи визначені постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження тарифів на проведення органом державного пожежного нагляду оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи» від 31.05.2006 року №774.

Загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності регулюються Законом України «Про пожежну безпеку»від 17.12.1993 року № 3745-XII.

Згідно з ч. 22 ст. 10 Закону України «Про пожежну безпеку», експертиза проектної та іншої документації на відповідність нормативно-правовим актам з пожежної безпеки та видача дозволів проводяться органами державного пожежного нагляду в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання цього Закону та Указу Президента України від 27.01.2003 року № 47 «Про заходи щодо вдосконалення державного управління у сфері пожежної безпеки, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій»наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 23.11.2004 року № 186, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.11.2004 року за № 1515/10114, затверджено Порядок проведення державної експертизи щодо пожежної безпеки проектів будівництва та іншої документації.

Частиною 3 п. 8 вказаного Порядку передбачено, що державна експертиза проектів будівництва щодо пожежної безпеки, затвердження яких не потребує висновку комплексної державної експертизи, а також іншої документації органом держпожнагляду може проводитися виключно на добровільних засадах за заявою юридичних або фізичних осіб. Вартість робіт, пов'язаних з проведенням державної експертизи проектів будівництва щодо пожежної безпеки, які не потребують висновку комплексної державної експертизи, визначається згідно з Тарифами на проведення органом державного пожежного нагляду оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 року № 774.Перелік об'єктів, затвердження проектів будівництва яких у межах законодавства України не потребує висновку комплексної державної експертизи, затверджений наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 12.11.2003 року № 187 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08.12.2003 року за № 1129/8450.

Як вбачається з наведеного нормативно-правового акту, дія такого не обмежується суб'єктами господарювання. А відтак, висновок відповідача про надання послуг з експертизи проектно-кошторисної документації населенню на безоплатній основі суперечить вказаному Порядку.

Крім того, позивач при визначенні вартості послуг з проведення експертизи проектно-кошторисної документації на замовлення громадян керувався Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження тарифів на проведення органом державного пожежного нагляду оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи»від 31.05.2006 року № 774 і Методикою розрахунку витрат часу та вартості проведення органом державного пожежного нагляду оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи за № 444 від 13.07.2006 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2010 року за № 134/17429.

Згадана Методика, серед вказаних найменувань об'єктів та спеціальних робіт визначає такі, які передбачають звернення лише фізичних осіб. Таким чином, нормами чинного законодавства не передбачено надання на безоплатній основі населенню послуг з експертизи проектно-кошторисної документації, а навпаки надання згаданих послуг на платній основі передбачено Порядком проведення державної експертизи щодо пожежної безпеки проектів будівництва та іншої документації.

Відповідно до п. 7 Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 року №1539, МНС у межах повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання. Нормативно-правові акти МНС підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку. Рішення МНС, прийняті у межах його повноважень, обов'язкові для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

Враховуючи те, що позивачем вартість послуг для населення з експертизи проектно-кошторисної документації визначалась у відповідності до Порядку проведення державної експертизи щодо пожежної безпеки проектів будівництва та іншої документації, в його діях відсутня вина, як одна із підстав застосування адміністративно-господарських санкцій, у зв'язку із чим відсутні підстави для застосування штрафних санкцій.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2010 року у справі №2а-8344/10/1370 - без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

З. Матковська