Ухвала

від 18.04.2012 по справі 2а-2514/09

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2012 р. Справа № 17186/10

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Попка Я.С., Сапіги В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області на постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 22 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 до управління праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області про зобов'язання провести нарахування та виплату недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

ВСТАНОВИВ :

У вересні-листопаді 2009 року позивачі звернулися до суду з адміністративним позовом, у якому просили визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області (далі - УПСЗН Здолбунівської РДА) щодо ненарахування та невиплатиі їм недоплаченої допомоги до догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату такої допомоги за відповідні періоди та в подальшому виплачувати таку допомогу.

Постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 22 грудня 2009 року вказані позовні вимоги задоволено частково, визнано неправомірними дії УПСЗН Здолбунівської РДА щодо ненарахування та невиплати позивачам щомісячної грошової допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, зобов'язано відповідача провести нарахування спірної допомоги із врахуванням виплачених сум, на користь :

ОСОБА_1 за період з 08 червня 2008 року по 31 серпня 2009 року;

ОСОБА_2 за період з 08 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2009 року;

ОСОБА_3 за період з 07 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відносно дочки ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_1; за період з 07 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відносно дочки ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_2; за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відносно дочки ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_3;

ОСОБА_4 за період з 07 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2009 року;

ОСОБА_5 за період з 26 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2009 року;

ОСОБА_6 за період з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2009 року;

ОСОБА_7 за період з 04 червня 2008 року по 30 вересня 2009 року;

ОСОБА_8 за період з 12 червня 2008 року по 30 вересня 2009 року;

ОСОБА_9 за період з 25 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2009 року;

ОСОБА_10 за період з 31 липня 2006 року по 31 грудня 2006 року з 07 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2009 року;

ОСОБА_11 за період з 23 жовтня 2006 року по 31 грудня 2006 року з 07 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2009 року;

ОСОБА_12 за період з 07 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року;

ОСОБА_13 за період з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2009 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі УПСЗН Здолбунівської РДА просить зазначену постанову скасувати і прийняти нову, якою повністю відмовити у задоволенні заявлених адміністративних позовів, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та неповноту з'ясування істотних обставин справи. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що воно належним чином виконало свій обов'язок перед позивачами щодо виплати їм щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною у спірні періоди. Просить врахувати, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, їх розмір та цільове спрямування і органи праці та соціального захисту населення не вправі їх змінювати. Стверджує, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення було допущено порушення норм бюджетного законодавства України та не враховано видаткові можливості основного фінансового документу держави. Наполягає на застосуванні строку звернення до адміністративного суду, стверджуючи, що він пропущений позивачами за період з 2007 року по жовтень 2008 року без поважних причин.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.

Частково задовольняючи позовні вимоги зазначених позивачів суд першої інстанції виходив із того, що вони як особи, які здійснювали догляд за дітьми, мали право на одержання щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення ст. 56, п.7 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та п. 25 підпункт 12 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими було скасовано і зупинено (обмежено) право на отримання спірної виплат. Розмір отриманої позивачами щомісячної допомоги по догляду за дітьми суперечить вимогам ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» і мав обчислюватися у розмірі законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Обов'язок з виплати позивачам пов'язаної із цим недоплати слід покласти на УПСЗН Здолбунівської РДА.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, частково відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.

Встановлено, що позивачі є особами, які у спірний період здійснювали догляд за дітьми до досягнення ними трирічного віку і були застраховані у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, а тому відповідно до вимог ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у редакції, що була чинною на час виникнення та існування спірних правовідносин у 2007 році, мали право на отримання щомісячної допомоги у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму.

При цьому апеляційний суд вважає, що на підставі ч. 7 ст. 9 КАС України при вирішенні даного спору вимоги ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» слід застосовувати у сукупності із приписами ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а спірна допомога повинна обчислюватися у розмірі законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення ст. 56, а також п. 7 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено на 2007 рік дію ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

З огляду на викладене апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про неправомірність відмови УПСЗН Здолбунівської РДА у проведенні нарахування і виплати позивачам недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною виходячи із встановленого ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 09 липня до 31 грудня 2007 року.

При цьому, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність покладення обов'язку з нарахування і виплати спірної допомоги саме на УПСЗН Здолбунівської РДА в силу вимог ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Посилання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» розмірів щомісячної допомоги як на причину невиконання державою взятих на себе зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

Крім того, оскільки відповідач у ході судового розгляду справи не наполягав на застосуванні строку звернення до адміністративного суду, підстав для його застосування на стадії апеляційного провадження, про що просить апелянт, на думку апеляційного суду, немає.

Перевіряючи обґрунтованість адміністративних позовів в частині покладення на відповідача обов'язку з нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років починаючи з 22 травня 2008 року апеляційний суд виходить з таких мотивів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року за № 10-рп/2008 визнано неконституційним, зокрема, п. 25 підпункт 12 розділу II Закону України «Про Держаний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким у Законі України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» було виключено статтю 43, що закріплювала право застрахованої особи на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, не меншому розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Разом із тим, п. 23 розділу II цього ж Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни до Закону України «Про допомогу сім'ям з дітьми», на предмет конституційності не розглядався, у встановленому порядку неконституційним не визнався та своєї чинності у 2008 році не втрачав.

Так, згідно із ст. 13 Закону України «Про допомогу сім'ям з дітьми» у редакції 2008 року право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною (а не тільки не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа, як передбачалося цією нормою Закону у попередній редакції).

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що починаючи з 22 травня 2008 року право позивачів на отримання допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, а також розмір цієї допомоги врегульовувалися насамперед положеннями Закону України «Про допомогу сім'ям з дітьми», як спеціального закону, що був чинним у спірний період.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції 2008 року) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

З матеріалів справи видно, що відповідач УПСЗН Здолбунівської РДА належним чином та відповідно до вимог Закону України про Державний бюджет України і Закону України «Про допомогу сім'ям з дітьми» виконало свій обов'язок перед позивачами з виплати їм спірної допомоги починаючи з 22 травня 2008 року.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

З врахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що УПСЗН Здолбунівської РДА, здійснивши позивачам виплату щомісячної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку в розмірі, встановленому вищевказаними Законами, станом на час проведення такої виплати діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинними Законами України, тобто правомірно, а тому підстав для задоволення позовних вимог у частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити спірну недоплату починаючи з 22 травня 2008 року немає.

Таким чином, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору у частині задоволення вимог позивачів судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення свого рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова у цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення таких позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 202, 205, 207, 254 КАС України апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області задовольнити частково.

Постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 22 грудня 2009 року у справі № 2а-2514/09/1708 у частині задоволення вимог позивачів скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області щодо ненарахування та невиплати позивачам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13 щомісячної державної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у розмірі встановленого ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області нарахувати і виплатити недоплачену щомісячну допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» і ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі встановленого ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а саме :

ОСОБА_2 за період з 18 грудня 2007 року до 31 грудня 2007 року;

ОСОБА_3 за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року на дочку ОСОБА_14 та на дочку ОСОБА_15;

ОСОБА_4 за період з 11 вересня 2007 року до 31 грудня 2007 року;

ОСОБА_9 за період з 17 грудня 2007 року до 31 грудня 2007 року;

ОСОБА_10 за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року;

ОСОБА_12 за період з 09 липня 2007 року до 27 грудня 2007 року на дочку ОСОБА_17;

ОСОБА_13 за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13 відмовити.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11 відмовити.

У решті постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 22 грудня 2009 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Я.С.Попко

В.П.Сапіга