Ухвала

від 24.04.2012 по справі 2а-2461/10/2470

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2012 р. Справа № 33291/10

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Яворського І.О., Попка Я.С.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу відділу Держкомзему у Глибоцькому районі на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.07.2010 року у справі за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області до відділу Держкомзему у Глибоцькому районі про стягнення економічних та фінансових (штрафних) санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Державна інспекція з контролю за цінами в Чернівецькій області звернулася в суд з адміністративним позовом до відділу Держкомзему у Глибоцькому районі Чернівецької області з вимогою про стягнення економічної та фінансової (штрафної) санкції в розмірі 102780 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що за результатами перевірки відповідача 08.06.2010 року складено акт за № 186, яким встановлені факти отримання останнім плати за послуги з підготовки висновків про надання земельних ділянок у користування для юридичних та фізичних осіб. При цьому Державною інспекцією з контролю за цінами в Чернівецькій області у відповідності до п. 1 спільного наказу Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 15.06.2001 року №97/298/124 «Про затвердження розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг» винесено рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін за № 42 від 11.06.2010 року, яким вирішено вилучити у відділу Держкомзему у Глибоцькому районі Чернівецької області в дохід бюджету 34260 грн. необгрунтовано отриманої виручки та стягнути штраф в розмірі 68520 грн.

Постановою Чрнівецького окружного адміністративного суду від 29.07.2010 року позов задоволено та стягнуто з відділу Держкомзему у Глибоцькому районі Чернівецької області в дохід Державного бюджету України економічні та фінансові санкції в сумі 102780 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу за якою просить скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в задоволені позовних вимог.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень на позовні вимоги, зокрема зазначає, що відділом Держкомзему у Глибоцькому районі застосовано тарифи на послуги, що передбачені Переліком платних послуг, які можуть надаватись державними органами земельних ресурсів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 року №1619, а саме: „Підготовка висновків про надання земельної ділянки у користування для юридичних та фізичних осіб".

Відповідно до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таке можливе на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

Судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи щодо того, що працівниками Державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області, відповідно до плану роботи на II квартал 2010 року проведено планову перевірку відділу Держкомзему у Глибоцькому районі Чернівецької області з питань дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів (розмірів плати) на землевпорядні роботи, роботи та послуги, пов'язані з оформленням документів, в тому числі, які посвідчують право власності на земельні ділянки при передачі їх у безоплатну власність громадян України, про що складено акт № 186 від 08.06.2010 року.

Результати перевірки Інспекцією відображено в Акті за № 186 від 08.06.2010 року та встановлено, що відповідачем в період з 01.05.2009 р. по 30.04.2010 року на платній основі послуги «Підготовка висновків з надання земельних ділянок у користування на замовлення юридичних та фізичних осіб», вартість якої складає 30 грн. для фізичних осіб та 80,00 грн. для юридичних осіб.

На підставі Акта перевірки Інспекцією винесено рішення № 42 від 11.06.2010 року „Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін", яким вирішено вилучити у відділу Держкомзему у Глибоцькому районі Чернівецької області в доход бюджету 34260 грн. необгрунтовано отриманої виручки та стягнути штраф в розмірі 68520 грн.

Також, Державною інспекцією з контролю за цінами в Чернівецькій області направлено відповідачу претензію № 42 від 11.06.2010 р. щодо самостійного перерахування до Державного бюджету України застосованої економічної санкції за порушення державної дисципліни цін, яку відповідачем залишено без задоволення.

Згідно ст. 4 Закону України «Про ціни та ціноутворення» від 03.12.1990 р. № 507-ХІІ повноваження визначати перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, а також визначати повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів) надано виключно Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ст. 8 Закону України від 03.12.1990 № 507-XII державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів), граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Відповідно до п. 3 ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує проведення цінової політики.

На виконання даного повноваження Кабінет Міністрів України видав Постанову № 1619 від 01.11.2000 р. "Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів". В п. 5 вказаної Постанови визначено виключний перелік земельно-кадастрових робіт, які можуть надаватися на платній основі. В зазначеному переліку платне надання висновків не передбачено. В абз. 9 п. 5 вищевказаної Постанови визначено, що на платній основі проводиться складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обґрунтувань з використання й охорони земельних ресурсів, визначення меж земельних ділянок, а також виконання інших робіт щодо проведення землеустрою.

Тобто, останнє положення відносяться до розширення переліку робіт із землеустрою, а не до розширення переліку робіт, які можуть виконуватися на платній основі.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, є документацією із землеустрою. Згідно з ст. 56 вказаного Закону технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, включає перелік обмежень прав на земельну ділянку.

Управліннями та відділами Держкомзему зазначені обмеження надаються у формі висновків з надання земельних ділянок у користування або власність та наявні обмеження на замовлення юридичних осіб та фізичних, а також висновки щодо умов надання земельної ділянки.

Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 1 Закону України "Про дозвільну систему України у сфері господарської діяльності" документ дозвільного характеру це дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності, і без наявності якого суб'єкт господарювання не може провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Визначення дозвільних органів наведено в абз. 5 п. 1 зазначеної норми як місцеві дозвільні органи - міські ради та їх виконавчі органи, районні та районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації, територіальні (місцеві) органи центральних органів виконавчої влади, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру від свого імені, а також підприємства, установи, організації, що у випадках, передбачених законом, уповноважені видавати документи дозвільного характеру і можуть залучатися до проведення експертизи та обстеження, необхідних для видачі документів дозвільного характеру, у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Відповідно до Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 19.03.2008 року, Державний комітет із земельних ресурсів є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який здійснює реалізацію державної політики та управління у сфері регулювання земельних відносин, використання, відтворення, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, провадження топографо-геодезичної та картографічної діяльності, а також міжгалузеву координацію та державне регулювання у сфері встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища.

Саме до використання земель і відносяться висновки, на підставі яких проводиться відведення земельної ділянки у користування та погодження проектів землеустрою, що дають право суб'єкту господарювання на здійснення діяльності або фізичній особі на здійснення правочинів з земельною ділянкою.

Таким чином, відповідачем порушені вимоги діючого законодавства при стягненні плати за видачу висновків з надання земельних ділянок у користування або власність та наявні обмеження на замовлення юридичних осіб та фізичних, а також висновки щодо умов надання земельної ділянки, так як це відноситься до їх повноважень, а отже повинно здійснюватися безкоштовно.

Стягнення відповідачем плати за видачу висновків, спираючись на положення спільного наказу Державного комітету України по земельних ресурсах Міністерства фінансів України та Міністерства Економіки України № 97/298/124 від 15.06.01 р. "Про затвердження розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг" є порушенням Постанови Кабінету Міністрів України № 1619 від 01.11.2000 року, що має вищу юридичну силу відносно вищевказаного наказу і останній підлягає застосуванню в частині, що не суперечить вказаній постанові.

В результаті вказаного порушення за період з 01.05.2009 року по 30.04.2010 року відповідачем зайво отримана виручка за видачу висновків в розмірі 34260 грн., яка відповідно до ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" та Інструкції "Про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами", затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та Міністерства фінансів України № 298/519 від 03.12.2001 року, що зареєстрована в Мінюсті України 18.12.01 р. за № 1047/6238 підлягає вилученню в дохід Державного бюджету і крім того, з підприємства стягується штраф у двохкратному розмірі необґрунтовано отриманої виручки.

Враховуючи викладене, суд першої інстанцій дійшов до вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача 102780 грн. економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи суд приходить до висновку, що позивач надав суду достатні та беззаперечні докази в обгрунтування обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та довів правомірність прийнятого рішення, а тому позовні вимоги позивача є підставними, підтверджені матеріалами справи, доведені у судовому засіданні та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Чернівецький окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. 160, ст.197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відділу Держкомзему у Глибоцькому районі Чернівецької області - залишити без задоволення.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.07.2010 року у справі №2а-2461/10 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п»ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: І.О.Яворський

Я.С.Попко