ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"28" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/35198/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Калашнікової О.В. Васильченко Н.В. Леонтович К.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Відділу Держкомзему у Глибоцькому районі Чернівецької області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року у справі № 2а-2461/10/2470 за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області до Відділу Держкомзему у Глибоцькому районі Чернівецької області про стягнення економічної та фінансової (штрафної) санкції,-
в с т а н о в и л а:
В липні 2010 року Державна інспекція з контролю за цінами в Чернівецькій області звернулась до суду із позовом до Відділу Держкомзему у Глибоцькому районі Чернівецької області (далі - Держкомзем) про стягнення економічної та фінансової (штрафної) санкції за порушення державної дисципліни цін у дохід бюджету в сумі 102780 грн.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року, позов задоволено частково: стягнуто з Держкомзему в дохід Державного бюджету України економічні та фінансові санкції в сумі 102780 грн. В частині стягнення судових витрат відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що плата за земельно-кадастрові роботи повинна застосовуватись державними органами земельних ресурсів лише згідно з переліком, який зазначено в Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 року № 1619 (далі - Порядок №1619). Серед вказаного переліку відсутній такий вид послуг підготовка висновків з надання земельних ділянок у користування на замовлення юридичних та фізичних осіб. При цьому суд зазначив, що стягнення з юридичних та фізичних осіб плати за виконання таких послуг є протиправним, а виручка, отримана внаслідок цього, є необґрунтованою, а тому є всі законні підстави для задоволення позову. З цим висновком погодився і суд апеляційної інстанції.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що працівниками Державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області в період з 26.05.2010 року по 08.06.2010 року проведена планова перевірка правильності формування та застосування цін (тарифів) на платні послуги, які надаються Держкоземом, якою встановлено, що відповідачем надається на платній основі послуга «Підготовка висновків з надання земельних ділянок у користування на замовлення юридичних та для фізичних осіб», вартість якої складає 30 грн. за 1 висновок - для фізичних осіб та 80 грн. за 1 висновок - для юридичних осіб.
За даним фактом Державною інспекцією з контролю за цінами в Чернівецькій області, на основі акту перевірки від 08.06.10р. №186, у відповідності зі ст.. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» та Інструкції «Про порядок застосування економічних та фінансових санкцій», затвердженої спільним наказом Мінекономіки та Мінфіну України від 03.12.01р. №298/519, прийнято рішення №42 від 11.06.2010 року про застосування до відповідача економічних санкцій на загальну суму 102780 грн.
Відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України - Кабінет Міністрів України забезпечує проведення цінової політики.
Згідно із Законом України «Про ціни і ціноутворення» державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів), граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів. Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на товари та послуги встановлюються державними органами України.
Пунктом 5 зазначеного вище Порядку №1619 визначено виключний перелік земельно-кадастрових робіт, які можуть надаватися на платній основі. В зазначеному переліку платне надання висновків не передбачене.
В абзаці 9 пункту 5 цього Порядку вказано, що на платній основі проводиться складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обґрунтувань з використання й охорони земельних ресурсів, визначення меж земельних ділянок, а також виконання інших робіт щодо проведення землеустрою. Тобто, саме останнє положення відносяться до розширення переліку робіт із землеустрою, а не до розширення переліку робіт, які можуть виконуватися на платній основі.
Згідно абзацу 1 пункту 3 Положення «Про державний комітет із земельних ресурсів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 19.03.2008 року , до основних завдань Держкомзему віднесено розроблення пропозицій щодо формування державної політики у сфері регулювання земельних відносин, використання, відтворення, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, здійснення землеустрою, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища та забезпечення її реалізації, проведення земельної реформи та подання їх Кабінетові Міністрів України через Міністра охорони навколишнього природного середовища.
Статтею 25 Закону України «Про землеустрій» , визначена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, є документацією із землеустрою.
Відповідно до статті 56 вказаного Закону , технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, включає перелік обмежень прав на земельну ділянку.
Управліннями та відділами Держкомзему зазначені обмеження надаються у формі висновків з надання земельних ділянок у користування або власність та наявні обмеження на замовлення юридичних осіб та фізичних, а також висновки щодо умов надання земельної ділянки.
Згідно абзацу 4 пункту 1 статті 1 Закону України «Про дозвільну систему України у сфері господарської діяльності» визначено, що документ дозвільного характеру це дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності і без наявності якого суб'єкт господарювання не може провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
Визначення дозвільних органів наведено в абзаці 5 пункту 1 вищенаведеної норми як місцеві дозвільні органи - міські ради та їх виконавчі органи, районні та районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації, територіальні (місцеві) органи центральних органів виконавчої влади, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру від свого імені, а також підприємства, установи, організації, що у випадках, передбачених законом, уповноважені видавати документи дозвільного характеру і можуть залучатися до проведення експертизи та обстеження, необхідних для видачі документів дозвільного характеру, у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Державний комітет із земельних ресурсів є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який здійснює реалізацію державної політики та управління у сфері регулювання земельних відносин, використання, відтворення, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, провадження топографо-геодезичної та картографічної діяльності, а також міжгалузеву координацію та державне регулювання у сфері встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища.
Саме до використання земель і відносяться висновки, на підставі яких проводиться відведення земельної ділянки у користування та погодження проектів землеустрою, що дають право суб'єкту господарювання на здійснення діяльності або фізичній особі на здійснення правочинів з земельною ділянкою.
При цьому слід зазначити що підготовка та видача зазначених висновків належить до такого виду земельно-кадастрових робіт і послуг, як надання консультації з питань оформлення прав на земельні ділянки, які на підставі пункту 5 Положення надаються на плановій основі.
Крім того, зазначені висновки не є документами дозвільного характеру у розумінні статті 1 Закону «Про дозвільну систему України у сфері господарської діяльності», оскільки вони надаються землевпорядними органами на замовлення фізичних та юридичних осіб як консультації та довідки і не є обов'язковими для провадження цими особами певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності яких вони не можуть впроваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
Також слід вказати, що Розділом 6.1 Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг, затверджених спільним Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства фінансів та Міністерства економіки «Про затвердження розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг» від 15.06.2001 року №97/298/12, прийнятим на виконання Порядку № 1619, в межах надання зазначених консультацій і довідок встановлена вартість послуг з підготовки висновків з надання земельних ділянок у користування на замовлення фізичних та юридичних осіб у розмірі 30 грн. та 80 грн. відповідно; із видачі висновків щодо умов надання земельної ділянки, технічних умов на рекультивацію земель на замовлення юридичних осіб у розмірі - 70 грн.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що дії відповідача щодо застосування фіксованих розмірів оплати за надання вищезазначених послуг узгоджувались з вимогами чинного законодавства і відповідали встановленій державній дисципліні цін, а тому є правомірними.
Аналогічна правова позиція була висловлена також Верховним Судом України у постановах від 5 березня 2012 року (справа № 21-349а11).
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що Державна інспекція в Чернівецькій області при проведенні перевірки законності нарахування та формування державних цін при наданні послуг відповідачем та прийнятті рішення щодо застосування економічних санкцій діяла не на підставі, та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Суди першої та апеляційної інстанцій повно і правильно дослідили обставини справи, але невірно застосували норми матеріального права до спірних правовідносин, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
п о с т а н о в и л а:
Касаційну скаргу Відділу Держкомзему у Глибоцькому районі Чернівецької області задовольнити.
Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області до Відділу Держкомзему у Глибоцькому районі Чернівецької області про стягнення економічної та фінансової (штрафної) санкції - в і д м о в и т и.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді : (підписи)
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2013 |
Оприлюднено | 05.12.2013 |
Номер документу | 35751405 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Калашнікова О.В.
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Левицький Василь Костянтинович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Левицький Василь Костянтинович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні