Рішення

від 23.04.2012 по справі 11/5014/516/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.12 Справа № 11/5014/516/2012

За позовом Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіжанськліфт», м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 94520,00 грн.

Суддя Москаленко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, головний спеціаліст-юрисконсульт III відділу досліджень і розслідувань, довіреність № 01-43/03 від 26.01.2012;

від відповідача - ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Рубіжанським МВ УМВС України в Луганській області 09.10.1997), довіреність № б/н від 12.03.2012; ОСОБА_4, директор, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Рубіжанським М.В. ГУМВС України в Луганській області 20.02.2012, протокол № 1 від 30.07.2004, наказ № 1 від 19.08.2004;

в судовому засіданні 09.04.2012 на підставі приплив ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 23.04.2012, 10 годин 10 хвилин;

в с т а н о в и в :

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача та зарахування в доход Державного бюджету України штрафу у розмірі 68000 грн. 00 коп., накладеного за рішенням адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.11.2011 № 01-24/97, та пені, з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог, в сумі 68000 грн. 00 коп.

Позивач прибув в судове засідання та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що рішення, яке було винесено адміністративною колегією Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України передчасно, без з'ясування усіх обставин, які мають значення у справі.

Позивач у запереченнях на відзив відповідача зазначив, що відповідач не скористався правом оскарження вищезазначеного рішення у суді, яке передбачено ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а отже його доводи щодо незаконності рішення не можуть бути прийняті до уваги.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши подані докази в їх сукупності та оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

За результатами розгляду справи № 741 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу адміністративною колегією Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення від 23.11.2011 № 01-24/97, яким визнано, що товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерсервіс»та товариство з обмеженою відповідальністю «Рубіжанськліфт», узгодивши свою конкурентну поведінку під час участі у торгах на капітальний ремонт ліфтів житлових будинків м. Ровеньки, які проводились Управлінням житлово-комунального господарства Ровеньківської міської ради у 2010 році, вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч.2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів). За за вчинення вищезазначеного порушення накладено штраф на товариство з обмеженою відповідальністю «Рубіжанськліфт»у розмірі 68000,00 грн.

Згідно ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Статтею 5 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»встановлено, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Так, згідно ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції»за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність. Зокрема, частиною 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»передбачено, що за встановлене порушення органами АМКУ на суб'єктів господарювання накладається штраф у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

В силу вимог ч. ч. 1, 2, 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надаються для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в іншій спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішеннями органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двохмісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

На виконання вищенаведених норм позивач за супровідним листом від 28.11.2011 № 06-07/2232 направив відповідачу копію рішення від 23.11.2011 № 01-24/97 про накладення штрафу, яке було отримано уповноваженою особою відповідача 01.12.2011, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 8)

Таким чином, відповідач зобов'язаний був сплатити штраф в розмірі 68000 грн. 00 коп. до 01.02.2012 року.

Втім, як вбачається з матеріалів справи, відповідач накладений на нього штраф ані в двомісячний строк, ані станом на час вирішення спору так і не сплатив, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення . Цей строк не може бути відновлено .

Відповідач у встановлений законом строк рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.11.2011 № 01-24/97 до господарського суду не оскаржив.

Як зазначено в п. 21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15 «Про деякі питання практики застосування конкретного законодавства, вирішуючи спори, пов'язані із зобов'язанням виконати рішення Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення або про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі такого рішення, господарським судам необхідно мати на увазі, що сам по собі факт неоскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто для того, щоб дійти висновку про обов'язковість виконання рішення названого Комітету чи його територіального відділення, господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. Однак господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України .

Відтак, з огляду на вищезазначене судом не приймаються до уваги заперечення відповідача щодо незаконності рішення Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.11.2011 № 01-24/97, оскільки після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції в частині своєчасної сплати штрафу накладеного рішенням адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 68000 грн. 00 коп. штрафу.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом, зокрема, справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.

Оскільки відповідач допустив прострочення сплати штрафу, йому на підставі наведених вище норм чинного законодавства нараховано та заявлено до стягнення пеню, яка з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог складає 68000 грн. 00 коп.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги .

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Із врахуванням викладеного вище позовні вимоги підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судового збору у справі на підставі приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіжанськліфт», м.Рубіжне Луганської області, вул. Визволителів, буд. 73, кв. 53, ідентифікаційний код 33075654:

- 68000 грн. 00 коп. штрафу та 68000 грн. 00 коп. пені, зарахувавши стягнуті грошові суми до загального фонду Державного бюджету України на рахунок № 31117106700071, одержувач -Держбюджет м.Рубіжне, ідентифікаційний код одержувача 37904431, банк одержувача -ГУДКУ у Луганській області, МФО -804013, видати наказ після набрання рішенням законної сили.

- на користь Державного бюджету України на рахунок № 31214206783006, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Луганській області, отримувач: УДК СУ у м. Луганську, МФО: 804013, ОКПО: 37991503, по коду класифікації доходів (ККД): 22030001, назва "Судовий збір" Державна судова адміністрація України - 050, символ звітності банку: 206, код суду: 02844564, судовий збір в сумі 2720 грн. 00 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили

В судовому засіданні 23.04.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення - 27.04.2012р.

Суддя М.О.Москаленко