Рішення

від 25.04.2012 по справі 5023/727/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2012 р. Справа № 5023/727/12

вх. №

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Тищенка П.А. посвідчення №68 від 09.06.09 р.;

позивача - не з'явився;

відповідача - ОСОБА_1 довіреність б/н від 15.01.12 р., ОСОБА_2 довіреність б/н від 15.01.12 р.;

розглянувши справу за позовом Прокурора Московського району м. Харкова в інтересах держави- в особі Харківської міської ради, м. Харків

до Споживчого товариства по спільній експлуатації гаражів, місць зберігання автотранспортних засобів громадян "Авто - 7", м. Харків

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Московського району міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в якій просить зобов'язати відповідача - Споживчого товариства по спільній експлуатації гаражів, місць зберігання автотранспортних засобів громадян "Авто - 7" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,4122 за адресою: вул. Тимурівців, 82 в м. Харкові та стягнути з відповідача шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 87 403,45 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.04.12 р. надав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.04.12 р. клопотання відповідача задоволено та строк розгляду справи продовжено до 30 квітня 2012 року. Розгляд справи відкладено на "25" квітня 2012 р. о 10:45.

Присутній представник прокуратури у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив.

Присутні представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, з підстав викладених ними у відзиві на позов за вх.№9006, який ним був наданий 14 березня 2012 р. Також відповідачем надано клопотання про припинення провадження у справі згідно п.1 ст. 80 ГПК України за вх.№ 9006, в якому відповідач пояснює що земельна ділянка площею 0,4122 за адресою: вул. Тимурівців, 82 в м. Харкові відповідно рішення Харківської міської ради №322 від 25.02.2001 р. та договору на право тимчасового користування земельною ділянкою від 05.05.2001 р. була надана Харківській обласній організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, та на спірній земельній ділянці фізичними особами розміщені 125 металевих гаражів. За таких обставин відповідачі зазначили, що не є належним відповідачем у справі, та у зв'язку із тим, що гаражі розміщені фізичними особами спір не підлягає розгляду у господарському суді, тому провадження у справі підлягає припиненню.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника прокуратури та відповідачів, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

У ч. 2 ст. 2 ГПК України зазначено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року по справі № 1/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права. Має право на їх відшкодування. Вказана стаття визначає загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу цивільного правопорушення.

В позовній заяві прокурор обґрунтував порушення інтересів держави ненадходженням коштів до місцевого бюджету в результаті незаконного користування земельними ділянками відповідачем Уповноваженим органом визначено Харківську міську раду, яка розпоряджається даними земельними ділянками.

На підставі наведеного суд вважає правомірним звернення прокуратури з позовами в інтересах держави, які в даному спорі співпадають з інтересами територіальної громади м. Харкова, які здійснює Харківська міська рада.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Земельна ділянка є державною власністю та відповідно до ст. 12 та п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України повноваження щодо розпорядження нею в межах м. Харкова здійснює Харківська міська рада.

Відповідно до ст. 12 Земельного Кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктом права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності.

Частиною 2 ст. 83 Земельного кодексу України передбачено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», однією з форм місцевого самоврядування є представництво спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Згідно з п.п.1 п. «б» ч. 1 ст. 33 зазначеного закону, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель.

Згідно з п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції міських рад відносяться регулювання земельних відносин.

Проведеною прокуратурою району перевіркою встановлено, що СТ "Авто-7" в порушення ст.ст. 123, 125 Земельного Кодексу України, без відповідного рішення органу місцевого самоврядування, яким є Харківська рада, набуття права власності на земельну ділянку, постійного користування, оренди земельної ділянки використовується земельна ділянка загальною площею 0,4122 га, що знаходиться за адресою вул. Тимурівців, 82 в м. Харкові для організації місць зберігання автотранспортних засобів.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним.

Згідно зі ст. 5 Закону України об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Згідно ст. 206 Земельного кодексу України, ст. 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним.

Згідно із ст. 126 Земельного кодексу України документ право оренди землі оформлюється договором, який реєструється відповідно до закону.

З урахуванням положень чинного законодавства Рішенням 22 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 23.06.2004 р. № 87/04 був створений відділ самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Харкові.

Відповідно до останньої редакції Положення про відділ самоврядного контролю за використанням та охороною земель Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради, затвердженого рішенням 22 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 23.06.04. № 87/04 (далі - Положення), наказу Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради від 23.10.2008 № 377к об'єктом самоврядного контролю є землі комунальної власності. Одним з основних завдань самоврядного контролю є запобігання порушення законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень та вжиття відповідних заходів щодо усунення.

Посадові особи відділу мають право, зокрема, обстежувати земельні ділянки, що є комунальною власністю, складати акти обстеження таких земельних ділянок, проводити у встановленому законом порядку фотографування, звукозапис, кіно і відєозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушення земельного законодавства України.

В результаті використання вказаної земельної ділянки без одержання документа, що посвідчує право власності чи право користування, його державної реєстрації, СТ "АВТО-7" заподіяно шкоду державі, що підтверджується розрахунком, який здійснено державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Головного Управління Держкомзему в Харківській області на підставі методики визначення розміру заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянкою не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву родючого шару грунту без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963 та складає 87403,45 грн.

В ході проведення перевірки залучено фахівців Харківської регіональної ДП "Центр державного земельного кадастру", якими проведено геодезичну зйомку земельної ділянки за вказаною адресою. На підставі плану зазначеної геодезичної зйомки фахівцями Головного Управління Держкомзему у Харківської області виконано розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки СТ "АВТО-7".

З акту обстеження земельної ділянки № 761/10, що виконаний фахівцями Харківської міської ради, а також листа Харківської міської ради № 10286/9-11 і 26.10.2011 року вбачається, що зазначена земельна ділянка СТ "АВТО-7" не надавалась.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

На підставі вказаних правових норм суд зазначає, що задоволення позовних вимог про стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Цивільно-правова відповідальність за завдання майнової шкоди наступає за наявності цивільного правопорушення, яке складається з наступних елементів: наявність майнової шкоди, протиправна поведінка (дії чи бездіяльність) заподіювача, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та майновою шкодою, вина.

Суд враховує, що відповідач не заперечує факт користування спірною земельною ділянкою. Посилання відповідача на те, що на ділянці розташоване нерухоме майно належить членам Харківської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів не підтверджені належними доказами.

За таких обставин, суд вважає клопотання відповідача про припинення провадження у справі згідно п. 1 ст. 80 ГПК України необґрунтованим, таким, що не підтверджено належними доказами, тому вважає за необхідне у задоволенні даного клопотання відмовити.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, наявні підстави для задоволення позовних вимог: про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 87403,45 грн. та зобов'язання СТ "АВТО-7" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,4122 за адресою: вул. Тімуровців, 82 в м. Харкові, відповідно до цього позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст. 12, 83, 152, 156, 157 Земельного кодексу України, ст.ст. 11, 509, 623, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні заяви відповідача про припинення провадження у справі - відмовити.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Зобов'язати Споживче товариство по спільній експлуатації гаражів, місць зберігання автотранспортних засобів громадян "Авто - 7" (код ЄДРПОУ №34015203, вул. Тимурівців, 74, м. Харків) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,4122 за адресою: вул. Тимурівців, 82 в м. Харкові.

4. Стягнути з Споживчого товариства по спільній експлуатації гаражів, місць зберігання автотранспортних засобів громадян "Авто - 7" (м. Харків, вул. Тимурівців, 74, код ЄДРПОУ №34015203) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, р/р 31117106700002, одержувач: УДК у м. Харкові, код ЄДРПОУ 24134490 банк ГУДК у Харківській області, МФО 851011, код платежу 21081100) шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 87 403,45 грн.

5. Стягнути з Споживчого товариства по спільній експлуатації гаражів, місць зберігання автотранспортних засобів громадян "Авто - 7" (м. Харків, вул. Тимурівців, 74, код ЄДРПОУ №34015203) на користь державного бюджету України (одержувач - УДК у Дзержинському районі м. Харкова, № рахунку 31210206700003, код ЄДРПОУ 24134567, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) судовий збір в сумі 2 821,07 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Светлічний Ю.В.

Справа №5023/727/12

Повне рішення складене 28 квітня 2012 року.