Ухвала

від 21.02.2012 по справі 2а-1670/6064/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 р.Справа № 2а-1670/6064/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2011р. по справі № 2а-1670/6064/11

за позовом Дочірнього підприємства "Будівельно- монтажне управління №616"Відкритого акціонерного товариства "Південспецбуд"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Дочірнє підприємство "Будівельно-монтажне управління №616"Відкритого акціонерного товариства "Південспецбуд" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

-скасувати податкове повідомлення-рішення №000624301/2170 від 01.07.2011 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2011 року вказаний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області № 000624301/2170 від 01 липня 2011 року.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2011 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких посилаючись на законність та обгрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2011 року без змін.

Відповідно до вимог ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи документах.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Дочірнє підприємство "Будівельно-монтажне управління № 616" Відкритого акціонерного товариства "Південспецбуд" зареєстровано виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області (ідентифікаційний код 01416665), перебуває на обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом платника ПДВ № 24079553.

В період з 16 травня 2011 року по 03 червня 2011 року посадовими особами Кременчуцької ОДПІ на підставі направлень від 13 травня 2011 року № 1997/001997, 1996/001996, № 1995/001995 та № 1994/001994 проведено планову виїзну перевірку Дочірнього підприємства "Будівельно-монтажне управління № 616" Відкритого акціонерного товариства "Південспецбуд", з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2011 року.

За результатами перевірки було складено акт від 10 червня 2011 року № 3843/23-209/01416665, у якому зафіксовано порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 50 122,00 грн. в тому числі за квітень 2008 року - 47 368,00 грн. та за червень 2008 року - 2 755 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення -рішення від 01 липня 2011 року № 0006242301/2170, яким Дочірньому підприємству "Будівельно-монтажне управління № 616" Відкритого акціонерного товариства "Південспецбуд" збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 62 652,50 грн., з них: за основним платежем - у сумі 50 122,00 грн. та за штрафними санкціями - в сумі 12 530,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, неправомірність формування податкового кредиту за квітень 2008 р. та червень 2008 р. відповідач обгрунтовує не підтвердженням фактичного надання будівельно-монтажних робіт ПП "Лавід" постачальником по ланцюгу ТОВ "Нефтекор-СК", в зв'язку з відсутністю у ТОВ "Нефтекор-СК" необхідних трудових та виробничих ресурсів.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача, з огляду на наступне.

Законом України В«Про податок на додану вартістьВ» від 03.04.1997 № 168/97-ВР визначено коло платників податку на додану вартість, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (підпункт 7.4.1 пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Відповідно до підпунктів 7.2.3 та 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) /п.п. 7.2.3/. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону /п.п. 7.2.4/.

Приписами підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Отже, підставою для формування податкового кредиту є податкова накладна оформлена належним чином.

Між тим, колегія суддів зазначає, що наявність податкових накладних є обов'язковою обставиною, але не виключною, оскільки господарські операції, в підтвердження виконання яких видані такі податкові накладні, повинні мати реальний характер.

Як вбачається з матеріалів справи, між ДП БМУ-616 ВАТ "Південспецбуд" - "Підрядник" та ТОВ "Лавід" "Субпідрядник" укладено договір субпідряду № 1 від 09.01.2007 року предметом якого є виконання робіт по заміні залізобетонних резервуарів ІУ-й пусковій комплекс на об'єкті АТ "Укртатнафта".

Фактичне виконання умов договору підтверджується податковими накладними, платіжними дорученнями, актами приймання виконаних підрядних робіт за квітень, червень 2008 року, довідками вартості виконаних підрядних робіт, підсумковою відомістю ресурсів, ліцензією на здійснення будівельної діяльності.

Податкові накладні включені у реєстр отриманих податкових накладних ДП БМУ-616 ВАГ "Південспецбуд" та відображені у складі податкового кредиту у рядку 17 Декларації з податку на додану вартість за відповідний звітний період: за квітень 2008 р.- в сумі 47 368 грн., за червень 2008р.- в сумі 2 754 грн., що не заперечується відповідачем.

Вказаний договір був укладений з метою виконання умов Контракту № 1/4 від 19 березня 1998 року на будівництво об'єкта "Заміна залізобетонного резервуару" укладеного між позивачем та АТ "Укртатанафта" та додаткової угоди № 6 до вказаного контракту, що підтверджується Контрактом № 1/4 від 19 березня 1998 року, додатком до контракту № 6, реєстрами виконаних робіт за квітень, червень 2008 року, довідками про вартість виконаних підрядних робіт за квітень, червень 2008 року, рахунками фактури № 152 від 30 квітня 2008 року, № 258 від 25 червня 2008 року та № 257 від 25 червня 2008 року, податковими накладними № 152 від 30 квітня 2008 року та № 257 від 25 червня 2008 року та банківським виписками.

Отже, матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами умов договору, укладеного між позивачем та ТОВ "Лавід".

Закон України «Про податок на додану вартість»не ставить право позивача на податковий кредит у залежність від факту сплати до бюджету податку на додану вартість постачальниками товарів (послуг).

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

З матеріалів справи вбачається, що в зв'язку зі сплатою позивачем податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг) у нього виникло право на податковий кредит, що підтверджується наданими позивачем копіями первинних документів та копіями податкових накладних, отриманих від таких постачальника.

Отже, позивач має документально підтверджене право на формування податкового кредиту у спірні періоди, відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

В апеляційній скарзі відповідач посилається на неправомірність висновків суду першої інстанції про наявність у позивача права на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ за господарськими операціями з ТОВ "Лавід", оскільки за результатами зустрічних перевірок постачальників ТОВ "Лавід", а саме: ТОВ "Нефтекор-СК" не встановлено необхідних трудових та виробничих ресурсів, як наслідок не підтверджено фактичне надання будівельно-монтажних робіт від ТОВ "Лавід".

Колегія суддів відхиляє такі доводи апеляційної скарги, оскільки зазначені доводи суперечать практиці Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес»АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем-1 не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Таким чином, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2011р. по справі № 2а-1670/6064/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М. Судді (підпис) (підпис)Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.