ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6064/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Удовіченка С.О.,
при секретарі - Авдєєнко Є.В.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємста "Будівельно - монтажне управління № 616 "Відкритого акціонерного товариство "Південспецбуд" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
14 липня 2011 року Дочірнє підприємство "Будівельно - монтажне управління № 616 "Відкритого акціонерного товариство "Південспецбуд" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 000624301/2170 від 01 липня 2011 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що строк протягом якого відповідач мав право донарахувати податкове зобов'язання за квітень 2008 року закінчився 20 травня 2011 року, а перевірка проводилась 10 червня 2011 року. Крім того, під час проведення перевірки відповідачем не було взято до уваги договори субпідряду № 1 від 09.01.2007 року укладений з ТОВ "Лавід", акти виконаних робіт, складені за формою КБ-2, довідки про вартість підрядних робіт за формою КБ-3, рахунки та платіжні доручення.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні позовних вимог відмовити. У наданих до суду письмових запереченнях посилався на те, що проведеною перевіркою встановлено, що позивачем порушено п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Крім того, позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Лавід", основним постачальником, якого є ТОВ "Нефтекор-СК" відносно якого до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Дочірнє підприємство "Будівельно-монтажне управління № 616" Відкритого акціонерного товариства "Південспецбуд" зареєстровано виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області (ідентифікаційний код 01416665), перебуває на обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом платника ПДВ № 24079553.
В період з 16 травня 2011 року по 03 червня 2011 року посадовими особами Кременчуцької ОДПІ на підставі направлень від 13 травня 2011 року № 1997/001997, 1996/001996, № 1995/001995 та № 1994/001994 проведено планову виїзну перевірку Дочірнього підприємства "Будівельно-монтажне управління № 616" Відкритого акціонерного товариства "Південспецбуд", з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2011 року.
За результатами перевірки було складено акт від 10 червня 2011 року № 3843/23-209/01416665, у якому зафіксовано порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 50 122,00 грн. в тому числі за квітень 2008 року - 47 368,00 грн. та за червень 2008 року - 2 755 грн.
На підставі вказаного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення -рішення від 01 липня 2011 року № 0006242301/2170, яким Дочірньому підприємству "Будівельно-монтажне управління № 616" Відкритого акціонерного товариства "Південспецбуд" збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 62 652,50 грн., з них: за основним платежем - у сумі 50 122,00 грн. та за штрафними санкціями - в сумі 12 530,50 грн.
Позивач не погодився з вказаним рішенням та оскаржив його до суду.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, суд приходить до наступних висновків.
Законом України В«Про податок на додану вартістьВ» від 03.04.1997 № 168/97-ВР визначено коло платників податку на додану вартість, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (підпункт 7.4.1 пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість").
Відповідно до підпунктів 7.2.3 та 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) /п.п. 7.2.3/. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону /п.п. 7.2.4/.
Приписами підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.
Судом встановлено, що контрагент позивача ТОВ "Лавід" зареєстрований Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 23550595. Відповідно до ліцензії серії АБ № 117832 ТОВ "Лавід" має право на здійснення будівельної діяльності згідно з додатком на трьох аркушах. Строк дії ліцензії з 06 грудня 2004 року по 06 грудня 2009 року.
09 січня 2007 року між позивачем та ТОВ "Лавід" укладено договір субпідряду № 1 за умовами якого підрядник в межах договірної ціни, складеної згідно с ДБН Д.1.1-1-2000 зобов'язаний виконати на свій ризик та особистими силами усі передбачені договором роботи та усунути на протязі гарантійного строку використання об'єкта незавершеного будівництва, обумовлені неякісним виконанням робіт. Згідно статті 4 вказаного договору генпідрядник здійснює оплату щомісячними проміжними платежами підряднику за виконані роботи на підставі актів приймання-передачі.
Доповненням № 1 до договору субпідряду № 1 від 09 січня 2007 року до статті 3 внесено зміни згідно яких збільшено вартість робіт до 3 700 000,00 грн.
Вказаний договір був укладений з метою виконання умов Контракту № 1/4 від 19 березня 1998 року на будівництво об'єкта "Заміна залізобетонного резервуару" укладеного між позивачем та АТ "Укртатанафта" та додаткової угоди № 6 до вказаного контракту згідно якого замовник доручає та зобов'язується прийняти та оплатити, а підрядник зобов'язується виконати на свій ризик власними та залученими засобами роботи по будівництву об'єкта "Заміни залізобетонних резервуарів. IV пусковий комплекс" та здати вказаний об'єкт в експлуатацію замовнику.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
На підтвердження реальності правочинну укладеного з ТОВ "Лавід" позивачем до суду надано податкові накладні № 13 від 30 квітня 2008 року, № 19 від 27 червня 2008 року; рахунки № 13 від 30 квітня 2008 року, № 19 від 27 червня 2008 року, платіжні доручення № 245 від 20 травня 2008 року, № 368 від 18 липня 2008 року, акти приймання виконаних підрядних робіт за квітень та червень 2008 року, підсумкову відомість ресурсів (витрати по факту) за квітень, червень 2008 року та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за квітень, червень 2008 року.
На підтвердження того, що субпідрядні роботи надані ТОВ "Лавід" надавались на виконання умов контракту умов Контракту № 1/4 від 19 березня 1998 року на будівництво об'єкта "Заміна залізобетонного резервуару" укладеного між позивачем та АТ "Укртатанафта" та додаткової угоди № 6 до вказаного контракту позивачем до суду надано Контракт № 1/4 від 19 березня 1998 року; додаток до контракту № 6; реєстри виконаних робіт за квітень, червень 2008 року; довідки про вартість виконаних підрядних робіт за квітень, червень 2008 року; рахунки фактури № 152 від 30 квітня 2008 року, № 258 від 25 червня 2008 року та № 257 від 25 червня 2008 року; податкові накладні № 152 від 30 квітня 2008 року та № 257 від 25 червня 2008 року та банківські виписки.
Суд критично оцінює твердження відповідача стосовно неправомірного завищення позивачем податкового кредиту у зв'язку з відсутністю ТОВ "Нефтекор-СК", який є постачальником ТОВ "Лавід", за адресою реєстрації та відсутністю у ТОВ "Нефтекор-СК" трудових та виробничих ресурсів у зв'язку з наступним.
Судом встановлено, що субпідрядні роботи виконанні ТОВ "Лавід" у квітня та червні 2008 року, у той час коли акт про відсутність ТОВ "Нефтекор-СК" за місцем реєстрації складено в липні 2008 року. Крім того, твердження відповідача про відсутність у ТОВ "Нефтекор-СК" основних фондів ґрунтується лише на даних податкових декларацій з податку на прибуток за 2007 - 2008 роки ТОВ «Нефтекор-СК», які не можуть бути беззаперечним доказом відсутності на підприємстві основних фондів, оскільки підтвердженням наявності або відсутності у підприємства основних фондів /власних, орендованих/ є не документи податкового обліку, а відповідні документи бухгалтерського обліку.
Разом з тим, податковим органом не надано доказів дослідження всього ланцюгу контрагентів ТОВ "Лавід" та відсутності у нього інших контрагентів, окрім ТОВ "Нефтекор-СК".
Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом безпідставно та протиправно зроблено висновок про завищення позивачем суми податкового кредиту у розмірі 50 122,00 грн.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.
В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області № 000624301/2170 від 01 липня 2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Будівельно - монтажне управління № 616 "Відкритого акціонерного товариство "Південспецбуд" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 22 серпня 2011 року.
Суддя С.О. Удовіченко
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.08.2011 |
Оприлюднено | 20.08.2015 |
Номер документу | 48400368 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
С.О. Удовіченко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні