Справа № 2-909/12
Категорія 26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 квітня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Вовк С. В. ,
при секретарі - Греку А. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про стягнення коштів та передачу у власність предмет застави, -
В С Т А Н О В И В :
У березні 2012 р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вимогами до відповідача ОСОБА_2 про стягнення 148 197,26 грн., з яких: 100 000,00 грн. - основна заборгованість за договором позики; 48 000,00 грн. - сума штрафних санкцій за договором позики; 148,26 грн. - 3 % річних за прострочення строків повернення позики; для задоволення вимог ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за договором позики від 18.01.2012 р. передати у власність ОСОБА_1 предмет застави за договором застави від 18.01.2012 р., а саме майнові права на частину частки у розмірі 50 % статутного капіталу ТОВ «КРИСТАЛ РІВЕР», код в ЄДРПОУ 34807401.
Представник позивача у судовому засіданні вимоги позову підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив задовольнити.
Представник відповідача визнала позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити.
На стадії розгляду справи до у якості третьої особи було залучено ОСОБА_3
Представник третьої особи ОСОБА_3 поросить вимоги позову задовольнити.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, оголосивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Судом встановлено, що 18.01.2012 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір позики, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 в борг 100 000,00 грн. Борг відповідач зобов'язалася повернути позивачу до 12 години ранку 17.02.2012 р.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або ж таку кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За правилом ч. 1 ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконала, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню: слід стягнути з відповідача на користь позивача борг у сумі 148197,26 грн.
Згідно положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також згідно п. 3 договору позики від 18.01.2012 р., у разі прострочення позичальником термінів повернення позики він зобов'язаний сплатити позикодавцю суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також штраф в розмірі 2 % від суми позики за кожен календарний день прострочення.
Отже, вимога ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 три відсотки річних з простроченої суми за період з 18.02.2012 р. по 12.03.2012 p., що складає 197,26 грн. (розмір 3 % за 24 дні), та суми штрафу згідно пункту 3 договору в сумі 48 000,00 грн., також підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 18.01.2012 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір застави, згідно п. 1.6. якого, в забезпечення виконання зобов'язань за договором позики заставодавець передає в заставу заставодержателю належні йому на праві власності майнові права на частину частки у розмірі 50 % статутного капіталу ТОВ «КРИСТАЛ РІВЕР», номінальною вартістю 1 325 000,00 грн.
Разом з тим, в позові фактично перед судом як спосіб погашення заборгованості перед позивачем порушується питання про передачу права власті на предмет застави, що не передбачено Законом України «Про заставу», а тому така вимога не ґрунтується на законі та є такою що не підлягає задоволенню.
На підставі ст. 88 ЦПК України підлягають присудженню понесені та документально підтверджені судові витрати позивача в розмірі 1481,97 грн.
На підставі ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про стягнення коштів та передачу у власність предмет застави - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість у сумі 148197,26 грн. та судові витрати в сумі 1481,97 грн.
В решті задоволення вимог позову відмовити.
Апеляційна скарга на ріше?ння суду подається протягом д?есяти днів з дня його проголош?ення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у с?удовому засіданні під час про?голошення судового рішення, м?ожуть подати апеляційну скар?гу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя С. В. Вовк
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.04.2012 |
Оприлюднено | 04.05.2012 |
Номер документу | 23735268 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні