Постанова

від 25.04.2012 по справі 18/168

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2012 р. Справа № 18/168 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка Донецької області на рішеннявід 29.11.2011 р. господарського суду Донецької області та постановувід 14.02.2012 р. Донецького апеляційного господарського суду у справі№ 18/168 господарського суду Донецької області за позовомпублічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка Донецької області до закритого акціонерного товариства "Донецьке спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1", м. Донецьк про стягнення 422 081,48 грн. та за зустрічним позовом закритого акціонерного товариства "Донецьке спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1", м. Донецьк допублічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка Донецької області простягнення 69 560,40 грн. боргу, 1 988,01 грн. інфляційних втрат, 742,40 грн. 3% річних, 92 631 грн. збитків в судовому засіданні взяв участь представник

ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго"ОСОБА_4, довір.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Донецькобленерго" (далі -позивач) звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до закритого акціонерного товариства "Донецьке спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1" (далі -відповідач) про стягнення 300 000,10 грн. безпідставно отриманих коштів та 122 081,38 грн. пені за прострочення виконання зобов'язань.

У свою чергу відповідач звернувся до позивача з зустрічним позовом про стягнення 69 560,4 грн. заборгованості за договором підряду від 22.07.2010 р. №220710-1Д2.1/08, 1 988,01 грн. інфляційних втрат, 742,40 грн. 3% річних та 92 631 грн. збитків.

Рішенням господарського суду Донецької області від 29.11.2011 р. (судді: Овсяннікова О.В. -головуючий, Сич Ю.В., Гриник М.М.) у задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено частково, стягнуто з позивача на користь відповідача 41 416,70 грн. боргу, 217,86 грн. 3% річних, 498,33 грн. інфляційних втрат та судові витрати. В іншій частині зустрічного позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.2012 р. (судді: Діброва Г.І. -головуючий, Бойченко К.І., Стойка О.В.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції у частині задоволення зустрічного позову, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 526, 610, 882, 1212 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) , ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем також заявлено клопотання про заміну сторони у справі - публічне акціонерне товариство "Донецькобленерго" на публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго" у зв'язку зі зміною найменування. З огляду на приписи ст. 25 ГПК України клопотання підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 22.07.2010 р. між сторонами було укладено договір підряду №220710-1Д2.1/08 зі строком дії до 31.12.2010 р., відповідно до якого відповідач (підрядник) зобов'язався виконати роботи з реконструкції ПС 35 кВ "Щербаковська", а позивач (замовник) -прийняти виконані роботи та оплатити їх.

У пунктах 2.1, 3.1 договору, сторони узгодили ціну на основі твердого кошторису, яка становить 3 951 775,20 грн., та строк виконання робіт -на протязі 180 календарних днів протягом червня-листопада 2010 р. При цьому у п.п. 5.1.1 встановлено обов'язок відповідача приступити до виконання робіт не пізніше 14 днів з моменту подачі письмової заявки про готовність до виконання робіт, а у п. 5.5 -обов'язок позивача протягом 5-ти календарних днів з дня підписання договору передати відповідачу будівельний майданчик для виконання робіт

Пунктом 4.1 договору передбачено, що розрахунок без передплати (авансу) здійснюється на підставі актів виконаних робіт. Тобто, здійснення позивачем попередньої оплати вказаним договором передбачено не було.

Однак, у період з серпня по жовтень 2010 року позивачем було перераховано відповідачу у рахунок оплати за договором 1 057 579,80 грн. У свою чергу відповідачем були виконані роботи у період з серпня по грудень 2010 р. на суму 1 098 996,50 грн.

Виконані роботи були прийняті позивачем частково, у сумі 757 579,70 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-приймання робіт за серпень-листопад 2010 р.

Підрядні роботи за грудень 2010 р. на загальну суму 341 416,80 грн. позивач не прийняв, відмовившись від підписання відповідних актів виконаних робіт.

Звертаючись із первісним позовом, позивач стверджував, що у зв'язку із закінченням строку дії договору та невиконанням відповідачем частини робіт сума переплати за договором у сумі 300 000,10 грн. підлягає поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України, як безпідставно отримані кошти. Також, за прострочення відповідачем строків виконання робіт позивач нарахував пеню у сумі 122 081,38 грн. відповідно до п. 8.2 договору.

Слід зазначити, що на підставі ст. 1212 ЦК України повернення виконаного раніше однією із сторін у зобов'язанні (передача майна, сплата коштів тощо) може мати місце тоді, коли підстава, за якою таке виконання було проведено, згодом відпала (зокрема, розірвання договору, визнання договору недійсним) .

Однак, судами встановлено, що перерахування коштів, повернення яких вимагає позивач, відбулося в межах та на підставі укладеного між сторонами договору , який не розірваний та не визнаний недійсним.

Щодо позовних вимог про стягнення пені, то порушення відповідачем строків виконання робіт було обумовлено невідповідністю строків, встановлених у п. 3.1 договору, фактичній даті підписання договору та періоду виконання робіт у 180 днів ( п. 5.1.1 договору). Більше того, судами встановлено, що несвоєчасне виконання робіт мало місце саме з вини позивача, тобто внаслідок прострочення кредитора, і у цьому випадку прострочення боржника (відповідача) не настає (ч. 4 ст. 612 ЦК України).

Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні первісних позовних вимог є законними та обґрунтованими.

Що стосується зустрічних позовних вимог, то за приписами ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, на позивача (замовник) законом покладений обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акту виконаних робіт ).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач у відповідних листах погодив виконання відповідачем робіт у грудні 2010 р., заявивши про недоліки цих робіт та у подальшому підтвердив факт їх усунення відповідачем.

Не зважаючи на це, позивач, у порушення вимог ст.ст. 853, 882 ЦК України та п. 5.4.1 договору, безпідставно відмовився від прийняття погоджених ним робіт на суму 341 416,80 грн.

У зв'язку з чим правомірними є висновки судів попередніх інстанцій про задоволення зустрічних позовних вимог у частині стягнення заборгованості у сумі 41 416,70 грн., яка становить різницю між сплаченими позивачем коштами та фактично виконаними роботами, з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних.

За таких обставин доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам чинного законодавства.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 882, 853, 1212 Цивільного кодексу України, ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Донецької області від 29.11.2011 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.2012 р. у справі № 18/168 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич