Постанова

від 07.03.2012 по справі 4-392/12

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №4-392/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2012 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого - судді…….Комнацького О.В.,

секретаря………………...ОСОБА_1,

з участю ОСОБА_2,

перекладача……………...ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання заступника прокурора Житомирської області Косовської М.С. про застосування екстрадиційного арешту до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Україна, особи без громадянства та без постійного місця проживання, не працюючого, -

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора Житомирської області звернувся до суду з поданням про застосування екстрадиційного арешту до ОСОБА_4, посилаючись на те, що правоохоронними органами - Генеральною прокуратурою Російської Федерації, з якої надійшов запит про видачу особи за вчинення на території вказаної країни злочину, передбаченого п. «в» ч. 2 ст.185 КК Російської Федерації (крадіжка чужого майна, вчинена із завданням значної шкоди громадянину) розшукується ОСОБА_4, який вироком Чебаркульського міського суду Челябінської області від 25 січня 2005 року засуджений на 1 рік позбавлення волі умовно, з випробувальним терміном на 2 роки. Постановою цього ж суду від 09 листопада 2005 року умовне засудження ОСОБА_4 скасовано і відповідно до вироку від 25 січня 2005 року визначено до відбування покарання 1 рік позбавлення волі, оголошено розшук та обрано запобіжний захід - тримання під вартою.

27 січня 2012 року ОСОБА_4 був затриманий в м. Житомирі та постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 30 січня 2012 року до ОСОБА_4 застосовано тимчасовий арешт для вирішення питання його екстрадиції у Російську Федерацію з утриманням у Житомирській установі виконання покарань № 8.

У поданні прокурор просить застосувати екстрадиційний арешт до вирішення питання про його фактичну передачу компетентним органам Російської Федерації.

В судовому засіданні прокурор підтримав подання в повному обсязі, просив його задовольнити.

ОСОБА_4 підтримав подання, пояснив, що згоден на екстрадицію, хоча і не є громадянином ОСОБА_5, як і будь-якої іншої країни та з заявами про отримання громадянства ні в Україні ні в ОСОБА_5 не звертався, дійсно ухилився від виконання вироку Чебаркульського міського суду Челябінської області від 25 січня 2005 року, проживав без реєстрації постійно з 1997 року в ОСОБА_5.

Дослідивши матеріали подання, перевіривши наявність запиту про видачу та матеріали екстрадиційної перевірки, вислухавши пояснення ОСОБА_4, думку прокурора, суд вважає, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що правові відносини між Україною та Російською Федерацією з питань видачі громадян врегульовані Європейською конвенцією про видачу правопорушників 1957 року, яка є чинною для обох держав, та є частиною національного законодавства України.

Вироком Чебаркульського міського суду Челябінської області від 25 січня 2005 року ОСОБА_4 засуджено за п. «в» ч. 2 ст.185,73 КК Російської Федерації (крадіжка чужого майна, вчинена із завданням значної шкоди громадянину) на 1 рік позбавлення волі умовно, з іспитовим строком 2 роки. Постановою цього ж суду від 09 листопада 2005 року умовне засудження ОСОБА_4 скасовано і відповідно до вироку від 25 січня 2005 року призначено до відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, оголошено розшук та обрано запобіжний захід - тримання під вартою.

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 30 січня 2012 року до ОСОБА_4 застосовано тимчасовий арешт для вирішення питання його екстрадиції у Російську Федерацію з утриманням у Житомирській установі виконання покарань № 8.

В зв'язку з надходженням запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи за дорученням (зверненням) центрального органу, прокурор вніс подання до суду за місцем утримання особи під вартою про застосування екстрадиційного арешту до вирішення питання про видачу і фактичну передачу ОСОБА_4 компетентним органам Російської Федерації.

Згідно ст. 463 КПК України екстрадиційний арешт застосовується до вирішення питання про видачу особи (екстрадицію) та її фактичної передачі, але не може тривати більше вісімнадцяти місяців.

Суду надані всі документи, передбачені ч.2 ст.463 КПК України. Екстрадиційною перевіркою на даний час не встановлено обставин щодо відмови у видачі, передбачених Конвенцією та ст.466 КПК України, які виключали б можливість видачі ОСОБА_4

Враховуючи викладене, з метою забезпечення виконання компетентними органами України вимоги про видачу ОСОБА_4 правоохоронним органам Російської Федерації, яка можлива лише за умови перебування його під вартою, суд, приходить до висновку про обґрунтованість подання та необхідність його задоволення.

Керуючись Європейською конвенцією про видачу правопорушників, ст. 463 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Застосувати до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Україна, особи без громадянства та без постійного місця проживання, екстрадиційний арешт до вирішення питання про його видачу і фактичну передачу компетентним органам Російської Федерації.

Утримувати ОСОБА_4 в слідчому ізоляторі Житомирської установи виконання покарань № 8 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Житомирській області.

На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області протягом трьох діб з дня її винесення.

Суддя О.В. Комнацький