Рішення

від 24.04.2012 по справі 2-7995/11

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-7995/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 квітня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Волошина В.О.

при секретарях: Паламарчук А.О., Пелеху В.В., Цапко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Телекомпанії НТН Товариства з обмеженою відповідальністю «Телестудія «Служба інформації»про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності, ділової репутації, -

в с т а н о в и в :

В квітні 2011р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача Телекомпанії НТН ТОВ «Телестудія «Служба інформації», в якому просила суд: визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивачки наступну інформацію, що розповсюджена в сюжеті «ІНФОРМАЦІЯ_1»у випуску програми «ІНФОРМАЦІЯ_2», що вийшов в ефір відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3.: позивачка під час відбування покарання за вчинений злочин була «матір'ю зони», тобто кримінальним авторитетом, що неформально керувала виправним закладом і яку до цього часу називають на «Ви»та пошепки; позивачка була опійною наркоманкою та вживала важкі наркотики; позивачка ніколи була організатором бунтів у виправному закладі; позивачка відноситься до осіб з нетрадиційною сексуальною орієнтацією, з огляду на що сюжет «ІНФОРМАЦІЯ_1», що вийшов в ефір відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3. є неправдивим та таким, що не відповідає дійсності; зобов'язати відповідача протягом одного місяця з моменту набрання рішенням суду законної сили оголосити у випуску програми «ІНФОРМАЦІЯ_2», а в разі ліквідації даної програми в іншій програмі, що виходить в ефірний час відповідний до часу виходу сюжету «ІНФОРМАЦІЯ_1», під заголовком «Спростування»вступну та резолютивну частину; стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3. в телевізійному ефірі відповідача, а саме в програмі «ІНФОРМАЦІЯ_2»було здійснено оприлюднення художнього твору «ІНФОРМАЦІЯ_1», в якому стосовно позивачки було поширено недостовірну інформацію. Вказані висловлювання на думку позивачки є неправдивими, образливими, оскільки принижують її честь і гідність, звинувачують її у низьких моральних якостях та фактично у вчиненні кримінальних правопорушень, а тому позивачка вимушена була звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали, з підстав, зазначених в ньому, пояснили, що вищезазначені висловлювання є образливими, оскільки принижують честь і гідність позивачки.

Відповідач, про час і місце судового розгляду оповіщався у встановленому законом порядку, стороною відповідача було подано заперечення на позов.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що вона відбувала разом з позивачкою покарання в одній виправній установі, протягом тривалого часу, перебуває з нею у дружніх відносинах. За час відбування покарання позивачка, не порушувала режиму виправної установи, ніколи не вживала наркотиків, і не перебувала зі свідком у нетрадиційних сексуальних стосунках.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, її представника, допитавши свідка, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

У відповідності з ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

В свою чергу ст. 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Разом з тим відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про інформацію»реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачка наголошувала, що ІНФОРМАЦІЯ_3. в телевізійному ефірі відповідача в програмі «ІНФОРМАЦІЯ_2»було оприлюднено відомості, стосовно неї, які на її думку порушують її честь, гідність та ділову репутацію.

Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та Протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 15 Постанови «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»від 27 лютого 2009р. за № 1, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Так, позивачка зазначала, що відомості, які вона просить визнати такими, що не відповідають дійсності ганьблять її честь, гідність і ділову репутацію, були поширені на телеканалі «НТН», проте позивачкою не підтверджене поширення зазначеної інформації жодним чином. Диск, який приєднано до матеріалів справи, із записом, суд не може прийняти до уваги та вважати його належним доказом, оскільки він є не офіційним записом наданим, телеканалом, через який, як стверджує позивачка, було поширено зазначену інформацію, крім того даний запис не дає можливості встановити час, дату виходу програми в ефір.

Твердження позивачки, в судовому засіданні 24 квітня 2012р., що вона отримала диск з записом програми від відповідача поштою, судом також оцінюються критично, оскільки конверт, в якому міститься диск, немає поштового відтиску відділення зв'язку отримувача кореспонденції, відсутні супровідний лист, а також звернення позивачки про надання запису.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

У відповідності з ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно ч. 3 ст. 277 ЦК України, негативна інформація про особу вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Відповідно до положень ст. 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57 - 60, 88, 169, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294 ЦПК України; ст. ст. 3, 32, 34, 68 Конституції України; ст. ст. 23, 201, 277, 280, 297, 1167 ЦК України; ст. 9 Закону України «Про інформацію»; ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та Протоколів № 2, 4, 7, 11 до цієї Конвенції; Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»від 27 лютого 2009р. за № 1, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Телекомпанії НТН Товариства з обмеженою відповідальністю «Телестудія «Служба інформації»про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності, ділової репутації - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно. Станом на 28.04.2012р. рішення суду не набрало законної сили.