Постанова

від 11.08.2008 по справі 5020-11/163

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

06 серпня 2008 року  

Справа № 5020-11/163

                    Севастопольський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Плута

В.М.,

суддів                                                                      Волкова

К.В.,

Гоголя Ю.М.,

за участю представників сторін:

позивача: не

з'явився;

відповідача:

не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу фізичної

особи - підприємця  ОСОБА_1 на рішення

господарського суду міста Севастополя (суддя Дмитрієв В.Є.) від 05.06.2008 у

справі № 5020-11/163

за позовом           закритого акціонерного товариства

"Український мобільний зв'язок" (вул. Лейпцизька, 15,Київ 15,01015)

в особі Кримського територіального

управління закритого акціонерного товариства "Український мобільний

зв'язок" (вул. Самокіша 9/7,Сімферополь,95000)  

до

фізичної особи - підприємця  ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

про стягнення заборгованості в

розмірі 9694,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста

Севастополя (суддя Дмитрієв В.Є.) від 05.06.2008 року у справі № 5020-11/163

задоволено позов закритого акціонерного товариства "Український мобільний

зв'язок" в особі Кримського територіального управління закритого

акціонерного товариства "Український мобільний зв'язок" до фізичної

особи - підприємця  ОСОБА_1  про стягнення заборгованості в розмірі

9694,77 грн.

Стягнуто з фізичної особи

-підприємця ОСОБА_1 на користь закритого акціонерного товариства

“Український мобільний зв'язок” заборгованість в розмірі 9694,77 грн.,

102,00 грн. -державне мито, 118,00 грн. - витрати по сплаті

інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В основу рішення були покладені

загальні норми господарського та цивільного права, а саме статті 525, 526

Цивільного кодексу України, які регулюють зобов'язальні правовідносини сторін.

Крім того, судом були застосовані

положення статей 230, 231 Господарського кодексу України, на підставі чого з

відповідача було стягнуто договірну санкцію.

Не погодившись з рішенням суду,

фізична особа - підприємець  ОСОБА_1а

звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною

скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов

задовольнити частково.

Апеляційна скарга мотивована тим,

що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального

права.

Так, відповідач зазначає, що у

договорах укладених з позивачем міститься печать не закритого акціонерного

товариства "Український мобільний зв'язок", а ПП „Лакіфон”. Крім

того, відповідач вважає вказані договори недійсними, оскільки вони підписані

неналежною особою.

Крім того, особа-підприємець

ОСОБА_1а вважає, що дія договорів припинилася у зв'язку з несплатою нею оплати

за певні послуги протягом одного місяця після отримання повідомлення № D

1.11521195/08 від 17.08.2007.

Сторони у судове засідання не

з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не

скористались, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до статті 98

Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були

належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського

процесуального кодексу України, зобов'язує сторони добросовісно користуватись

належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання

представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх

участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського

процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в

межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за

якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія вважає можливим

розглянути справу за відсутності нез'явившихся представників сторін за наявними

документами в матеріалах справи.

Розпорядженням заступника голови

судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від

06.08.2008 суддів Борисову Ю.В. та Сотула В.В. замінено на суддів Плута В.М. та

Волкова К.В.

Повторно розглянувши справу у

порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши

матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції

норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що

апеляційна скарга фізичної особи - підприємця 

ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що

між закритим акціонерним товариством "Український мобільний зв'язок"

в особі дилера МАНЕФОН директора ПП „Лакіфон” ОСОБА_2 та фізичною особою -

підприємцем  ОСОБА_1 були укладені

договори № 3530987, № 3530972, № 3530930, № 3530959, № 3530947, № 3530876 від

28.04.2007 згідно яких позивач надавав відповідачу послуги мобільного зв'язку в

межах України.

Згідно пункту 3.1 Договорів

нарахування за надані послуги мобільного зв'язку здійснюється згідно з тарифами

UMС, розрахунковий період становить один календарний місяць. Кожному Абоненту

надається один особовий рахунок, за яким здійснюються розрахунки за надані

послуги за всіма наявними у Абонента телефонами.

Відповідно до пункту 2.4.2

Договорів відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати рахунки за надані

послуги та плату за утримання номеру в мережах мобільного зв'язку UMС по всіх

телефонах, зареєстрованих на його особовому рахунку.

Доводи заявника апеляційної скарги

про те, що вказані договори про надання послуг мобільного зв'язку є недійсними,

оскільки вони підписані неналежною особою і на них відсутня печатка закритого

акціонерного товариства "Український мобільний зв'язок" колегією

суддів відхиляються з наступних підстав.

Так, ці договори містять вказівку

про те, що закрите акціонерне товариство "Український мобільний

зв'язок" надає послуги в особі дилера МАНЕФОН директора ПП „Лакіфон”

ОСОБА_2, що діє на підставі субд. угоди № 120 від 01.11.2006. При цьому, судова

колегія враховує те, що дані договори є чинними, у судовому порядку ніким

недійсними не визнавались. Крім того, відповідач до суду у даному провадженні

із зустрічною вимогою про визнання договорів також недійсними не звертався.

Слід зазначити, що предметом спору у даній справі є стягнення суми.

Судом встановлено, що сторонами

укладені були додаткові угоди.

Так, пунктом 1.3 додаткових

угод  (а. с. 9, 13, 17, 21, 25, 29)

передбачено, що забезпеченням виконання зобов'язання відповідача перед

позивачем не відмовлятися від основного договору та/або від додаткової угоди, є

договірна санкція, встановлена на підставі статті 546 Цивільного кодексу

України. В разі якщо дія договору достроково припиняється на підставі пункту

5.2 договору у зв'язку з несплатою відповідачем наданих йому послуг зв'язку,

відповідач несе відповідальність у вигляд сплати на користь позивача договірної

санкції в розмірі 2,74 грн. відповідно за кожен день, що залишився до

закінчення строку встановленого пунктом 1.1 додаткової угоди, починаючи з дня

припинення.

На момент вирішення спору у

відповідача виникла заборгованість за оплату послуг зв`язку в розмірі 1762,47

грн.

Доводи відповідача про те, що

заборгованість з його боку становить лише 1067,59 грн., а не 1762,47 грн.

згідно повідомлення № D 1.11521195/08 від 17.08.2007 є вірним стосовно суми та

дати боргу і узгоджується з балансом Абонента (а. с. 31-33) по особовому

рахунку Відповідача № 1.11521195, де станом на 01.08.2007 визначена саме така

сума боргу.

В позовній заяві борг у розмірі

1762,47 грн. визначений позивачем станом на 08.11.2007, що також відповідає

дійсності, оскільки станом на 01.10.2007, як вбачається з балансу Абонента (а.

с. 31-33) по особовому рахунку № 1.11521195, у відповідача склався борг саме у

такому розмірі. Інша сума, яка була нарахована підприємцю після 01.10.2007 є

штрафом, про що зазначено у відповідній колонці. Цей штраф розрахований

відповідно до  пункту 1.3 додаткових

угод.

Посилання відповідача на те, що

договори припинили свою дію 17.09.2007, тобто через місяць після дати  повідомлення № D 1.11521195/08 від 17.08.2007

є неспроможними, оскільки в пункті 5.2 Договорів сторони передбачили, що дія

договорів припиняється протягом одного місяця. З балансу Абонента (а. с.

31-33) по особовому рахунку № 1.11521195 вбачається, що остання сума

заборгованості за послуги позивачем нарахована станом на 01.10.2007. Тобто,

слідує висновок про те, що позивачем і не заперечується факт припинення

договорів саме згідно пункту 5.2.

Відповідно до положень статей 525,

526  Цивільного Кодексу України зобов'язання

повинні виконуватись належним чином 

відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів

цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до

звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння

відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо

інше не встановлено договором або законом.

Згідно Балансу Абонента (арк. с.

31-33) по особовому рахунку Відповідача № 1.11521195 заборгованість відповідача

перед позивачем склала 9694,77  грн. (з

урахуванням штрафних санкцій).

В тому числі позивач просить

стягнути з відповідача договірну санкцію 

в розмірі 4764,86 грн.

Згідно зі статтями 230, 231

Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються

господарські санкції у вигляді грошової 

суми  (неустойка,  штраф, пеня), 

яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі

порушення ним  правил  здійснення 

господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського

зобов'язання.

Законом   щодо  

окремих   видів   зобов'язань 

може  бути визначений розмір

штрафних санкцій,  зміна  якого 

за  погодженням сторін не

допускається.

У разі якщо розмір штрафних санкцій

законом не  визначено, санкції  застосовуються  в розмірі, 

передбаченому договором.  При

цьому  розмір  санкцій  

може   бути   встановлено  

договором   у відсотковому  відношенні 

до суми невиконаної частини зобов'язання або  у 

певній,  визначеній  грошовій 

сумі,  або  у 

відсотковому відношенні   до  суми 

зобов'язання  незалежно  від 

ступеня  його виконання,  або у кратному розмірі  до 

вартості  товарів  (робіт, послуг).

Умовами Додаткових угод встановлено

нарахування відповідачу договірної санкції.

Доводи заявника апеляційної скарги

стосовно того, що у матеріалах справи відсутній розрахунок суми штрафу і тому

він є невірним, колегією суддів відхиляються з тієї підстави, що у матеріалах

справи є документ - інтерфейс перегляду ДУ і розрахунку суми штрафу (а .с. 10,

14, 22, 26, 30) окремо за кожен номер, на підставі яких у наступному дані

розраховані суми штрафу були включені до балансу Абонента (а. с. 31-33) по

особовому рахунку № 1.11521195.

Посилання відповідача на те, що

повинні були враховані інші тарифи, ніж ті, на підставі яких були розраховані

позивачем штрафні санкції, не знайшли свого документального підтвердження,

оскільки фізичною особою - підприємцем 

ОСОБА_1 додані до апеляційної скарги не були. При цьому, суд апеляційної

інстанції враховує те, що відповідач був ознайомлений з тарифами, на підставі

яких буде розрахована сума послуг, про що свідчить пункт 3.1 Договорів, в якому

зазначено, що тарифи додаються.

Думка відповідача про те, що йому

неправомірно було нараховано суму заборгованості двічі, що суперечить статті 61

Конституції України, не відповідає обставинам справи, тому що відповідач

зобов'язався платити по кожному укладеному з позивачем договору.

З урахуванням викладеного, судова

колегія  вважає, що рішення

господарського суду міста Севастополя є законним та обґрунтованим, а тому

підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтею 101, пунктом 1

статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу

України, суд

ПОСТАНОВИВ:         

1. Апеляційну скаргу фізичної особи

- підприємця  ОСОБА_1 залишити без

задоволення.

2. Рішення господарського суду

міста Севастополя від 05.06.2008 у справі № 5020-11/163 залишити без змін.                                                 

Головуючий суддя                                                  В.М. Плут

Судді                                                                               

К.В. Волков

Ю.М. Гоголь