Рішення

від 19.04.2012 по справі 5011-30/4291-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-30/4291-2012 19.04.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДКБМ "Завод

Транселектромаш"

До 1) Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"(далі відповідач-1);

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-груп"(далі

відповідач-2)

Про зобов'язання вчинити дії

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 -представник за довіреністю № б/н від 02.04.12.

Від відповідача-1 ОСОБА_2 -представник за довіреністю № 10/00-271 від 07.11.11.

Від відповідача-2 не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДКБМ "Завод Транселектромаш" до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-груп" про:

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-груп" безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 3 451 440,00 грн.;

- звільнення з-під арешту грошових коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "ДКБМ "Завод Транселектромаш" перерахованих платіжним дорученням № 240 від 06.10.11. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Мегаполіс-груп".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.12. порушено провадження у справі № 5011-30/4291-2012, розгляд справи було призначено на 19.04.12. о 16-10.

12.04.12. представник відповідача-2 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими, та подав заяву про розгляд справи без участі його повноважного представника, а також в даній заяві зазначає, що у вирішенні даного спору покладається на розсуд суду.

Представник відповідача-1 в судове засідання 12.04.12. не з'явився, вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 05.04.12. про порушення провадження у справі № 5011-30/4291-2012 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.12. розгляд справи № 5011-30/4291-2012 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 19.04.12. о 16-10.

18.04.12. позивачем через відділ діловодства Господарського суду міста Києва на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю "ДКБМ "Завод Транселектромаш" просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Мегаполіс - груп»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКБМ «Завод Транселектромаш»безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 3 451 440 грн. 00 коп.;

- звільнити з-під арешту грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю ДКБМ «Завод «Транселектромаш»перераховані платіжним дорученням № 240 від 06.10.11. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мегаполіс-груп»і зараховані на рахунок № 26001300049278 у ПАТ «Банк Форум», МФО 322948;

- зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк Форум»повернути кошти в розмірі 3 451 440 грн. 00 коп. з поточного рахунку № 26001300049278 у ПАТ «Банк Форум», МФО 322948 Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мегаполіс-груп»на поточний рахунок № 26009311010 в АТ "ФОРТУНА-БАНК" , МФО 300904, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКБМ «Завод Транселектромаш».

18.04.12. позивачем через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано письмові пояснення по справі.

Представник позивача в судовому засідання 19.04.12. підтримав свої уточнені позовні вимоги т а просить суд позов задовольнити повністю.

Представник вілпоівідача-2 в судове засідання 19.04.12. не з'явився, про що повідомив суд належним чином.

Відповідач-1 письмового відзиву на позов не надав, але в усній формі проти позову заперечує.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 5011-30/4291-2012.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.05.11. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДКБМ «Завод Транселектромаш» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мегаполіс-груп»(Виконавець) було укладено Договір про надання послуг № 18/05 (далі - Договір).

01.10.11. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору (далі -Додаткова угода), якою врегульовано питання припинення правовідносин за згодою сторін та у строки, передбачені Додатковою угодою, а саме, з 01.10.11.

Сторонами в п. 1.2 Додаткової угоди було визначено факт відсутності будь-яких взаємних претензій та/або невиконаних зобов'язань, що можуть виникнути з Договору.

Позивач вказує на те, що 06.10.11. Товариством з обмеженою відповідальністю «ДКБМ «Завод Транселектромаш» було помилково перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мегаполіс-груп»№ 26001300049278, відкритий в Публічному акціонерному товаристві у ПАТ «Банк Форум»грошові кошти в розмірі 3 451 440 грн. 00 коп.

Факт перерахування 3 451 440 грн. 00 коп. підтверджується платіжним дорученням № 240 від 06.10.11. (копія платіжного доручення долучена до матеріалів справи).

06.10.11. позивачем на адресу ТОВ «Компанія «Мегаполіс-груп»було надіслано лист № 74/21 з вимогою про повернення на його користь помилково перерахованих коштів та термінового оформлення відповідного платіжного доручення ТОВ «Компанія «Мегаполіс-груп».

06.10.11. позивачем також було направлено листом № 74/22 на адресу ПАТ «Банк Форум»вимогу про термінове повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «ДКБМ «Завод Транселектромаш»помилково перерахованих коштів.

Листом № 23/1 від 07.10.11. відповідач-2 підтвердив факт отримання помилково перерахованих грошових коштів і повідомив про повернення вказаних грошових коштів протягом наступного банківського дня, але жодних розпоряджень обслуговуючому банку на перерахування безпідставно отриманих коштів не надав.

Відповідач-2 повідомив, що 20.10.11. Солом'янським районним судом було винесено постанову, на підставі якої на рахунок відповідача-2 № 26001300049278, відкритий в Публічному акціонерному товаристві у ПАТ «Банк Форум», було накладено арешт та зупинено видаткові операції з грошовими коштами в межах кримінальної справи.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач стверджує, що обов'язок відповідача-2 повернути кошти позивачу залишився не виконаним і безпідставно отримана сума коштів складає 3 451 440 грн. 00 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї статті застосовуються до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

В даному випадку майном є грошові кошти, які були отримані відповідачем-2 у зв'язку з помилковим їх перерахуванням позивачем на розрахунковий рахунок відповідача-2, тобто отримані без достатніх на то підстав.

Отже, відповідач-2, після отримання помилково отриманих грошових коштів зобов'язаний повернути їх позивачу.

Але враховуючи те, що на рахунок відповідача-2 було накладено арешт, останній не має права розпоряджатися грошовими коштами, які на ньому знаходяться і давати розпорядження банку з приводу будь-яких операцій з таким рахунком.

Судом встановлено, що на даний час відповідачем-2 не було здійснено переказ грошових коштів позивачу.

Згідно з ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частина 1 ст. 317 Цивільного кодексу України передбачає, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до приписів ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

У відповідності до ст. 139 Господарського кодексу України передбачено, що залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 147 Господарського кодексу України, майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.

Частина 1 ст. 134 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених ГК України.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач-2 безпідставно отримав від позивача грошові кошти в сумі 3 451 440 грн. 00 коп., які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ДКБМ "Завод Транселектромаш", та які підлягають поверненню останньому.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Стаття 1071 Цивільного кодексу України передбачає, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.

Згідно зі ст. 1074 Цивільного кодексу України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Постановою про арешт коштів відповідача-2 від 20.10.11. Солом'янського районного суду м. Києва винесеною в межах кримінальної справи та накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунку № 26001300049278 ТОВ «Компанія «Мегаполіс-груп»у ПАТ «Банк Форум».

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Що стосується звільнення коштів з-під арешту, який був накладений в межах кримінальної справи, то спеціальні норми, які б регламентували дані правовідносини відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Цивільного кодексу України, у даній справі про зобов'язання вчинити дії необхідним є застосування аналогії закону, а саме порядку, який застосовується щодо звільнення коштів з-під арешту, в разі накладення арешту на кошти в межах виконавчого провадження

Згідно п. 24 рекомендацій Вищого господарського суду України від 27.06.07. № 04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", господарським судам підвідомчі на загальних підставах справи зі спорів, що пов'язані з визнанням права на майно, на яке накладено арешт, і про звільнення майна з-під арешту та з розглядом позовів до юридичної особи, яка зобов'язана проводити стягнення коштів з боржника у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи (статті 59 і 86 Закону України "Про виконавче провадження"), - за умови, коли сторонами у судовому процесі є підприємства чи організації у розумінні статті 1 ГПК.

Відповідно до п. 5 роз'яснення Вищого господарського суду України від 28.03.02., № 04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України") відповідно до ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" (на даний час положення статті викладені у ст. 60) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник.

Враховуючи зазначену вище обставин, суд зазначає, що арешт накладений 20.10.11. на кошти, належні відповідачу-2, які обліковані на його рахунках у банківських установах в т.ч. і № 26001300049278 у ПАТ «Банк Форум».

Як встановлено, помилково перераховані позивачем кошти відповідачу-2 не належать, і підстави для їх неповернення законному власнику відсутні.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача, оскільки його дії призвели до безпідставної банківської операції та виникнення даного спору.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДКБМ "Завод Транселектромаш" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Мегаполіс - груп»(03049, м. Київ, вул. Курська, 10, код ЄДРПОУ 35570196) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДКБМ «Завод «Транселектромаш»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 31307703) безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 3 451 440 (три мільйони чотириста п'ятдесят одна тисяча чотириста сорок) грн. 00 коп.

3. Звільнити з-під арешту грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю ДКБМ «Завод «Транселектромаш»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 31307703), перераховані платіжним дорученням № 240 від 06.10.11. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мегаполіс-груп»(03049, м. Київ, вул. Курська, 10, код ЄДРПОУ 35570196) і зараховані на рахунок № 26001300049278 у ПАТ «Банк Форум», МФО 322948.

4. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк Форум»(02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 7, код ЄДРПОУ 21574573) повернути грошові кошти в розмірі 3 451 440 (три мільйони чотириста п'ятдесят одна тисяча чотириста сорок) грн. 00 коп. з поточного рахунку № 26001300049278 у ПАТ «Банк Форум», МФО 322948 Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мегаполіс-груп»(03049, м. Київ, вул. Курська, 10, код ЄДРПОУ 35570196) на поточний рахунок № 26009311010 в АТ "ФОРТУНА-БАНК" , МФО 300904, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКБМ «Завод Транселектромаш»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 31307703).

5. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяТ.М. Ващенко

Повне рішення

складено 26.04.12.