Постанова

від 14.08.2012 по справі 5011-30/4291-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2012 № 5011-30/4291-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Зубець Л.П.

Смірнової Л.Г.

за участю представників сторін:

від прокуратури - Шевченко О.В.

від позивача - Шевчук О.А.

від відповідача 1 Невмиржицька Г.В.

від відповідача 2 - не з'явився;

від третьої особи - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу

Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі ДПІ у Голосіївському районі м. Києва

на рішення Господарського суду

міста Києва

від 19.04.2012р.

справа №5011-30/4291-2012 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДКБМ "Завод Транселектромаш"

до 1. Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-груп"

третя особа, яка замовляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва

про зобов'язання вчинити дії

Встановив

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДКБМ "Завод Транселектромаш" (далі - позивач) в квітні 2012 року звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (далі відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-груп" (далі - відповідач 2) про стягнення з відповідача 2 безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 3 451 440,00 грн.; звільнення з-під арешту грошових коштів позивача перерахованих платіжним дорученням № 240 від 06.10.2011р. на користь відповідача 2; зобов'язати відповідача повернути кошти в розмірі 3 451 440,00 грн.. з поточного рахунку № 26001300049278 у ПАТ "Банк Форум", МФО 322948 Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Мегаполіс-груп" на поточний рахунок № 26009311010 в АТ "ФОРТУНА-БАНК", МФО 300904, Товариства з обмеженою відповідальністю "ДКБМ "Завод Транселектромаш".

18.04.2012р. позивачем через відділ діловодства Господарського суду міста Києва на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд першої інстанції: стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 3 451 440,00 грн.; звільнити з-під арешту грошові кошти позивача перераховані платіжним дорученням № 240 від 06.10.2011р. на користь відповідача 2 і зараховані на рахунок № 26001300049278 у ПАТ "Банк Форум", МФО 322948; зобов'язати відповідача 1 повернути кошти в розмірі 3 451 440,00 грн. з поточного рахунку № 26001300049278 у ПАТ "Банк Форум", МФО 322948 Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Мегаполіс-груп" на поточний рахунок № 26009311010 в АТ "ФОРТУНА-БАНК" , МФО 300904, Товариства з обмеженою відповідальністю "ДКБМ "Завод Транселектромаш".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.04.2012р. у справі №5011-30/4291-2012 позов задоволено повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Мегаполіс -груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДКБМ "Завод "Транселектромаш" безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 3 451 440,00 грн. Звільнено з-під арешту грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю ДКБМ "Завод "Транселектромаш", перераховані платіжним дорученням № 240 від 06.10.2011р. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Мегаполіс-груп" і зараховані на рахунок № 26001300049278 у ПАТ "Банк Форум", МФО 322948. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" повернути грошові кошти в розмірі 3 451 440,00 грн. з поточного рахунку № 26001300049278 у ПАТ "Банк Форум", МФО 322948 Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Мегаполіс-груп" на поточний рахунок № 26009311010 в АТ "ФОРТУНА-БАНК" , МФО 300904, Товариства з обмеженою відповідальністю "ДКБМ "Завод Транселектромаш".

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі ДПІ у Голосіївському районі м. Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2012р. у справі №5011-30/4291-2012. Постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 2 на користь позивача грошових коштів в розмірі 3451440,00 грн.; відмовити у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача1 повернути 3451440,00 грн. позивачу; на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України припинити провадження у справі в частині позовних вимог про звільнення з під арешту грошових коштів позивача, перерахованих платіжним дорученням №240 від 06.10.2011р. на користь позивача і зарахованих на рахунок №26001300049278 у ПАТ "Банк Форум".

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2012р. у справі №5011-30/4291-2012 (головуючий суддя Тищенко А.І., суддів Михальської Ю.Б, Отрюха Б.В.), скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

03.07.2012р. ухвалою Київського апеляційного господарського суду залучено до розгляду у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

Розпорядженнями Голови Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2012р. „Про зміну складу колегії суддів" в зв'язку з виробничою необхідністю (перебуванням головуючого судді Тищенко А.І., суддів Михальської Ю.Б, Отрюха Б.В. у відпустці, було доручено розгляд апеляційної скарги у справі №5011-30/4291-2012 колегії суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий суддя, суддів Зубець Л.П., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2012р. у справі №5011-30/4291-2012, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Представники відповідача 2 та третьої особи в засідання Київського апеляційного господарського суду 14.08.2012р. не з'явилися, були належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2012р.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року).

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, відповідач 2 та третя особа не скористалися належними їм процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 14.08.2012р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників відповідача 2 та третьої особи за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2012р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі ДПІ у Голосіївському районі м. Києва - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи,

18.05.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДКБМ "Завод Транселектромаш" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Мегаполіс-груп" (виконавець) було укладено договір про надання послуг № 18/05 (далі - договір).

01.10.2011р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до договору (далі -додаткова угода), якою врегульовано питання припинення правовідносин за згодою сторін та у строки, передбачені додатковою угодою, а саме, з 01.10.2011р.

Сторонами в п. 1.2 додаткової угоди було визначено факт відсутності будь-яких взаємних претензій та/або невиконаних зобов'язань, що можуть виникнути з договору.

06.10.2011р. Товариством з обмеженою відповідальністю "ДКБМ "Завод Транселектромаш" було помилково перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Мегаполіс-груп" № 26001300049278, відкритий в Публічному акціонерному товаристві у ПАТ "Банк Форум" грошові кошти в розмірі 3 451 440,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 240 від 06.10.2011р.. (копія наявна в матеріалах справи).

06.10.2011. позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Мегаполіс-груп" було надіслано лист № 74/21 з вимогою про повернення на його користь помилково перерахованих коштів та термінового оформлення відповідного платіжного доручення Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Мегаполіс-груп".

Крім того, позивачем 06.10.2011р. було направлено листом № 74/22 на адресу ПАТ "Банк Форум" вимогу про термінове повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "ДКБМ "Завод Транселектромаш" помилково перерахованих коштів.

Листом № 23/1 від 07.10.2011р. відповідач-2 підтвердив факт отримання помилково перерахованих грошових коштів і повідомив про повернення вказаних грошових коштів протягом наступного банківського дня, але жодних розпоряджень обслуговуючому банку на перерахування безпідставно отриманих коштів надано не було.

Відповідач-2 повідомив, що 20.10.2011р. Солом'янським районним судом було винесено постанову, на підставі якої на рахунок відповідача-2 № 26001300049278, відкритий в Публічному акціонерному товаристві у ПАТ "Банк Форум", було накладено арешт та зупинено видаткові операції з грошовими коштами в межах кримінальної справи.

Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї статті застосовуються до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

В даному випадку як правильно встановлено судом першої інстанції майном є грошові кошти, які були отримані відповідачем-2 у зв'язку з помилковим їх перерахуванням позивачем на розрахунковий рахунок відповідача-2, тобто отримані без достатніх на то підстав.

Отже, відповідач-2, після отримання помилково отриманих грошових коштів зобов'язаний повернути їх позивачу.

Але враховуючи те, що на рахунок відповідача-2 було накладено арешт, останній не має права розпоряджатися грошовими коштами, які на ньому знаходяться і давати розпорядження банку з приводу будь-яких операцій з таким рахунком.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частина 1 ст. 317 Цивільного кодексу України передбачає, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до приписів ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

У відповідності до ст. 139 Господарського кодексу України передбачено, що залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 147 Господарського кодексу України, майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.

Частина 1 ст. 134 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених ГК України.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідач-2 безпідставно отримав від позивача грошові кошти в сумі 3 451 440,00 грн.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до ст. 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.

Згідно зі ст. 1074 Цивільного кодексу України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Постановою про арешт коштів відповідача-2 від 20.10.2011р. Солом'янського районного суду м. Києва винесеною в межах кримінальної справи та накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунку № 26001300049278 ТОВ "Компанія "Мегаполіс-груп" у ПАТ "Банк Форум".

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Що стосується звільнення коштів інших осіб з-під арешту, який був накладений в межах кримінальної справи, Київський апеляційний господарський суд погоджується з твердженням суду першої інстанції, що спеціальні норми, які б регламентували дані правовідносини відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Цивільного кодексу України, у даній справі про зобов'язання вчинити дії необхідним є застосування аналогії закону, а саме порядку, який застосовується щодо звільнення коштів з-під арешту, в разі накладення арешту на кошти в межах виконавчого провадження

Згідно п. 24 рекомендацій Вищого господарського суду України від 27.06.2007р. № 04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", господарським судам підвідомчі на загальних підставах справи зі спорів, що пов'язані з визнанням права на майно, на яке накладено арешт, і про звільнення майна з-під арешту та з розглядом позовів до юридичної особи, яка зобов'язана проводити стягнення коштів з боржника у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи (статті 59 і 86 Закону України "Про виконавче провадження"), - за умови, коли сторонами у судовому процесі є підприємства чи організації у розумінні статті 1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 5 роз'яснення Вищого господарського суду України від 28.03.02., № 04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України") відповідно до ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" (на даний час положення статті викладені у ст. 60) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник.

Враховуючи зазначену вище обставин, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що арешт накладений 20.10.2011р. на кошти, належні відповідачу-2, які обліковані на його рахунках у банківських установах в т.ч. і № 26001300049278 у ПАТ "Банк Форум".

Як встановлено, помилково перераховані позивачем кошти відповідачу-2 не належать, і підстави для їх неповернення законному власнику відсутні.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Поряд з цим, Київський апеляційний господарський суд не визнає обґрунтованими посилання скаржника на вирок в кримінальній справі Солом'янського районного суду 3у справі №79-00227 так як останній був винесений після ухвалення рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Проте, в даному випадку, апелянт, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

З огляду на встановлене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2012р. у справі №5011-30/4291-2012- залишити без змін.

3. Матеріали справи №5011-30/4291-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Сулім В.В.

Судді Зубець Л.П.

Смірнова Л.Г.