Ухвала

від 26.04.2012 по справі 3/115

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 3/115 26.04.12

За скаргою Закритого акціонерного товариства «Трансроуд груп»

До Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління

юстиції у м. Києві

Про скасування постанови від 10.02.2012 про відкриття виконавчого провадження

Стягувач Комунальне підприємство «Київпастранс»

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін

Від позивача не з'явився

Від відповідача не з'явився

Від ВДВС ОСОБА_1 -по дов. № б/н від 25.04.2012

СУТЬ СПОРУ :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2011 у справі № 3/115 позовні вимоги Комунального підприємства «Київпастранс»задоволено повністю та зобов'язано Закрите акціонерне товариство «Трансроуд Груп» повернути Комунальному підприємству «Київпастранс»товар прийнятий за актом відповідального зберігання від 12.12.2007, а саме :

- прокладки пружного скріплення (ТРЕП-Ш) в кількості 40 000 штук;

- прокладки гумові шумознижуючі для рейкового транспорту в кількості 40 000 штук.

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 3/115 від 01.11.2011 рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2011 у справі № 3/115 залишено без змін.

21.11.2011, в зв'язку з набранням рішенням законної сили Господарським судом міста Києві було видано відповідний наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2012 рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду № 3/115 у справі № 3/115 залишено без змін.

12.04.2012 Закрите акціонерне товариство «Трансроуд груп»звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, відповідно до якої просить суд

- визнати дії Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві неправомірними;

- скасувати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Кравчука В.М. від 10.02.2012 про відкриття виконавчого провадження.

Скарга мотивована наступним. Відповідно до ст. 84 ГПК України в рішенні суду зазначається найменування майна, що підлягає передачі, місце його знаходження (у спорі про передачу майна). Під час судового розгляду, відповідач неодноразово заявляв, що фактичної передачі придбаного по Договору Товару не відбувалось, а Товар залишився на підприємствах, де вироблялась зазначена продукція. Враховуючи, що в рішенні суду відповідно до вимог ст. 84 не зазначено місцезнаходження майна, рішення суду неможливо виконати. Також, в рішенні суду не вказано термін передачі майна з дня набрання рішення суду законної сили та уповноважена особа на прийняття товару. Окрім того, виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначається один боржник та один стягувач, а також визначається в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним. Відповідно до вимог п. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону. За викладених обставин скаржник вважає, що дії ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження неправомірними, а постанову незаконною.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/115 від 17.04.2012 скаргу призначено до розгляду на 26.04.2012.

Позивач в судове засідання 26.04.2012 не з'явився, вимог ухвали від 17.04.2012 не виконав, письмові пояснення з приводу викладених в скарзі обставин не подав.

Відповідач (скаржник) в судове засідання 26.04.2012 не з'явився, вимог ухвали від 17.04.2012 не виконав.

ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві вимог ухвали від 17.04.2012 частково не виконав. В судовому засіданні представник ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві проти задоволення скарги заперечував.

Відп?овідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника ВДВС, Господарський суд міста Києва, встановив:

Частиною 2 п. 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся з відповідною заявою до Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві 10.02.2012.

Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

10.02.2012 головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві було винесено постанову ВП № 31168287 «Про відкриття виконавчого провадження»щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва № 3/115 від 21.11.2011 про зобов'язання Закритого акціонерного товариства «Трансроуд Груп»повернути Комунальному підприємству «Київпастранс»товар прийнятий за актом відповідального зберігання від 12.12.2007, а саме :

- прокладки пружного скріплення (ТРЕП-Ш) в кількості 40 000 штук;

- прокладки гумові шумознижуючі для рейкового транспорту в кількості 40 000 штук.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові (п. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»).

Стаття 31 Закону України «Про виконавче провадження»встановлює, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Скаржник посилається на те, що постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.02.2012 ним отримано разом із зобов'язанням державного виконавця від 04.04.2012 - 10.04.2012 . При цьому скаржником подано копію конверту про надіслання Відділом державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві на адресу скаржника відправлення, що прийнято відділом поштового зв'язку 05.04.2012.

Даний конверт не приймається судом в якості належного доказу в підтвердження надіслання відповідачу саме постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.02.2012, оскільки він не підтверджує зміст поштового відправлення.

Пункт 6 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»передбачає, що постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Як вбачається з матеріалів справи скарга подана до суду 12.04.2012

Встановлений у частині першій статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 Господарського процесуального кодексу України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску.

За заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала.

Скаржник в своїй скарзі не зазначає про пропущення ним строків звернення зі скаргою та не просить поновити строк.

Як зазначалось вище встановлений статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк для оскарження дій Державної виконавчої служби обчислюється з дня коли особі стало відомо про оскаржувану дію.

Ухвалою суду від 17.04.2012 скаржника було зобов'язано надати належні докази в підтвердження того, що оскаржувана постанова отримана саме 10.04.2012. Проте дані вимоги суду скаржником не виконано.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Отже, за відсутності доказів в підтвердження отримання оскаржуваної постанови саме 10.04.2012 відповідачем пропущено строк для звернення до суду з даною скаргою.

Частина 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»визначає, що в разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Скаржник з посиланням на вищевказану норму вважає, що державний виконавець у відповідності до п. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»мав відмовити у відкритті виконавчого провадження.

Суд не приймає до уваги такі висновки скаржника, оскільки ч. 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»містить вимоги щодо зазначення у виконавчому документі певних обставин в разі якщо рішення прийнято за участю двох боржників.

Таким чином, доводи скаржника щодо винесення постанови від 10.02.2012 ВП № 31168287 «Про відкриття виконавчого провадження»з порушенням положень Закону України «Про виконавче провадження»не відповідають дійсності.

Інших обставин невідповідності оскаржуваної постанови скаржником не наведено.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту, визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє (ч. 6 п. 7 роз`яснення Президії ВГСУ № 04-5/365 від 28.03.2002).

Враховуючи викладене господарський суд вважає, що скарга Закритого акціонерного товариства «Трансроуд груп»є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає повністю.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги Закритого акціонерного товариства «Трансроуд груп»на дії Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві відмовити повністю.

СуддяВ.В.Сівакова