Постанова

від 18.04.2012 по справі 5015/716/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.12 Справа № 5015/716/12

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Желіка М.Б.,

Марко Р.І.,

при секретарі Томкевич Н.,

з участю представників:

від скаржника (відповідача): з'явився,

позивачів: з'явилися,

розглянув апеляційну скаргу: товариства з обмеженою відповідальністю "ЮріС", м.Львів

на ухвалу господарського суду Львівської області від 16.03.2012 року в частині забезпечення позову, суддя Гоменюк З.П.,

у справі №5015/716/12

за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, м.Львів

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ЮріС", м.Львів

про визнання недійсним рішення зборів засновників ТзОВ "ЮріС", оформленого протоколом від 16.02.2012 року,

в с т а н о в и в :

ухвалою господарського суду Львівської області від 16.03.2012 року задоволено клопотання відповідача про забезпечення позову та частково клопотання позивачів на підставі ст.ст.66,67 ГПК України шляхом заборони іншим особам вчиняти певні дії, а саме: Державному реєстратору виконавчого комітету Львівської міської ради вчиняти будь-які дії щодо внесення будь-яких змін до відомостей про товариство з обмеженою відповідальністю «ЮріС», які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до вирішення спору по суті та заборони ОСОБА_16 чи іншим уповноваженим нею особам вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно відчуження майна ТзОВ «ЮріС»до вирішення даного спору по суті. Ухвала суду мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В частині клопотання позивачів про накладення арешту на нерухоме майно товариства, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Чернівецька, 21 судом відмовлено в зв'язку з тим, що арешт майна може утруднити чи припинити діяльність товариства.

В апеляційній скарзі відповідач просить ухвалу місцевого господарського суду в частині вжиття заходів забезпечення позову скасувати, в уточненні до апеляційної скарги просить скасувати в частині заборони ОСОБА_16 чи іншим уповноваженим нею особам вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно відчуження майна ТзОВ «ЮріС»до вирішення даного спору по суті з підстав порушення судом норм процесуального права, апелюючи тим, що місцевим судом не взято до уваги вимоги постанови Пленуму Верховного Суду України №13, що заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачами вимогами та вжиті в межах предмету позову та не повинні порушувати права інших учасників товариства. Вжитими заходами не повинна блокуватися господарська діяльність товариства, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу. Судом не з'ясовано чи дійсно має місце порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивачів в даній справі і чи існує зв'язок для вжиття таких заходів забезпечення позову.

У відзиві позивачі вважають скаргу відповідача із уточненням як таку, що не підлягає задоволенню. Обгрунтовують, що судом частково задоволене їх клопотання про забезпечення позову, а в частині накладення арешту на майно - відмовлено, хоча ними подавалися на запит адвоката копія листа-відповіді ОКП БТІ та ЕО, в якому зазначено, що 28.10.2011 р. було видано витяг з реєстру прав власності для відчуження нерухомого майна товариства. Оскільки виникла загроза відчуження майна товариства шляхом внесення змін до ЄДРПОУ на підставі оскаржуваного протоколу збороів учасників товариства від 16.02.2012 року, зміни діючого керівника ОСОБА_2 на нового - ОСОБА_17, та можливого вчинення новим директором правочинів щодо відчуження майна товариства. Покликаються на наявні інші спори, що виникли між ними, і є судові рішення, які виконати неможливо, оскільки неможливо внести зміни до ЄДРПУO. Покликаються на постанову Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»від 26.12.2011 р. №16 та достатньо обгрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосуванння певного виду забезпечення позову, а тому просять відмовити у задоволенні уточненої скарги відповідача.

Суд, заслухавши пояснення позивачів, що з'явилися та їх представника з його участю, перевіривши матеріали справи, вважає, що ухвала суду в частині вжиття заходів забезпечення позову підлягає скасуванню.

Предметом спору в даній справі є визнання недійсним рішення зборів засновників ТзОВ «ЮріС», оформленого протоколом від 16.02.2012 року, яким звільнено директора ТзОВ «ЮріС»ОСОБА_2. за незадовільну роботу та порушення трудових обов'язків, обрано нового директора ОСОБА_16 та зобов'язано передати новому директору статутні документи товариства та інші і звільнити робочий кабінет.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів юридичної особи і застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Перелік заходів до забезпечення позову визначений статтею 67 вказаного Кодексу, зокрема, позов може забезпечуватися шляхом встановлення заборони відповідачеві вчиняти певні дії, заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками вказаного судового розгляду. При цьому, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини такого звернення, та довести адекватність засобу забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Застосування заходів забезпечення позову не може мати наслідків досягнення позивачем результатів, які є змістом позовних вимог. А тому суд безпідставно заборонив ОСОБА_16 (новообраному директору) чи іншим уповноваженим нею особам вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно відчуження майна ТзОВ «ЮріС»до вирішення даного спору по суті, оскільки рішення про її обрання є чинним до визнання недійсним його рішенням суду.

При здійсненні оцінки доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, судом першої інстанції не враховано обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог є визнання недійсним рішення зборів засновників ТзОВ «ЮріС», оформленого протоколом від 16.02.2012 року, яким звільнено директора ТзОВ «ЮріС»ОСОБА_2 за незадовільну роботу та порушення трудових обов'язків, обрано нового директора ОСОБА_16 та зобов'язано передати новому директору статутні документи товариства та інші і звільнити робочий кабінет, що свідчить про відсутність зв'язку між предметом позову та обраним заходом забезпечення позову. Згідно з п. 47 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співрозмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду. Суд першої інстанції заборонив державному реєстратору виконавчого комітету Львівської міської ради вчиняти будь-які дії щодо внесення будь-яких змін до відомостей про товариство з обмеженою відповідальністю «ЮріС», які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до вирішення спору, проте не врахував, що позивач не заявляв вимоги про визнання недійсними будь-яких змін до доповнень до статутних документів товариства.

Окрім того, вживаючи заходи до забезпечення вимог позивача, суд першої інстанції не врахував, що при визнанні недійсними актів, зокрема, рішення загальних зборів, установлюється факт відповідності цього акта вимогам законодавства і наявність порушення прав позивача та не встановлюється обов'язок відповідача вчиняти певні дії. При цьому, наслідком визнання акта недійсним є втрата цим актом обов'язкового характеру для осіб, яким він був адресований. Водночас, визнання недійсним рішення не потребує видачі наказу, а відтак, навіть за умови задоволення цієї вимоги, рішення суду не потребує вчиненню жодних дій стосовно його виконання, оскільки визнаний недійсним судом акт, втрачає силу з дня набрання рішенням законної сили. Таким чином, судом першої інстанції порушено вимоги статті 66 Господарського процесуального кодексу України щодо наявності та обґрунтованості підстав застосування заходів до забезпечення позову, які є обов'язковою умовою їх застосування. З огляду на викладене, твердження скаржника про порушення судом норм процесуального права знайшли своє підтвердження. Відтак, оскаржувана у справі ухвала в цій частині підлягає скасуванню, з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному об'ємі. З цих підстав, всі заходи щодо забезпечення позову, що зазначені в оскаржуваній ухвалі суд скасовує.

Судом першої інстанції правомірно не застоосвано заходи щодо забезпечення позову в частині накладення арешту на майно товариства, оскільки предметом спору не є матеріально-правові вимоги.

З огляду на наведене, висновок суду першої інстанції про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, за відсутності однозначного встановлення обставин, які давали б підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення у даній справі, які б доводили ці обставини, є необґрунтованим.

Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та прийнято ухвалу з порушенням норм процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 99, 101, 103, 106 ГПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЮріС" частково задоволити.

Ухвалу господарського суду Львівської області від 16.03.2012 року в справі за №5015/716/12 в частині вжиття заходів забезпечення позову: зоборони Державному реєстратору виконавчого комітету Львівської міської ради вчиняти будь-які дії щодо внесення будь-яких змін до відомостей про товариство з обмеженою відповідальністю «ЮріС», які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до вирішення спору по суті та заборони ОСОБА_16 чи іншим уповноваженим нею особам вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно відчуження майна ТзОВ «ЮріС»до вирішення даного спору по суті -скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд .

Головуючий-суддя: С.М. Бойко

Судді: М.Б. Желік

Р.І. Марко