Постанова

від 23.04.2012 по справі 5008/1614/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.12 Справа № 5008/1614/2011

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Марко Р.І.,

при секретарі Томкевич Н.,

з участю представників:

від скаржника (відповідача ) - з'явився,

від позивача - не з'явився,

розглянув апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Рахівська торгівельна організація робітничого постачання"без номера від 02.02.2012 року.

на рішення господарського суду Закарпатської області від 16.01.2012 року, суддя Івашкович І.В., у справі № 5008/1614/2011

за позовом: ОСОБА_2, м.Рахів

до відповідача: закритого акціонерного товариства "Рахівська торгівельна організація робітничого постачання", м.Рахів

про визнання недійсним спільного рішення спостережної ради та правління ЗАТ "Рахівська торгівельна організація робітничого постачання", оформленого протоколом від 15.11.2005 року.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Закарпатської області від 16.01.2012 року задоволено позов ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства "Рахівська торгівельна організація робітничого постачання" про визнання недійсним рішення спостережної ради та правління ЗАТ „Рахівська торгівельна організація робітничого постачання", оформленого протоколом спільного засідання спостережної ради та правління ЗАТ "Рахівська ТОРП" від 15.11.2005 р.

Рішення суду мотивоване тим, що оскаржуване рішення прийнято спостережною радою та правлінням ЗАТ "Рахівська ТОРП" з перевищенням наданих їм згідно із законом та статутом товариства повноважень, оскільки рішення стосується визначення подальшої діяльності товариства, вирішення якого віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерів та згідно із імперативними приписами ст.159 Цивільного кодексу України не може бути передано на вирішення інших органів товариства. При цьому, судом зазначено про відсутність в спірному випадку підстав для відмови в задоволенні позовних вимог за пропуском строку позовної давності, оскільки на спірні правовідносини не поширюється строк позовної давності в силу вимог ст.ст.100,268 ЦК України.

В апеляційній скарзі скаржник (відповідач) просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, в зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, апелюючи тим, що відповідно до ст.47 Закону України «Про акціонерні товариства»та п.9.4 статуту товариства до компетенції виконавчого органу віднесено вирішення всіх питань діяльності товариства, крім тих, що віднесено до виключної компетенції інших органів товариства.

Скаржник вважає, що питання попередження про звільнення працівників товариства, про що прийнято оскаржуване рішення, є питанням поточної господарської діяльності товариства, а тому правомірно прийнято виконавчим органом товариства в межах наданих йому повноважень. Крім цього, скаржник покликається на відсутність у позивача права на звернення до господарського суду за захистом прав та інтересів інших звільнених працівників поза відносинами представництва, а також на відсутність підстав для розгляду трудового спору в порядку господарського судочинства.

Апелянт також не погоджується з висновком місцевого суду про належність до виключної компетенції загальних зборів товариства прийняття рішення про передачу майна товариства в оренду, оскільки вищевказаними нормами закону та статуту товариства не віднесено вирішення вказаного питання до виключної компетенції загальних зборів товариства. Скаржник покликається на те, що згідно Положення про спостережну раду ЗАТ «Рахівська ТОРП» погодження проведення операцій з нерухомим майном товариства віднесено саме до виключної компетенції спостережної ради, а також покликається на рішення загальних зборів акціонерів №2 від 25.06.1998 року, яким контроль за відчуженням майна товариства, надання його в користування, делеговано спостережній раді.

Скаржник покликається на те, що при вирішення спору суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання, проте, позивачем не подано жодних доказів в підтвердження факту порушення оскаржуваним рішенням прав чи охоронюваних законом інтересів -майно товариства не відчужене, власником його залишилося товариство, а тому вартість акцій, якими володіє позивач жодним чином не змінилася, йому не завдано жодних майнових збитків.

Скаржник також покликається на пропуск позивачем строку позовної давності звернення з даним позовом, оскільки вважає, що на звернення з позовом про визнання недійсним рішення виконавчих органів товариства поширюється загальний строк позовної давності в три роки згідно вимог ст.257 ЦК України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що згідно п.9.2.4 статуту до компетенції загальних зборів акціонерів віднесено питання визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання, а на спостережну раду покладено повноваження лише щодо контролю за діяльністю дирекції як виконавчого органу товариства та захисту прав акціонерів.

Позивач вважає, що оскаржуване рішення стосується визначення подальшої діяльності товариства в цілому, про що свідчить формулювання порядку денного засідання, а також зміст прийнятого рішення щодо передачі в оренду усіх торгових підприємств, що належать товариству, та попередження працівників про їх звільнення, а тому прийнято виконавчими органами товариства з перевищенням наданих їм повноважень.

Щодо застосування строку позовної давності, то позивач вважає такі доводи апелянта безпідставними, оскільки участь в управлінні товариством, порушення права на яке позивач оскаржує в даній справі, є особистим немайновим правом та не містить в собі економічного змісту, згідно ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на ці вимоги.

В судове засідання представники позивача не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення ухвали суду, а тому суд вважає за можливе розгляд справи провести за наявними в справі документами про права і обов'язки сторін.

Суд, заслухавши пояснення представника скаржника, який підтримав свою позицію, пояснення дав аналогічні, викладені в письмових поясненнях, та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є акціонером ЗАТ "Рахівська ТОРП" і йому належить 525 простих іменних акцій товариства, що підтверджується сертифікатом акцій серія НОМЕР_1 (а.с.14) та випискою вих.№08-13/2-01 від 11.01.12 про стан рахунків в цінних паперах на 11.01.12, за підписом уповноваженої особи зберігача, скріпленим печаткою (а.с.80).

Судом також встановлено, що 15.11.2005р. на спільному засіданні спостережної ради та правління закритого акціонерного товариства „Рахівська торгівельна організація робітничого постачання" з порядком денним "Про вирішення питання подальшої роботи ТОРПу" прийнято рішення, оформлене протоколом від 15.11.05, про передачу всіх торгових підприємств ТОРПу в оренду та попередження працівників про їх звільнення за скороченням чисельності(а.с.9).

Вказане рішення є предметом оскарження в даній справі з підстав невідповідності вимогам діючого законодавства, оскільки прийнято виконавчими органами товариства з перевищенням наданих їм повноважень, а також порушує право позивача як акціонера товариства на участь в управлінні товариством, оскільки вирішення спірних питань відноситься до виключної компетенції загальних зборів акціонерів.

Відповідно до чинних на час прийняття оспорюваного рішення норм ст.97 Цивільного кодексу України, ст.23 Закону України "Про господарські товариства" управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства.

Відповідно до ст.41 Закону України "Про господарські товариства", ст.159 Цивільного кодексу України вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. Нормами вказаних статей визначено коло питань, вирішення яких віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, а також встановлено, що статутом товариства і законом до виключної компетенції загальних зборів може бути віднесено вирішення інших питань. Вказані правові норми містять також заборону передачі іншим органам товариства питань, віднесених до виключної компетенції загальних зборів.

Правові засади діяльності та повноваження інших органів акціонерного товариства (спостережної (наглядової) ради, виконавчого органу, ревізійної комісії) врегульовано нормами ст.ст.46-49 Закону України "Про господарські товариства" ( у чинній на час прийняття спірного рішення редакції), ст.ст.160, 161 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.ст.4,37 Закону України "Про господарські товариства", ст.154 Цивільного кодексу України відомості про склад і компетенцію органів управління акціонерного товариства та про порядок ухвалення ними рішень містить статут товариства.

У відповідності до вищенаведених правових норм Статутом ЗАТ "Рахівська торгівельна організація робітничого постачання" (нова редакція, затв. рішенням загальних зборів ЗАТ "Рахівська ТОРП", оформленим протоколом №1 від 26.08.04, зареєстр. 05.10.04, номер запису 13171050001000031) визначено структуру та повноваження органів управління ЗАТ (розд.9).

Згідно п.9.2.4 статуту визначено коло питань, які відносяться до компетенції загальних зборів акціонерів як вищого органу ЗАТ, зокрема, передбачено визначення основних напрямів діяльності ЗАТ, затвердження його планів та звітів про їх виконання(а.с.11).

Згідно п.9.3 статуту встановлено статус та повноваження Спостережної ради як органу ЗАТ, що створений з метою захисту інтересів акціонерів та здійснює контроль за діяльністю дирекції та інших органів ЗАТ. Пунктом 9.3.2 статуту встановлено, що спостережна рада здійснює свої повноваження на підставі Положення про Спостережну раду ЗАТ.

Згідно п.9.4 статуту встановлено, що виконавчим органом ЗАТ, яке здійснює керівництво поточною діяльністю, є Дирекція ЗАТ. До компетенції Дирекції належать усі питання діяльності ЗАТ, крім тих, які належать до компетенції іншого органу.

Відповідно до ст.92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

З аналізу наведених норм та оскаржуваного рішення місцевий суд прийшов до правильного висновку про те, що прийняті на спільному засіданні цих органів рішення стосуються визначення подальшої діяльності товариства в цілому, про що свідчить формулювання порядку денного цього засідання, а також зміст прийнятого рішення щодо передачі в оренду усіх торгових підприємств, що належать товариству, та попередження працівників про їх звільнення.

Факт виконання спірного рішення та здійснення фактичної передачі в оренду нерухомого майна (магазинів і складів) товариства підтверджено уповноваженим представником відповідача згідно з наданими ним поясненнями від 16.01.12.

Наведене підтверджує прийняття на спільному засіданні спостережної ради та правління ЗАТ "Рахівська ТОРП" рішення від 15.11.05, яке стосується питань визначення основних напрямів подальшої діяльності товариства, що згідно з вищезгаданими положеннями п.9.2.4 статуту віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерів. Вказаною нормою статуту спростовуються також доводи апелянта щодо відсутності в статуті товариства виключної компетенції загальних зборів товариства щодо вирішення спірних питань, оскільки в спірному випадку не здійснювалася передача в оренду одного об'єкта нерухомості, а вирішувалося питання визначення напряму діяльності товариства в цілому шляхом передачі всього майна в оренду. За змістом вказаних вимог статуту на спостережну раду покладено повноваження лише щодо контролю за діяльністю дирекції як виконавчого органу товариства та захисту прав акціонерів.

Нормами ст.116 Цивільного кодексу України, ст.10 Закону України "Про господарські товариства" закріплено право учасників господарського товариства брати участь в управлінні товариством в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Положеннями статуту ЗАТ "Рахівська ТОРП" передбачено права акціонерів брати участь і голосувати на загальних зборах особисто або через своїх представників (п.5.2.2), а також встановлено порядок скликання та проведення загальних зборів акціонерів, прийняття ними рішень (п.п.9.2.5-9.2.13).

Законодавчо встановлене право акціонерів на участь в управлінні товариством спрямовано на забезпечення акціонерам товариства можливості вирішувати найважливіші питання діяльності товариства, що може бути реалізовано через участь у загальних зборах акціонерів. Рішення з таких питань повинні прийматися вищим органом товариства - загальними зборами акціонерів, що закріплено у ст.41 Закону України "Про господарські товариства", а також положеннями 9.2.4 статуту ЗАТ "Рахівська ТОРП".

З наведеного безпідставними є доводи апелянта щодо наявності у спостережної ради товариства згідно з рішенням загальних зборів акціонерів, оформленим протоколом №2 від 1998р. повноважень здійснення контролю за усіма рішеннями про відчуження майна, а також щодо передбачених Положенням про Спостережну раду ЗАТ "Рахівська ТОРП" повноважень на погодження проведення операцій з розпорядження нерухомим майном товариства, оскільки в даному випадку оспорюване рішення стосується вирішення питань подальшої діяльності усього товариства, а не проведення окремих операцій з розпорядження майном.

Оскільки вирішення такого питання, як визначення подальшої діяльності товариства, віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерів та згідно із імперативними приписами ст.159 Цивільного кодексу України не може бути передано на вирішення іншим органам товариства, місцевий суд прийшов до правильного висновку про визнання недійсним рішення спільного засідання спостережної ради та правління ЗАТ "Рахівська ТОРП", оформленого протоколом від 15.11.05, оскільки таке прийнято вказаними органами товариства з перевищенням наданих їм згідно із законом та статутом товариства повноважень.

Покликання скаржника на відсутність у позивача порушеного суб'єктивного права на звернення з даним позовом є безпідставним, оскільки кожному акціонеру, як власнику товариства, має бути забезпечено реалізацію його права вирішувати найважливіші питання діяльності товариства шляхом забезпечення його права участі у загальних зборах акціонерів незалежно від кількості та виду належних йому акцій ( ст.41 Закону України "Про господарські товариства", ст.159 Цивільного кодексу України).

Вирішення таких питань іншими органами товариства є обмеженням права акціонера на участь в управлінні товариством, що згідно зі ст.55 Конституції України надає йому підстави для звернення до суду за захистом свого порушеного права. Таку правову позицію наведено у п. п. 38, 39 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.08 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів".

З цих же підстав є правомірним висновок місцевого суду про те, що на спірні правовідносини не поширюється строк позовної давності, оскільки право акціонера на управління акціонерним товариством є таким, що позбавлене економічного змісту, зокрема, не може окремо (без продажу акцій) відчужуватися (передаватися), тобто бути предметом цивільного (господарського) обігу, як i особисті немайнові права. Таке право не має грошової оцінки, тобто фактично має ознаки особистого немайнового права (статті 269, 271 Цивільного кодексу).

Відповідно до ст.100 Цивільного кодексу України право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватись іншій особі, а згідно пункту 1 ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги, що випливають з порушення особистих немайнових прав, крім випадків, передбачених законом.

За таких обставин рішення місцевого господарського суду відповідає вимогам діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

рішення господарського суду Закарпатської області від 16.01.2012 року в справі за номером 5008/1614/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Рахівська торгівельна організація робітничого постачання" -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд .

Повний текст постанови виготовлено 26.04.2012 року.

Головуючий-суддя: Бойко С.М.

Судді: Бонк Т.Б.

Марко Р.І.