Рішення

від 24.04.2012 по справі 5006/37/57/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.04.12 р. Справа № 5006/37/57/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Тімченко М.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного підприємства «Адвокатське бюро Компас», м. Кіровоград, ідентифікаційний код 32967717

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ПФ «Волноваська», с. Рибинське, ідентифікаційний код 30942418

про: стягнення за договором про надання охоронних послуг №001 від 10.01.2011р. грошових коштів у розмірі 45858,67 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача - не з'явився;

від Відповідача - не з'явився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань

Згідно ст. 77 ГПК України розгляду справи відкладався з 10.04.2012р. на 24.04.2012р.

У судовому засіданні 24.04.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Адвокатське бюро Компас», м. Кіровоград (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ПФ «Волноваська», с. Рибинське, Донецької області (далі - Відповідач) про стягнення за договором про надання охоронних послуг №001 від 10.01.2011р. грошових коштів у розмірі 45858,67грн., у тому числі заборгованості в сумі 45000грн., пені у розмірі 225,71 грн. та 3% річних у розмірі 632,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором №003 від 10.01.2011р., внаслідок чого за період за липень і 2011р. утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування 3% річних, пені, у тому числі - і за попередні періоди несвоєчасних розрахунків.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір про надання охоронних послуг №001 від 10.01.2011р. з додатками та додатковими угодами, акт зняття постів, акти здачі-приймання робіт (наданих послуг), акт звіряння розрахунків з доказами надсилання, вимогу про сплату боргу №19 від 11.01.2012р. з доказами надсилання, платіжні доручення, розрахунок суми позовних вимог та правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст.ст. 14, 525, 526, 546, 611, 623, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 232 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та на виконання вимог суду і підтвердження своєї позиції надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.53-76).

Відповідач у судові засідання не з'являвся, своєї позиції по суті заявлених вимог до відома суду не довів, доказів сплати стягуваних сум або відсутності відповідних грошових зобов'язань з інших підстав не надав, надіславши клопотання №189 про неможливість присутності уповноваженого представника у судовому засіданні 24.04.2012р. (а.с.а.с.77, 78) через відрядження.

До судового засідання 24.04.2012р. представники сторін не з'явилися, що, зважаючи на належне повідомлення про час і місце розгляду справи, достатність наданих документів для правильної правової оцінки розглядуваних правовідносин і представленого сторонам часу для формування і доведення до відома суду своєї позиції по суті розглядуваного спору зумовлює розгляд справи в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами.

Судом відхиляється клопотання №189 (а.с.77) Відповідача про відкладання розгляду справи з мотивів відсутності доказів неможливості забезпечення в порядку ст.28 Господарського процесуального кодексу України участі іншого уповноваженої особи для представництва інтересів, що цілком узгоджується із правовою позицією з цього приводу, сформульованою в п.3.2.9. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. Дійсно, встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання сторони здійснювати свої процесуальні права.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

10.01.2011р. між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) був укладений договір про надання охоронних послуг №001 (а.с.а.с.8-10), відповідно до умов п.п. 1.1, 9.1. якого Замовник передає, а Виконавець приймає під інспекторську сторожову охорону об'єкт, вказаний у дислокації (а.с.11) та розташований за адресою: 85735, Донецька область, Волноваський район, с. Рибинське, на строк з 10.01.2011р. до 31.12.2012р.

Відповідно до п. 2.1. сума даного договору складає 39500грн. щомісяця, з яких: 32916 грн. за надання охоронних послуг, 20% ПДВ в сумі 6583 грн., що згідно п. 2.3. договору перераховується на розрахунковий рахунок Виконавця у розмірі 50% суми до 10 числа звітного місяця, та 50% до 5-го числа місяця, що слідує за звітним. У п. 2.2 зазначено, що фактичне надання Виконавцем послуг фіксується у двосторонньому акті виконаних робіт, який складається не пізніше 3-го числа наступного за звітним. При цьому, у разі не підписання Замовником акту виконаних робіт і ненадання вмотивованих пояснень відмови, послуги вважаються наданими у повному обсягу (п.2.4.).

Згідно п. 5.7.1. у випадку несвоєчасної сплати Замовником вартості послуг Виконавця, Замовник зобов'язаний сплатити Виконавцю штрафну компенсацію у вигляді пені розміром подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Додатковою угодою №1 від 01.02.2011р. (а.с.12) розмір ї вартості послуг Виконавця змінено на 6 000 грн. за 1 добовий пост та 3000 грн. за 1 денний пост щомісячно без урахування ПДВ. При цьому, первісна дислокація об'єкта (а.с.11) визначала 7 постів, з яких 4 - добових і 3 - денних.

Актом від 01.11.2011р. (а.с.13) сторони зафіксували зняття всіх 7 постів охорони із вказівкою про відсутність претензій Замовника до Виконавця на момент припинення договору. В свою чергу, до означеного момент факт надання Позивачем послуг Відповідачеві підтверджується підписаними без зауважень актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період січень-жовтень 2011р. (а.с.а.с.54-63) на загальну суму 347743,17грн. В свою чергу, на виконання грошових зобов'язань з оплати вказаних послуг Замовник згідно представлених у справі банківських виписок (а.с.а.с.64-76) перерахував Позивачеві 293743,17грн., тоді як несплачений залишок склав 54000грн. (347743,17 - 293743,17), що відповідає вартості послуг, наданих у липні (в частині несплачених 18000грн.) та жовтні 2011р. (в сумі 36000грн.) та належним чином відображено у представленому розрахунку заборгованості (а.с.32).

Відповідач ухилився від підписання надісланого (а.с.19) Позивачем акту звіряння розрахунків від 05.01.2012р. (а.с.18) із сальдо у розмірі несплаченого залишку, з огляду на що листом №19 від 11.01.2012р. (а.с.17) Позивач звернувся (а.с.16) з вимогою про сплату означеної заборгованості.

Через незадоволення цієї вимоги Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, нарахувавши додатково до суми заборгованості, визначеної у розмірі 45000грн., пеню, 3% річних та інфляційну індексацію, у тому числі - відносно несвоєчасно сплачених послуг, що були надані за весь період січень-жовтень 2011р.

Відповідач своєї позиції по суті заявлених до нього вимог до відома суду не довів, доказів відсутності спірних грошових зобов'язань або їх припинення в перебігу розгляду справи не надав попри належне повідомлення про розглядуваний спір і обізнаність про призначені судові засідання, що підтверджується висловленими звернення про відкладання судового розгляду.

Суд розглядає справу в контексті всіх заявлених вимог, оскільки їх об'єднання в одному позові цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги пов'язані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобов'язань за договором).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення пені та 3% річних.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договору №001 від 10.01.2011р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із змісту прав та обов'язків сторін, визначених договором №003 від 10.01.2011р., його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір про надання послуг. Як встановлено ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір №001 від 10.01.2011р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обов'язковість договору для виконання сторонами.

За таких обставин Відповідач не мав правових підстав ухилятися від здійснення розрахунку за надані послуги у розглядуваному період липень і жовтень 2011р. у розмірі 50% суми до 10 числа звітного місяця та 50% суми до 5 числа місяця наступного за звітним, згідно умов п. 2.3. договору №001 від 10.01.2011р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом несплачений залишок за надані послуги у липні та жовтні 2011р. становить 54000грн. - доказів сплати цієї суми у повному обсягу або припинення чи відсутності відповідного грошового зобов'язання з інших підстав Відповідачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано. Більш того, із змісту наявних банківських виписок вбачається, що Замовник припускався несвоєчасного здійснення розрахунків і за інші періоди.

Відтак, нездійснення оплати наданих послуг згідно умов договору №001 від 10.01.2011р. кваліфікується судом як порушення Відповідачем грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач - таким, що прострочив згідно ч. 1 ст. 612 цього Кодексу виконання платежів по 18000грн. кожний з 05.08.2011р., 10.10.2011р. та 05.11.2011р. відповідно відносно наданих послуг у липні і жовтні 2011р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та у разі прострочення виконання має сплатити кредитору на його вимогу суму боргу, а також - нараховані за весь час прострочення на суму заборгованості 3% річних.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок вимог в цій частині за допомогою відповідної програми Інформаційно-пошукової системи „ЗаконодавствоВ» , суд дійшов висновку про можливість задоволення таких вимог:

- відносно заборгованості - у повному обсягу в сумі 45000 грн., адже Позивач цілком управнений висувати вимоги в межах несплаченого залишку як повністю, так і частково;

- відносно 3% річних -частково - в сумі 353,6грн., згідно наведеного у позові розрахунку, результатам якого не відповідає зазначена до стягнення сума в розмірі 632,96 грн.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення плати відповідно сформульована безпосередньо у п. 5.7.1. договору №001 від 10.01.2011р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 цього Кодексу є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Враховуючи викладені вище висновки про перший день прострочення кожного із заявлених до стягнення платежів та платежів, представлених у наданому розрахунку за період з січня по жовтень 2011р. (а.с.а.с.33-35), який є першим днем нарахування пені, суд перевіривши наданий Позивачем розрахунок за допомогою відповідної програми Інформаційно-пошукової системи „ЗаконодавствоВ» , дійшов висновку про можливість задоволення вимог щодо пені в сумі, визначеної до стягнення - 225,71 грн., яка не перевищує розміру пені, який може бути нарахований за відповідний період.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «Адвокатське бюро Компас», м. Кіровоград (ідентифікаційний код 32967717) до Товариства з обмеженою відповідальністю ПФ «Волноваська», с. Рибинське (ідентифікаційний код 30942418) про стягнення за договором про надання охоронних послуг №001 від 10.01.2011р. заборгованості у розмірі 45000грн., пені у розмірі 225,71 грн., 3% річних у розмірі 632,96 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПФ «Волноваська», с. Рибинське (ідентифікаційний код 30942418) на користь Приватного підприємства «Адвокатське бюро Компас», м. Кіровоград (ідентифікаційний код 32967717) заборгованість у розмірі 45000грн., пеню у розмірі 225,71 грн. та 3% річних у розмірі 353,6грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволені решти вимог щодо 3% річних відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПФ «Волноваська», с. Рибинське (ідентифікаційний код 30942418) на користь Приватного підприємства «Адвокатське бюро Компас», м. Кіровоград (ідентифікаційний код 32967717) витрати зі сплати судового збору 1599,7 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 24.04.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.04.2012р.

Суддя Попков Д.О.