Ухвала

від 03.05.2012 по справі 34/5005/17604/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

03.05.2012 Справа № 34/5005/17604/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)

суддів: Джихур О.В., Вечірко І.О.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

учасники процесу у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва, м.Київ на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2012р . у справі № 34/5005/17604/2011

за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ

до боржника товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВ-ІНВЕСТ-СЕРВІС", смт.Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ звернулася до господарського суду Дніпропетровської області і заявою про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВ-ІНВЕСТ-СЕРВІС", смт.Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області відповідно до ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2011 року вказана заява прийнята розгляду та порушено провадження у справі №34/5005/17604/2011.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2012 року по справі № 34/5005/17604/2011 (суддя Примак С.А.) товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВ-ІНВЕСТ-СЕРВІС", смт.Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на три місяці, ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВ-ІНВЕСТ-СЕРВІС" призначено ініціюючого кредитора фізичну особу-підприємця ОСОБА_1

Не погодившись із вказаною постановою, до суду з апеляційною скаргою звернулась Державна податкова інспекція у Печерському районі м.Києва, м.Київ, яка просить постанову скасувати, а провадження у справі припинити, посилаючись на те, що неплатоспроможність боржника повинна бути обов'язково доведена перед судом заявником (кредитором) шляхом надання доказів, що засвідчують відсутність коштів на рахунках або відсутність активів боржника, тобто у товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВ-ІНВЕСТ-СЕРВІС".

Також скаржник зазначає, що згідно поданих до ДПІ у Печерському районі м.Києва податкових декларацій за 2009-2011 роки боржником здійснювалось ведення діяльності зі значними оборотними коштами.

Сторони по справі правом надання відзиву на апеляційну скаргу (ст.96 ГПК України), правом участі в судовому засіданні (ст.22 ГПК України) не скористалися, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Враховуючи що неявка представників скаржника, ініціюючого кредитора, боржника не перешкоджає розгляду справи по апеляційній скарзі по суті; будь-які клопотання від учасників процесу про відкладення розгляду справи не надходили, враховуючи факт належного сповіщення сторін по справі про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.04.2012р. (а.с.96) зі штампом канцелярії суду про розсилку згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затверджену Наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути по суті в судовому засіданні за наявними матеріалами (ст.ст.75,99 ГПК України).

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що провадження по апеляційній скарзі підлягає припиненню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням , або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій , документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, зазначеною нормою права передбачена наявність хоча б однієї із умов , які можуть бути підставами визнання боржника банкрутом за ознаками ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом":

- фактичне припинення підприємницької діяльності, зокрема, ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно з законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності тощо;

- відсутність боржника або його керівних органів за місцезнаходженням; поняття місцезнаходження юридичної особи визначено в ст.93 Цивільного кодексу України.

Пунктом 105 постанови Пленуму Верховного суду України № 15 від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" визначено, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

Згідно зі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань боржником.

До заяви про порушення справи про банкрутство ініціюючим кредитором - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 надані: Договір про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку №02/08/2011 від 02.08.2011 року, який укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "КИЇВ-ІНВЕСТ-СЕРВІС" та ОСОБА_1; акти приймання-передачі наданих послуг від 31.08.2011 року №1/2, 2/2 від 30.09.2011 року; простий вексель серії АА №2033332 на суму 10 000,0 грн. зі строком платежу "за пред'явленням", виданий боржником; Протест про неоплату векселя від 21.12.2011 року; виконавчий напис від 23.12.2011 року; постанова про відкриття виконавчого провадження від 23.12.2011 року; Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 236671 станом на 26.12.2011 року, відповідно до якої 26.12.2011 року внесено запис про відсутність юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВ-ІНВЕСТ-СЕРВІС" за місцезнаходженням: 52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт.Ювілейне, вул.Теплична, будинок 27-С; постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 06.01.2012 року.

Частина 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України визначає, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало чинності.

Відповідно до вимог частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі Закон), стаття 1 якого визначає сторін у справі про банкрутство, якими є, зокрема, кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник.

Статтею 1 Закону в редакції, що була чинною на дату винесення оскаржуваної постанови визначено, що:

- кредитор юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів);

- учасники провадження у справі про банкрутство сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Виходячи зі змісту статті 1 Закону, орган державної податкової інспекції в процедурах банкрутства може мати правовий статус кредитора боржника, тобто сторони у справі про банкрутство.

Частина 1 статті 14 Закону встановлює порядок пред'явлення кредиторами своїх вимог до боржника, який включає, зокрема, подання до господарського суду письмових заяв із вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують.

При цьому слід звернути увагу на те, що особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до відсутнього боржника, що ліквідується в порядку статті 52 Закону, визначені положеннями пункту 5 вказаної статті та передбачають направлення кредиторами ліквідатору заяв із вимогами до банкрута в місячний термін після отримання від ліквідатора відсутнього боржника повідомлення про визнання банкрутом.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" завданням державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно до листа ДПІ у Печерському районі м.Києва від 08.02.2012 року № 679/с/24-209 станом на 07.02.2012 року картки особових рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВ-ІНВЕСТ-СЕРВІС" закриті у зв'язку з переходом підприємства до іншої ДПІ (а.с.85).

Листом від 08.02.2012 року №3007/9/10-016 Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області повідомила господарський суд Дніпропетровської області про те, що станом на 08.02.2012 року рахунків у товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВ-ІНВЕСТ-СЕРВІС" не має; у даного підприємства існує борг по податку на додану вартість у розмірі 4462, 92 грн. (а.с.53).

Як вбачається з наданого до справи звіту ліквідатора вказана заборгованість включена до реєстру вимог кредиторів банкрута (а.с.61).

Відповідно до пункту 10.1.8 Порядку обліку платників податків і зборів від 09.12.2011 року № 1588 позапланова податкова перевірка платника податків, щодо якого порушена справа про банкрутство проводиться органом державної податкової служби, в якому перебуває на обліку такий платник податків.

Оскаржувана Державною податковою інспекцією у Печерському районі м.Києва постанова у даній справі не стосується її прав та обов'язків, а тому Державна податкова інспекція у Печерському районі м.Києва не мала права апеляційного оскарження прийнятої у справі постанови відповідно до положень статей 91, 106 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" встановлено, якщо апеляційну скаргу подано особою, яка не має права її подавати, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, керується правами, наданими суду першої інстанції.

Враховуючи наведене та виходячи із системного аналізу норм Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що подана Державною податковою інспекцією у Печерському районі м.Києва апеляційна скарга на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2012 року не підлягає розгляду в господарському суді в порядку апеляційного провадження, так як на час винесення оскаржуваної постанови боржник знаходився на обліку у Дніпропетровській міжрайонній державній податковій інспекції у Дніпропетровській області і названа ДПІ відповідно до ст.63 Податкового кодексу України здійснює контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахування фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи Державної податкової служби.

За таких обставин, апеляційне провадження, порушене за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва, підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, як таке, що помилково порушене.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, статтями 86, 99, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва, м.Київ на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2012р. у справі № 34/5005/17604/2011.

Головуючий суддя О.М. Лисенко

Суддя О.В.Джихур

Суддя І.О.Вечірко