Постанова

від 27.02.2013 по справі 34/5005/17604/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2013 р. Справа № 34/5005/17604/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. - головуючого Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є.,

розглянувши касаційну скаргуДніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на ухвалу від 03.12.2012 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 34/5005/17604/2011 господарського суду Дніпропетровської області за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Дніпропетровськ до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВ-ІНВЕСТ-СЕРВІС", м. Дніпропетровськ провизнання банкрутом ліквідаторфізична особа-підприємець ОСОБА_4 представники сторін в судове засідання не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2011 року порушено провадження у справі № 34/5005/17604/2011 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВ-ІНВЕСТ-СЕРВІС" (далі - Боржник, Товариство) за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - Кредитор, Підприємець) в порядку норм ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін - далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2012 року Товариство визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено ініціюючого кредитора - фізичну особу-підприємця ОСОБА_4.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2012 року (суддя - С.А. Примак) затверджені ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, ухвалено ліквідувати юридичну особу Боржника, а провадження у справі припинено.

Не погодившись із цією ухвалою суду, Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Інспекція, ДПІ) звернулася до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу господарського суду господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2012 року та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.12.2012 року (головуючий суддя - Швець В.В., судді: Павловський П.П., Науменко І.М.) клопотання Інспекції про відновлення строку на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2012 року відхилено, а апеляційну скаргу залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою апеляційного суду, Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.12.2012 року та направити справу до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції ст.ст. 19, 67 Конституції України, норм матеріального права, зокрема ст.ст. 41, 78 Податкового кодексу України, ст.ст. 5, 23, 25, 32, 52 Закону про банкрутство, ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", а також норм процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відхиляючи клопотання ДПІ про відновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого суду, апеляційний суд встановив, що скаржник не вказав поважних причин пропуску на сім місяців строку звернення із такою скаргою.

Заперечуючи такі висновки апеляційного суду, заявник касаційної скарги зазначає, що апеляційний суд, не дивлячись на всі вказані ДПІ порушення при здійсненні провадження у даній справі про банкрутство, все одно відмовив у відновленні строку звернення із апеляційною скаргою на ухвалу про затвердження звіту та ліквідаційного балансу Боржника.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із вказаними запереченнями, оскільки вони викладені без врахування встановлених апеляційним судом обставин справи та відповідних норм процесуального законодавства.

Так, виходячи з приписів ст.ст. 53, 93 ГПК України, норми останнього не пов'язують право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, а суд може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску цього строку.

Отже, норми ст. 53 ГПК України щодо визначення судом причини поважною є оціночними, а господарський суд вирішує питання щодо поважності причин, виходячи із встановлених обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ була визнана кредитором до Боржника у даній справі, брала участь у справі та нею було заявлено клопотання про зупинення провадження, яке було відхилено згідно оскаржуваної Інспекцією в апеляційному порядку ухвали місцевого суду. Отже, Інспекція знала про здійснення провадження у даній справі, про прийняття вказаної ухвали судом першої інстанції, була учасником такого провадження, а тому, виходячи з того, що ні в апеляційній, ні в касаційній скаргах жодним чином ДПІ не зазначала про необізнанність щодо справи про банкрутство Товариства або щодо прийняття місцевим судом оскаржуваної ухвали, у ДПІ були відсутні об'єктивні, непереборні обставини, у розумінні норм ст. 53 ГПК України, які б обумовили неможливість ДПІ вчасно (з дотримання встановленого нормами ст. 93 ГПК України строку) звернутись з апеляційною скаргою у даній справі.

При цьому, касаційний суд враховує, що ухвалою від 16.03.2012 року (а.с. 87), яка була направлена у тому числі і на адресу Інспекції, її було повідомлено про судове засідання 29.03.2012 року о 10 год. 05 хв. з розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу у справі.

Що ж до викладених Інспекцією в апеляційній скарзі обставин отримання лише 22.11.2012 року листа від 06.11.2012 року про обставини щодо "нелегального" надання за допомогою Боржника податкового кредиту іншим суб'єктам господарювання, касаційний суд зазначає про таке.

По-перше, Інспекція ні в апеляційній, ні в касаційній скаргах жодним чином не зазначає, як вказані обставини щодо формування іншими суб'єктами господарювання податкового кредиту впливає на законність та правомірність порушення та здійснення провадження у справі про банкрутство Боржника (у тому числі на законність судових рішень у даній справі).

По-друге, скаржник не зазначає яким чином формування податкового кредиту іншими суб'єктами господарювання впливає на строки, право та можливість ДПІ звернутись зі скаргою у даній справі.

По-третє, отримання згаданої інформації в листопаді 2012 року - вже після прийняття місцевим судом ухвали від 29.03.2012 року, не може бути поважною причиною пропуску ДПІ строку звернення із апеляційною скаргою у розумінні норм ст. 53 ГПК України. А вказана обставина, виходячи з дати складення та отримання Інспекцією згаданого листа від 06.11.2012 року, є новою обставиною відносно прийнятих до цього у справі судових рішень, а також новою підставою для звернення із апеляційною скаргою у справі.

Виходячи з викладеного, касаційний суд зазначає, що апеляційний суд, вирішуючи відхилити клопотання ДПІ про відновлення строку подання апеляційної скарги у даній справі, врахував і те, що приписи ст. 53 ГПК України щодо визначення поважності причин є оціночними, врахував і участь Інспекції у провадженні у даній справі, і пропуск нею строк звернення із апеляційною скаргою на сім місяців, а тому відповідний висновок цього суду є правомірним, обґрунтованим, зробленим із врахуванням всіх обставин справи та належним застосування відповідних норм законодавства.

За таких обставин справи, доводи касаційної скарги Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому оскаржувана ухвала цього суду підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням наведеного та керуючись нормами ст.ст. 32-34, 50, 53, 91, 93, 97, 106, 111, 111 5 , 111 6 , 111 7 , 111 8 , 111 9 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.12.2012 р. у справі № 34/5005/17604/2011 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич

Постанова виготовлена та підписана 28.02.2013 року.