Постанова

від 23.04.2012 по справі 2а/0570/2312/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2012 р. Справа № 2а/0570/2312/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Крилової М.М.

при секретарі Чернишовій Є.Ю.

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління Держкомзему у м. Маріуполі Донецької області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Маріупольська міська рада про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

за участю:

представника позивача ОСОБА_3, діє за довіреністю від 01.02.2012,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулась до суду із адміністративним позовом до Управління Держкомзему у м. Маріуполі Донецької області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Маріупольська міська рада про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Позивачі в обґрунтування позову зазначає, що за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 15.03.2011 року вони придбали нерухоме майно - нежитлову будівлю загальною площею 335,8 кв.м. за адресою: м. Маріуполь, пр. Леніна, 57. 19.07.2011 року рішенням Маріупольської міської ради №6/9-907 затверджений проект землеустрою по відводу і надано із земель житлової та громадської забудови в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 0,1210 га. для діяльності ресторану. 26.08.2011 року між позивачами та Маріупольською міською радою укладений договір оренди земельної ділянки, у зв'язку з чим позивачі звернулись до відповідача із заявою про державну реєстрацію зазначеного договору. У зв'язку із неотриманням відповіді на звернення, 01.02.2012 року позивачі звернулись із листом про надання інформації про стан розгляду питання, на що 09.02.2012 року отримали відповідь, відповідно до якої подані документи направлені позивачам звичайним листом, а в проведені державної реєстрації відмовлено. Позивачі зазначають, що оригінали договорів з вини відповідача було втрачено, тому вони отримали у нотаріуса дублікат договору оренди.

06.02.2012 року позивачі повторно подали до відповідача заяву про державну реєстрацію договору оренди, однак листом від 09.02.2012 року відмовлено у державній реєстрації у зв'язку з тим, що відсутні оригінали документів. Позивачі вважають таку відмову протиправною, оскільки дублікат документа має силу оригіналу і є належним документом, що підтверджує наявність прав та обов'язків сторін.

Просили визнати протиправною відмову Управління Держкомзему у м. Маріуполі Донецької області у проведені державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 26.08.2011 року, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 1412336300:01:007:0073 загальною площею 0,1210 га.; зобов'язати Управління Держкомзему у м. Маріуполі Донецької області здійснити державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 26.08.2011 року, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 1412336300:01:007:0073 загальною площею 0,1210 га.

У судовому засіданні представник позивача надала пояснення, аналогічні викладеним в позову.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання 23 квітня 2012 року не з'явились, про час та місце судового засідання були повідомлений. За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач та третя особа були належним чином повідомлений про дату і місце судового засідання, в зв'язку з чим вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про оренду землі» орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Статтею 13 цього ж Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Судом встановлено, що 26.08.2011 року між Маріупольською міською радою (Орендодавець) та ОСОБА_1, ОСОБА_2 (Орендар) укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого предметом виступає земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 1412336300:01:007:0073 загальною площею 0,1210 га.

Позивачі, з метою проведення державної реєстрації зазначеного договору оренди, 06.09.2011 року звернулись до Управління Держкомзему у м. Маріуполі Донецької області із відповідною заявою.

Не отримавши відповіді на звернення, позивачі 01.02.2012 року звернулись до Управління Держкомзему у м. Маріуполі Донецької області з листом про надання інформації щодо стану розгляду заяви від 06.09.2011 року.

Як зазначають позивачі у позовній заяві, їм в усному порядку повідомили, що у проведені державної реєстрації відмовлено, а документи повернуті звичайним листом.

Зазначена обставина підтверджується Управлінням Держкомзему у м. Маріуполі Донецької області у листі від 09.02.2012 року №2012/327, що наданий позивачам,зі змісту якого вбачається, що у поданих позивачами документах відсутні копії документів, що посвідчують особу, якій надається земельна ділянка у власність та копії реєстраційних номерів облікових карток платників податків. Саме відсутність зазначених документів стала підставою для відмови у державній реєстрації. Також, у зазначеному листі від 09.02.2012 року позивач зазначив, що 08.09.2011 року всі подані позивачами документи відправлені на їх адресу звичайним листом.

Суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року № 1021 затверджений Порядок ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі.

Так, п.13-4 Порядку ведення Поземельної книги передбачає, що у разі відмови у державній реєстрації земельної ділянки територіальний орган Держземагентства протягом трьох робочих днів готує висновок про відмову в такій реєстрації та повертає подані документи для доопрацювання за актом приймання-передачі.

Тобто, законодавець передбачає повернення поданих документів для доопрацювання, у разі відмови у державній реєстрації, саме за актом приймання-передачі, а не надіслання на адресу заявника звичайним листом.

В подальшому, у зв'язку із втратою оригіналу договору оренди земельної ділянки від 26.08.2011 року, позивачі отримали його дублікат та 06.02.2012 року повторно подали до Управління Держкомзему у м. Маріуполі Донецької області заяву про державну реєстрацію договору оренди азом із необхідними документами.

Разом з тим, 09.02.2012 року відповідачем відмовлено у проведені державної реєстрації договору оренди у зв'язку з тим, у поданих документах відсутній оригінал договору оренди земельної ділянки.

Так, п.13-4 Порядку ведення Поземельної книги передбачає, що територіальний орган Держземагентства відмовляє у державній реєстрації земельної ділянки у разі, коли:

1) заяву подала особа, яка не може бути заявником відповідно до цього Порядку;

2) земельна ділянка розташована на території іншої адміністративно-територіальної одиниці;

3) документи подані не в повному обсязі або не відповідають вимогам, установленим цим Порядком;

4) на титульному аркуші документації із землеустрою, у матеріалах документації із землеустрою, що містять графічне зображення земельної ділянки, та/або документах, що містять відомості про координати поворотних точок меж земельної ділянки, їх частин, обмежень, угідь, відсутня позначка територіального органу Держземагентства про кадастровий номер земельної ділянки (дати його визначення та внесення відомостей про земельну ділянку до автоматизованої системи).

Як зазначалось, єдиною підставою для відмови у проведені державної реєстрації договору оренди відповідачем визначена відсутність оригіналу договору оренди.

Суд не погоджується з таким рішенням відповідача з огляду на наступне.

На момент виникнення спірних правовідносин (прийняття відповідачем рішення від 09.02.2012 року) діяла Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року N 20/5, положення п.29 якої встановлюють, що уразі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом, за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, державним нотаріусом державного нотаріального архіву видається дублікат утраченого або зіпсованого документа.

Дублікат документа повинен містити весь текст посвідченого або виданого документа, оригінал якого вважається таким, що втратив чинність.

На дублікаті документа робиться відмітка про те, що він має силу оригіналу, і вчиняється посвідчувальний напис. Крім того, про видачу дубліката нотаріус робить відмітку на примірнику документа, який зберігається в справах державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.

Більш того, аналогічні положення щодо видачі дублікату документа містить Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, який діє з 07.03.2012 року.

З наведеного виходить, що дублікат договору оренди земельної ділянки має силу оригіналу, при цьому оригінал вважається таким, що втратив чинність.

Таким чином, висновок відповідача у рішенні від 09.02.2012 року щодо документи подані не в повному обсязі або не відповідають встановленим вимогам, є необгрунтованим.

Враховуючи вищенаведене та з урахуванням п. 3 ст. 2, ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); не добросовісно.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Ч. 4 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок на суб'єкта владних повноважень подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Отже, вказана норма встановлює презумпцію протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, та покладає на нього обов'язок довести суду правомірність свого рішення. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем письмових пояснень з приводу заявленого позивачем позову або будь-яких документів на підтвердження правомірності прийнятого рішення не подано.

З огляду на це, суд вважає, що відповідач не виконав вимог, встановлених ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в частині доказування та обґрунтування правомірності прийнятих рішень та вчинених дій, а тому вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, пунктами 2-1, 6 розділу 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління Держкомзему у м. Маріуполі Донецької області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Маріупольська міська рада про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Управління Держкомзему у м. Маріуполі Донецької області у проведені державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 26.08.2011 року, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 1412336300:01:007:0073 загальною площею 0,1210 га.

Зобов'язати Управління Держкомзему у м. Маріуполі Донецької області здійснити державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 26.08.2011 року, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 1412336300:01:007:0073 загальною площею 0,1210 га.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 судовий збір, сплачений при подачі позову в сумі 32 (тридцять дві) грн. 19 коп.

У судовому засіданні 23 квітня 2012 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови. Постанова буде виготовлена в повному обсязі 28 квітня 2012 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Крилова М.М.