Ухвала

від 13.02.2012 по справі 2а-1670/6539/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2012 р.Справа № 2а-1670/6539/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Курило Л.В.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М.

представника позивача Шулік О.Й.

представника відповідача Щурика О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою

Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 р. по справі № 2а-1670/6539/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діовен"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Діовен", звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0006222301/2171 від 01.07.2011 року та № 0006212301/2172 від 01.07.2011 року.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на помилковість висновків акта від 10.06.2011 року № 3821/23-209/31574438, складеного за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Діовен" з питання правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинах з ПП "Кремнет" за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року. Зазначає, що право на формування валових витрат та податкового кредиту підтверджується письмовим договором, податковими накладними, видатковими накладними та платіжними документами.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 р. задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Діовен".

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 01 липня 2011 року №0006222301/2171.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 01 липня 2011 року № 0006212301/2172.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діовен" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 р. та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, представника

позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Діовен" зареєстроване як юридична особа 20.06.2001 року виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, ідентифікаційний код 31574438, про що видане свідоцтво серії А00№ 681408; перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції у Полтавській області з 26.06.2001 року за № 5973, є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 23549676 серії НБ № 175179, індивідуальний податковий номер 315744316039 (том 1 а.с. 30).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 09/2-1235, Товариство з обмеженою відповідальністю "Діовен" має право на здійснення видів діяльності за КВЕД: 50.30.1 - Оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям; 51.90.0 - Інші види оптової торгівлі; 50.30.2 - Роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям; 50.20.0 - Технічне обслуговування та ремонт автомобілів; 60.24.0 - Діяльність автомобільного вантажного транспорту, (том 1 а.с. 29).

У період з 07.06.2011 року по 10.06.2011 року фахівцем Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області на підставі наказу № 2945 від 06.06.2011 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Діовен" з питання правильності визначення повноти, нарахування та своєчасності сплати ПДВ та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинах з ПП "Кремнет" за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року згідно постанови заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА в Полтавській області майора податкової міліції Васильченко Ю.В. про призначення документальної позапланової перевірки від 26.04.2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 3821/23-209/31574438 від 10.06.2011 року, згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення:

- п.п. 1.32, п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 47079 грн., у тому числі за 4 квартал 2010 року на суму 47079 грн.;

- п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 37663 грн., у тому числі за листопад 2010 року в сумі 37663 грн.

На підставі вказаного акту перевірки акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ в Полтавській області прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 01.07.2011 року № 0006212301/2172, яким

Товариству з обмеженою відповідальністю "Діовен" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на загальну суму 58848 грн. 75 коп., у тому числі: за основним платежем - у сумі 47079 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 11769 грн. 75 коп.;

- податкове повідомлення-рішення від 01.07.2011 року № 0006222301/2171, яким

Товариству з обмеженою відповідальністю "Діовен" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 47078 грн. 75 коп., у тому числі: за основним платежем - у сумі 37663 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 9415 грн. 75 коп. Копії податкових повідомлень - рішень наявні у матеріалах справи (том 1 а.с. 18-19).

Також встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діовен" (Покупець) та Приватним підприємством "Кремнет" (Продавець) 01.11.2010 року укладено договір поставки № Д/0111-10 (т.1, а.с. 108).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Діовен", суд першої інстанції виходив з того, що позивачем включено до складу валових витрат в 4 кварталі 2010 року кошти в сумі 47079 грн., що сплачені контрагенту за надані товари за укладеним договором з метою здійснення власної господарської діяльності та на підставі належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського обліку, а також включено до складу податкового кредиту за листопад 2010 року суми податку на додану вартість (37663 грн.), які фактично сплачені позивачем у складі ціни придбаних товарів контрагенту з метою здійснення власної господарської діяльності, за укладеним письмовим договором з ПП "Кремнет", на підставі виписаних останнім належно оформлених податкових накладних. доводи відповідача щодо нереальності та безтоварності вказаних господарських операцій не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Доводи відповідача щодо нереальності та безтоварності господарських операцій між позивачем та його контрагентом не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугували висновки акту перевірки № 3821/23-209/31574438 від 10.06.2011 року про заниження позивачем у перевіряємому періоді податку на прибуток 4 квартал 2010 року на суму 47079 грн. та заниження податку на додану вартість за листопад 2010 року в сумі 37663 грн.

Такі висновки ґрунтувалися на тому, що позивач у перевіряємому періоді мав господарські взаємовідносини з Приватним підприємством "Кремнет", за якими сформовано податковий кредит ПДВ та валові витрати по податку на прибуток.

Однак, до перевірки не надано товарно-транспортні накладні (бланки суворої звітності) згідно з якими повинно проводитись транспортування вантажів вантажними автомобілями, чим порушено п.11.1 ст. 11 "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363, що унеможливлює встановлення факту переміщення даного товару.

В ході перевірки отримано інформацію щодо проведення Кременчуцькою ОДПІ камеральної перевірки податкових декларації з податку на додану вартість ПП «Кремнет», подані за період жовтень 2010 року, грудень2010 р. (акт № 64/15-321 від 23.03.2011 року), відповідно до якого ПП «Кремнет»здійснювало діяльність, спрямовану на надання податкової вигоди третіх осіб. Враховуючи відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, трудових резервів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, підприємство фінансово - господарською діяльністю в розумінні ст. 3 ГК України не займалося.

Також згідно постанови про порушення кримінальної справи № 11131009012 та прийняття її до провадження заступником начальника ВРКС СВ ПМ ДПА в Полтавській області, встановлено, що в квітні 2009 року громадянин ОСОБА_7 умисно, з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою з невстановленими особами, за винагороду, створив суб'єкт підприємницької діяльності ПП «Кремнет», зареєструвавши його на своє ім'я, а 17.09.2010 року ОСОБА_7 за вказівкою невстановлених осіб перереєстрував підприємство на громадянина ОСОБА_8, який в подальшому за попередньою змовою з невстановленими особами відображав по бухгалтерському і податковому обліках ввіреного йому підприємства операції купівлі-продажу ТМЦ, надання товарів та послуг, які фактично не здійснювалися та були безтоварними, а також були задіяні в схемі незаконної конвертації грошових коштів, що також підтверджується протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 21.02.2011 року та висновком спеціаліста № 18/364/0492/35-129 від 21.02.2011 р. відносно громадянина ОСОБА_7 та невстановлених осіб порушено кримінальну справу № 11131009012 за ч. 2 ст. 205, ч. 2, ст. 366, ч. 2, ст. 212 Кримінального кодексу України. Під час досудового розслідування встановлений факт підроблення підпису керівника підприємства ПП «Кремнет»ОСОБА_8, про що свідчить висновок експерта міжрегіонального науково-дослідного експерто-консультаційного центру «Експол». № 48-3/11 від 15.03.2011 року, згідно якого, підписи на фінансово-господарських документах виконані не ОСОБА_8, а іншою особою.

Враховуючи відсутність у ПП «Кремнет»необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, транспортних засобів, відповідач посилався на укладання договору між ТОВ "Діовен" та ПП «Кремнет»з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства і не був спрямований на настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, а тому первинні документи, що надані таким контрагентом позивачу в межах здійснення господарських операцій, не несуть доказового змісту та не можуть бути підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському та податковому обліку.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відхилив такі доводи відповідача, викладені в акті перевірки, про порушення позивачем вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України „Про податок на додану вартість", враховуючи наступне.

Встановлено, що 01.11.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діовен" (Покупець) та Приватним підприємством "Кремнет" (Продавець) укладено договір поставки № Д/0111-10, згідно умов якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товар (продукцію), а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах договору. Предметом поставки є запасні частини до вантажних автомобілів та інші товари виробничого призначення, (п. 1.1, 1.2 договору). Пунктом 2.1 цього договору визначено, що отправка продукції здійснюється на умовах: самовивоз на умовах РСА за міжнародними правилами Інкотермс-2000 р., або по рішенню сторін продукція відправляється транспортом Продавця чи відправка багажем. Відповідно до п. 2.4 договору, моментом виконання зобов'язання по передачі товару вважається дата підписання видаткової накладної. Пунктом 4.1 договору визначено, що оплата вартості партії товару, зазначеної відповідно до п. 1.1 даного договору, здійснюється на умовах відстрочення платежу, у гривнях, прямим грошовим переказом на поточний банківський рахунок Продавця протягом місяця з моменту передачі товару (т.1, а.с. 108).

На виконання умов договору ПП "Кремнет" виписано податкові накладні: від 01.11.2010 року № 011110 на загальну суму 8830 грн. 79 коп. (з них, ПДВ - 1471 грн. 80 коп.); від 02.11.2010 року № 021110 на загальну суму 7913 грн. 88 коп. (з них, ПДВ - 1318 грн. 98 коп.); від 03.11.2010 року № 031110 на загальну суму 6886 грн. 98 коп. (з них, ПДВ - 1147 грн. 83 коп.), від 04.11.2010 року № 041110 на загальну суму 11734 грн. 44 коп. (з них, ПДВ - 1955 грн. 74 коп.); від 05.11.2010 року № 051110 на загальну суму 8308 грн. 80 коп. (з них, ПДВ -1384 грн. 80 коп.); від 08.11.2010 року № 081110 на загальну суму 8404 грн. 02 коп. (з них, ПДВ - 1400 грн. 67 коп.), від 09.11.2010 року № 091110 на загальну суму 13495 грн. 20 коп. (з них, ПДВ - 2249 грн. 20 коп.); від 10.11.2010 року № 101110 на загальну суму 6822 грн. 30 коп. (з них, ПДВ - 1137 грн. 05 коп.); від 10.11.2010 року № 101110 на загальну суму 10814 грн. 22 коп. (з них, ПДВ - 1802 грн. 37 коп.), від 11.11.2010 року № 111110 на загальну суму 7145 грн. 16 коп. (з них, ПДВ - 1190 грн. 86 коп.); від 12.11.2010 року № 121110 на загальну суму 8842 грн. 74 коп. (з них, ПДВ - 1473 грн. 79 коп.); від 15.11.2010 року № 151110 на загальну суму 9579 грн. 12 коп. (з них, ПДВ - 1596 грн. 52 коп.), від 15.11.2010 року № 151110 на загальну суму 13758 грн. 08 коп. (з них, ПДВ - 2464 грн. 18 коп.); від 16.11.2010 року № 161110 на загальну суму 16669 грн. 68 коп. (з них, ПДВ - 2778 грн. 28 коп.); від 17.11.2010 року № 171110 на загальну суму 7972 грн. 68 коп. (з них, ПДВ - 1328 грн. 78 коп.), від 18.11.2010 року № 181110 на загальну суму 1832 грн. 58 коп. (з них, ПДВ - 305 грн. 43 коп.); від 18.11.2010року № 181110 на загальну суму 11990 грн. 40 коп. (з них, ПДВ - 1998 грн. 40 коп.); від 19.11.2010 року № 191110 на загальну суму 4686 грн. 12 коп. (з них, ПДВ - 781 грн. 02 коп.), від 22.11.2010 року № 221110 на загальну суму 8509 грн. 80 коп. (з них, ПДВ - 1418 грн. 30 коп.); від 23.11.2010 року № 231110 на загальну суму 17257 грн. 20 коп. (з них, ПДВ - 2876 грн. 20 коп.); від 24.11.2010 року № 241110 на загальну суму 11922 грн. (з них, ПДВ - 1987 грн.), від 25.11.2010 року № 251110 на загальну суму 11629 грн. 98 коп. (з них, ПДВ - 1938 грн. 33 коп.); від 26.11.2010 року № 261110 на загальну суму 5585 грн. 04 коп. (з них, ПДВ -930 грн. 84 коп.); від 29.11.2010 року № 291110 на загальну суму 4365 грн. 36 коп. (з них ПДВ - 727 грн. 56 коп.). Отримані позивачем податкові накладні внесені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за листопад 2010 року (т.1, а.с. 23-27, 32-102)

На підставі податкових накладних позивачем включено відповідні суми, сплачені у складі ціни за товари, до складу податкового кредиту та валових витрат у листопаді 2010 року.

Як свідчить зміст акту перевірки, вказані податкові накладні досліджувалися під час проведення перевірки та порушень у їх оформленні перевіряючим не встановлено.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 статті 9 Закону передбачено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом першої інстанції встановлено, що перевезення запасних частин до вантажних автомобілів здійснювалося ТОВ "Діовен" самовивозом за допомогою вантажного малотонажного фургону SЕАТ, який належить директору ТОВ "Діовен" Івко А.В., що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, та відповідає умовам укладеного договору (п.2.1 договору), а тому товарно-транспортні накладні та дорожні листи не складалися.

Зазначена обставина підтверджена представником позивача і в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Вказаний товар на підставі виданих довіреностей одержував директор з матеріально-технічного постачання ОСОБА_10 за адресою ПП "Кремнет" в м. Кременчук, вул. 1905 року та доправляв його на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діовен" в м. Кременчук, вул. Господарська, 32 А. Копія наказу про призначення ОСОБА_10 на посаду № 29/09-К від 29.09.2010 року та витягу з журналу обліку довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей були предметом дослідження судом першої інстанції ( т.2, а.с. 75).

Фактичне отримання позивачем запасних частин до вантажних автомобілів згідно укладеного договору з ПП "Кремнет" підтверджується видатковими накладними: від 01.11.2010 року № 01/11-10, від 02.11.2010 року № 02/11-10, від 03.11.2010 року № 03/11-10, від 04.11.2010 року № 04/11-Ю, від 05.11.2010 року № 05/11-Ю, від 08.11.2010 року № 08/11-10, від 09.11.2010 року № 09/11-Ю, від 10.11.2010 року № 10/11-Ю, від 10.11.2010 року № 10-1/11-10, від 11.11.2010 року № 11/11-10, від 12.11.2010 року № 12/11-10, від 15.11.2010 року № 15/11-Ю, від 15.11.2010 року № 15-1/11-Ю, від 16.11.2010 року № 16/11-Ю, від 17.11.2010 року № 17/11-10, від 18.11.2010 року № 18/11-10, від 18.11.2010 року № 18-1/11-10, від 19.11.2010 року № 19/11-10, від 22.11.2010 року № 22/11-10, від 23.11.2010 року № 23/11-10, від 24.11.2010 року № 24/11-Ю, від 25.11.2010 року № 25/11-10, від 26.11.2010 року № 26/11-10, від 29.11.2010 року № 29/11-Ю (т.1, а.с. 32-102).

Придбаний у ПП "Кремнет" товар зберігався з моменту надходження до дати реалізації в складському приміщенні за адресою: м. Кременчук, вул. Господарська, 32 А, яке орендувалося у 2010 році ТОВ "Діовен" на підставі договору оренди від 03.01.2010 року, що підтверджується актом приймання-передачі складу від 03.01.2010 року (т.2, а.с. 43-44).

На підтвердження факту надходження товару на склад ТОВ "Діовен" надано журнали-ордери за листопад 2010 року, що підписані головним бухгалтером підприємства ОСОБА_11 (т.2, а.с.45-49).

Розрахунок за товари між ТОВ "Діовен" та ПП "Кремнет" проводився у безготівковій формі на загальну суму 225983 грн. 57 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 1675 від 14.12.2010 року, № 1684 від 22.12.2010 року, № 1694 від 12.01.2010 року, № 1697 від 18.01.2010 року, № 1696 від 18.01.2010 року, № 1676 від 14.12.2010 року (т.2, а.с.69-74).

Судом першої інстанції також встановлено, що запасні частини до вантажних автомобілів придбавалися у ПП "Кремнет" з метою подальшого продажу та отримання доходу від такого продажу. У подальшому, ТОВ "Діовен" реалізовував автомобільні запчастини іншим суб'єктам господарювання: ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод", ФОП ОСОБА_12, ТОВ "Фірма "Техномир", ТОВ ВКФ "Агротехкомплект", ТОВ "Епоха", ТОВ "Автотехцентр-3000", ТОВ "Автоадреса", ТОВ "Автокомплекс", ВАТ " Полтавський Гірничо-збагачувальний комбінат", ООО "Диорит", ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод", ДП "Укроборонсервіс", Одеська залізниця, ТОВ "КМК Запчастина", ВАТ "Мукачівська автобаза", ФОП ОСОБА_13, ТОВ "КрАЗ-сервіс-корпорейшн", ПАТ Тлобинський маслозавод", ТОВ "Авто-ЗІП", ТОВ "Дизельавтоцентр", ТОВ "Кишенці", ТОВ "Чернівецький Автоцентр", ТОВ "ХмельницькКрАЗсервіс", ЗАТ "Запорізький залізорудний комбінат", ТОВ "Рудокол", ТОВ "Інвестшляхбуд-4", що підтверджено податковими накладними, виписаними ТОВ "Діовен" (т.1, а.с.161-195).

Відповідно до п.п 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно із пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

За змістом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у своїй господарській діяльності.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому, згідно з пунктом 1.32 статті 1 цього Закону, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат відносяться, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Таким чином, підставою для включення витрат підприємством до складу валових є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства.

Відповідно до 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Як свідчать письмові докази, ПП "Кремнет" включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та має право здійснювати такі види діяльності: 45.21.1 будівництво будівель, 51.90.0 інші види оптової торгівлі, 51.51.0 оптова торгівля паливом, 50.20.0 технічне обслуговування та ремонт автомобілів, 51.38.0 оптова торгівля іншими продуктами харчування, 60.24.0 діяльність автомобільного вантажного транспорту (том 1, а.с. 229-232).

ПП "Кремнет" на момент здійснення господарських операцій з позивачем зареєстровано платником податку на додану вартість; свідоцтво платника ПДВ ПП "Кремнет" № 100235752 анульовано лише 07.06.2011 року, що підтверджується витягом з офіційного веб-сайту ДПА України (т.1, а.с. 233).

Колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача у акті перевірки щодо не встановлення місцезнаходження платника податків від 21.03.2011 року № 291, згідно якого ПП "Кремнет" за адресою: м. Кременчук, бульвар Автокразівський, 81 не знаходиться, оскільки згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, 20.01.2011 року державним реєстратором виконавчого комітету Кременчуцької міської ради з внесено запис № 5 про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, а саме про зміну місцезнаходження ПП "Кремнет" на місто Луганськ, Ленінський район, вулиця Краснодонська, 4; 01.03.2011 року державним реєстратором виконавчого комітету Луганської міської ради внесено запис № 7 про взяття ПП "Кремнет" на облік новим місцезнаходженням у м. Луганськ (т.2, а.с. 76-78).

Таким чином, станом на момент складення працівниками податкового органу акту щодо не встановлення місцезнаходження платника податків від 21.03.2011 року № 291, ПП "Кремнет" не знаходилося та не могло знаходитися за адресою: м. Кременчук, бульвар Автокразівський, 81.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем включено до складу валових витрат в 4 кварталі 2010 року кошти в сумі 47079 грн., що сплачені контрагенту за надані товари за укладеним договором з метою здійснення власної господарської діяльності та на підставі належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського обліку, а також включено до складу податкового кредиту з ПДВ за листопад 2010 року 37663 грн., які фактично сплачені ТОВ "Діовен" у складі ціни придбаних товарів контрагенту з метою здійснення власної господарської діяльності, за укладеним письмовим договором з ПП "Кремнет", на підставі виписаних останнім належно оформлених податкових накладних.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача на висновок експерта № 48-3/11 від 15.03.2011 року, з огляду на наступне.

Згідно висновку експерта, підписи на деяких із досліджених експертом документів виконані не ОСОБА_8, а іншою особою, на деяких із досліджених експертом документах відповісти на питання, ким виконані підписи від імені ПП "Кремнет" ОСОБА_8, не представляється можливим, а по деяких документах висновок носить ймовірний характер та не є категоричним.

Проте, як свідчить зміст даного висновку, експерт не досліджував та не робив жодних висновків щодо того, ким виконані записи або підписи на первинних документах бухгалтерського та податкового обліку, складених за результатами господарських операцій з поставки запасних частин до вантажних автомобілів між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діовен" та ПП "Кремнет" у листопаді 2010 року.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Суд першої інстанції правомірно не врахував як належний і допустимий доказ непосвідчену належним чином ксерокопію протоколу допиту свідка ОСОБА_7, оскільки він не відповідає вимогам ст. 70 КАС України.

Доказів про встановлення в судовому порядку недійсності установчих, первинних та бухгалтерських документів ПП "Кремнет" у зв'язку із заявами ОСОБА_7 про непричетність до діяльності підприємства відповідачем не надано ні до суду першої інстанції, нідо суду апеляційної інстанції.

Суд першої інстанції правомірно вважав, що наведені доводи відповідача не можуть свідчити про наявність умислу хоча б у однієї із сторін станом на момент укладення угоди, спрямованого на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, а зроблені висновки про нікчемність угод, як таких що порушують публічний порядок, є помилковими.

Вироками судів ознаки узгоджених кримінально-карних дій в діях працівників позивача та ПП "Кремнет" не встановлено.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази правомірності його дій та прийнятих рішень.

Проте відповідачем в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України не доведено правомірність, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Натомість позивачем, на виконання вимог ч.1 ст. 71 КАС України, доведено обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 р. по справі № 2а-1670/6539/11 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись із судовим рішенням суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 р. по справі № 2а-1670/6539/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діовен" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бенедик А.П. Судді Курило Л.В. Калиновський В.А.