Постанова

від 04.04.2012 по справі 5019/2317/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2012 року Справа № 5019/2317/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Бучинська Г.Б.

судді Дужич С.П.

судді Саврій В.А.

при секретарі Кнапець М.В.

за участю представників сторін:

позивача - Шевченко Т.І. (директор ТОВ "Західтехрегіон", паспорт НОМЕР_1)

позивача - ОСОБА_2 ( довіреність б/н від 04.10.2011 р.)

відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західтехрегіон" на рішення господарського суду Рівненської області області від 07.12.11 р. у справі № 5019/2317/11 (суддя Бережнюк В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західтехрегіон"

до Публічного акціонерного товариства "АЕС Рівнеенерго" в особі структурного підрозділу Рівненської комерційної дільниця

про визнання частково недійсним рішення

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Західтехрегіон" (надалі -позивач) звернулося в господарський суд Рівненської області з позовною заявою (а.с. 2-4) до Публічного акціонерного товариства "АЕС Рівнеобленерго" в особі структурного підрозділу Рівненська комерційна дільниця (надалі -відповідач) про визнання недійсним рішення комісії відповідача з розгляду актів про порушення користування електроенергією, оформленого протоколом № 171 від 11.10.2011 року в частині розрахунку кількості недорахованої електричної енергії за період з 06.04.2011 року по 03.10.2011 року.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 07.12.11 р. (а.с. 78-80) в позові відмовлено.

Оскаржуване рішення мотивовано наступним.

5 жовтня 2011 року представниками відповідача було проведено перевірку дотримання позивачем правил користування електроенергією, за результатами перевірки складено Акт.

Для оплати суми вартості не облікованої електричної енергії позивачу було виставлено рахунок від 12.10.2011 р. за жовтень 2011 року.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскаржуване рішення комісії відповідача № 171, прийняте правомірно та відповідає вимогам чинного законодавства України. Обставини, на які покликається позивач у даній справі, в частині розрахунку кількості недорахованої електричної енергії за період 06.04.2011 року по 03.10.2011 року, є необґрунтованими, тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції позивач, звернувся з апеляційною скаргою (а.с. 89-92) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій, просить рішення господарського суду Рівненської області від 7 грудня 2011 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.

Позивач стверджує, що акт перевірки було складено з порушенням вимог, передбачених Правилами користування електричною енергією.

В судових засіданнях представник апелянта підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції.

В судових засіданнях від 29.02.12 р. представник відповідача заперечив проти доводів, наведених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні від 29.02.12 р. оголошено перерву та призначено розгляд справи на 21.03.12 р. об 15 год. 00 хв.

В судовому засіданні від 21.03.12 р. заслухано представників позивача та відповідача та відкладено розгляд справи на 04.04.12 р. об 15 год. 40 хв. Для надання додатково витребовуваних доказів.

Відповідач подав пояснення (а.с. 111-112), в яких просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги у зв'язку з її безпідставністю.

В судове засідання від 04.04.12 р. представник відповідача не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 109) та розписка про відкладення розгляду справи (а.с. 106).

Враховуючи наведене та приписи статті 102 Господарського процесуального кодексу України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача, за наявними в матеріалах справи доказами.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.04.2009р. ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" (правопопередник ПАТ "АЕС Рівнеобленерго") - постачальник в особі начальника Рівненської комерційної дільниці та Товариство з обмеженою відповідальністю "Західтехрегіон" (надалі в тексті -ТзОВ "Західтехрегіон") - споживач уклали Договір про постачання електричної енергії № 1344, згідно якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з сумарною приєднаною потужністю 100 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 2.1 Договору сторони передбачили, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх інших питань що не обумовлені цим Договором сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1997р. №28.

Споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій Споживача:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- інших умов визначених методикою (п.4.2.3 Договору).

Договір і Додатки до нього підписано начальником Рівненської комерційної дільниці при ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" та директором ТзОВ "Західтехрегіон", скріплено відбитками печаток сторін. (а.с. 5-14).

05.10.2011р., представниками ПАТ "АЕС Рівнеобленерго" в особі структурного підрозділу Рівненська комерційна дільниця було проведено перевірку дотримання ТзОВ "Західтехрегіон" Правил користування електроенергією. За результатами перевірки складено Акти № Р000489 та № Р000487 про порушення ПКЕЕ.

Актом № Р000489 від 05.10.2011р. встановлено порушення ПКЕЕ, зокрема підключення електророзетки поза приладом обліку.

Актом № Р000487 від 05.10.2011р. встановлено порушення ПКЕЕ, зокрема самовільне підключення навантаження поза приладом обліку та зупинка електролічильника.

Предметом оскарження у даній справі є рішення комісії, оформлене протоколом № 171 від 11.10.2011р. з розгляду акта № Р000487 від 05.10.2011р.

Представник позивача від підпису даного акта відмовився.

11.10.2011р. в присутності представника Позивача -директора Шевченка Т.І. проведено засідання комісії по розгляду акта про порушення Правил користування електроенергією № Р000487 від 05.10.2011р., результати якого оформлено протоколом № 171 від 11.10.2011р.

Як вже зазначалося актом № Р 000487 від 05.10.2011р. визначено порушення споживачем ПКЕЕ, зокрема самовільне підключення навантаження поза приладом обліку та зупинка електролічильника.

Разом з тим, згідно протоколу № 171 від 11.10.2011р. на засіданні комісії розглядався акт № Р 000487 від 05.10.2011р. виключно щодо зупинки електролічильники , при цьому факт самовільного підключення навантаження поза приладом обліку не відображено ані в акті, ані в протоколі № 171 за розглядом даного акта.

З фактом вчинення порушення споживач не погодився, про що міститься відмітка в протоколі.

Водночас в протоколі вказано на факт проведення експертизи електролічильника, що підтверджено висновком експерта № 538 від 11.10.11р., згідно якого пломби лічильника не пошкоджені, лічильник не придатний для подальшого використання через непрацездатність, лічильник не рахує при різних навантаженнях, метрологічні характеристики зняти неможливо.

За результатами розгляду акта вирішено провести донарахування споживачу ТОВ "Західтехрегіон" обсягу та вартості електричної енергії за період з 06.04.11р. по 05.10.11р., згідно п. 2.1.3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. № 562 (надалі -Методика), а саме обсяг не облікованої електроенергії становить 17568 кВт*год, вартість -17449,74 грн.

У відповідності до протоколу № 171 проведено розрахунок від 11.10.2011р. згідно Акта порушення ПКЕЕ №Р000489 за жовтень 2011р. на суму 17 449,74 грн., відповідно до Процедури виготовлення, оформлення, розгляду та обліку актів порушень ПКЕЕ (а.с. 46), згідно з яким видом порушення визначено п. 2.1.3 Методики - пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо). Відповідач вказує на описку в даному розрахунку, зокрема замість акта № Р 000487 зазначено акт № Р 000489 (а.с. 114).

Перевіряючи відповідність оскаржуваного рішення вимогам чинного законодавства, колегія суддів виходить з наступного:

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у ст.16 ЦК України. Одним з таких способів, як зазначено у п.3 ч.2 вказаної статті, є припинення дії, яка порушує право. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду, згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як вбачається, з позовної заяви, предметом спору є визнання недійсним рішення комісії енергопостачального підприємства з розгляду актів про порушення ПКЕЕ та визначення обсягу недоврахованої електричної енергії і суми завданих споживачем збитків.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті -ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Недоврахована електрична енергія - це збитки енергопостачальника через правопорушення споживача у сфері електроенергетики, які підлягають доказуванню з урахуванням приписів статті 225 ГК України та статей 22, 614, 1212, 1213 ЦК України (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 21.11.2011 № 01-06/1624/2011 ).

Відповідно до частини першої статті 275 ГК України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергія) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 235 ГК України передбачено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною першою статті 236 ГК України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, в числі яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

За приписами частини другої статті 236 ГК України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Згідно з частиною другою статті 237 ГК України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Водночас право споживача на оскарження в судовому порядку рішення комісії постачальника електроенергії передбачено пунктом 6.42 Правил (постанова Вищого господарського суду України від 30.05.2011 № 5002-26/6135-2010). Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 16.05.2011 № 2-28/2397-2010.

Згідно п. 6.41 Правил користування електроенергією, постачальник електричної енергії зобов'язаний, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформити акт порушень. Акт підписується представником постачальника електричної енергії та представником споживача. У разі відмови споживача підписати Акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі Акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Згідно п. 4.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, в акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

Натомість, як вже зазначалося, з акта № Р000487 вбачається, що позивач при користуванні електричною енергією за адресою м. Рівне, вул. Словацького, 4 порушив правила користування електроенергією, а саме: здійснив самовільне підключення навантаження поза приладом обліку та зупинка електролічильника.

Враховуючи неоднозначність зафіксованих в акті порушень судом ухвалою від 21.03.2012 у відповідача витребовувалися обґрунтовані пояснення щодо порушень ПКЕЕ, виявлені працівниками відповідача, на підставі яких позивачу донараховано 17449,74 грн.

З наданих відповідачем 29.03.12р. пояснень вбачається, що комісією за актом № Р 000487 проведено нарахування за пошкодження приладу обліку (зупинка електролічильника) - підпункт 3 пункт 2.1 Методики, розрахунок проводився за шість місяців (а.с. 111-112), що відповідає змісту протоколу № 171 від 11.10.2011р.

Водночас підпунктом 3 пункту 2.1 Методики передбачено можливість застосування останньої на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення наступних порушень ПКЕЕ, зокрема пошкодження приладів обліку, до яких законодавець зокрема відносить: розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо, інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо).

Разом з тим, згідно акта про порушення ПКЕЕ № Р 000487 від 05.10.2011р. виявлено зупинку електролічильника, однак жодними доказами не доведено, що зупинка спричинена саме діями споживача. Натомість акт про проведення експертизи електролічильника (а.с. 23) свідчить про відсутність встановлення фактів втручання споживача в його роботу, зокрема не встановлено пошкодження цілісності корпусу, пломб, розбитого скла тощо. Твердження відповідача, що підключення електрозварювального апарата призвело до пошкодження електролічильника теж не доведено належними доказами (даний факт не встановлювався ні експертизою, що відображено в акті, ні будь-яким іншим доказом, який би підтверджував причинно-наслідковий зв'язок між підключенням зварювального апарата та зупинкою електролічильника).

Окрім того, як вже зазначалося, суд розглядає рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії, як оперативно-господарську санкцію, згідно ст.ст. 236, 237 ГК України (аналогічна правова позиція викладена в оглядовому листі ВГС України Про практику застосування господарськими судами законодавства про постачання електричної енергії (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України) від 30.12.2011 № 01-06/1872).

Ч. 1 ст. 235 ГК України дає визначення оперативно-господарської санкції як оперативних заходів впливу на правопорушника з метою запопобігання або припинення порушення зобов'язання.

А відтак для застосування даного виду санкцій необхідна наявність факту порушення зобов'язання.

Натомість в ході розгляду справи відповідачем не надано, а судом не здобуто доказів на підтвердження факту порушення зобов'язання позивачем, що виникло з договору від 10.04.2009р., зокрема п. 4.2.3 пошкодження засобів обліку, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку.

Суд звертає увагу і на те, що перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562 у випадках, визначених у п. 6.40 Правил користування електричною енергією. Даним пунктом правил визначено можливість застосування такого перерахунку лише у випадках, якщо вищевказані порушення спричинені діями споживача.

Водночас, відповідачем у відповідності до акта № Р 000487 від 05.10.2011р. не встановлено дій споживача, які б призвели до порушення Правил та умов договору від 10.04.2009р.

Натомість, у відповідності до п. 6.20 Правил, у разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення розрахункового обліку до дня відновлення розрахункового обліку, за згодою сторін, може бути визначений на підставі показів технічних (контрольних) засобів обліку або розрахований постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду.

Тобто законодавчо встановлено інший порядок визначення обсягу спожитої електроенергії з причини порушення приладу обліку не з вини споживача.

Оскільки обставини справи вказують на недоведення факту порушення господарських зобов'язань, що виникли з договору від 10.04.2009р., позивачем - ТзОВ "Західтехрегіон", зокрема, що виявилися б у пошкодженні приладу обліку електричної енергії, суд вважає застосування Методики для розрахунку вартості недоврахованої електроенергії неправомірним.

Відповідно до ч. 1 п. 1.2 Методики остання застосовується постачальником електричної енергії при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Враховуючи, що матеріалами справи не доведено порушення позивачем правил користування електричною енергією, Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення комісії ПАТ "АЕС Рівнеобленерго" в особі структурного підрозділу Рівненська комерційна дільниця з розгляду актів про порушення користування електроенергією, оформленого протоколом № 171 від 11.10.11 р. в частині розрахунку обсягу та вартості недоврахованої електроенергії не відповідає нормам чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суду приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції неповно з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи, а тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 104 ГПК України, задовольняє апеляційну скаргу позивача та скасовує оскаржуване рішення.

У відповідності до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західтехрегіон" на рішення господарського суду Рівненської області області від 07.12.11 р. у справі № 5019/2317/11 - задоволити.

Рішення господарського суду Рівненської області області від 07.12.11 р. у справі № 5019/2317/11 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким рішення комісії ПАТ "АЕС Рівнеобленерго" в особі структурного підрозділу Рівненська комерційна дільниця з розгляду актів про порушення користування електроенергією, оформленого протоколом № 171 від 11.10.11 р. в частині розрахунку кількості недоврахованої електроенергії визнати недійсним.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АЕС Рівнеенерго" в особі структурного підрозділу Рівненська комерційна дільниці (33009, м. Рівне, вул. Кн. Володимира, 71; р/р 260333016327) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західтехрегіон", ідн. код 31710980, вул. Словацького, 4/6, м. Рівне, 321 грн. судових витрат за розгляд позовної заяви та 536 грн. 50 коп. судових витрат за розгляд апеляційної скарги.

Господарському суду Рівненської області видати наказ на виконання цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 5019/2317/11 повернути на адресу господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Саврій В.А.