Рішення

від 27.04.2012 по справі 2-4816/11

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ун. № 2-4816/11

пр. № 2/2608/522/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2012 року

Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Чалої А.П.,

при секретарях - Котляр Ю.М.,

Івановому К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_2,

Споживчого товариства «Діамед»

до ОСОБА_3,

ВАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ»

про відшкодування матеріальної і моральної шкоди у зв*язку з ДТП та

штрафних санкцій у зв*язку з простроченням виплати страхового

відшкодування, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_2 і СТ «Діамед» звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 і ВАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди у зв*язку з ДТП, при цьому позивач ОСОБА_2 просив стягнути з відповідачки ОСОБА_3 15 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, яка спричинена йому в результаті ДТП, що мала місце 12.02.2011р. на вул.Симиренка в м.Києві між автомобілем «Заз», держномер НОМЕР_2 під його керуванням і автомобілем «Нісан», держномер НОМЕР_1 під керуванням відповідачки ОСОБА_3, яка сталася з вини останньої та в результаті якої він отримав тілесні ушкодження у вигляді забою голови та психологічний стрес. Позивач СТ «Діамед» просить стягнути з відповідачки ОСОБА_3 6 146 грн. 21 коп., що складає частину коштів вартості відновлюваного ремонту автомобіля «Заз», держномер НОМЕР_2, яка залишилась не відшкодованою ВАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ», в якій на час ДТП була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині тим, що позивач ОСОБА_2 з 10.11.2006р. по теперішній час, в тому числі і на час пригоди, працює в СТ «Діамед» на посаді водія і за ним є закріпленим автомобіль «Заз», держномер НОМЕР_2, який належить СТ «Діамед» і отримав в ДТП механічні пошкодження. Відповідно до рахунку-фактури від 10.03.2011р., орієнтована вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Заз», держномер НОМЕР_2 складає 15 990 грн., а ВАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ» відшкодувала йому лише 9 843 грн. 79 коп., а тому вважало, що відповідальність за не відшкодовану частину матеріальної шкоди повинна нести саме відповідачка як особа, що безпосередньо спричинила матеріальну шкоду. Також, СТ «Діамед» просило стягнути з відповідача ВАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ» 480 грн. пені за прострочення виплати страхового відшкодування, 479 грн. 70 коп. інфляційних витрат і 92 грн. 90 коп. трьох відсотків річних, оскільки відповідач прострочив виплату страхового відшкодування на 68 днів: з 14.02.2011р. - дня повідомлення страховика про страхову подію по 24.05.2011р. - день виплати частини, на думку позивача, страхового відшкодування. Крім цього, СТ «Діамед» просило стягнути з ВАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ» 479 грн. 70 коп. інфляційних витрат і 92 грн. 90 коп. трьох відсотків річних у зв*язку з порушенням грошового зобов*язання. Просили задовольнити позов на підставі ст.37 Закону України «Про загальнообов*язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1192 ЦК України.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, а також пояснив про те, що в день пригоди він зупинився на світлофорі і отримав сильний удар в задню частину свого автомобіля, у зв*язку з чим зазнав удар головою і отримав травму голови, але до лікарів з даного питання не звертався, а лікувався самостійно, хоча тривалий час відчував біль та моральні страждання і переживання у зв*язку з фізичними стражданнями та в результаті стресу після ДТП.

Представник позивача СТ «Діамед» позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та пояснив проте, що страхове відшкодування є значно меншим, ніж реальний розмір матеріальної шкоди, в підтвердження чого послався на висновок судової автотоварознавчої експертизи від 10.01.2012р., згідно якого матеріальний збиток заподіяний власнику автомобіля «Заз», держномер НОМЕР_2 в результаті ДТП складає 13 632 грн. 21 коп., а також вказав про те, що страхова компанія не своєчасно виплатила страхове відшкодування у зв*язку з чим повинна нести за це відповідальність.

Представник відповідачки ОСОБА_3 проти позову заперечував, посилаючись на його необґрунтованість і безпідставність та вказав про те, що на час ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у ВАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ», в тому числі і відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди, яка в даному випадку охоплюється лімітом відповідальності страховика, у зв*язку з чим вона є неналежним відповідачем за заявленим позовом. Крім цього, вказав про те, що позивач ОСОБА_2 не надав суду належних доказів про отримання ним тілесних ушкоджень і спричинення йому у зв*язку з цим моральної шкоди, оскільки в постанові суду про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності та в інших процесуальних документах не вказано про отримання в результаті ДТП ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, сам позивач вказує про те, що з даного питання медичну допомогу він не отримував, лікувався самостійно та продовжував працювати на посаді водія СТ «Діамед» в звичайному порядку, що в сукупності спростовує його пояснення щодо важкого ушкодження голови і поганого стану здоров*я протягом тривалого часу.

Представник відповідача ВАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ» проти позову заперечував, посилаючись на його необґрунтованість, недоведеність і безпідставність та вказав про те, що аварійним комісаром складено звіт від 13.04.2011р. автотоварознавчого дослідження та визначено розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Заз», держномер НОМЕР_2 в сумі 12 424 грн. 55 коп., з яких 20%, а саме: 2 070 грн. 76 коп., складає ПДВ, яке страховою компанією до фактичного понесення цих витрат не відшкодовується, а позивач до теперішнього часу не надав страховій компанії доказів про понесення ним цих витрат, у зв*язку з чим вважав розрахунок суми страхового відшкодування правильним, а позов таким, що не підлягає задоволенню. Також, зазначив про те, що позивач СТ «Діамед» не вірно розрахував час затримки виплати страхового відшкодування, який фактично складає 36 днів, а не 68 днів, оскільки рахується не з часу повідомлення про страхову подію, а з дня подачі заяви про страхове відшкодування. Крім цього, підтримав думку представника відповідачки про те, що доказів про більший розмір матеріальної шкоди, спричиненої СТ «Діамед» і доказів про спричинення моральної шкоди позивачу ОСОБА_2 суду не надано.

Заслухавши пояснення позивача і представника позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до частини 3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судом рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що 12.02.2011р. на вул.Симиренка в м.Києві мала місце ДТП за участю автомобіля «Заз», держномер НОМЕР_2 під керуванням позивача ОСОБА_2 і автомобіля «Нісан», держномер НОМЕР_1 під керуванням відповідачки ОСОБА_3, яка сталася з вини останньої та в результаті якої вона була притягнута до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпроАП (а.с. 11 - копія постанови суду).

На час ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у ВАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ» в порядку обов*язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з лімітом відповідальності страховика в сумі 25 500 грн. (а.с. 87 - копія страхового полісу).

Автомобіль «Заз», держномер НОМЕР_2 належить СТ «Діамед» (а.с. 9 - копія свідоцтва про реєстрацію ТЗ), а ОСОБА_2 з 10.11.2006р. (а.с. 128 - копія наказу) по теперішній час (а.с. 127 - довідка), в тому числі і на час ДТП, працює в СТ «Діамед» на посаді водія і за ним наказом №10 від 10.11.2006р. закріплений автомобіль «Заз», держномер НОМЕР_2 (а.с. 129 - копія наказу).

В результаті ДТП автомобіль «Заз», держномер НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження, у зв*язку з чим СТ «Діамед» 14.02.2011р. звернулось до ВАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ» з повідомленням про страхову подію (а.с. 15 - копія повідомлення), а 18.03.2011р. подало заяву про страхове відшкодування (а.с. 103 - копія заяви).

25.02.2011р. було оглянуто автомобіль «Заз», держномер НОМЕР_2, про що складено акт №11/007 огляду транспортного засобу (а.с. 113-114 - копія акту).

Відповідно до звіту №11/007 автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 13.04.2011р., складеного аварійним комісаром, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Заз», держномер НОМЕР_2 внаслідок ДТП складає 12 424 грн. 55 коп., в тому числі ПДВ 20%, а саме: 2 070 грн. 76 коп. (а.с. 105-110 - копія звіту).

У зв*язку з чим ВАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ» 24.05.2011р. виплатила страхове відшкодування в сумі 9 843 грн. за відрахуванням ПДВ (а.с. 115 - копія платіжного доручення).

Як вбачається з висновку №07/12 судової автотоварознавчої експертизи від 10.01.2012р., матеріальний збиток, спричинений власнику автомобіля «Заз», держномер НОМЕР_2 складає 13 632 грн. 21 коп. (а.с. 43-50 - висновок експертизи).

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд виходив з наступного.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, суд приходить до наступного.

Згідно частини 1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини…

У відповідності до пункту 1) частини 2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв*язку каліцтвом або іншим ушкодженням здоров*я.

В обґрунтування своїх позовних вимог про стягнення із ОСОБА_3 15 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, ОСОБА_2 посилався на те, що в результаті ДТП він отримав значну травму голови, що спричинило йому фізичні страждання і моральні переживання.

В пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» з наступними змінами і доповненнями вказано про те, що відповідно до загальних підставі цивільно-правової відповідальності обов*язковому з*ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв*язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з*ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

Але, в даному спірному випадку єдиним належним доказом, крім особистих пояснень позивача, в підтвердження обставин справи щодо спричинення йому моральної шкоди у зв*язку з ушкодженням здоров*я, суду надано лише письмові пояснення ОСОБА_2 від 12.02.2011р. працівникам ДАІ, в яких позивач вказує проте що … він отримав сильний удар ззаду, скляна перегородка в салоні розбилась і він отримав легкий поріз в потилицю… (а.с. 81 -82 - копія пояснень).

За результатом ДТП питання щодо ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, спричинених ОСОБА_2 не з*ясовувалось і питання щодо порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ст.286 КК України не вирішувалось, про що свідчить відсутність матеріалів перевірки з даного питання і постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.

Оцінюючи зібрані по справі докази в цій частині позовних вимог в їх сукупності та співставленні, належності допустимості, достовірності кожного доказу окремо і їх взаємному зв*язку, суд приходить до висновку про доведеність обставини спричинення позивачу ОСОБА_2 моральної шкоди, оскільки в результаті ДТП він отримав тілесні ушкодження.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує сукупність і кількість доказів, наданих в обґрунтування цих позовних вимог, тяжкість тілесних ушкоджень, отриманих позивачем, ступінь і глибину його фізичних та моральних страждань, тривалість вимушених змін в його житті, ступінь вини відповідачки, виходячи з ціни позову та принципу розумності та справедливості, а також враховуючи ті обставини, що після ДТП ОСОБА_2 за медичною допомогою не звертався і продовжував працювати на посаді водія СТ «Діамед», працівниками правоохоронних органів не вирішувалось питання щодо тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_2 в результаті ДТП та питання щодо порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ст.286 КК України, а тому суд вважає за необхідне визначити розмір відшкодування матеріальної шкоди позивачу в сумі 1 500 грн., задовольнивши позовні вимоги в цій частині частково.

Вирішуючи питання, з кого з відповідачів підлягає стягненню моральна шкода, суд керується наступними нормами матеріального права.

Як встановлено судом, на час ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у ВАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ» в порядку обов*язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з лімітом відповідальності страховика в сумі 25 500 грн.

Спеціальним нормативним актом, що регулює спірні правовідносини є Закон України «Про обов*язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в пункті 22.3. якого визначено, що потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 % ліміту, визначеного у пункті 9.3. ст.9 цього Закону.

В пункті 9.3. цього ж Закону вказано, що обов*язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров*ю потерпілих, становить 51 000 грн. на одного потерпілого, а 5% від якої складає - 2 550 грн.

Враховуючи те, що розмір відшкодування моральної шкоди позивачу визначений судом в суму 1 500 грн., він охоплюється лімітом відповідальні страховика, а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача - ВАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ».

Щодо позовних вимог СТ «Діамед» про стягнення матеріальної шкоди, суд приходить до наступного.

Згідно частини 1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як встановлено судом, ВАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ» здійснювала страхове відшкодування на підставі звіту №11/007 автотоварознавчого дослідження, проведеного аварійним комісаром 13.04.2011р., згідно якого загальний розмір матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля «Заз», держномер НОМЕР_2 складає 12 424 грн. 55 коп.

А відповідно до висновку №07/12 судової автотоварознавчої експертизи від 10.01.2012р., матеріальний збиток, спричинений власнику автомобіля «Заз», держномер НОМЕР_2 складає 13 632 грн. 21 коп., тобто на 1 207 грн. 66 коп. є більшим, ніж в попередньому звіті.

Вирішуючи питання щодо розміру матеріальної шкоди, спричиненої позивачу СТ «Діамед» як власнику автомобіля «Заз», держномер НОМЕР_2, суд вважає за необхідне керуватися висновком №07/12 судової автотоварознавчої експертизи від 10.01.2012р., оскільки він складений експертом, що попереджався судом про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ВАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ» на користь позивача СТ «Діамед» різницю в розмірі матеріальної шкоди, спричиненої в результаті ДТП, в сумі 1 207 грн. 66 коп., задовольнивши позовні вимоги в цій частині частково.

Посилання позивача СТ «Діамед» в обґрунтування позовних вимог про розмір матеріальної шкоди на рахунок-фактуру від 10.03.2011р. і відповідну калькуляцію, не може бути визнано належним доказом розміру матеріальної шкоди, оскільки ця сума є орієнтовною, про що вказує сам позивач, і ці витрати ним не понесені.

Що стосується стягнення з ВАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ» штрафних санкцій, суд приходить до наступного.

В пункті 37.2. Закону України «Про обов*язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТС БУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБ України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до пункту 37.1. вказаного вище Закону, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у ст.35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Стаття 35 цього ж Закону в пункті 35.1. визначає, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву…

Тобто, відрахування місячного строку для виплати страхового відшкодування починається з дня подання страховику заяви про виплату страхового відшкодування, а не з дня повідомлення про страховий випадок.

Враховуючи те, що заява про страхове відшкодування подана СТ «Діамед» до ВАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ» 18.03.2011р., а виплата відбулася 24.05.2011р., тобто має прострочення терміном 36 днів, а не 68, як вказує позивач, у зв*язку з чим суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ВАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ» на користь позивача СТ «Діамед» пеню за прострочення виплати страхового відшкодування за 36 днів в сумі 150 грн. 57 коп., задовольнивши позовні вимоги в цій частині частково.

Також, суд вважає за необхідне вказати про те, що в розмір матеріальної шкоди включаються лише реальні збитки, у зв*язку з чим ПДВ підлягає відшкодуванню лише після фактичного понесення особою, яка має право на страхове відшкодування, цих витрат, а оскільки позивач СТ «Діамед» на час подання заяви про страхове відшкодування і на час розгляду справи не надав суду доказів про фактичне понесення ним цих витрат, а тому суд визнає правомірним часткове відшкодування ВАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ» за відрахуванням ПДВ.

Приймаючи до уваги, що спеціальним нормативним актом - Законом України «Про обов*язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено стягнення зі страховика за прострочення виплати страхового відшкодування таких санкцій як інфляційні витрати і 3% річних, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Правила ст.625 ЦК України в даному випадку застосуванню не підлягають, оскільки дана норма права є загальною і застосовується у випадку відсутності спеціального законодавства, але існує спеціальний нормативний акт, що регулює спірні правовідносини - Закон України «Про обов*язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який і підлягає застосуванню при вирішенні даного спору.

Враховуючи наведене і оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності і взаємному зв*язку, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 1166, 1167, 1187, 1188, 1194, 1195 ЦК України, ст.ст. 9, 22, 37 Закону України «Про обов*язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» з наступними змінами і доповненнями, ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ВАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ» (м.Київ, пров.Киянівський, 3/7, оф.107; код ЄДРПОУ-26124225) на користь ОСОБА_2, 1948р. народження, уродженця м.Києва, що мешкає в АДРЕСА_1, - 1 500 грн. у відшкодування моральної шкоди і 8 грн. 50 коп. судового збору, а всього: 1 508 (одну тисячу п*ятьсо вісім) грн. 50 коп.

Стягнути з ВАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ» (м.Київ, пров.Киянівський, 3/7, оф.107; код ЄДРПОУ-26124225) на користь Споживчого товариства «Діамед» (03134, м.Київ, вул.Г.Барського, 5, - 1 207 грн. 66 коп. у відшкодування матеріальної шкоди у зв*язку з ДТП, 150 грн. 57 коп. пені за прострочення виплати страхового відшкодування, а також судовий збір в сумі 51 грн. і 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи, а всього: 1 529 (одну тисячу п*ятьсот двадцять дев*ять) грн. 23 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення рішення суду - протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: