Рішення

від 03.04.2012 по справі 2-85

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-85 Головуючий у суді у 1 інстанції - Моісеєнко Номер провадження 22-ц/1890/849/12 Суддя-доповідач - Лузан Категорія - 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Лузан Л. В.,

суддів - Дубровної В. В., Сибільової Л. О.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Сумського районного суду Сумської області від 01 березня 2012 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 01 березня 2012 року позов задоволено .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» 38 283 грн. 36 коп. заборгованості за кредитним договором та 382 грн. 83 коп. судових витрат .

В апеляційній скарзі ставиться питання про зміну рішення суду та зменшення суми стягнення з тих підстав, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що у справі не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом були порушені норми матеріального і процесуального права .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 04 березня 2008 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 07/2008/400080242, відповідно до умов якого ОСОБА_1 наданий кредит на суму 17000 грн. зі строком його повернення до 03 березня 2011 року та відсотковою ставкою 2,7% на місяць (тобто 32,4% річних). (а.с. 4).

Відповідно до п. 2.3.1 позичальник брав на себе зобов'язання повертати Кредит та сплачувати Банку відсотки безготівковим перерахуванням або внесенням готівкових коштів на поточний рахунок шляхом сплати суми мінімально необхідного платежу, розмір якого складає 757,76 грн.

Згідно п. 2.3.2 Позичальник вносить чергові мінімальні платежі по Кредиту, визначені у п. 2.3.1 цього Договору, щомісячно до 15 числа поточного місяця, а банк здійснює списання з поточного рахунку на рахунок погашення заборгованості до 17 числа поточного місяця. У випадку коли Позичальник до 15 числа поточного місяця не вніс (повністю або частково) суми мінімально необхідних платежів, внаслідок чого станом на 17 число поточного місяця не була погашена поточна заборгованість Позичальника, Банк, починаючи з 18 числа поточного місяця, застосовує до позичальника штрафні санкції, передбачені цим Договором. Якщо 15 число є небанківським днем, то платіж необхідно внести в останній банківський день, який передує цій даті. (а.с. 4).

Судом встановлено і цих обставин відповідач не заперечує, що він має заборгованість по кредитному договору.

Звертаючись до суду з позовом, ПАТ КБ «Надра» просив суд стягнути заборгованість за кредитним договором, яка станом на 21 листопада 2011 року складає 38282 гривні 36 копійок, з яких:

- заборгованість по тілу кредиту - 14693,36грн.;

в т.ч. прострочена -14693,36грн.;

- заборгованість по відсотках - 14348,57грн.;

в т.ч. прострочена -14084,09грн.;

- пеня за прострочення сплати кредиту- 3904,87 грн.;

- інфляційні збитки - 3276,56 грн.,

- штраф згідно п. 4.2. Кредитного договору ( за прострочення платежу) - 360 грн.;

- штраф згідно п. 4.3. Кредитного договору (за порушення вимог кредитного договору) - 1700 грн.

Всього : 38283, 36 грн.

Судом першої інстанції також було встановлено, що 28 листопада 2011 року відповідачу ОСОБА_1 направлене повідомлення про наявність заборгованості за кредитним договором і вимогою її погашення (а.с. 9). Відповідач залишив звернення без відповіді і заборгованість погашена не була.

Посилаючись на названі обставини, а також на п.п. 4.1, 4.2, 4.3 кредитного договору, позивач просив суд стягнути з відповідача всю суму заборгованості.

Колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були підстави для часткового задоволення позову, при цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив обґрунтоване рішення про стягнення заборгованості по тілу кредиту, заборгованості по відсоткам та інфляційних збитків, так як було встановлено, що ОСОБА_1 не виконує взятих на себе за договорами зобов'язань. Рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства, зокрема, вищеназваним ст.ст. 611, 625 ЦК України.

В той же час колегія суддів вважає, що рішення суду в частині стягнення пені за прострочення сплати кредиту- 3904,87 грн., штрафу згідно п. 4.2. Кредитного договору ( за прострочення платежу) - 360 грн. та штрафу згідно п. 4.3. Кредитного договору (за порушення вимог кредитного договору) - 1700 грн. постановлене з порушенням вимог діючого законодавства, тому в цій частині доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а рішення суду в цій частині підлягає зміні з наступних підстав.

Відповідно до :

ст. 546 ЦК України 1. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком;

ст. 549 ЦК України 1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. 2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. 3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, відповідно до ч.1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Звертаючись до суду з позовом, позивач, зокрема, просив суд стягнути з відповідача :

-пеню за прострочення сплати кредиту - 3904,87 грн., яка передбачена

п. 4.1 Кредитного договору, відповідно до якого у разі прострочення Позичальником строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню Кредиту, визначеного у п.п. 2.3.2. цього Договору, а також у випадку прострочення строку виконання зобов'язань Позичальника щодо повернення Кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісій та можливих штрафних санкцій у строк, визначений у п.3.3.5. цього Договору, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення;

- штраф за прострочення платежу 360 грн., який передбачений

п. 4.2. Кредитного договору, відповідно до якого у разі прострочення Позичальником строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню Кредиту, визначеного у п. 2.3.2. цього Договору більш ніж на 2 дні Позичальник сплачує Банку фіксований штраф у розмірі 30 грн.;

- штраф- за порушення вимог кредитного договору 1700 грн., який передбачений

п. 4.3. Кредитного договору, відповідно до якого у разі порушення Позичальником вимог п.п. 3.3.1, 3.3.2, 3.3.6., 3.3.8., 3.3.9. цього Договору, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 10% (десять) відсотків від суми Кредиту, визначеної у п. 1.1. цього Договору, за кожен випадок.

Укладеним сторонами кредитним договором передбачається :

3.3. Позичальник зобов'язаний;

3.3.1. Забезпечити Банк всіма необхідними документами для здійснення ним дій, передбачених п. 2.1. цього Договору.

3.3.2. Суворо дотримуватися положень цього Договору.

3.3.6. Протягом двох робочих днів повідомляти Банк про зміну адреси, місця роботи, номерів телефонів, прізвища та імені, а також про факти розлучення, одруження, народження дітей та інших обставин, що можуть вплинути на виконання зобов'язань за цим Договором, з наданням відповідних документів, що їх підтверджують.

3.3.8. На вимогу Банку надавати Документи, що підтверджують поточний фінансовий стан Позичальника.

3.3.9. Надати Забезпечення виконання зобов'язань за цим Договором у разі суттєвого погіршення фінансового стану Позичальника.

Таким чином вбачається, що Кредитним договором передбачена відповідальність позичальника у вигляді пені (п.4.1) і штрафу ( п.4.2) за одне і теж порушення, а саме : «у разі прострочення Позичальником строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню Кредиту, визначеного у п. 2.3.2. цього Договору»

Що ж стосується відповідальності за п. 4.3, то представник позивача пояснила, що штраф у розмірі 10 % відсотків від суми Кредиту застосований до відповідача за порушення п. 3.3.2. договору, а саме : «Суворо дотримуватися положень цього Договору».

Колегія суддів вважає, що таке положення договору про відповідальність Позичальника є неконкретним і фактично передбачає відповідальність за теж саме порушення, яке передбачене п. 4.1, тобто «у разі прострочення Позичальником строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню Кредиту, визначеного у п.п. 2.3.2. цього Договору, а також у випадку прострочення строку виконання зобов'язань Позичальника щодо повернення Кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісій та можливих штрафних санкцій у строк, визначений у п.3.3.5. цього Договору».

Таким чином зі змісту п. 4.1, 4.2, 4.3 Кредитного договору вбачається, що за одне й те саме порушення зобов'язання передбачена подвійна відповідальність позичальника одного виду.

В той же час статтею 61 Конституції України передбачається, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Проте суд першої інстанції на ці положення Закону не звернув уваги та не обговорив можливість одночасного застосування подвійної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За наведених обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення штрафу згідно п. 4.2 (за прострочення платежу) у розмірі 360 грн. та штрафу згідно п. 4.3 (за порушення вимог кредитного договору) у розмірі 1700 грн.

Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В апеляційній скарзі та у своїх поясненнях у судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, посилається на те, що мешкає в с.Сула (20 км від м. Суми), у якому не має жодної можливості трудоустроїтись, декілька років тому переніс інсульт, має захворювання на цукровий діабет та ряд інших захворювань, проживає з дружиною, яка вже 5 років не працює і не має змоги працевлаштуватись, його сім'я має тяжкий матеріальний стан.

Зважуючи на доводи апеляційної скарги, приймаючи до уваги розмір суми кредиту та інші обставини справи, а також керуючись положеннями вищеназваної ч.3 ст.551 ЦК України, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача до 1000 грн.

Таким чином колегія суддів вважає за необхідне змінити постановлене у справі рішення, стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» 33318 грн. 93 коп.

(заборгованість по тілу кредиту - 14693,36грн.; заборгованість по відсоткам - 14348,57грн.; пеня - 1000 грн.; інфляційні збитки - 3276,56 грн.),

а не 38 283 грн. 36 коп., як зазначено у рішенні та 333 грн.18 коп. судових витрат, а не 382 грн. 83 коп., як зазначено у рішенні.

Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, пп.3, 4 ч.1 ст.309, ст.ст.313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 01 березня 2012 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариств комерційний банк «Надра» 33 318 грн. 93 коп. заборгованості за кредитним договором № 07/2008/400080242 від 04 березня 2008 року, а не 38 283 грн. 36 коп., як зазначено у рішенні.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариств комерційний банк «Надра» 333 грн.18 коп. судових витрат, а не 382 грн. 83 коп., як зазначено у рішенні.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий -

Судді -