Постанова

від 15.02.2012 по справі 2а-1870/1639/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2012 р. Справа № 2а-1870/1639/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.11.2011р. по справі № 2а-1870/1639/11

за позовом Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Ліон"

про накладення арешту на кошти та інші цінності та стягнення податкової заборгованності,

ВСТАНОВИЛА:

МДПІ звернулася до суду із позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила накласти арешти на кошти та інші цінності ТОВ "ТВП "Ліон", що знаходяться в банківських установах, стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, кошти у розмірі податкового боргу на загальну суму 139814 грн. 15 коп., в т.ч.: борг по податку на прибуток в сумі 75422 грн. 75 коп., з яких сума податкового зобов'язання - 52858 грн. 75 коп., сума штрафних санкцій - 22564 грн. 00 коп.; борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 64391 грн. 40 коп., з яких сума податкового зобов'язання - 42914 грн. 40 коп., сума штрафних санкцій - 21477 грн. 00 коп.

Сумський окружний адміністративний суд постановою від 01.11.2011 року позов задовольнив частково. Стягнув з відповідача податкову заборгованість в сумі 139814 грн. 15 коп. на користь Державного бюджету України, позовні вимоги щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банківських установах залишив без розгляду.

МДПІ звернулася із апеляційною скаргою в якій з посиланням на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема п.п. 20.1.17 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, просила скасувати постанову від 01.11.2011 року в частині залишення вимог без розгляду та постановити в цій частині нову постанову про задоволення позовних вимог.

На підставі п.2 ч.1 ст. 197 КАС України справа розглянута у порядку письмового провадження.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з п.п. 20.1.17. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 94.1. ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу). Разом з тим, підстави його застосування, що визначені п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.

Так, згідно із п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу.

Колегія суддів не встановила у даній справі обставин, передбачених п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, у зв"язку з чим, позов МДПІ в цій частині є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

При цьому, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку. За умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, положення п.п. 20.1.17. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України надає право податковому органу звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків. Проте, реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України. Крім того, доказів відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, позивачем до суду не надано.

Проте, колегія суддів зазначає, суд першої інстанції вірно встановивши обставини справи та відповідні правовідносини, дійшов помилкового висновку про залишення цієї частини позовних вимог без розгляду. Зазначене рішення суд першої інстанції ухвалив з порушенням норм процесуального права, оскільки законних підстав для залишення позовної заяви без розгляду, передбачених статтею 155 КАС України в ході судового розгляду не виявлено.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови Сумського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 року в частині залишених без розгляду позовних вимог, з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.11.2011р. по справі № 2а-1870/1639/11 скасувати в частині залишення без розгляду позовних вимог Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області щодо накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Ліон", що знаходяться в банківських установах.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М. Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.