Постанова

від 01.11.2011 по справі 2а-1870/1639/11

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2011 р. Справа № 2a-1870/1639/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.

за участю:

секретаря судового засідання - Семенюти В.В.,

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Ліон" про накладення арешту на кошти та інші цінності та стягнення податкової заборгованості в сумі 139814 грн. 15 коп. ,-

В С Т А Н О В И В:

Шосткинська міжрайонна державна податкова інспекція у Сумській області (далі по тексту - позивач, Шосткинська МДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Ліон" (далі по тексту - відповідач, ТОВ "ТВП "Ліон"), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:

- накласти арешти на кошти та інші цінності ТОВ "ТВП "Ліон", що знаходяться в банківських установах;

- стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, кошти у розмірі податкового боргу на загальну суму 139814 грн. 15 коп., в т.ч.: борг по податку на прибуток в сумі 75422 грн. 75 коп., з яких сума податкового зобов'язання - 52858 грн. 75 коп., сума штрафних санкцій - 22564 грн. 00 коп.; борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 64391 грн. 40 коп., з яких сума податкового зобов'язання - 42914 грн. 40 коп., сума штрафних санкцій - 21477 грн. 00 коп.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Шосткинської міської ради як юридична особа та перебуває на податковому обліку у Шосткінській МДПІ як платник податків та обов'язкових платежів до бюджету. В порушення вимог чинного податкового законодавства щодо своєчасності сплати податків та зборів у відповідача виникла податкова заборгованість, яка складає 139814 грн. 15 коп. Посилаючись на вказані обставини та п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача вказану суму податкового боргу з рахунків у банку, обслуговуючих такого платника податків. Також, посилаючись на відсутність у ТОВ "ТВП "Ліон" активів для погашення податкової заборгованості та керуючись ст.. 51 КАС України, п.п. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України позивач просить накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банківських установах.

23.09.2011 р. відповідачем до суду було подане заперечення /а.с.101/, в якому зазначено, що з позовними вимогами Шосткинської МДПІ ТОВ "ТВП "Ліон" не згоден, оскільки вони є завчасними, так як акт та податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі акту, ще не вступили в законну силу. Таким чином, на думку відповідача, Шосткинська МДПІ безпідставно звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з даними вимогами, а тому в задоволенні позову просить відмовити.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, підтримав у повному обсязі, зазначивши, що заборгованість на момент розгляду справи відповідачем не погашена.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином /а.с.111/.

28.10.2011 р. від представника відповідача до суду надійшла заява /а.с.112/, в якій він просить відкласти розгляд справи у зв'язку з захворюванням представника ТОВ "ТВП "Ліон" на ОРВІ. Розгляд справи просить проводити в присутності представника відповідача.

Розглянувши дане клопотання, з'ясувавши думку представника позивача, суд вважає, що воно задоволенню не підлягає, оскільки, як вбачається з матеріалів справи дана справа надійшла до суду 22.03.2011 р., відповідач декілька разів звертався до суду з клопотаннями про відкладення справи, які судом задовольнялися і справа неодноразово відкладалася. При цьому, в судове засідання представник відповідача жодного разу не з'явився. Неодноразове звернення відповідача з відповідними клопотаннями свідчить про зловживання відповідачем своїми правами, що призводить до затягування строків розгляду справи.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за можливе справу розглядати без участі в судовому засіданні представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню тільки частково, виходячи з наступного:

В судовому засіданні встановлено, що відповідач - ТОВ "ТВП "Ліон", 26.07.1995 р.. зареєстрований виконавчим комітетом Шосткинської міської ради як юридична особа, включений до ЄДРПОУ та з 16.08.1995 року перебуває на обліку платника податків в Шосткинській МДПІ за №750. Зазначене підтверджується поясненнями представника позивача та матеріалами справи, зокрема копією витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.01.2011 р. /а.с.4-6/.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 вищевказаного Закону, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.п. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків прямо передбачено законом.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Обов'язок платника податків щодо здійснення своєчасної сплати суми податкових зобов'язань встановлений також п. 16.1.4. ст.. 16 Податкового кодексу України.

Згідно ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв до 01.01.2011р. та главою 9 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011р. Згідно змісту зазначених нормативно-правових актів, стягненню з платника податків підлягає наявна в платника сума податкового боргу.

З огляду на те, що податковий борг відповідача виник до набрання чинності Податковим кодексом України, факт наявності податкового боргу у відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу.

Судом встановлено, що в період з 05.02.2009 р. по 17.02.2009 р. Шосткинською МДПІ була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "ТВП "Ліон" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2005 р. по 30.09.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 р. по 30.09.2008 р., про що було складено акт перевірки від 03.09.2009 р. №220/2330/23047783 /а.с.9-30/. В ході перевірки було встановлено порушення відповідачем:

- п.5.1., п.п.5.2.1., п.5.2. п.п.5.3.9, п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з урахуванням вимог ч.ч.1, 5 ст.203, ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 53696грн., у тому числі за звітний період 1 півріччя 2007р. - в сумі 5578грн.; 3 квартал 2007р. - 10116грн., 2007р. - 22629грн., 1 квартал 2008р. - 11744грн., 1 півріччя 2008р. - в сумі 22919грн.; 3 квартал 2008р. - 31067грн.;

-п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» з урахуванням вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ч.1 ст.203, ч.ч.1,2 ст.215 Цивільного кодексу України, в результаті чого донараховано податку на додану вартість за рахунок зменшення податкового кредиту в сумі 42953грн., в тому числі за квітень 2007 року на суму 2393грн., за травень 2007 року на суму 587грн., за червень 2007 року на суму 1482грн., за липень 2007 року на суму 822грн., за серпень 2007 року на суму 1243грн., за вересень 2007р. на суму 1565грн., за жовтень 2007 року на суму 3160грн., за листопад 2007року на суму 2591грн., за грудень 2007 року на суму 4258грн., за січень 2008року на суму 3217грн., за лютий 2008року на суму 2326грн., за березень 2008року на суму 3852грн., за квітень 2008року на суму 2751грн., за травень 2008 року на суму 1754грн., за червень 2008року на суму 4435грн., за липень 2008 року на суму 4060грн., за серпень 2008 року на суму 2457грн.

За результатами перевірки 17 березня 2009 року позивачем були винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0000092347/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 76260 грн. 00 коп., в т.ч. за основним платежем - 53696 грн. 00 коп., та штрафні (фінансові) санкції - 22564 грн. 00 коп. /а.с.31/;

- №0000102347/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 64430 грн. 00 коп., в т.ч. за основним платежем - 42953 грн. 00 коп. та штрафні (фінансові) санкції - 21477 грн. 00 коп.

Відповідач, не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями оскаржив їх до Шосткинської МДПІ, до ДПА в Сумській області та до ДПА України. Однак, рішеннями Шосткинської МДПІ від 14.04.2009р. за №4864/10/25-006-7/7ск /а.с.33-36/, ДПА в Сумській області від 22.05.2009р. за №8595/10/25-005-64/71ск /а.с.37-40/, ДПА України від 07.08.2009 р. за №16943/7/25-0515 /а.с.41-42/ за результатами розгляду первинної та повторної скарг ТОВ «ТВП «Ліон» податкові повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарги - без задоволення.

Не погоджуючись з позицією податкового органу, відповідачем було оскаржено в судовому порядку вищевказані податкові повідомлення-рішення. Проте, постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.04.2011 року по справі №2а-1870/179/11 в задоволенні позовних вимог ТОВ "ТВП "Ліон" до Шосткинської МДПІ щодо визнання нечинними вищезазначених податкових повідомлень-рішень було відмовлено /а.с.79-81/.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.07.20101 року /а.с.93-96/, апеляційну скаргу ТОВ "ТВП "Ліон" було залишено без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.04.2011 р. по справі №2а-1870/179/11 залишено без змін.

Відповідно до ч.5 ст. 254 КАС України постанова чи ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Згідно ч. 2 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, як вбачається з вищевикладеного, постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.04.2011 р., яка набрала законної сили, визнано правомірним визначення Шосткинською МДПІ відповідачу суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток підприємств в загальному розмірі 76260 грн. 00 коп., в т.ч. за основним платежем - 53696 грн. 00 коп., та штрафні (фінансові) санкції - 22564 грн. 00 коп. та суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість в загальному розмірі 64430 грн. 00 коп., в т.ч. за основним платежем - 42953 грн. 00 коп. та штрафні (фінансові) санкції - 21477 грн. 00 коп. Таким чином, дані обставини вважаються встановленими та доказуванню не підлягають.

Отже, податкове зобов'язання визначене Шосткинською МДПІ ТОВ "ТВП "Ліон" є узгодженим і підлягає сплаті. Однак, як було встановлено судом, узгоджена сума податкового зобов'язання відповідачем в повному обсязі сплачена не була.

Згідно пояснень представника позивача та довідки про податковий борг №14374 від 03.10.2011 р., сума податкового боргу відповідача становить 139814 грн. 15 коп., в т.ч.: борг по податку на прибуток в сумі 75422 грн. 75 коп., з яких сума податкового зобов'язання - 52858 грн. 75 коп., сума штрафних санкцій - 22564 грн. 00 коп.; борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 64391 грн. 40 коп., з яких сума податкового зобов'язання - 42914 грн. 40 коп., сума штрафних санкцій - 21477 грн. 00 коп.

Таким чином, враховуючи, що сума податкового боргу відповідачем не була сплачена, заборгованість ТОВ "ТВП "Ліон" перед позивачем на момент розгляду справи по суті залишається не погашеною та становить 139814 грн. 15 коп., суд, приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, кошти у розмірі податкового боргу в сумі 139814 грн. 15 коп. є правомірними, обґрунтованими і відповідно, підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ "ТВП "Ліон", що знаходяться в банківських установах, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 94.1. ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі -арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу). Разом з тим, підстави його застосування, що визначені п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.

Так, згідно із п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу.

Аналогічні норми містить Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. № 1042, відповідно до п. 3.1. якого арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з вищезазначених обставин.

Так, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу; у разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим пункту 20.1.5 статті 20 розділу I Кодексу, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів).

Як вбачається із наведених норм, адміністративний арешт застосовується за наявності однієї із наведених обставин.

Із досліджених доказів по справі, судом встановлено, що вище наведені обставини для застосування адміністративного арешту у позивача відсутні. Наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку.

Суд звертає увагу позивача на те, що адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом.

Суд погоджується з посиланням позивача на те, що за умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, встановлена п.п. 20.1.17. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України норма, надає право податковому органу звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків. Проте, реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України. Крім цього, доказів відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, позивачем до суду не подано.

Із врахуванням викладеного, позовна вимога позивача про накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ "ТВП "Ліон", що знаходяться в банківських установах підлягає залишенню без розгляду.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене та виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є частково обґрунтованими та, відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Ліон" про накладення арешту на кошти та інші цінності та стягнення податкової заборгованості в сумі 139814 грн. 15 коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Ліон" (41100, АДРЕСА_1, ід. код 23047783) податкову заборгованість в сумі 139814 грн. 15 коп. /сто тридцять дев'ять тисяч вісімсот чотирнадцять грн. 15 коп./ на користь Державного бюджету м. Шостка.

Позовні вимоги щодо накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Ліон", що знаходяться в банківських установах - залишити без розгляду.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 08.11.2011 року.

Суддя (підпис) О.М. Кунець

З оригіналом згідно

Суддя О.М. Кунець