Ухвала

від 12.04.2012 по справі 2а-3785/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2012 р.Справа № 2а-3785/11/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання Коцури Т.А.

за участю представника позивача Овчаренко І.А. та представника відповідача Калініна О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Нововодолазька міжрайонна державна податкова інспекція у Харківській області Державної податкової службиДержавної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2011р. по справі № 2а-3785/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротоп"

до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення та визнання нечинним,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротоп" (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби (далі по справі - відповідач) в якому просило суд:

- скасувати податкове повідомлення рішення Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківської області від 06.04.2011р. №0000021600 за формою «В4», яким Нововодолазькою міжрайонною Державною податковою інспекцією у Харківської області зменшено позивачу розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 808 784.00 гривень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2011 року зазначений позов задоволено.

Скасовано повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області від 06.04.2011 року № 0000021600.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Закону України "Про податок на додану вартість ".

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що завідувачем сектору відшкодування ПДВ Нововодолазької МДПІ Лашиною О.В. проведено камеральну перевірку звітності податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротоп» (код 34473812) поданої за лютий 2011 року (дата реєстрації в податковому органі - 18.03.2011 року, вх. № 90013-35851) за результатами якої було складено акт від 24 березня 2011 року № 414/07-0-12/34473812 «Про результати камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Агротоп» (ЄДРПОУ 34473812) за лютий 2011 року»

Підставою для проведення камеральної перевірки зазначено п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України від 02.122010 року № 2755-VІ.

В результаті проведеної камеральної перевірки встановлено порушення п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»та п. 200.3 ст. 200 ПК України, в результаті чого встановлено завищення залишку від'ємного значення (рядок 26 декларації з ПДВ) за лютий 2011р. у сумі - 3808784 грн.

В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів інших документів, встановлено що ТОВ «Агротоп»в січні 2011 року використовував в своїй господарській діяльності «схемний податковий кредит», а саме в податковій декларації за січень 2011року (вх. № 9000654775 від 21.02.2011 року) задекларовано суму податкового кредиту по - ТОВ «Мінеральні добрива», код - 36564094, іпн - 365640926521 в сумі 128426,50 грн. згідно податкової накладної від 06.01.2011 року № 4 на загальну суму 770558,98 грн.. в тому числі ПДВ - 128426,50 грн., на отримання селітри аміачної, так як дане підприємство свою господарську діяльність здійснює із залученням «сумнівних» контрагентів, а саме ПП «Авісіна», код - 33777298, іпн-337772926504.

Також перевіркою було встановлено, що ТОВ «Агротоп»мало взаємовідносини з підприємствами - платниками, які мають стан відмінний від «0», а саме «3»- прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру), «4» - порушення провадження у справі про банкрутство, «10»- запит на встановлення місцезнаходження, «11»- припинено але не знято з обліку, «14» - визнано банкрутом, «23»- місцезнаходження не встановлено. Так загальна сума податкового кредиту сформована ТОВ «Агротоп» від платників податку з ознаками «ризиковості» складає 1115867,76 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Підпунктом 75.1, 75.2 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюються відповідно до вимог ст. 86 цього Кодексу.

Згідно п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку.

Колегія суддів зазначає, що з характеру та змісту акту камеральної перевірки позивача вбачається висновок про фактичне порушення норм цивільного законодавства при укладанні правочинів, проте проведена перевірка за своєю суттю є камеральною перевіркою, тобто є перевіркою, яка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях.

Отже, податкова установа вийшла за межі предмету перевірки та обставин, які перевіряються під час проведення камеральної перевірки.

За своїм змістом висновок перевірки стосується взаємовідносин позивача з іншим платниками податків, а отже, виходячи з обставин, що перевірялися, дана перевірка могла проводитись з дотриманням вимог та за наявності підстав, визначених ст. 78 Податкового кодексу України, за правилами проведення позапланових виїзних перевірок з дослідженням та оцінкою всіх первинних документів за спірними відносинами, а сама перевірка повинна проводитись у т.ч. на підставі наказу керівника ДПІ та направлення на перевірку. В даному випадку податковим органом зазначених вимог закону не дотримано.

Зі змісту акту від 24 березня 2011 року вбачається, що підставою для висновку контролюючого органу про відсутність фактичного здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом слугувала лише податкова звітність. Але подана до податкового органу податкова звітність не може бути беззаперечним доказом відсутності факту здійснення господарської операції, оскільки підтвердженням наявності або відсутності є не документи податкового обліку, а відповідні документи бухгалтерського обліку.

Завданням камеральної перевірки є перевірка правильності складання податкових декларацій і розрахунків, перевірка обґрунтованості застосування ставок податку і податкових пільг, правильності відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування (виявлення арифметичних або методологічних помилок). Тобто, внаслідок проведення камеральної перевірки контролюючий орган виявляє лише арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків декларації.

Зміст поняття арифметичної та методологічної помилки викладений в листі ДПА України від 06 липня 20001 року № 9018/7/23-3317. Арифметична помилка - це помилка або описка, що допущені платником податків при заповненні декларації, зокрема при виконанні арифметичних дій та написанні даних у декларації. Методологічна помилка складається в невірному застосуванні або незастосуванні податкових ставок.

Отже, висновок викладений в акті перевірки від 24 березня 2011 року є безпідставним, тому, що при проведенні камеральної перевірки податковий орган не перевіряє, та не має підстав перевіряти умови ведення господарської діяльності.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до положень Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", який був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 р. за N 250/2054 та діяв в редакції від 17.03.2008 р. № 159 на час виникнення спірних правовідносин (далі Наказ ДПА № 159), якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

В підпункті 5.12.1. пункту 5.12 цього Наказу було зазначено, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування і подання вказаного Розрахунку такі особи:

особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України);

особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

особа, яка не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців.

А в силу підпункту 5.12.2. пункту 5.12 Наказу ДПА № 159 бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Сума податку, фактично сплачена у попередніх податкових періодах, визначається із сум, які були включені до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів або не погашали податкові зобов'язання наступних звітних періодів (рядок 24).

У відповідності до п.п 5.12.3., 5.12.4., 5.12.5., 5.12.6 п. 5.12 значення рядка 4 розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість) переноситься до рядка 25 податкової декларації за поточний звітний податковий період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума в повному розмірі вказується або в рядку 25.1, або в рядку 25.2 податкової декларації з податку на додану вартість. При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду).

Рядок 23.4 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної податковим органом.

Збільшення виникає внаслідок установлення за результатами перевірки заниження задекларованої платником суми податкового кредиту та/або завищення податкового зобов'язання. Визначена сума збільшення рядка 26 відображається зі знаком "+" у рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду.

Зменшення відбувається у разі, коли за результатами перевірки встановлено завищення задекларованої платником суми податкового кредиту та/або заниження податкового зобов'язання. Така сума зменшення рядка 26 відображається зі знаком "-" в рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду.

Колегія суддів зазначає, що якщо за наслідками перевірки податковим органом виявлено заниження заявленої платником у попередніх періодах суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок такої перевірки, вважається, що платник податку добровільно відмовився від отримання такої суми заниження бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів на підставі податкового повідомлення. Така сума не може надалі бути відображена ні в рядку 25.1, ні в рядку 25.2 декларації.

На таку суму відповідно зменшується значення рядка 26, що відображається в рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду зі знаком "-".

У відповідності до п. 5.12.5 Порядку № 166 рядок 23.4 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної податковим органом.

Зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, відбувається у разі, коли за результатами перевірки встановлено завищення задекларованої платником суми податкового кредиту та/або заниження податкового зобов'язання. Така сума зменшення рядка 26 відображається зі знаком "-" в рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду.

Як вбачається з положень вказаного пункту, вказаний рядок заповнюється в декларації за поточний податковий період лише в тому випадку коли:

1) за наслідками одного з попередніх податкових періодів у підприємства є в наявності від'ємне значення ПДВ, тобто податкового кредиту більше ніж податкових зобов'язань;

2) була проведена виключно документальна чи камеральна перевірки платника податків, яка виявила, що від'ємне значення ПДВ, яке було задекларовано платником податків в одному з попередніх податкових періодів є меншим, в порівнянні з тим, що було зазначено в декларації ПДВ за поточний податковий період;

3) результати податкової перевірки були оформлені в податковому періоді, який передував поточному податковому періоду.

Якщо всі ці обставини мали місце, то в податковій декларації за поточний податковий період заповнюється рядок 23.4.

Норма п. 5.12.5 Порядку № 166 не встановлює момент відображення в податковій декларації з ПДВ збільшення або зменшення від'ємного значення ПДВ в тому випадку, якщо платник податків оскаржив податкове повідомлення-рішення, яке було винесено на підставі акту документальної (камеральної) перевірки та відповідно до якого було визначено збільшення або зменшення залишку від'ємного значення ПДВ.

У відповідності до пп. 5.2.3, п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", встановлено, що заява про перегляд рішення контролюючого органу, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Виходячи з вищенаведеної норми, позивач повинен був відобразити в декларації з ПДВ за відповідний період результати саме документальної (камеральної) перевірки тільки в тому випадку, якщо сума податкового зобов'язання, яка була донарахована за наслідками перевірки, вважалась узгодженою, тобто у позивача виник податковий борг.

Зазначена сума від'ємного значення з ПДВ була відображена у податковому повідомленні-рішенні відповідача № 0000131601/0 від 20.08.2010 року на підставі акту перевірки 1928/07-0-12/34473812 від 19.08.2010 року, який було оскаржено позивачем до Харківського окружного адміністративного суду в серпні 2010 року (справа № 2а- 10878/10/2070). Під час судового розгляду позивач згідно клопотання про відкликання позовної заяви від 29.12.2010 року позов відкликав. По цій справі судом прийнято Ухвалу від 18.01.2011 року, якою позов, тобто позовні вимоги на суму 3502435,00 грн. судом залишено без розгляду, а відтак - Податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000131601/0 від 20.08.2010 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 3502435,00 грн. А разом з ним і податкове зобовязання визначене ним набуло статусу узгодженого після 18.01.2011 року, тобто після закінчення розгляду справи судом першої інстанції (в цій частині рішення суду відповідачем не оскаржувалося).

Оскільки згідно рішення відповідача від 20.08.2010 року, яке набуло статусу узгодженого податкового зобовязання після 18.01.2011 року, зменшено позивачеві суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 3502435,00 грн., яку в свою чергу позивач у періоді, що перевірявся, переніс з рядка 26 . (затишок від'ємного значення з ПДВ) до бюджетного відшкодування шляхом зарахування ПДВ у наступних податкових періодах, то за наслідками перевірки в серпні 2010 року за результатами січня 2011 року позивач мав відобразити частину зазначеної суми, а саме 2436194,00 грн., як суму збільшення рядка 26 за результатами перевірки зі знаком «+»у рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду.

Значення рядка 23.4 «збільшено/ зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу» відображається результат перевірки згідно винесеного податкового рішення за результатами перевірки. Оскільки Порядком заповнення і подання податкової декларації з ПДВ (затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 р. № 166) в податковій декларації з ПДВ не передбачено рядок щодо відображення узгодженої суми ПДВ за рішенням суду, яке набуло чинності, тому сума згідно Ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2011 р. по справі № 2а-10878/10/2070 про залишення справи за позовом ТОВ «Агротоп»без розгляду була відображена в рядку 23.4 декларації з ПДВ за січень 2011 року.

Вимога ДПІ щодо подання уточненого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ в зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок для відображення результатів рішення суду не відповідає Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ (затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 р. № 166).

Відтак, враховуючи вищезазначене, підприємство в декларації з ПДВ за січень 2011 року в рядку 23.4 врахувало результати узгодження суми ПДВ з платником податку згідно Ухвали суду, тобто відобразило податкове повідомлення-рішення від 20.08.10 р. № 0000131601/0 в частині суми, а фактично згідно даних бухгалтерського обліку станом на січень 2011 року з урахування уточнень - 2436194,00 грн.

Таким чином, для подальшого обліку зазначеної суми з ПДВ в наступних податкових періодах вона повинна бути відображена в рядку 23 декларації наступного періоді. Відповідний механізм не передбачений нормативними документами. В підрядках, які складають рядок 23 немає місця для відображення суми завищення бюджетного відшкодування виявленого при перевірці податковими органами. Тому платник податків ввів суму завищення бюджетного відшкодування в р.23.4 наступного звітного періоду. При цьому походження така сума пояснюється як залишок податкового Кредиту попереднього періоду, відображений в р. 24 та перенесений в р. 25.1, але не прийнятий для бюджетного відшкодування.

Оскільки ЗУ «Про ПДВ» та ПК не забороняє облік таких сум в наступних податкових періодах, то платник податків вправі зменшити на цю суму податкові зобов'язання в наступному податковому періоді, чим і скористався.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Нововодолазька міжрайонна державна податкова інспекція у Харківській області Державної податкової службиДержавної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2011р. по справі № 2а-3785/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Гуцал М.І. Судді (підпис) (підпис) Зеленський В.В. П'янова Я.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Гуцал М.І.

Повний текст ухвали виготовлений 17.04.2012 р.