Ухвала

від 16.01.2014 по справі 2а-3785/11/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" січня 2014 р. м. Київ К/9991/30236/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Волошин В.М.

за участю представників згідно журналу судового засідання від 16 . 01.2014 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012

у справі № 2а-3785/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Агротоп"

до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції

Харківської області Державної податкової служби

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Агротоп" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (правонаступник - Нововодолазька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000021600 від 06.04.2011.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2011 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку звітності податкової декларації з податку на додану вартість позивача поданої за лютий 2011 року та складено акт № 414/07-0-12/34473812 від 24.03.2011.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, завищено залишок від'ємного значення (рядок 26 декларації податку на додану вартість) за лютий 2011 року на суму 3808784 грн.

Перевіркою встановлено, що з аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів інших документів позивач в січні 2011 року використовував в своїй господарській діяльності "схемний податковий кредит", а саме в податковій декларації за січень 2011року задекларовано суму податкового кредиту по ТОВ „Мінеральні добрива" в сумі 128426, 50 грн. згідно податкової накладної № 4 від 06.01.2011 на загальну суму 770558, 98 грн. в тому числі податок на додану вартість 128426, 50 грн., на отримання селітри аміачної, так як дане підприємство свою господарську діяльність здійснює із залученням "сумнівних" контрагентів, а саме ПП „Авісіна".

Також перевіркою встановлено, що ТОВ „Агротоп" мало взаємовідносини з підприємствами - платниками, які мають стан відмінний від "0", а саме "3" - прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру), "4" - порушення провадження у справі про банкрутство, "10" - запит на встановлення місцезнаходження, "11" - припинено але не знято з обліку, "14" - визнано банкрутом, "23" - місцезнаходження не встановлено.

Так загальна сума податкового кредиту сформована ТОВ „Агротоп" від платників податку з ознаками "ризиковості" складає 1115867, 76 грн.

У відповідності до пп. 5.2.3, п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", встановлено, що заява про перегляд рішення контролюючого органу, подана із дотриманням строків, визначених пп. 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Позивач повинен був відобразити в декларації по податку на додану вартість за відповідний період результати саме документальної (камеральної) перевірки тільки в тому випадку, якщо сума податкового зобов'язання, яка була донарахована за наслідками перевірки, вважалась узгодженою, тобто у позивача виник податковий борг.

Зазначена сума від'ємного значення податку на додану вартість була відображена у податковому повідомленні-рішенні № 0000131601/0 від 20.08.2010 на підставі акту перевірки 1928/07-0-12/34473812 від 19.08.2010, який було оскаржено позивачем до Харківського окружного адміністративного суду в серпні 2010 року (справа № 2а- 10878/10/2070).

У даній справі № 2а- 10878/10/2070 позивач позовну заяву відкликав, ухвалою від 18.01.2011 позовні вимоги на суму 3502435 грн. судом залишено без розгляду.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що податкове зобов'язання визначене позивачем набуло статусу узгодженого після 18.01.2011.

Позивач у періоді, що перевірявся, переніс з рядка 26 (затишок від'ємного значення з ПДВ) до бюджетного відшкодування шляхом зарахування податку на додану вартість у наступних податкових періодах, то за наслідками перевірки в серпні 2010 року за результатами січня 2011 року позивач мав відобразити частину зазначеної суми, а саме 2436194 грн., як суму збільшення рядка 26 за результатами перевірки зі знаком "+" у рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду.

Закон України „Про податок на додану вартість" та Податковий кодекс України не забороняє облік таких сум в наступних податкових періодах, то платник податків вправі зменшити на цю суму податкові зобов'язання в наступному податковому періоді, чим і скористався.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012 у справі № 2а-3785/11/2070 залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012 у справі № 2а-3785/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді С.Е. Острович О.І. Степашко