Рішення

від 20.04.2012 по справі 5011-69/2672-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-69/2672-2012 20.04.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Енергетик"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Райп"

про стягнення 14 993,14 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 (дов б/н від 29.12.2012 р.)

від відповідача ОСОБА_2( дов. № 70 від 07.02.2012 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Енергетик" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Райп" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 14 993,14 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.05.2011 року у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП) було пошкоджено автомобіль марки "Mітсубісі-Ланцер", державний номер НОМЕР_1, який належить позивачу. Останній виплативши страхове відшкодування, набув прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_3, який керував автомобілем марки "ДЕУ", державний номер НОМЕР_2, а цивільно-правова відповідальність власника зазначеного автомобіля за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Райп", то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів відповідальності покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5011-69/2672-2012, розгляд справи призначено на 16.03.2012 року.

13.03.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача 15.03.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва подав відзив на позов, в якому заперечує проти позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 05.03.2012 року по справі виконав частково.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.03.2012 року надав усні пояснення по суті спору в яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 16.03.2012 року розгляд справи було відкладено на 30.03.2012 року, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

У судовому засіданні 30.03.2012 року представник позивача надав усні пояснення по справі, в яких просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечив, надав усні пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 30.03.2012 року розгляд справи було відкладено на 06.04.2012 року, у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів у справі.

30.03.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі.

06.04.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача та відповідача надійшли документи по справі.

У зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів у справі, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, 06.04.2012 року розгляд справи було відкладено на 20.04.2012 року, про що винесено відповідну ухвалу.

У судовому засіданні 20.04.2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, з підстав наведених у відзиві на позов та письмових поясненнях по справі.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 11 травня 2011 року о 13 год. 10 хв. у м. Українка по проспекту Дніпровський 10, сталась ДТП за участю автомобіля марки "Mітсубісі-Ланцер", державний номер НОМЕР_1 та "ДЕУ", державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 п.п. 2.3, 10.9 Правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Обухівського районного суду Київської області від 24.05.2011 року.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "ДЕУ", державний номер НОМЕР_2 за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Плюс", правонаступником прав та обов'язків якого є Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Райп" згідно з рішенням загальних зборів Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Плюс", що оформлене протоколом № 8 від 12.09.2011 року.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Mітсубісі-Ланцер", державний номер НОМЕР_1, який належить позивачу на праві власності, отримав механічні пошкодження.

Відповідно до Висновку № 1527 від 07.06.2011 року, складеного фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "Mітсубісі-Ланцер", державний номер НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП складає 10 943,22 грн.

За твердженням позивача, останній 31.10.2011 року звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування та надав усі необхідні для виплати документи.

У відповідь на вищезазначену вимогу відповідач, листом № 628 від 28.11.2011 року повідомив позивача про те, що у пункті 9 полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/3064195 від 11.03.2011 року зазначається підпис невстановленої особи, яка не має повноважень наданих їй керівником Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Райп", у зв'язку з чим, Печерським РУ ГУ МВС України було порушено кримінальну справу № 06-14180 за статтею "Шахрайство", а, отже, у відповідача відсутні підстави для виплати Публічному акціонерному товариству "Енергетик" суми страхового відшкодування.

Не погоджуючись з доводами відповідача, наведеними вищезазначеному листі, позивач просить суд стягнути з відповідача 10 943,22 грн. страхового відшкодування, 109, 43 грн. інфляційних втрат, 330,99 грн. пені, а також 2 000, 00 грн. витрат на правову допомогу та 1 609 грн. судового збору.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "ДЕУ", державний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3, спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю марки "Mітсубісі-Ланцер", державний номер НОМЕР_1, що належить позивачу на праві власності.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія який керував автомобілем "ДЕУ", державний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Обухівського районного суду Київської області від 24.05.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "ДЕУ", державний номер НОМЕР_2 була застрахована у відповідача на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/3064196 від 11.03.2011 року (тип договору - 3). Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза -500 грн., строк дії полісу з 11.03.2011 року до 10.03.2012 року.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" встановлено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до статті 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з видачею відповідачем ОСОБА_3 полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/3064196 від 11.03.2011 року, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану ОСОБА_3 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "ДЕУ", державний номер НОМЕР_2.

З матеріалів справи вбачається, що в порядку досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача заяву про виплату страхового відшкодування та надав усі необхідні для виплати документи.

Згідно з пунктом 36.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній на момент скоєння ДТП) після розгляду страховиком наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування.

Пунктом 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній на момент скоєння ДТП) протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення.

Відповідно до пункту 37.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній на момент скоєння ДТП) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач в порушення вищенаведених приписів чинного законодавства України, не виплатив Публічному акціонерному товариству "Енергетик" страхове відшкодування у розмірі 10 943,22 грн.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/3064195 від 11.03.2011 року було укладено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому, у відповідача відсутні підстави для виплати Публічному акціонерному товариству "Енергетик" суми страхового відшкодування з огляду на наступне.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, статтею 204 Цивільного кодексу України проголошується презумпція правомірності правочину. Усі інші треті особи, у тому числі державні органи, не можуть нехтувати правами і обов'язками, що виникли в учасників такого правочину, а відтак не повинні порушувати ці права та не перешкоджати здійсненню їх обов'язків.

В матеріалах справи наявний оригінал полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/3064195 від 11.03.2011 року підписаний сторонами.

Крім того, суд приймає до уваги також той факт, що на оспорюваному полісі міститься оригінальна печатка відповідача у справі, тобто оригінальна печатка юридичної особи від імені якої вчинено правочин.

Відповідно до пункту 3.4.1. Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів - відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств. За таких обставин, саме керівник позивача повинен був контролювати використання печатки відповідача саме уповноваженими на це особами - особами, що мають право підпису без довіреності від імені юридичної особи.

Отже, суд оцінює факт проставляння оригінальної печатки юридичної особи на оспорюваному договорі, як додатковий доказ того, що уповноважені особи відповідача знали про укладення оспорюваного договору, та в подальшому вчинили дії щодо його схвалення.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Зважаючи на вищезазначене, суд приходить до висновку, що вимога позивача підлягає частковому задоволенню, в зв'язку з тим що позивач не зменшив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілого на суму франшизи, яка встановлена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/3064195 від 11.03.2011 року.

За таких обставин, сума страхового відшкодування становитиме: 10 943,22 грн. (загальний розмір матеріальної шкоди) -500,00 грн. (сума франшизи) = 10 443,22 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Енергетик" в частині основного боргу підлягають частковому задоволенню, а саме, у розмірі 10 443,22 грн.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 109, 43 грн. інфляційних втрат та 330,99 грн. пені.

Пунктом 37.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній на момент скоєння ДТП) передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, враховуючи те, що заява про виплату страхового відшкодування була отримана відповідачем лише 31.10.2011 року, та приймаючи до уваги зменшення розміру страхового відшкодування на суму франшизи, сума пені та інфляційних витрат, має бути перерахована щодо заборгованості у розмірі 10 443,22 грн. за період, починаючи з 01.12.2011 року, тобто з моменту фактичного прострочення відповідачем виплати страхового відшкодування на користь позивача.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, згідно розрахунку суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 141,91 грн. та інфляційних втрат в сумі 20,89 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката у розмірі 2000,00 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (в редакції роз'яснення президії Вищого господарського суду України" від 31.05.2002 року № 04-5/609) витрати позивачів та відповідачів. пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів , адвокатських бюро. колегій. фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це в рішенні. ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді/та або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази які підтверджують оплату позивачем послуг адвоката у сумі 2 000,00 грн.

Стягнення суми в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

Зважаючи на вищенаведене, у суду відсутні підстави покладення на відповідача відшкодування витрат на послуги адвоката у розмірі 2 000,00 грн.

Витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Райп" (03680, м. Київ, вул. Предславинська, 11; код ЄДРПОУ 31158052) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Публічного акціонерного товариства "Енергетик" (08720, м. Українка, Обухівського району, пр-т. Дніпровський, 23; код ЄДРПОУ 20576512, р/р 26003053105160 в Київському ГРУ "Приватбанк", МФО 321842) 10 443 (десять тисяч чотириста сорок три) грн. 22 коп. страхового відшкодування, 20 (двадцять) грн. 89 коп. інфляційних втрат, 141 (сто сорок одну) 91 коп. пені, 1 499 (одну тисячу чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 55 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.В. Стасюк

Дата підписання повного

тексту рішення 25.04.2012 року