Рішення

від 19.04.2012 по справі 5011-30/2810-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-30/2810-2012 19.04.12

За позовом Приватного акціонерного товариства «Військово-страхова компанія»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум Груп»

Про стягнення 21 939,28 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю № 57 від31.01.12.;

ОСОБА_2 -представник за довіреністю № б/н від 28.03.12.

Від відповідача: не з'явився

Рішення прийнято 19.04.12. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 03.04.12. по 19.04.12.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва Приватного акціонерного товариства «Військово-страхова компанія»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум Груп»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 01-10 оренди нежитлового приміщення від 01.01.10. в розмірі 21 939,28 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання по сплаті орендної плати за користування нежилим приміщенням, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум Груп»виникла заборгованість перед Приватним акціонерним товариством «Військово-страхова компанія»в сумі 21 939,28 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.12. порушено провадження у справі № 5011-30/2810-2012; розгляд справи призначено на 03.04.12. о 10-20.

В судовому засіданні 03.04.12. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 19.04.12. о 14-45.

Представник відповідача в судове засідання 19.04.12. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 19.04.12. подав письмові пояснення по справі відповідно до яких зазначає, що рахунки для оплати оренди за Договором відповідачу не виставлялись, оскільки Договір містить інформацію про банківський рахунок позивача, відповідно на які Відповідач сплачував орендну плату за січень, лютий та березень 2010 року. Також Позивача зазначає, що не виставлення рахунків не звільняє відповідача від обов'язку сплачувати орендну плату з дотриманням встановленого Договором порядку з огляду на те, що рахунок містить лише платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати кошти, а не є документом на підставі якого виникає обов'язок відповідача сплачувати орендну плату.

Представник позивача в судовому засіданні 19.04.12. підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в призначене судове засідання 19.04.12. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про зазначене судове засідання під розписку, відзив на позов не надав та не надіслав, доказів на спростування повідомленого позивачем не надав та не направив.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АЖ № 681979 від 22.02.12.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 5011-30/2810-2012.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.01.10. між Закритим акціонерним товариством «Військово-страхова компанія»(правонаступником якого є позивач) (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Платинум груп»(Орендар) укладено Договір № 01-10 про оренду нежитлового приміщення (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове користування нежитлове приміщення площею 12 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Андрющенка 4 (літера Б).

Згідно п.2.1 Договору, орендодавець надає Орендарю приміщення, в казане в п.1.1 даного договору в дводенний термін з дня підписання даного договору.

Відповідно 2.2 Договору передбачено, що передача приміщення в оренду і по закінченню оренди проводиться по акту прийому-передачі.

На виконання п. 2.2. Договору сторонами був складений акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.01.10.

Відповідно до п. 5.1 Договору, вартість орендної плати складає 12,00 (сто двадцять доларів США 00 центів), з розрахунку 10 доларів США за 1 кв.м. на момент укладання договору.

Згідно п.5.2 Договору передбачено, що оплата за кожний подальший місяць визначається по офіційному курсу долара на день платежу.

Відповідно п. 5.4 Договору передбачено, що оплата проводиться щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітнім.

Згідно п.10.1 Договору передбачено, договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2010 року з можливою пролонгацією.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що всупереч умовам зазначеного вище Договору оренди та законодавству України, відповідачем не було в повному обсязі та вчасно проведено розрахунки перед позивачем за користування приміщенням, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за період з 10.04.10. по 10.02.12. становить 21 939,28 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач, продовжує користуватися майном після закінчення строку найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

З пояснень позивача вбачається, що в зв'язку з відсутністю заяви сторін про припинення дії Договору протягом одного місяця після закінчення його строку, Договір оренди було автоматично пролонговано на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

За таких обставин, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору найму є його оплатний характер, за користування найманим майном з наймача обов'язково стягується орендна плата.

Судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором, обов'язку по сплаті орендної плати за користування спірним нежитловим приміщенням за період з квітня 2010 р. по лютий 2012 р. не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати за користування спірним приміщенням становить 21 939,28 грн.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати наданих послуг є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 77, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Військово-страхова компанія»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум груп»(01135, м. Київ, вул. Андрющенка, буд. 6-В, код ЄДРПОУ 33195232) на користь Приватного акціонерного товариства «Військово-страхова компанія» (01135, м. Київ, вул. Григорія Андрющенка, буд. 4 код ЄДРПОУ 31304718) 21 939 (двадцять одну тисячу дев'ятсот тридцять дев'ять) грн. 28 коп. -основного боргу, 1 609 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп. -судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 26.04.12.