Постанова

від 30.05.2012 по справі 5011-30/2810-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2012 № 5011-30/2810-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Чорної Л.В.

Тищенко О.В.

при секретарі: Дмитрина Д.О.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю №56 від 31.01.2012;

ОСОБА_3 - представник за довіреністю №57 від31.01.2012;

від відповідача: ОСОБА_4 - представник за довіреністю б/н від 28.03.2012;

ОСОБА_5 - представник за довіреністю б/н від 25.04.2012;

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Платинум Груп"

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2012

у справі № 5011-30/2810-2012 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства „Військово-страхова компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Платинум Груп"

про стягнення 21939,28 грн.

Суть спору та апеляційної скарги:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного акціонерного товариства „Військово-страхова компанія" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Платинум Груп" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 01-10 оренди нежитлового приміщення від 01.01.2010 в сумі 21939,28 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання по сплаті орендної плати за користування нежилим приміщенням, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум Груп» виникла заборгованість перед Приватним акціонерним товариством «Військово-страхова компанія» в сумі 21939,28 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.04.2012 у справі №5011-30/2810-2012 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум груп» на користь Приватного акціонерного товариства «Військово-страхова компанія» 21939 грн. 28 коп. - основного боргу, 1609 грн. 50 коп. - судового збору.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду, Товариств з обмеженою відповідальністю „Платинум Груп" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2012 у справі №5011-30/2810-2012 скасувати та прийняти нове, яким відмовити Приватному акціонерному товариству „Військово-страхова компанія" в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду міста Києва прийняте з порушенням норм матеріального права, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2012 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Платинум Груп" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 30.05.2012.

28.05.2012 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу у якому, позивач просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Від відповідача надійшли письмові пояснення до апеляційної скарги.

В судове засідання 30.05.2012 з'явились представники позивача та відповідача.

Представники відповідача повністю підтримали, доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили рішення Господарського суду міста Києва у даній справі скасувати та прийняти нове яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представники позивача заперечили проти вимог апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд:

ВСТАНОВИВ:

01.01.2010 між Закритим акціонерним товариством "Військово-страхова компанія" (правонаступником якого є позивач) (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Платинум груп" (Орендар) укладено Договір № 01-10 про оренду нежитлового приміщення (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове користування нежитлове приміщення площею 12 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Андрющенка 4 (літера Б).

Згідно з пунктом 2.1 Договору, орендодавець надає Орендарю приміщення, вказане в п.1.1 даного договору в дводенний термін з дня підписання даного договору.

Відповідно до пункту 2.2 Договору передача приміщення в оренду і по закінченню оренди проводиться по акту прийому-передачі.

На виконання пункту 2.2. Договору сторонами був складений акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.01.2010.

Відповідно до пунктц 5.1 Договору, вартість орендної плати складає 120,00 (сто двадцять доларів США 00 центів), з розрахунку 10 доларів США за 1 кв.м. на момент укладання договору.

Згідно з пунктом 5.2 Договору оплата за кожний подальший місяць визначається по офіційному курсу долара на день платежу.

Пунктом 5.4 Договору передбачено, що оплата проводиться щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітнім.

Згідно з пунктом 5.5 Договору підставою для розрахунку Орендаря з Орендодавцем є рахунок-фактура.

Розділом 7 Договору сторони передбачили порядок повернення приміщення. Відповідно до пункту 7.2 приміщення вважається фактично переданим Орендодавцю з моменту підписання акту здачі-прийому.

Пунктом 8.1 сторони домовились, що даний договір може бути змінений або достроково розірваний письмовою угодою сторін.

Відповідно до пункту 10.1 Договору договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2010 року з можливою пролонгацією.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що всупереч умовам зазначеного вище Договору оренди та законодавству України, відповідачем не було в повному обсязі та вчасно проведено розрахунки перед позивачем за користування приміщенням, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за період з 10.04.2010 по 10.02.2012 становить 21939,28 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем було порушено, покладений на нього Договором, обов'язок по оплаті орендної плати за користування нежитловим приміщенням.

Судова колегія не погоджується з висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Пунктом 5.5 Договору встановлено, що підставою для розрахунку Орендаря з Орендодавцем є рахунок-фактура.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В матеріалах справи відсутні рахунки-фактури, які відповідно до умов договору мали надаватися позивачем для оплати відповідачу.

Як зазначалося вище, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Судова колегія зазначає, що місцевий господарський суд дійшов хибного висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Платинум Груп" порушило зобов'язання по Договору, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що Приватне акціонерне товариство „Військово-страхова компанія" належним чином виконувало свої зобов'язання за договором в частині виставлення Товариству з обмеженою відповідальністю „Платинум Груп" відповідних рахунків-фактур. За таких обставин відсутні підстави для задоволення позовних вимог (дана правова позиція викладена Вищим господарським судом у постанові від 19.09.2011 у справі №5020-257/2011).

Відповідно до приписів статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

Частиною 3 вищезазначеної статті закріплено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право, зокрема, зупинити виконання свого обов'язку.

Посилання в апеляційній скарзі відповідача на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Платинум Груп" звільнило та припинило користування орендованим приміщенням не приймається судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджено належними та допустимими доказами, у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, оскаржуване судове рішення прийнято судом першої інстанції за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, при цьому судом було неправильно застосовано норми матеріального права. Зазначене, на думку колегії суддів, відповідно до статті 104 ГПК України є підставою для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2012 у справі №5011-30/2810-2012 та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Платинум Груп" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2012 у справі №5011-30/2810-2012 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства „Військово-страхова компанія".

4. Матеріали справи № 5011-30/2810-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Смірнова Л.Г.

Судді Чорна Л.В.

Тищенко О.В.