Постанова

від 25.04.2012 по справі 9/44/2011/5003

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2012 р. Справа №9/44/2011/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демидюк О.О.

судді Щепанська Г.А. ,

судді Бригинець Л.М.

при секретарі Головченко Д.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність №22 від 26.01.2012 року)

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційні скарги відповідача Сільськогосподарського фермерського господарства "Аграрій" на рішення господарського суду Вінницької області від 20.12.2011 року у справі №9/44/2011/5003

Позивач: Закрите акціонерне товариство "Експерементально-Промислова технологія вибухових робіт"

Відповідач: Сільськогосподарське фермерське господарство "Аграрій"

про стягнення заборгованості в сумі 615000 грн. 00 коп.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області №9/44/2011/5003 від 20.12.2011 року (суддя Балтак О.О.) позов задоволено частково та стягнуто з Селянського (фемерського) господарства "Аграрій" на користь Приватного акціонерного товариства "Експериментально-Промислова технологія вибухових робіт" 600 000,00 грн. - основного боргу; 6 000,00 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита; 230,24 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відмовлено у стягненні 15 000,00 грн. збитків. Залишено без розгляду та повернуто Приватному акціонерному товариству "Експериментально-Промислова технологія вибухових робіт" заяву (Вих.№ б/н від 07.11.2011 року) про збільшення позовних вимог. Судовий збір у сумі 11698,53 грн., перерахований за платіжним дорученням №14993 від 02.11.2011 року, повернуто позивачу.

Рішення господарського суду Вінницької області в частині задоволення позовних вимог мотивоване тим, що відповідач, розрахунку з позивачем за поставлений товар не провів, що підтверджується відсутністю в матеріалах справи доказів розрахунків з позивачем згідно предмету позовних вимог (платіжні доручення, виписки банківських установ про рух коштів на рахунку, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо) на суму поставленого товару.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Сільськогосподарське фермерське господарство "Аграрій" оскаржило його в апеляційному порядку. У своїх ідентичних апеляційних скаргах (вих.№76 від 21.12.2011 року та №1 від 05.01.2012 року) відповідач просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт посилається на те, що зміст договору суперечить положенням чинного законодавства і на час його укладення він не був спрямований на настання правових наслідків, що ним обумовлені.

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду №9/44/2011/5003 від 10.01.2012 року та від 23.01.2012 року прийнято до розгляду та об'єднано в одне апеляційне провадження розгляд апеляційних скарг відповідача Сільськогосподарського фермерського господарства "Аграрій" на рішення господарського суду Вінницької області від 20.12.2011 року у справі №9/44/2011/5003.

За результатами судового засідання 01.02.2012 року, колегією суддів було зупинено апеляційне провадження по розгляду апеляційних скарг відповідача Сільськогосподарського фермерського господарства "Аграрій" на рішення господарського суду Вінницької області від 20.12.2011 року у справі №9/44/2011/5003 до закінчення розгляду касаційної скарги сільськогосподарського фермерського господарства "Аграрій" на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду №9/44/2011/5003 від 21.11.2011 року.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №9/44/2011/5003 від 26.03.2012 року поновлено апеляційне провадження та призначено судове засідання по розгляду апеляційних скарг відповідача Сільськогосподарського фермерського господарства "Аграрій" на рішення господарського суду Вінницької області від 20.12.2011 року у справі №9/44/2011/5003 у зв'язку з поверненням матеріалів справи до господарського суду апеляційної інстанції.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду №9/44/2011/5003 від 25.04.2012 року у зв'язку із відрядженням судді Юрчука М.І. та відповідно до затверджених складів колегій, внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Щепанська Г.А., суддя Бригинець Л.М..

Приватним акціонерним товариством "Експерементально-Промислова технологія вибухових робіт" подано суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому позивач просить суд рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу Сільськогосподарського фермерського господарства "Аграрій" - залишити без задоволення.

Представник відповідача (апелянта) в судове засідання 25.04.2012 року не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Явка представників сторін в судове засідання не вимагалась. Судова колегія вважає, що неявка представників та неподання відзивів не перешкоджатиме перегляду рішення господарського суду Вінницької області від 20.12.2011 року у справі №9/44/2011/5003.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, заслухала представника позивача, вивчила та дослідила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційних скарг та додані до них документи, відзив на апеляційну скаргу, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, та прийшла до висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.12.2010 року між Закритим акціонерним товариством "Експериментально-Промислова технологія вибухових робіт" (Продавець) та Селянським (фемерським) господарством "Аграрій" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу товарів №15/12.

Відповідно до п.1.1 Договору Продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити насіння соняшника (надалі товар) за ціною 4,00 грн. з урахуванням ПДВ за 1 кг.

У розділі 2, 3 договору сторони визначили обов'язки сторін та порядок розрахунків, а саме:

- Продавець зобов'язаний не пізніше 30 календарних днів з дня набрання чинності цим договором передати Покупцю товар згідно акту приймання-передачі товару;

- Покупець зобов'язаний прийняти товар і розрахуватися за нього;

- Оплата товару здійснюється Покупцем за визначеною п.1.1 цього договору ціною та у визначений п.2.2 цього договору строк шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця згідно виставленого рахунку - фактури;

- Обсяг товару складає 150000,00 кг насіння соняшника за ціною 4,00 грн. з ПДВ за кг, всього 600 000,00 грн. з ПДВ.

Місцевим господарським судом встановлено та матеріалами справи стверджується, що на виконання умов договору, позивач передав відповідачу визначеного договором товару на суму 600 000,00 грн., що підтверджується актом здавання-приймання від 16.12.2010 року, податковою накладною №2011715 від 16.12.2010 року, рахунком-фактури №ТВ 203616 від 16.12.2010 року.

Проте, відповідач всупереч вимогам укладеного договору розрахунку з позивачем за поставлений товар не провів, що підтверджується відсутністю в матеріалах справи доказів розрахунків з позивачем згідно предмету позовних вимог (платіжні доручення, виписки банківських установ про рух коштів на рахунку, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо) на зазначену суму.

Відповідно до 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару відповідачу та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про прийняття умов договору, в зв'язку з чим у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті за отриманий товар.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду першої інстанції про підставність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 600 000,00 грн. основного боргу.

Також місцевим господарським судом правомірно відмовлено у стягненні 15000,00 грн. збитків в звя'зку з їх недоведеністю.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів. Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заявленої суми пені, в тому рахунку доказів проведення розрахунків на зазначену суму (платіжні доручення, виписки банківських установ тощо).

А тому, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення господарського суду Вінницької області від 20.12.2011 року у справі №9/44/2011/5003 відповідає нормам матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 20.12.2011 року у справі №9/44/2011/5003 - залишити без змін, а апеляційні скарги відповідача Сільськогосподарського фермерського господарства "Аграрій" на рішення господарського суду Вінницької області від 20.12.2011 року у справі №9/44/2011/5003 - залишити без задоволення.

2. Справу №9/44/2011/5003 повернути до господарського суду Вінницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Щепанська Г.А.

Суддя Бригинець Л.М.