Постанова

від 03.05.2012 по справі 2а/1270/2466/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 травня 2012 року Справа № 2а/1270/2466/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Смішливої Т.В.

при секретарі: Любімовій Г.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маккойл" до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій протиправними, скасування наказу № 12-П від 05.01.2012 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, скасування податкового повідомлення-рішення № 0000162301 від 03.02.2012, -

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов у якому позивач зазначив, що ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області 03 лютого 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000162301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 4255,30 грн. та нараховано штрафних санкцій у розмірі 1063,83 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту перевірки від 16.01.2012 № 72/23-31713562 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Маккойл» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за серпень 2011 року по взаємовідносинам з ПП «Квалітет компані».

Вказане податкове повідомлення-рішення позивач вважає таким, що підлягає скасуванню, так як воно винесено відповідно до Акту, висновки якого суперечать законодавству з питань оподаткування.

Зазначеним актом встановлено порушення ТОВ «Маккойл» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ПК України та занижено податок на додану вартість за серпень 2011 року на загальну суму 4255,30 грн. у зв'язку з укладання нікчемної угоди з ПП «Квалітет компані», яка не спрямована на реальне настання правових наслідків. При цьому, позивач до початку перевірки надав податковому орану всі первинні документи, підтвердив реальність придбання товару у ПП «Квалітет компані», а тому, дії відповідача щодо складання акту перевірки від 16.01.2012 № 72/23-31713562 та відображення у ньому зазначених висновків вважає протиправними, такими, що порушують його права та законні інтереси, та відсутність підстав для проведення перевірки.

У зв'язку з викладеним позивач просив визнати протиправним та незаконним наказ ДПІ у м. Сєвєродонецьку № 12-п від 05.01.2012 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки; визнати протиправним та незаконним податкове повідомлення-рішення № 0000162301 від 03.02.2012; визнати протиправними та незаконними дії ДПІ у м. Сєвєродонецьку щодо складання акту від 16.01.2012 № 72/23-31713562; визнати протиправним та незаконним акт від 16.01.2012 № 72/23-31713562.

Ухвалою суду від 10 квітня 2012 року відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маккойл» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій протиправними, скасування наказу № 12-П від 05.01.2012 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, скасування податкового повідомлення-рішення № 0000162301 від 03.02.2012 та відмовлено у відкритті провадження у справі в частині вимог про визнання протиправним та незаконним акту від 16.01.2012 № 72/23-31713562, у зв'язку з тим, що вказані вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача у судове засідання не з'явився повідомлявся належним чином, просив розглянути справу без участі свого представника

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Надав заперечення, у яких позовні вимоги не визнав, проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У своїх запереченнях відповідач посилається на те, що перевірка проводилася згідно чинного законодавства України, позивачу надано наказ на направлення на проведення перевірки. Актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Маккойл» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ПК України - заниження податок на додану вартість за серпень 2011 року на загальну суму 4255,30 грн. Зазначив, що між ТОВ «Маккойл» та ПП «Квалітет компані» укладено усну домовленість про постачання матеріалів для будівельних (ремонтних) робіт. Розрахунки між підприємствами здійснено у безготівковій формі. ПП «Квалітет компані» має ознаки фіктивності, а саме засновником, директором та головним бухгалтером ПП «Квалітет компані» є одна і таж особа - ОСОБА_1, чисельність працюючих на підприємсті також 1 особа, звіти підприємство не надавало, транспортні засоби, зареєстровані на ОСОБА_1 відсутні, за 1-3 квартали 2011 року встановлено відсутність основних засобів. Вважав прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000162301 від 03.02.12. правомірним, дії податкового органу щодо проведення перевірки законними та такими, що відповідають нормам діючого законодавства.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маккойл» (код 31713562) зареєстровано виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради 05.12.2001, є юридичною особою, та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №16631478 від 26.07.2004 (а.с.53-55)

З матеріалів справи вбачається, що наказом Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 05.01.2012 № 12-п призначено проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Маккойл» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Квалітет компані» за серпень 2011 року. (а.с. 33-34)

Вказаний наказ та повідомлення про проведення перевірки № 4/01-87 від 05.01.2012 направлено податковим органом на адресу ТОВ «Маккойл» рекомендованим листом та отримано позивачем 10.01.2012 (а.с. 92-93)

Пунктом 79.1. статті 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Прийняттю вказаного наказу передувало направлення позивачу запиту щодо надання пояснень та документів щодо взаємовідносин з ПП «Квалітет компані» (а.с. 77)

Позивачем надано суду докази направлення документів ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області на вищевказаний запит, однак, у відповіді на запит ТОВ «Маккойл» не наведено конкретний перелік наданих документів, а також з супровідного листа не вбачається, що платник податків разом документами направив пояснення з питань взаємовідносин з ПП «Квалітет компані», як цього вимагав податковий орган (а.с. 78)

Ненадання відповіді на письмовий запит податкового органу, або надання такої відповіді не у повному обсязі є підставою для проведення позапланової перевірки на підставі п. 78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність у відповідача права та підстав для винесення оскаржуваного наказу від 05.01.2012 № 12-п про призначення проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Маккойл».

На підставі наказу № 12-п від 05.01 2012 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки 16 січня 2012 року фахівцямі ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області ДПС проведено перевірку ТОВ «Маккойл» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за серпень 2011 року по взаємовідносинам з ПП «Квалітет компані», результати якої викладено в акті перевірки 16.01.2012 №72/23-31713562.

Зазначеним актом встановлено порушення ТОВ «Маккойл» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ПК України, занижено податок на додану вартість за серпень 2011 року на загальну суму 4255,30 грн. Висновки щодо наявності вказаних порушень мотивовані тим, що в акті перевірки Алчевської ОДПІ від 14.11.2011 № 1810/231/37288393 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП "Квалітет Компані" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011" встановлено нікчемність всіх угод ПП «Квалітет компані», у зв'язку з тим, що вони не були спрямовані на реальне настання правових наслідків. Зазначене стало підставою для висновку про нікчемність правочину, укладеного ПП «Квалітет компані» з ТОВ «Маккойл». Крім того, зазначено, що податкова накладна, отримана ТОВ «Маккойл» від ПП «Квалітет компані» не містить даних про особу, яка її підписала, що є обов'язковим реквізитом, тобто заповнена без дотримання вимог чинного законодавства, а тому не може бути прийнята як податковий документ та бути підставою для формування податкового кредиту (а.с.17-27).

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області 03 лютого 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000162301, яким збільшено ТОВ «Маккойл» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 4255,30 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 1063,83 грн. (а.с.14-15)

Перевіряючи правомірність винесення ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області податкового повідомлення-рішення від 03.02.2012 № 0000162301 суд вважає за необхідне зазначити, що розділ V Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до пункту 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Під час розгляду справи позивачем надано суду рахунок-фактуру № СФ-455 від 22.08.2011, виданий ПП «Квалітет компані» на матеріали для ТОВ «Маккойл» на загальну суму 25531,80 грн., у тому числі податок на додану вартість - 4255,30 грн. (а.с. 29)

При цьому позивач зазначив, що окремо угода на придбання товарів від ПП «Квалітет компані» письмово не оформлювалась у зв'язку з одноразовістю поставки.

Під час придбання товару ПП «Квалітет компані» видано податкову накладну № 219 від 30.08.2011 на товар, зазначений у рахунку-фактурі № СФ-455 від 22.08.2011 (а.с. 32) та накладні № 219-2 від 26.09.2011 і № 219-1 від 14.09.2011 (а.с. 30-31)

Оплата товару підтверджена випискою банку по рахунку ТОВ «Маккойл» за 30.08.2011, відповідно до якого ТОВ «Маккойл» перераховано ПП «Квалітет компані» за обладнання 25531,80 грн., у т.ч. ПДВ - 4255,30 грн. (а.с. 28)

Отриманий від ПП «Квалітет компані» товар, а саме шафа, кран пожежний, рукав пожежний та інше, використано ТОВ «Маккойл» під час виконання субпідрядних робіт для ТОВ НВО «Сєвєродонецький Склопластик», що підтверджено довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, актом № 41 прийняття виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року форми КБ-2в, відомістю ресурсів (а.с. 36-52)

Таким чином, наданими позивачем первинними документами підтверджено реальність господарської операці з ПП «Квалітет компані».

Однією з підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в акті перевірки відповідачем зазначено що податкова накладна, отримана ТОВ «Маккойл» від ПП «Квалітет компані» не містить даних про особу, яка її підписала, що є обов'язковим реквізитом, тобто заповнена без дотримання вимог чинного законодавства, а тому не може бути прийнята як податковий документ та бути підставою для формування податкового кредиту.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що 201.1. платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна № 219 від 30.08.2011, видана ПП «Квалітет компані» позивачу містить всі необхідні реквізити, передбачені Податковим кодексом України, а також реквізити, необхідні для податкової накладної, зазначені у Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 № 969. Зокрема, у п. 16 вказаного Порядку зазначено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Тобто, зазначені нормативні акти не передбачають обов'язкового зазначення у податковій накладній прізвища особи, яка її підписала.

Податкова накладна № 219 від 30.08.2011, видана ПП «Квалітет компані», містить підпис особи, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплена печаткою такого платника податку - продавця.

Щодо висновків про нікчемності угоди ТОВ «Маккойл» з ПП «Квалітет компані» то вони ґрунтуються на даних акту перевірки Алчевської ОДПІ від 14.11.2011 № 1810/231/37288393 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП "Квалітет Компані" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011".

Тобто, висновки про нікчемність угод вищевказаних суб'єктів господарювання зроблено податковими органами без дослідження первинних документів та питання реальності здійснення господарських операцій.

При цьому, судом встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29.02.2012 у справі № 2а/1270/1167/2012 визнано дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства "Квалітет Компані"з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011, за результатами якої складено акт від 14.11.2011 за №1810/231/37288393 та щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів ПП "Квалітет Компані", викладені в акті №1810/231/37288393 від 14.11.2011 протиправними, зобов'язано Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію в Луганській області вилучити з АС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА"інформацію про результати перевірки ПП "Квалітет Компані", оформленої актом перевірки №1810/231/37288393 від 14.11.2011. (а.с. 98-102)

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що надані позивачем документи на підтвердження здійснення господарських операцій відповідають Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Щодо застосованих податковим органом норм цивільного законодавства, то системний їх аналіз свідчить про наступне.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочин це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір це домовленість (погоджена дія) двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (стаття 626 ЦК). За змістом правочин не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (частина 1 статті 203 ЦК). Приписи частини 1 статті 203 ЦК узгоджуються з наступними нормами:

Під нікчемним правочином необхідно розуміти правочин, недійсність якого встановлена законом. Під порушенням публічного порядку розуміється пошкодження майна держави, незаконне заволодіння ним, але у даній справі порушення публічного порядку укладенням та виконанням договорів купівлі-продажу шляхом незаконного заволодіння майна держави не було.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачена презумпція правомірності правочину, під якою розуміється те, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Презумпція правомірності правочину є важливою гарантією реалізації цивільних прав учасниками цивільних відносин, яки вчиняючи правочин діють правомірно. При цьому, не вимагається прямої вказівки на правомірність тих чи інших дій в акті цивільного законодавства: достатньо, що закон не визначає ці дії як заборонені. Спростувати презумпцію правомірності правочину можливо лише у випадку, коли недійсність правочину передбачена прямою нормою закону, так само як застосувати наслідки такого правочину можливо лише за санкціями встановленими законом, проте у спірних правовідносинах податковий орган всупереч вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не довів ні факту нікчемності правочину, ні підстав для застосування санкції до відповідача у вигляді стягнення отриманого за правочином в дохід держави.

Правові наслідки нікчемного правочину статтею 228 Цивільного кодексу України не передбачені. Такі санкції встановлені лише статтею 208 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 207 Господарського кодексу України (далі за текстом ГК) господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно приписів ст. 216 Цивільного Кодексу України оскільки дійсність чи недійсність нікчемного правочину визначається безпосередньо законом і не залежить від волі сторін, то наслідки його недійсності визначаються безпосередньо законом. При цьому правові наслідки недійсності нікчемного правочину, встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Проте, суд з власної ініціативи, керуючись власними переконаннями і матеріалами справи, має право визначати, які саме наслідки недійсності нікчемного правочину будуть застосуватися у кожному окремому випадку. При цьому пропозиції або бажання сторін не мають правового значення.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи,держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Відповідач не зазначив у акті перевірки та не надав суду доказів, які б з огляду на приведені вище положення ЦК України та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та контрагентами.

Також правочини між вказаними особами не визнавався недійсними у судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач не довів обставин, які б свідчили про нікчемність зазначених правочинів, а позивачем надано достатній об'єм документів, на підтвердження виконання умов договорів.

Крім того, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Суд вважає, що порушення норм Податкового кодексу України в частині, що стосується податку на додану вартість, контрагентом позивача породжує негативні наслідки саме для цього підприємства.

Зазначене узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Позиція про те, що невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи висловлена Верховним Судом України в постанові суду від 31 січня 2011 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІК" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000162301 від 03.02.2012 в частині збільшення ТОВ «Маккойл» суми грошового зобов'язання з ПДВ на 4255,30 грн.

Крім того, враховуючи, що під час розгляду справи суд прийшов до висновку про відсутність підстав у Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області для збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 4255,30 грн., то, відповідно, відповідач не мав законних підстав і для нарахування штрафних санкцій.

Щодо вимог ТОВ «Маккойл» про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо складання акту перевірки позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії є процесом реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для юридичної особи прав чи інтересів. З огляду на зазначене, суд зазначає, що вимоги позивача у цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає об'єкту порушеного права.

Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Маккойл» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області № 0000162301 від 03.02.2012.

В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Маккойл» відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маккойл» (код 31713562, м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, 13, 93400) витрати по сплаті судового збору у розмірі 107,30 грн. (сто сім грн. 30 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 07 травня 2012 року

СуддяТ.В. Смішлива