Ухвала

від 06.07.2012 по справі 2а/1270/2466/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Петросян К.Є.

Суддя-доповідач - Бишов М. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2012 року справа №2а/1270/2466/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бишова М.В.

суддів Шальєвої В.А., Юрченко В.П.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 травня 2012 року по адміністративній справі №2а/1270/2466/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маккойл» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій протиправними, скасування наказу №12-п від 05.01.2012р. про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, скасування податкового повідомлення-рішення №0000162301 від 03.02.2012р.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03 травня 2012р. частково задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Маккойл» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області, внаслідок чого визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області № 0000162301 від 03.02.2012р.

Стягнуто на користь позивача з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 107 грн 30 коп.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вважає, що угода позивача з контрагентом ПП «Квалітет Компані» є нікчемною та порушує публічний порядок. У податковій накладній, наданої позивачу його контрагентом ПП «Квалітет Компані» не зазначено прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала податкову накладну. Позивачем при перевірці не надані товарно-транспортні накладні, які б свідчили про поставку товару на його адресу з боку контрагента.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, що дає суду право розглянути справу у їх відсутність у порядку письмового провадження на підставі ст.197 ч.1 п.2 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Маккойл» (код 31713562) зареєстровано виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради 05.12.2001р., є юридичною особою, та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №16631478 від 26.07.2004р. (а.с.53-55)

Наказом Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 05.01.2012р. № 12-п призначено проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Маккойл» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Квалітет компані» за серпень 2011 року. (а.с.33-34)

Вказаний наказ та повідомлення про проведення перевірки № 4/01-87 від 05.01.2012р. направлено податковим органом на адресу ТОВ «Маккойл» рекомендованим листом та отримано позивачем 10.01.2012р. (а.с.92-93)

Пунктом 79.1. статті 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Прийняттю вказаного наказу передувало направлення позивачу запиту щодо надання пояснень та документів щодо взаємовідносин з ПП «Квалітет компані» (а.с.77)

Позивачем надано суду докази направлення документів ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області на вищевказаний запит, однак, у відповіді на запит ТОВ «Маккойл» не наведено конкретний перелік наданих документів, а також з супровідного листа не вбачається, що платник податків разом документами направив пояснення з питань взаємовідносин з ПП «Квалітет компані», як цього вимагав податковий орган (а.с.78)

Ненадання відповіді на письмовий запит податкового органу, або надання такої відповіді не у повному обсязі є підставою для проведення позапланової перевірки на підставі п. 78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про наявність у відповідача права та підстав для винесення оскаржуваного наказу від 05.01.2012 № 12-п про призначення проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Маккойл».

На підставі наказу № 12-п від 05.01.2012р. про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки 16 січня 2012 року фахівцями ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області ДПС проведено перевірку ТОВ «Маккойл» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за серпень 2011 року по взаємовідносинам з ПП «Квалітет компані», результати якої викладено в акті перевірки 16.01.2012р. №72/23-31713562.

Зазначеним актом встановлено порушення ТОВ «Маккойл» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ПК України, занижено податок на додану вартість за серпень 2011 року на загальну суму 4255,30 грн. Висновки щодо наявності вказаних порушень мотивовані тим, що в акті перевірки Алчевської ОДПІ від 14.11.2011р. № 1810/231/37288393 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Квалітет Компані» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011» встановлено нікчемність всіх угод ПП «Квалітет компані», у зв'язку з тим, що вони не були спрямовані на реальне настання правових наслідків. Зазначене стало підставою для висновку про нікчемність правочину, укладеного ПП «Квалітет компані» з ТОВ «Маккойл». Крім того, зазначено, що податкова накладна, отримана ТОВ «Маккойл» від ПП «Квалітет компані» не містить даних про особу, яка її підписала, що є обов'язковим реквізитом, тобто заповнена без дотримання вимог чинного законодавства, а тому не може бути прийнята як податковий документ та бути підставою для формування податкового кредиту (а.с.17-27).

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області 03 лютого 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000162301, яким збільшено ТОВ «Маккойл» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 4255,30 грн та нараховані штрафні санкції у розмірі 1063,83 грн (а.с.14-15)

Розділ V Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до пункту 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Під час розгляду справи позивачем надано суду першої інстанції рахунок-фактуру №СФ-455 від 22.08.2011р., виданий ПП «Квалітет компані» на матеріали для ТОВ «Маккойл» на загальну суму 25531,80 грн, у тому числі податок на додану вартість - 4255,30 грн (а.с.29)

При цьому представник позивача зазначав, що окремо угода на придбання товарів від ПП «Квалітет компані» письмово не оформлювалась у зв'язку з одноразовістю поставки.

Під час придбання товару ПП «Квалітет компані» видано податкову накладну № 219 від 30.08.2011р. на товар, зазначений у рахунку-фактурі № СФ-455 від 22.08.2011р. (а.с.32) та накладні № 219-2 від 26.09.2011р. і № 219-1 від 14.09.2011р. (а.с.30-31)

Оплата товару підтверджена випискою банку по рахунку ТОВ «Маккойл» за 30.08.2011р., відповідно до якого ТОВ «Маккойл» перераховано ПП «Квалітет компані» за обладнання 25531,80 грн, у т.ч. ПДВ - 4255,30 грн (а.с.28)

Отриманий від ПП «Квалітет компані» товар, а саме шафа, кран пожежний, рукав пожежний та інше, використано ТОВ «Маккойл» під час виконання субпідрядних робіт для ТОВ НВО «Сєвєродонецький Склопластик», що підтверджено довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, актом № 41 прийняття виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року форми КБ-2в, відомістю ресурсів (а.с.36-52)

Таким чином, наданими позивачем первинними документами підтверджено реальність господарської операці з ПП «Квалітет компані».

Однією з підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в акті перевірки відповідачем зазначено що податкова накладна, отримана ТОВ «Маккойл» від ПП «Квалітет компані» не містить даних про особу, яка її підписала, що є обов'язковим реквізитом, тобто заповнена без дотримання вимог чинного законодавства, а тому не може бути прийнята як податковий документ та бути підставою для формування податкового кредиту.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що 201.1. платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна № 219 від 30.08.2011р., видана ПП «Квалітет компані» позивачу містить всі необхідні реквізити, передбачені Податковим кодексом України, а також реквізити, необхідні для податкової накладної, зазначені у Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010р. № 969. У п. 16 вказаного Порядку зазначено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Зазначені нормативні акти не передбачають обов'язкового зазначення у податковій накладній прізвища особи, яка її підписала.

Податкова накладна № 219 від 30.08.2011р., видана ПП «Квалітет компані», містить підпис особи, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплена печаткою такого платника податку - продавця.

Щодо висновків про нікчемності угоди ТОВ «Маккойл» з ПП «Квалітет компані» колегія суддів зазначає, що вони ґрунтуються на даних акту перевірки Алчевської ОДПІ від 14.11.2011р. №1810/231/37288393 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Квалітет Компані» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011р. по 30.09.2011р.».

Висновки про нікчемність угод вищевказаних суб'єктів господарювання зроблено податковими органами без дослідження первинних документів та питання реальності здійснення господарських операцій.

При цьому постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29.02.2012р. у справі № 2а/1270/1167/2012 визнано дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «Квалітет Компані» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011р. по 30.09.2011р., за результатами якої складено акт від 14.11.2011р. за №1810/231/37288393 та щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів ПП "Квалітет Компані", викладені в акті №1810/231/37288393 від 14.11.2011р. протиправними, зобов'язано Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію в Луганській області вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки ПП «Квалітет Компані», оформленої актом перевірки №1810/231/37288393 від 14.11.2011р. (а.с.98-102)

Крім того, надані позивачем документи на підтвердження здійснення господарських операцій відповідають Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Щодо застосованих податковим органом норм цивільного законодавства, то системний їх аналіз свідчить про наступне.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочин це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір це домовленість (погоджена дія) двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 ЦК). За змістом правочин не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (частина 1 статті 203 ЦК). Приписи частини 1 статті 203 ЦК узгоджуються з наступними нормами:

Під нікчемним правочином необхідно розуміти правочин, недійсність якого встановлена законом. Під порушенням публічного порядку розуміється пошкодження майна держави, незаконне заволодіння ним, але у даній справі порушення публічного порядку укладенням та виконанням договорів купівлі-продажу шляхом незаконного заволодіння майна держави не було.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачена презумпція правомірності правочину, під якою розуміється те, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Презумпція правомірності правочину є важливою гарантією реалізації цивільних прав учасниками цивільних відносин, яки вчиняючи правочин діють правомірно. При цьому, не вимагається прямої вказівки на правомірність тих чи інших дій в акті цивільного законодавства: достатньо, що закон не визначає ці дії як заборонені. Спростувати презумпцію правомірності правочину можливо лише у випадку, коли недійсність правочину передбачена прямою нормою закону, так само як застосувати наслідки такого правочину можливо лише за санкціями встановленими законом, проте у спірних правовідносинах податковий орган всупереч вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не довів ні факту нікчемності правочину, ні підстав для застосування санкції до відповідача у вигляді стягнення отриманого за правочином в дохід держави.

Правові наслідки нікчемного правочину статтею 228 Цивільного кодексу України не передбачені. Такі санкції встановлені лише статтею 208 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 207 Господарського кодексу України (далі за текстом ГК) господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно приписів ст. 216 Цивільного Кодексу України оскільки дійсність чи недійсність нікчемного правочину визначається безпосередньо законом і не залежить від волі сторін, то наслідки його недійсності визначаються безпосередньо законом. При цьому правові наслідки недійсності нікчемного правочину, встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Проте, суд з власної ініціативи, керуючись власними переконаннями і матеріалами справи, має право визначати, які саме наслідки недійсності нікчемного правочину будуть застосуватися у кожному окремому випадку. При цьому пропозиції або бажання сторін не мають правового значення.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи,держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Відповідач не зазначив у акті перевірки та не надав суду доказів, які б з огляду на приведені вище положення ЦК України та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та контрагентами.

Також правочини між вказаними особами не визнавався недійсними у судовому порядку.

Колегія суддів вважає, що відповідач не довів обставин, які б свідчили про нікчемність зазначених правочинів, а позивачем надано достатній об'єм документів, на підтвердження виконання умов договорів.

Крім того, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Порушення норм Податкового кодексу України в частині, що стосується податку на додану вартість, контрагентом позивача породжує негативні наслідки саме для цього підприємства.

Зазначене узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Позиція про те, що невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи висловлена Верховним Судом України в постанові суду від 31 січня 2011 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІК" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 2442 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000162301 від 03.02.2012р. в частині збільшення ТОВ «Маккойл» суми грошового зобов'язання з ПДВ на 4255,30 грн.

Враховуючи, що під час розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав у Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області для збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 4255,30 грн, то, відповідно, відповідач не мав законних підстав і для нарахування штрафних санкцій.

Щодо вимог ТОВ «Маккойл» про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо складання акту перевірки позивача колегія суддів зазначає наступне.

Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії є процесом реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для юридичної особи прав чи інтересів. З огляду на зазначене, вимоги позивача у цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає об'єкту порушеного права.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2012 року по адміністративній справі №2а/1270/525/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2012 року по адміністративній справі № 2а/1270/525/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя: Бишов М.В.

Судді: Шальєва В.А.

Юрченко В.П.