Постанова

від 07.05.2012 по справі 26/5009/5326/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.05.2012 р. справа №26/5009/5326/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБогатиря К.В. Дучал Н.М., Принцевської Н.М.. При секретарі: Здоренко О.Ю. за участю представників сторін:

від боржника:не з'явився від кредитора: від скаржника:не з'явився не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову господарського суду від та ухвалу господарського судуЗапорізької області 13.09.2011р. від про 19.03.2012р. затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, припинення провадження по справі у справі№ 26/5009/5326/11 (суддя Дьоміна А.В.) за заявою кредиторатовариства з обмеженою відповідальністю «Будгарантсервіс»м. Дніпропетровськ до боржникаприватного підприємства «Непал»м. Запоріжжя пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою від 08.09.2011р. господарський суд Запорізької області за заявою ТОВ «Будгарантсервіс»м. Дніпропетровськ порушив провадження у справі про банкрутство ПП «Непал»за спрощеною процедурою на підставі ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі-Закон).

Постановою від 13.09.2011р. господарський суд визнав боржника банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та ліквідатором призначив ініціюючого кредитора.

Постанова суду мотивована тим, що заборгованість перед кредитором у сумі 10 719грн. підтверджується простим векселем серія АА 1561951 від 10.01.2011р. на суму 10494грн., протестом про неоплату векселя № 3746 від 17.08.2011р., виконавчим написом нотаріуса № 3747 від 17.08.2011р. Постановою Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ від 31.08.2011р. було відкрито виконавче провадження, а постановою від 16.09.2011р. повернуто виконавчий документ стягувачеві. Згідно Витягу з ЄДР станом на 06.09.2011. підприємство-боржник знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності. На підставі цього суд дійшов висновку про те, що боржник підприємницьку чи іншу діяльність не здійснює, тому є можливим визнати боржника банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру.

Ухвалою від 19.03.2012р. суд затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідував банкрута -ПП «Непал»; припинив провадження у справі.

Ухвала суду мотивована тим, що ліквідатором до реєстру вимог кредиторів включено грошові вимоги наступних кредиторів: 1. ТОВ "Будгарантсервіс" м. Дніпропетровськ з вимогами до банкрута у розмірі 11 040грн., 2. Державну податкову інспекцію в Ленінському районі м. Дніпропетровськаз вимогами до банкрута у розмірі 4 468 131грн. Ліквідатором було направлено запити до реєстраційних органів по виявленню майна підприємства-банкрута. Згідно довідки інспекції Держтехнагляду немає зареєстрованої сільськогосподарської техніки за банкрутом; за даними довідки Дніпропетровського ВРЕР № 1 транспортних засобів також не зареєстровано за банкрутом. Відповідно до витягів з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та єдиного реєстру обтяжень рухомого майна записи відсутні. Судом встановлено, що заборгованість перед кредиторами залишилась не погашеною у зв'язку з відсутністю майна та грошових коштів у підприємства-банкрута. На підставі цього суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки за результатами ліквідаційного балансу у банкрута не залишилось майна для здійснення своєї підприємницької діяльності, тому його необхідно ліквідувати, а провадження у справі припинити.

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на постанову від 13.09.2011р. та ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.03.2012р. у справі № 26/5009/5326/11 за заявою ініціюючого кредитора ТОВ «Будгарантсервіс» до боржника ПП «Непал»про банкрутство.

Ухвалою від 23.04.2012р. апеляційна скарга була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.

Оскаржуючи ухвалу суду, ДПІ просить апеляційний суд скасувати постанову від 13.09.2011р. та ухвалу від 19.03.2012р. і припинити провадження у справі. В підтвердження доводів інспекція посилається на те, що суд першої інстанції не правильно застосував норми ст. 52 Закону.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали та апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська, колегія суддів встановила наступне.

Згідно ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника , заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Частина 3 статті 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою у випадку відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора. При розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, існують дві особливості, притаманні процедурі, яка передбачена ст.52 Закону, зокрема: справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку згідно ч.3 ст.6 Закону, встановленого для їх погашення.

Підставами для визнання боржника банкрутом згідно ст. 52 Закону як відсутнього боржника господарський суд Запорізької області визначає заборгованість перед кредитором у сумі 10 719грн., що підтверджується простим векселем серія АА від 10.01.2011р. на суму 10494грн., протестом про неоплату векселя № 3746 від 17.08.2011р., виконавчим написом нотаріуса № 3747 від 17.08.2011р.; постановою про відкриття виконавчого провадження. Відсутність боржника за місцезнаходженням підтверджується постановою Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ від 16.09.2011р. про повернення виконавчого документу та актом від 14.09.2011р.

Посилання скаржника про безпідставність порушення господарським судом справи про банкрутство колегія суддів вважає необґрунтованим з наступних підстав. Діюче законодавство передбачає порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою у відповідності до ст. 52 Закону за наявності хоча б однієї ознаки, переліченої у диспозиції цієї статті, тобто не містить імперативності.

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 141800 станом на 06.09.2011р. (тобто до порушення справи про банкрутство) в реєстрі містяться записи про те, що юридична особа знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності та про прийняття рішення засновниками про припинення юридичної особи, головою ліквідаційної комісії призначений Довбиш Ю.Д., дата внесення цього запису становить 06.09.2011р.

Отже, звертаючись з заявою, ініціюючий кредитор надав суду докази про безспірність своїх вимог до боржника (а.с. 28-30), докази звернення до виконавчої служби про стягнення безспірної заборгованості у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження»; результати проведення виконавчого провадження, а саме: встановлення факту відсутності боржника за місцезнаходженням, що унеможливлює виконання документу (а.с. 19-25), а також відсутність здійснення підприємницької діяльності боржником (а.с.12).

Тому апеляційна інстанція вважає, що заява ТОВ «Будгарантсервіс»про порушення справи про банкрутство у відношенні ПП «Непал»господарським судом була прийнята з дотриманням вимог ст.ст. 7, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ухвала від 08.09.2011р.).

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

На підставі ст. 52 Закону та наявності достатньої кількості доказів у матеріалах справи господарський суд Запорізької області 13.09.2011р. виніс постанову про визнання боржника банкрутом.

Таким чином, колегія суддів не вбачає будь-яких порушень при винесені судом першої інстанції оскаржуваної постанови.

Стосовно оскарження ДПІ ухвали про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідації ПП «Непал»від 19.03.2012р. апеляційний суд встановив наступне.

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська звернулась до суду з клопотанням від 13.04.2012р. про відмову від апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.03.2012р. у справі №26/5009/5326/11 на підставі ст.100 Господарського процесуального кодексу України. До клопотання додана довіреність, з якої вбачається, що представник ДПІ, який підписав відмову від апеляційної скарги, користується всіма правами, передбаченими ст. 22 ГПК України.

Згідно ст.100 Господарського процесуального кодексу України заявник має право відмовитись від апеляційної скарги до винесення постанови.

За результатами розгляду поданої заяви Донецький апеляційний господарський суд приймає відмову від апеляційної скарги. Процесуальним наслідком відмови від апеляційної скарги у разі її прийняття судом є припинення апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 99, 100, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову господарського суду Запорізької області від 13.09.2011р. у справі № 26/5009/5326/11 залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 13.09.2011р. у справі №26/5009/5326/11 залишити без змін.

Прийняти відмову Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.03.2012р. у справі № 26/5009/5326/11 про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.03.2012р. у справі №26/5009/5326/11 припинити у зв'язку з відмовою апелянта від апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Н.М. Дучал

Н.М. Принцевська

Надруковано: 6 прим.

1. боржнику, 1. кредитору,

1. скаржнику, 1. у справу,

1. апел. суду, 1.ГСЗО