Постанова

від 08.05.2012 по справі 5006/14/16пд/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.05.2012 р. справа №5006/14/16пд/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Манжур В.В., Москальової І.В.

Секретар: Прожерін О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 по дов.;

від відповідача: ОСОБА_2 по дов.

Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області від 28.03.2012р. (повний текст від 29.03.2012р.) у справі №5006/14/16пд/2012 (суддя Левшина Г.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветка Сакуры», м. Донецьк

до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк

про внесення змін до договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ветка Сакуры», м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк, про внесення змін до договору купівлі-продажу вбудованого в житлову будівлю приміщення загальною площею 130,1кв.м. від 22.09.1995р., укладеного між ТОВ «Ветка Сакуры»та Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України, посвідченого Першою Донецькою державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі за №35-104, шляхом викладення його пункту 1.1 в наступній редакції:

«1.1 Продавец продал, а покупатель выкупил встроенное в жилое здание помещение (далее объект) общей площадью 130,1 квадратных метров, которое расположено по адресу: 83001, город Донецк, улица Артёма, дом 129».

Рішенням від 28.03.2012р. господарський суд Донецької області позовні вимоги задовольнив з огляду на доведену матеріалами справи наявність помилки у визначенні адреси будинку, в якому розташоване придбане позивачем майно, у зв'язку з чим останній позбавляється права як власника вільно володіти, користуватись та розпоряджатись ним.

Не погодившись з винесеним рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 28.03.2012р. по справі №5006/14/16пд/2012 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про задоволення позовних вимог, зробивши його на невмотивованих припущеннях, без дослідження всіх матеріалів та обставин справи, а також без витребування необхідних для правильного вирішення спору документів.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає викладені в ній доводи необґрунтованими, у зв'язку з чим просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

04.05.2012р. на адресу апеляційного господарського суду надійшло клопотання Виконавчого комітету Донецької міської ради б/н від 25.04.2012р. про виклик для надання пояснень по суті спору посадової особи виконавчого комітету Ворошиловської районної у місті Донецьку ради та розгляд справи без участі представника виконавчого комітету Донецької міської ради.

Крім того, 07.05.2012р. КП БТІ м. Донецька звернулось до апеляційного господарського суду з клопотанням про відкладення слухання справи у зв'язку з неможливістю надати необхідні документи.

Судовою колегією у задоволенні даних клопотань відмовлено у зв'язку з неналежним виконанням вищевказаними особами вимог апеляційного господарського суду, оскільки у них було достатньо часу для підготовки та надання витребуваних судом пояснень по суті спору. З огляду на наведене судова колегія також вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників Першої Донецької державної нотаріальної контори, Виконавчого комітету Донецької міської ради, Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації м. Донецька.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що наказом від 26.05.1995р. №187 Представництва Фонду державного майна України в м. Донецьку було вирішено приватизувати об'єкти малої приватизації за комерційним конкурсом, зокрема, Державне комунальне підприємство торгівлі магазин «Бирюсинка»: м.Донецьк-55, вул. Артема, 127/129.

Наказом Представництва Фонду державного майна України в м. Донецьку від 01.08.1995р. №260 було затверджено початкову ціну продажу за конкурсом ДКПРТ магазину «Бирюсинка»- 2995,0 млн. крб.

Згідно протоколу №6 від 11.09.1995р. засідання конкурсної комісії про результати проведення конкурсу з продажу Державного комунального підприємства роздрібної торгівлі магазину «Бирюсинка»визначено попереднього переможця конкурсу з продажу майна - ТОВ «Ветка Сакуры».

Протоколом №10 від 18.09.1995р. засідання конкурсної комісії про результати проведення конкурсу з продажу Державного комунального підприємства роздрібної торгівлі магазину «Бирюсинка»визначено остаточного переможця конкурсу -ТОВ «Ветка Сакуры».

Відповідно до наказу від 18.09.1995р. №301 Представництва Фонду державного майна України в м. Донецьку було затверджено протоколи №7, 8, 9, 10 від 18.09.1995р. засідання конкурсної комісії про результати проведення конкурсу з продажу, зокрема, ДКПРТ «Бирюсинка». Одночасно, вказаним наказом доручено відділу приватизації та аукціонної роботи в 15-денний строк з дня видачі наказу укласти з переможцем комерційного конкурсу договір купівлі-продажу по ДКПРТ «Бирюсинка»з ТОВ «Ветка Сакуры»на державне комунальне майно.

Наказом від 19.09.1995р. №4814 Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України було затверджено протоколи №9, №10 від 18.09.1995р. засідання конкурсної комісії про результати проведення комерційного конкурсу ДКПРТ «Ветеран», ДКПРТ «Бирюсинка»та кінцеву ціну продажу приміщень, в яких розташовані об'єкти приватизації, зокрема, по ДКПРТ «Бирюсинка»- 4401,0 млн. крб.

Згідно вказаного наказу доручено начальнику відділу приватизації та аукціонної роботи в 15-денний строк укласти відповідні договори купівлі-продажу приміщень.

Так, 22.09.1995р. між Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України (продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ветка Сакуры»(покупцем) було укладено договір купівлі-продажу приміщення (посвідчений заступником завідуючого Першої Донецької державної нотаріальної контори Сусліною Н.В. та зареєстрований в реєстрі за №35-104), за умовами якого продавець продав, а покупець придбав вбудоване у житлову будівлю приміщення (об'єкт) загальною площею 130,1кв.м., яке розташоване за адресою: 340050, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 127/129.

Вказане майно було передано позивачу за актом приймання-передачі викупленого приміщення від 21.11.1995р.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації м. Донецька із заявою про державну реєстрацію права власності на викуплене за вказаним договором приміщення загальною площею 130,1кв.м., що розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, буд. 127/129, проте рішенням від 08.11.2011р. останньому було відмовлено у державній реєстрації прав з посиланням на те, що за даними технічної інвентаризації, а також відповідно до технічного паспорту, виготовленого станом на 30.09.2011р., вбудоване приміщення, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Ветка Сакуры», розташоване за адресою: м.Донецьк, вул Артема, б.129. Таким чином, проведення державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветка Сакуры» на майно на підставі договору купівлі-продажу від 22.09.1995р. та акту приймання-передачі від 21.11.1995р. не є можливим.

В даному листі про відмову у державній реєстрації прав КП Бюро технічної інвентаризації м. Донецька також зазначалось, що після усунення вказаних обставин, які перешкоджають проведенню державної реєстрації права власності, заявник має право повторно звернутись з подібною заявою.

У зв'язку з викладеним, листом №16/12/2011-1 від 16.12.2011р. позивач звернувся до відповідача з пропозицією про внесення змін (укладання додаткової угоди) до договору купівлі-продажу вбудованого в житлову будівлю приміщення загальною площею 130,1кв.м., від 22.09.1995р., посвідченого Першою державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі за №35-104, шляхом викладення його пункту 1.1 в наступній редакції: «1.1 Продавец продал, а покупатель выкупил встроенное в жилое здание помещение (далее объект) общей площадью 130,1 квадратных метров, которое расположено по адресу: 83001, город Донецк, улица Артёма, дом 129».

Проте листом №11-12-00019 від 04.01.2012р. Регіональне відділення Фонду державного майна України в Донецькій області повідомило про неможливість внести відповідні зміни до спірного договору у зв'язку з тим, що згідно ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна»(у редакції, яка діяла на час укладання договору), договори купівлі-продажу державного майна знаходились на контролі у термін, який не повинен перевищувати двох років.

Таким чином, оскільки сторонами не було досягнуто згоди щодо внесення змін до спірного договору купівлі-продажу, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з відповідним позовом.

Як зазначалось вище, господарський суд Донецької області позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Судова колегія погоджується з таким висновком місцевого господарського суду виходячи з наступного.

Згідно із ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За приписом ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є зміна правовідношення.

Відповідно до приписів ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 188 ГК України, зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну або розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ст.128 Цивільного кодексу УРСР (в редакції, яка діяла на момент укладання сторонами спірного договору купівлі-продажу від 22.09.1995р.), право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов'язання доставки.

Згідно з матеріалами справи, 21.11.1995р. між позивачем та Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України був підписаний акт приймання-передачі викупленого приміщення, згідно якого продавець передав, а позивач прийняв викуплене 22.09.1995р. вбудоване у житлову будівлю приміщення загальною площею 130,1 кв.м. вартістю 4401,0 млн. крб.

При цьому, за змістом вказаного акту, передача приміщення проводиться згідно договору купівлі-продажу від 22.09.1995р.

Таким чином, з урахуванням норм ст.128 Цивільного кодексу УРСР, внаслідок підписання сторонами договору купівлі-продажу від 22.09.1995р. та акту приймання-передачі від 21.11.1995р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ветка Сакуры» набуло право власності на вбудоване у житлову будівлю приміщення загальною площею 130,1 кв.м., яке розташоване за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, б.127/129, про що вірно зазначено судом першої інстанції. Крім того, факт набуття позивачем права власності на вказане майно з боку відповідача не заперечується.

До того ж, в матеріалах справи наявні докази укладання 13.02.1996р. між Представництвом Фонду державного майна у м. Донецьку та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ветка Сакуры» договору купівлі-продажу приміщення за адресою: вул. Артема, 127, який посвідчений Першою Донецькою державною нотаріальною конторою.

Згідно п.1.1 вказаного договору, Представництво Фонду державного майна у м. Донецьку продало, а позивач (покупець) викупив складське приміщення (далі об'єкт), вбудоване в жилу будівлю, загальною площею 109,1 квадратних метрів, розташоване за адресою: 340050, м. Донецьк, вул. Артема, 127.

Вказаний об'єкт було передано позивачу за актом прийому-передачі від 01.10.1996р. викупленого приміщення, розташованого за адресою: 340050, м.Донецьк, вул.Артема, 127.

Також, відповідно до витягу про державну реєстрацію прав, виданого КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька», позивач є власником вбудованого приміщення площею 109,1 кв.м. в житловому будинку 127 по вул. Артема у м. Донецьку.

Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, внаслідок підписання договору купівлі-продажу від 13.02.1996р., позивач є власником окремо вбудованого приміщення площею 109,1 кв.м. у будинку №127 по вул. Артема у м. Донецьку.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За висновком судової колегії, наведені обставини свідчать про припущення сторонами помилки під час підписання договору купівлі-продажу від 22.09.1995р. у визначенні адреси об'єкту, який був предметом вказаного договору. Зокрема, адресою, за якою знаходиться приміщення у договорі від 22.09.1995р., було визначено буд.№127/129 по вул. Артема у м. Донецьку, в той час як 13.02.1996р. позивач окремо придбав у Представництва Фонду державного майна у м. Донецьку приміщення, розташоване у будинку №127 по вул. Артема у м. Донецьку.

З огляду на викладене, у зв'язку з припущенням сторонами помилки у визначенні адреси будинку, в якому розташоване придбане за спірним договором майно, позивач позбавляється свого права як власника вільно володіти, користуватися, розпоряджається своїм майном.

Так, статтею 182 ЦК України встановлено правило, згідно з яким право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Як вказувалось вище, рішенням від 08.11.2011р. Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька»було відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності позивача на вбудоване в жилу будівлю приміщення загальною площею 130,1 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, б.127/129 на підставі договору купівлі-продажу від 22.09.1995р. у зв'язку з тим, що за даними технічної інвентаризації, а також відповідно до технічного паспорту, виготовленого станом на 30.09.2011р., вбудоване приміщення, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Ветка Сакуры», розташоване за адресою: м.Донецьк, вул Артема, б.129. Таким чином, проведення державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветка Сакуры» на майно на підставі договору купівлі-продажу від 22.09.1995р. та акту приймання-передачі від 21.11.1995р. не є можливим.

Судова колегія також вважає за необхідне зауважити, що з огляду на встановлений вказаним рішенням КП БТІ м. Донецька факт відсутності у спірного об'єкта адреси: м. Донецьк, вул. Артема, б.127/129, відповідачем, в свою чергу, не було надано до матеріалів справи жодного доказу в підтвердження присвоєння зазначеному приміщенню такої адреси. Не було надано відповідних доказів і іншими зобов'язаними судом особами.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветка Сакуры», м. Донецьк, про внесення змін до договору купівлі-продажу вбудованого в житлову будівлю приміщення загальною площею 130,1 кв.м. від 22.09.1995 року, посвідченого Першою Донецькою нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі за №35-104, та їх задоволення.

З огляду на наведене, відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Донецької області від 28.03.2012р. у справі №5006/14/16пд/2012 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -без задоволення.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги згідно ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на скаржника.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 28.03.2012р. (повний текст від 29.03.2012р.) у справі №5006/14/16пд/2012 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк, на рішення господарського суду Донецької області від 28.03.2012р. (повний текст від 29.03.2012р.) у справі №5006/14/16пд/2012-залишити без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: В.В. Манжур

І.В. Москальова

Надруковано примірників -8

1-у справу

1-позивачу

1-відповідачу

3-учасникам

1-господарському суду

1-ДАГС