Постанова

від 10.04.2012 по справі 2а-13646/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 квітня 2012 року 14:58 № 2а-13646/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., при секретарі судового засідання Паньків В.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали та клопотання про забезпечення позову

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деннік»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва

за участі Прокуратури Солом'янського району м. Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.05.2011 р.

№0000132201

за участю представників сторін:

від позивача -Ледовський О.С.

від відповідача -Каргалик Д.М., Косяченко І.В., Лісовецька О.П.

від прокуратури - Грицак О.В.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10.04.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Деннік», звернувся до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва від 04.05.2011 р. №0000132201.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва із порушенням чинного законодавства України, ґрунтується на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Представник Позивача наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що проведеною перевіркою було встановлено порушення позивачем п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.7.6.1, пп.7.6.3, пп.7.6.4 п.7.6 ст.7, пп. 11.2.1 п.11.2, пп. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 №334/94-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток у розмірі 5 532 268,00 грн. , а отже, податкове повідомлення-рішення винесено правомірно .

Відповідач наполягає на відмовлені в задоволенні в повному обсязі.

Представник прокуратури в судове засідання з'явився, проти позовних вимог заперечував в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва було проведено виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Деннік»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 30.09.2010 р.

За результатами перевірки складено акт від 18.04.2011 р. за № 4025/22-1/30786053 (надалі по тексту Акт перевірки).

Під час перевірки встановлено порушення пп.4.1.6 п.4,1 ст.4 п.п.7.6.1 п.п. 7.6.3 п.п. 7.6.4 п.7.6 ст.7 п.п 11.2.1 п.11.2 п.п.11.3.1 п. 1.1.3 ст.11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 5 532 268 грн. в т.ч.: Півріччя 2008-188 031грн.; 3 квартали 2008 - 2 518 038 грн.; 2008 рік - 2 891 381 грн.; 1 квартал 2009 -565 474 грн.; Півріччя 2009- 187 658 грн.; 3 квартали 2009 - 616 641 грн.; 2009 рік - 2 640 887 гри.; 1 квартал 2010 - 396 786 грн.; п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 п.п.7.6.1 п.п. 7.6.3 п.п. 7.6.4 п.7.6 ст.7 п.п 11.2.1 п.11.2 п.п.11.3.1 п. 11.3 ст.11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР із змінами та доповненнями в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 82749 грн. т.ч.: 1 квартал 2009 - 40118 грн.; Півріччя 2009- 36176 грн.; 3 квартали 2009 - 33774 грн.; 2009 рік - 65889 грн.; 1 квартал 2010 - 16860 грн.; п.п.7.6.1 п.п. 7.6.3 п.п. 7.6.4 п.7.6 ст.7 п.п 11.2.1 п.11.2 п.п.11.3.1 п. 11.3 ст.11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР із змінами та доповненнями ь результаті чого завищено збиток від операцій з акціями на загальну суму 2 999 473 грн. в т.ч.: 2008 рік у сумі 169 721 грн.; 2009 рік у сумі 2 097 823 грн.; Три квартали 2010 року у сумі 731929 грн.; пп.4.2.12 п.4.2 ст.4, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.16.1, пп. 16.3.2 п.16.3 ст.б, п.17.1 ст.17, пп. "а" п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. №889-ІУ (зі змінами та доповненнями) внаслідок чого не утримано податок на суму 38,25 грн. та несвоєчасно перераховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 2256,60 грн.

На підставі даного акту перевірки Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва було прийняте податкове повідомлення-рішення від 04.05.2011 р. №0000132201 з податку на прибуток на суму 6 915 335 грн., за основним платежем -5 532 268,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -1 383 067,00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням Позивачем були подано скарги: до Державної податкової адміністрації у м. Києві та до Державної податкової адміністрації України, проте рішенням Державної податкової адміністрації у м. Києві від 11.07.2011 р. №7234/10/25-114 та рішенням Державної податкової служби України від 19.09.2011 р. №589/6/10-2115 було залишено без змін податкове повідомлення-рішення, а скаргу Позивача без задоволення.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи , у перевіряємому періоді Позивачем здійснювались операції по продажу акцій наступних емітентів: ВАТ «Машинобудівний завод Прогрес»(код ЄДРПОУ 33648113) в 2 кварталі 2008 р., сума операції складала 384 600,00 грн. -скасовано випуск акцій Розпорядженням №11-С-А від 21.02.2008 р., 23.11.2009 р. знято з обліку. Постановою господарського суду Черкаської області від 06.09.2007 р. по справі №14/4185а припинено юридичну особу; ВАТ «Укрпромметал»(код ЄДРПОУ 32973914) в 2 кварталі 2008 р. та 3 квартал 2008 р., сума операції складала 1 901 100,00 грн. -Постановою господарського суду Запорізької області товариство визнано банкрутом 06.06.2008 р. по справі №12/08/08. Розпорядженням начальника Запорізького теруправління ДКЦПФР від 19.04.2010 р. № 14-ЗП-С випуск скасовано на підставі листа Головного управління статистики у Запорізькій області від 19.04.2010 р. №02/09/698; ВАТ «Південьукрвторметресурс»(код ЄДРПОУ 20678388) в 3 кварталі 2008 р., сума операції складала 731 924,00 грн. -Постановою господарського суду АРК Крим товариство визнано банкрутом 12.07.2007 р., Постановою господарського суду АРК Крим від 03.06.2008 р. по справі №2-6/8493-2007 ухвалено ліквідацію, виключивши з ЄДРПОУ та ЄДР юридичних осіб., анульовано свідоцтво про реєстрацію випусків акцій №562/1/02 від 25.11.2002 р., видане Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку -розпорядження №7-КР-С від 24.02.2009 р.; ВАТ «Промислово-будівельна компанія»(код ЄДРПОУ 32828173) в 4 кварталі 2008 р., 3 кварталі 2009 р., 4 кварталі 2009 р., сума операції складала 117 500,00 грн., 2 280 000,00 грн., 901 100 грн. -Постановою господарського суду м. Києва від 28.03.2008 р. у справі №43/267 визнано банкрутом та розпочато ліквідаційну процедуру, 25.09.2008 р. визнано банкрутом; ВАТ «Укрреконструкція»(код ЄДРПОУ 32827473) в 4 кварталі 2009 р., сума операції складала 3 315 700,00 грн., -Постановою господарського суду м. Києва від 22.08.2008 р. у справі №44/65-б267 визнано банкрутом та розпочато ліквідаційну процедуру, 25.09.2008 р. визнано банкрутом Згідно з розпорядженням уповноваженої особи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, т. в.о. директора департаменту корпоративних відносин, на підставі Постанови №179/12 від 15.08.2006 р. про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання Ухвали № 2а650/06 Солом'янського районного суду м. Києва від 04.08.06 р. зупинено обіг акцій акціонерних товариств зупинено справу 21.08.2009 р. у зв'язку з відсутністю інформації про місцезнаходження емітента; ЗАТ Київська фабрика №2 (код ЄДРПОУ 32382053) в 4 кварталі 2009 р., сума операції складала 3 018 900 грн. - Постановою господарського суду м. Києва від 28.07.2009 р. у справі №44/407-б визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, 20.08.2009 р. визнано банкрутом; ВАТ «Завод експериментального машинобудування»(код ЄДРПОУ 31549532) в 3 кварталі 2008 р., сума операції складала 6 638 900 грн. -Рішенням Господарського суду в Дніпропетровській області від 21.10.2004 р. №2/2245 припинено державну реєстрацію товариства, Розпорядженням ДКЦПФР Дніпровського територіального управління №111-З від 18.08.2006 р. зупинено обіг акцій.

У відповідності до пп. 1.4 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що цінний папір - документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери.

Згідно ст. 3 Законом України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23.02.2006 N 3480-ІV (надалі по тексту N 3480-ІV), цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Також, ст. 6 Закону N 3480-ІV передбачено, що акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним.

Статтею 7 Закону України від 30.10.1996р. № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»на Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку покладено завдання, одним з яких відповідно п. 3 є здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, відповідно п.4 захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів.

Відповідно до ст.177 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) «об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага».

Згідно зі ч. 1 ст.178 ЦК України, об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

У відповідності до пп. 1 ст. 20 Закону України „Про акціонерні товариства" визначено, що акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства.

Відповідно до п. 8 ст. 2 Закону України „Про акціонерні товариства" корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера-власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Статтею 59 Господарського кодексу України визначено, що скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру.

Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу.

У відповідності до ст.. 22 Закону України „Про господарські товариства", ліквідація товариства вважається завершеною, а товариство таким, що припинило свою діяльність, з моменту внесення запису про це до державного реєстру.

Таким чином, у разі припинення діяльності акціонерного товариства припиняється і право власника акцій на отримання прибутку, право на управління тощо, тобто з цього часу раніше випущені акції не можуть посвідчувати корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства і бути об'єктом цивільно-правових угод.

Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Відповідно до ст. 23 вищезазначеного Закону, де передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: підприємство - емітент визнано банкрутом. Особливості застосування: починаючи з дати набрання постановою господарського суду про визнання боржника банкрутом законної сили (до операцій, які здійснені після набрання чинності постанови суду); судом визнано недійсною реєстрацію випуску акцій з моменту внесення інформації до Загального реєстру випуску цінних паперів та свідоцтва про реєстрацію випуску акцій - з моменту видачі. Особливості застосування: починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили (до всіх операцій, з урахуванням підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Згідно, п. 1 ст. 20 Закону України „Про акціонерні товариства" де передбачено, що акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства.

Відповідно до пункту 8 статті 2 Закону України „Про акціонерні товариства" корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера-власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Проте, ст. 59 Господарського кодексу України передбачено, що скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру.

Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу.

Також ст. 22 Закону України „Про господарські товариства" визначено, що ліквідація товариства вважається завершеною, а товариство таким, що припинило свою діяльність, з моменту внесення запису про це до державного реєстру.

Таким чином, у разі припинення діяльності акціонерного товариства припиняється і право власника акцій на отримання прибутку, право на управління тощо, тобто з цього часу раніше випущені акції не можуть посвідчувати корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства і бути об'єктом цивільно-правових угод. Отже, у разі здійснення суб'єктами господарювання операцій з акціями емітованими підприємствами, діяльність яких припинено, або щодо яких судом визнано недійсними записи про проведення державної реєстрації, установчі документи та свідоцтва про державну реєстрацію з моменту їх видачі і визнано недійсними реєстрації випуску акцій та свідоцтв про реєстрацію випуску акцій з моменту їх видачі, такі акції не можуть бути об'єктами цивільних прав та не відповідають терміну «цінні папери», який встановлено чинним законодавством.

Нормами статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог встановлених частиною першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Нормами статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства( ч. 1 ст.203). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків що обумовлені ним (ч.5 статті 203).

Суд погоджується, що оформлення суб'єктами господарської діяльності договорів та первинних документів щодо придбання та (або) відчуження акцій у період, з якого або припинилася діяльність емітента, або визнано судом недійсною реєстрацію випуску акцій та свідоцтво про реєстрацію випуску акцій, є таким що суперечить нормам ст.202-203 та ст.215ЦК України та не може бути спрямоване на реальне настання правових наслідків.

Операції з цінними паперами належать до операцій особливого виду та оподатковуються у спеціальному порядку, встановленому п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому норма вказаного пункту поширюються тільки на платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами.

Зокрема п.п.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України № 283/97-ВР визначено, що платник податку веде окремий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також: фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж: цінні паперами, корпоративними правами. Відповідно до пп.7.6.4 п.7.6 ст.7 цього Закону, терміном «доход»слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким, продажем, обміном або відчуженням.

Відповідно до ст. 656 Цивільного кодексу України, предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Стаття 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Згідно ст. 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»обіг цінних паперів - вчинення правочинів, пов'язаних з переходом прав власності на цінні папери і прав за цінними паперами, за винятком договорів, що укладаються під час розміщення цінних паперів.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», емітенти, які здійснили відкрите (публічне) розміщення цінних паперів, зобов'язані своєчасно та в повному обсязі розкривати інформацію про: фінансово-господарський стан і результати діяльності емітента у строки, встановлені законодавством. Стаття 40 цього Закону визначає, що річна інформація про емітента повинна містити такі відомості найменування та місцезнаходження емітента, розмір його статутного капіталу; орган управління емітента, його посадові особи та засновники; господарська та фінансова діяльність емітента; цінні папери емітента (вид, форма випуску, тип, кількість), розміщення та лістинг цінних паперів; річна фінансова звітність; аудиторський висновок.

Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998 року №222 «Про затвердження Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій», зокрема п.1.4, визначає, що реєструвальний орган забезпечує опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному зі своїх офіційних друкованих видань протягом п'ятнадцяти календарних днів з дати видання розпорядження про зупинення обігу акцій. Пунктом 1.5 Порядку передбачено, що починаючи з дати опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу, забороняється здійснення цивільно-правових договорів з акціями, обіг яких зупинено.

З вищевикладеного, вбачається, що договори купівлі-продажу цінних паперів, укладений між Позивачем та іншими суб'єктами господарювання щодо купівлі - продажу акцій, обіг яких зупинено, не може вважатися торгівлею цінними паперами відповідно до чинного законодавства. Операція з купівлі-продажу акцій емітента спрямована насамперед на мінімізацію податкових зобов'язань позивача.

Відповідно до пп. 1.22.1. п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку, підприємств», сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод.

Згідно пп. 4.1.6. п. 4.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход включає суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям.

Отже, при проведенні перевірки Позивача, використання ним у операціях з торгівлі акцій емітованих підприємствами, обіг акцій яких зупинено відсутні законні підстави для оподаткування таких операцій на підставі п.7.6 ст.7 Закону.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 04.05.2011 р. №0000132201 винесено податковим органом правомірно, а тому підстави для скасування спірного податкового повідомлення-рішення відсутні.

З аналізу вищезазначених норм закону та матеріалів справи суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук