Ухвала

від 05.05.2012 по справі 403/1184/12

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Провадження № 2/403/2035/2012

Справа № 403/1184/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2012 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді - Бібіка М.М.,

при секретарі - Лобовій Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради; про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Дніпропетровської міської ради вказавши третьою особою: КП «ДМБТІ»Дніпропетровської обласної ради; про визнання права власності на нерухоме майно. Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що 04 вересня 2009 року між нею та Дніпропетровською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки для здійснення роздрібної торгівлі та комерційних послуг, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. На зазначеній земельній ділянці нею було самовільно збудовано магазин продовольчих товарів. У зв'язку з тим, що будівництво здійснювалось самочинно та без відповідних дозволів, позивач просить визнати за нею право власності на будівлю магазину, яка розташована на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1210100000:02:036:0095) тимчасова адреса: АДРЕСА_2, без додаткового акту введення в експлуатацію (а.с. а.с. 4 -6).

Позивач у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, де також зазначила, що позовну заяву підтримує в повному обсязі (а.с. 42).

Представник відповідача та представник третьої особи, до судового засідання також не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали суду клопотання про розгляд справи у їх відсутність. Відповідно до вказаних клопотань, не заперечують проти задоволення позову, оскільки просили суд ухвалити рішення у відповідності до вимог чинного законодавства України (а.с. а.с. 33 -35, 38 -39).

Суд розглядає справу, у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04 вересня 2009 року між ОСОБА_1 та Дніпропетровською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки, загальною площею 0,0099 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Того ж дня був складений акт приймання -передачі зазначеної земельної ділянки (а.с. а.с. 9 -14, 15).

Крім того у відповідності до листа КП «Центр містобудування, архітектури, землеустрою кадастру»№ КП -11177 від 28 грудня 2011 року зазначеній земельній ділянці була присвоєна тимчасова адреса: АДРЕСА_2 (а.с. а.с. 27 -28).

З матеріалів справи, а також з пояснень ОСОБА_1, викладених у позовній заяві вбачається, що остання самовільно без відповідних дозволів побудувала магазин продовольчих товарів. Відповідно до Технічного висновку по інструментальному обстеженню будівельних конструкцій магазина продовольчих товарів, розташованого в районі житлового будинку № 167 по вул. Героїв Сталінграду в м. Дніпропетровську від 10 серпня 2011 року, здійсненого ТзОВ «ПЕТРА ПЛЮС»(ліцензія серії АВ № 313942 від 23 лютого 2007 року дійсна до 23 лютого 2012 року) -основні несучі конструкції (фундамент, стіни, дах) знаходяться в нормальному стані та придатні до подальшої експлуатації по призначенню (а.с. а.с. 17 -26).

Вказані вище спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Цивільним кодексом України, а також Постановою № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)».

Згідно із ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яким останній володіє, користується, розпоряджається на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до ст. 331 ЦК України , право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦК України, нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо воно збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

В силу ч. 3 ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно забудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Також згідно п. 16 Постанови № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», позов особи, яка самочинно збудувала нерухоме майно на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, про визнання права власності на цю нерухомість може бути задоволено судом на підставі ч. 3 ст. 376 ЦК, якщо буде встановлено, що власник або користувач земельної ділянки не заперечує проти цього, будівництво не порушує права інших осіб і відповідає будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, державних стандартів.

Отже, як вбачається з матеріалів справи власник земельної ділянки Дніпропетровська міська рада не заперечує проти визнання права власності на вищезазначене нерухоме майно за ОСОБА_1 Крім того відомостей про те, що самочинне будівництво порушує права інших осіб, суду надано не було.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи й приведених норм закону, суд доходить висновку про те, що позов необхідно задовольнити та визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно.

Керуючись ст. 41 Конституції України, п. 16 Постанови № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», ст. ст. 15, 317, 319, 321, 331, 376, 392 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4 -8, 10, 11, 18, 57 -60, 88, 174, 197, 208, 209, 212 -215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради; про визнання права власності на нерухоме майно -задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) право власності на будівлю магазину, яка розташована на земельній ділянці, що знаходиться в м. Дніпропетровську по вул. Героїв Сталінграду в районі буд. № 167 (кадастровий номер 1210100000:02:036:0095), тимчасова адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. № 243 К, без акту введення в експлуатацію.

Рішення може бути оскаржено на протязі десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська.

Суддя М.М. Бібік