Постанова

від 08.05.2012 по справі 2/141-10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2012 р.Справа № 2/141-10 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Картере В.І.

суддів: Лавриненко Л.В., Пироговського В.Т.

при секретарі судового засідання -Підгурському Д.Л.

за участю представників:

від ДП „Херсонській річковий порт" АСК „Укррічфлот" -не з'явився, належним чином повідомлений,

від ТОВ „Судноплавне агентство „Посейдон" - не з'явився, належним чином повідомлений,

від ДП „Херсонський морський торгівельний порт" - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Херсонській річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот"

на рішення Господарського суду Херсонської області від 15.03.2012 р.

у справі № 2/141-10

за позовом Дочірнього підприємства „Херсонській річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Судноплавне агентство „Посейдон"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державного підприємства „Херсонський морський торгівельний порт"

про стягнення 4 282,62 дол. США

ВСТАНОВИВ:

12.07.2010р. Дочірнє підприємство „Херсонській річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот" (далі -ДП „Херсонській річковий порт" АСК „Укррічфлот") звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовом, в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Судноплавне агентство „Посейдон" (далі -ТОВ „СА „Посейдон") суму боргу у розмірі 4 282,62 дол. США, а також судові витрати, пославшись на порушення відповідачем умов договору №02-25/24 від 14.08.2009р. щодо своєчасності проведення розрахунків за надані позивачем послуги з комплексного обслуговування суден та сплати портових зборів.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 17.08.2010р. (т.1, а.с.108) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Державне підприємство „Херсонський морський торгівельний порт".

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 15.03.2012р. (суддя Гридасов Ю.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд зазначив, що судна відповідача знаходилися під навантажувально-розвантажувальними операціями причалів, які були передані власником в особі Міністерства транспорту та зв'язку України в господарське відання Державного підприємства „Херсонський морський торговельний порт", а тому право стягнення причального збору відповідно до вимог ст. 84 Кодексу торговельного мореплавства України належить ДП „Херсонський морський торговельний порт", а не Дочірньому підприємству „Херсонській річковий порт" АСК „Укррічфлот".

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ДП „Херсонській річковий порт" АСК „Укррічфлот" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт стверджує, що господарський суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що вантажні причали №1-7 були передані в управління позивача балансоутримувачем майна ДП „Адміністрація річкових портів" на підставі договору управління майном від 31.10.2006р., шляхом складання актів прийому-передачі майна від 31.10.2006р., строк дії якого, на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 20.01.2009р. по справі №2/17, продовжено до 30.10.2013р.

Крім того апелянт зазначає, що місцевий господарський суд не врахував факт здійснення позивачем робіт з утримання в належному технічному стані гідротехнічних споруд (вантажних причалів) та оформлення всієї необхідної дозвільної документації, а тому на йому думку кошти, сплачені агентами чи судновласниками в якості причального збору, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України „Про портові збори" №1544 від 12.10.2000р., мають акумулюватись саме у позивача з метою їх використання для виконання останнім обов'язків як особи, яка здійснює фактичне управління вантажними причалами, утримання їх в належному технічному стані та оформлення всієї необхідної дозвільної документації для експлуатації цих гідротехнічних споруд.

Також апелянт стверджує, що місцевим господарським судом не всебічно розглянута ситуація з існуванням в ціні позову -послуг з комплексного обслуговування агентованих суден на загальну суму 615 дол. США, а саме: бункеровка судна водою, швартування судна до причалу, і крім того зазначає, що справляння в даному випадку санітарного збору є безпідставним, оскільки позивачем не приймались забруднення з суден, агентське обслуговування яких здійснював відповідач.

08.05.2012р. до апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення ДП „Херсонський морський торгівельний порт", відповідно до яких останній просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Також, 08.05.2012р. до апеляційного господарського суду надійшло клопотання ДП „Херсонській річковий порт" АСК „Укррічфлот", відповідно до якого позивач просить розглянути справу за відсутності його представника.

У відповідності до приписів ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника ДП „Херсонський морський торгівельний порт", присутнього у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних обставин правильність застосування господарським судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Згідно з статтею 73 Кодексу торговельного мореплавства України, морський порт є державним транспортним підприємством, призначеним для обслуговування суден, пасажирів і вантажів на відведених порту території та акваторій, а також перевезення вантажів і пасажирів на суднах, що належать порту.

Свою діяльність порт здійснює на території та акваторії водних просторів, які відведені йому у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Статтею 74 Кодексу торговельного мореплавства України визначено, що територією морського порту є відведені порту землі. До території морського порту також належать намиті, насипані або створені із застосуванням інших гідротехнічних технологій площі, створені за рахунок порту і за користування якими не стягується плата. Акваторією морського порту є відведені порту водні простори. Територія і акваторія морського порту є державною власністю і надаються порту в користування. Відведення земельних і водних ділянок для морського порту, а також вилучення цих ділянок здійснюються в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 14 Водного кодексу України розпорядження водними об'єктами загальнодержавного значення, зокрема, внутрішніми морськими водами, належить до відання Кабінету Міністрів України. Отже, акваторія морського порту повинна бути відведена в установленому порядку Кабінетом Міністрів України відповідному морському порту.

Межі акваторії Херсонського морського торговельного порту визначені постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 року №1132 "Про надання акваторії у користування державному підприємству "Херсонський морський торговельний порт".

У відповідності до вказаної постанови та зазначених у ній координат, межі акваторії, що надана в користування ДП "Херсонський морський торговельний порт", поширюються в тому числі і на той водний простір, на якому перебували на стоянці біля причалів судна, агентську обробку та обслуговування яких здійснював відповідач.

Вантажні причали, розташовані в м. Херсоні за адресою: Одеська площа, 6 є власністю держави, про що свідчить свідоцтво про право власності серії ЯЯЯ №674504 від 26.06.2006р., видане на підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради №292 від 20.06.2006р., а Міністерство транспорту та зв'язку України згідно Закону України "Про управління об'єктами державної власності" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.09.2004 р. №684-р "Про затвердження переліку підприємств, установ та організацій, що передаються до сфери управління Мінтрансзв'язку" є органом, уповноваженим управляти цим державним майном.

Відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009р. №318 "Про передачу вантажних причалів ДП "Адміністрація річкових портів" Державному підприємству "Херсонський морський торговельний порт" вантажні причали, розташовані в м. Херсоні, Одеська площа, 6, підлягають передачі з балансу державного підприємства "Адміністрація річкових портів" та прийняттю на баланс Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт".

На виконання вказаного наказу за актом приймання-передачі від 17.06.2009року ДП "Адміністрація річкових портів" передало, а Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" прийняло вантажні причали, розташовані в м. Херсоні, Одеська площа, 6.

Отже, вантажні причали на момент виникнення спірних правовідносин і виставлення позивачем рахунків відповідачу для оплати вартості послуг з комплексного обслуговування суден та портових зборів, знаходилися на балансі Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" на праві господарського відання на виконання наказу Міністерства транспорту та зв'язку України №318 від 26.03.2009 р., тобто право стягнення з відповідача вартості послуг з комплексного обслуговування суден та сплати портових зборів належить Державному підприємству „Херсонський морський торговельний порт", а не Дочірньому підприємству „Херсонській річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот", про що вірно зазначив місцевий господарський суд в оскаржуваному судовому рішенні.

Виходячи з наведеного, апеляційний господарський суд також відхиляє й доводи апелянта щодо того, що вантажні причали, розташовані в м. Херсоні за адресою: Одеська площа, 6 утримувалися в належному технічному стані ним, а відтак збори повинні поступати саме йому, оскільки наведеними чинним законодавством приписами таких правових наслідків не передбачено.

Водночас, апеляційний господарський суд зауважує на тому, що в матеріалах справи відсутні й докази в підтвердження зазначених доводів апелянта.

Факт того, що вантажні причали на момент виникнення спірних правовідносин і виставлення позивачем рахунків відповідачу для оплати вартості послуг з комплексного обслуговування суден та портових зборів знаходилися на балансі Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" встановлено й постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.02.2010р. по справі № 2а-5924/09/2670 за позовом Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" Дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" до Міністерства транспорту та зв'язку України, за участю третіх осіб - Державне підприємство „Адміністрація річкових портів" та Державне підприємство „Херсонський морський торговельний порт" про визнання недійсним наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 року № 318 "Про передачу вантажних причалів ДП "Адміністрація річкових портів", залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011р. та постановою Вищого адміністративного суду України від 24.01.2012р.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на наявність чинного договору управління майном від 31.10.2006 року, укладеного між позивачем та Державним підприємством "Адміністрація річкових портів" (т.2, а.с.4), згідно якого вантажні причали, розташовані в м. Херсон, Одеська площа, 6 знаходяться в управлінні Дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт", відхиляються апеляційним господарським судом, з огляду на таке:

Відповідно до ч.1 ст. 1029 Цивільного кодексу України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Згідно з п.6 ст. 1032 ЦК України у разі переходу права власності на майно, що є предметом договору управління, від установника управління до іншої особи договір управління не припиняється, крім випадків, коли право власності на майно переходить внаслідок звернення на нього стягнення.

Отже, з аналізу зазначених правових норм вбачається, що передача з балансу ДП „Адміністрація річкових портів" на баланс ДП „Херсонський морський торговельний порт" державного майна - вантажних причалів, не змінює в односторонньому прядку обсягу прав та обов'язків управителя -ДП „Херсонський річковий порт", який в даному випадку наділений правом звернення до суду із позовом про стягнення причального збору відповідно до вимог ст. 84 Кодексу торговельного мореплавства України.

Ствердження апелянта про те, що місцевим господарським судом не всебічно розглянута ситуація з існуванням в ціні позову -послуг з комплексного обслуговування агентованих суден на загальну суму 615 дол. США, а саме: бункеровка судна водою, швартування судна до причалу, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки з розрахунку позивача, наданого разом із позовом (т.1, а.с.69) вбачається, що заявлені позовні вимоги у розмірі 4 282,62 дол. США, складаються із сум портових зборів, а саме: причального та швартового, а сума у розмірі 615 дол. США, виставлена позивачем у інвойсах №737 від 21.05.2010р., №667 від 13.05.2010р., №666 від 13.05.2010р. та №644 від 11.05.2010р. за бункеровку водою т/х „Lara", „Laakdiep" та „Elans" до ціни позову позивачем включена не була.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на відсутність правових підстав для стягнення санітарного збору, також не приймаються до уваги апеляційним господарським судом, оскільки стягнення з відповідача санітарного збору не було предметом позову та предметом розгляду у суді першої інстанції, а відтак наведені доводи не стосуються предмету спору.

Виходячи з викладеного, правові підстави для скасування або зміни оскарженого судового рішення місцевого господарського суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 85, 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Херсонської області від 15.03.2011р. у справі № 2/141-10 -залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Херсонській річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот" -без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 10.05.2012р.

Головуючий суддя: В.І. Картере

Судді: Л.В. Лавриненко

В.Т. Пироговський