УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2012 р.Справа № 2а-1670/6704/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Жигилія С.П.
Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.
за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.
представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника відповідача Зайця С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.11.2011р. по справі № 2а-1670/6704/11
за позовом Приватного підприємства "СТМ-Сервіс"
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області
про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
09 серпня 2011 року Приватне підприємство "СТМ-Сервіс" (далі по тексту - позивач, ПП «СТМ-Сервіс») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі по справі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.07.2011 року № 0000532301/2464, № 0000542301/2465.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.11.2011 року адміністративний позов ПП «СТМ-Сервіс» задоволено та визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 27.07.2011 року № 0000532301/2464, № 0000542301/2465.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "СТМ-Сервіс" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
Відповідач не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, неповне та невірне з`ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.11.2011 р. по справі №2а-1670/6704/11 в повному обсязі та ухвалити нове рішення по даній справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови пп.7.4.1, 7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.п. 5.3.2, 5.3.9. п.5.3 ст. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства» та не врахування обставин зазначених в акті перевірки щодо завищення позивачем в перевіряємому періоді валових витрат та податкового кредиту, у зв'язку із не підтвердженням в ході перевірки фактичного надання позивачу будівельно-монтажних робіт ТОВ «БК «Блумарін Буд», ПП «Інбуд», ПП ОСОБА_5, факту поставки будматеріалів від ТОВ «ДесаЛТД», ТОВ «Білайт прім», ПП «Комплект-СпецСервіс» та придбання послуг по ремонту двигунів від ПП ОСОБА_4
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити та скасувати постанову суду першої інстанції по даній справі та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.
Представник позивач в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просив суд апеляційної інстанції залишити їх без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції від 23.11.2011 року по справі №2а-6704/11/2070 - без змін, як законну та обґрунтовану.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, уповноваженими особами Кременчуцькою ОДПІ у період з 25.06.2011 року по 04.07.2011 року проведено позапланову виїзну перевірку ПП "СТМ-Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.12.2007 року по 31.05.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.12.2007 року по 31.05.2011 року.
Результати перевірки складено акт від 13.07.2011 року № 4858/23-209/35107258, в якому відображено порушення позивачем:
- підпункту 1.32 статті 1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 416 952 грн., у тому числі за 4 квартал 2009 року в сумі 37 622 грн., 3 квартал 2010 року в сумі 47 985 грн., 4 квартал 2010 року в сумі 329 640 грн., 1 квартал 2011 року в сумі 1 705 грн.;
- підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 399 433 грн., у тому числі за: вересень 2010 року -19 045 грн., жовтень 2010 року -72 490 грн., листопад 2010 року - 93 932 грн., грудень 2010 року - 89 145 грн., березень 2011 року - 20 833 грн., квітень 2011 року - 61 989 грн., травень 2011 року - 41 999 грн.
На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 27.07.2011 року:
- № 0000532301/2464, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 520 764 грн. 75 коп., в тому числі: 416 952 грн. - основний платіж, 103 812 грн. 75 коп. - штрафна (фінансова) санкція;
- № 0000542301/2465, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у загальному розмірі 468 087 грн., в тому числі: 399 433 грн. - основний платіж, 68 654 грн. - штрафна (фінансова) санкція.
Позивач не погодився з рішенням відповідача та подав адміністративний позов до Харківського окружного адміністративного суду.
Задовольняючи позовні вимоги про скасування спірних податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції виходив з їх обгрунтованості та правомірності .
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень стали відображені в акті перевірки висновки контролюючого органу про: завищення позивачем валових витрат, понесених при придбанні товарів (робіт, послуг) та податкового кредиту з придбання послуг по будівництву від ПП «Інбуд», ТОВ «БК» Блумарин Буд», ПП ОСОБА_5, поставки будматеріалів від ТОВ «ДесаЛТД», ТОВ «Білайт прім», ПП «Комплект-СпецСервіс» та придбання послуг по ремонту двигунів від ПП ОСОБА_4 з посиланням на безтоварність вказаних правочинів.
Суд апеляційної інстанції, беручи до уваги фактичні обставини у справі та досліджені у судовому засіданні письмові документи, вважає вказані твердження відповідача помилковими, безпідставними, з огляду на таке.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, між позивачем та ПП ОСОБА_4 01.08.2010 року укладено договір № 351/0208, за умовами якого Виконавець ( ПП ОСОБА_4) зобов'язується надавати позивачу (Замовнику) послуги по підтриманню устаткування замовника (установка ГНБ Vermeer D24A і водовозу ЗІЛ ММЗ 554) в справному стані. Розрахунок за виконані роботи проводиться на основі акту виконаних робіт. Вказані умови договору виконані в повному обсязі, замовник по об'єму якості і строкам претензій не має, в підтвердження чого сторонами складено акт виконаних робіт.
Оплата отриманих послуг здійснена позивачем у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками.
Крім того між позивачем та ФОП ОСОБА_5 укладено договір оренди обладнання від 11.01.2010 року № 02-250708 із строком оренди до 31.12.2012 року, відповідно до якого Орендодавець (ФОП ОСОБА_5) передає Орендареві (ПП "СТМ-Сервіс) в строкове платне користування обладнання, зокрема, установку для безтраншейного прокладання труб Vermeer D24A. Вказані послуги отримані позивачем в повному обсязі та проведена оплата за надані послуги.
Крім того, позивачем (Замовник) укладено із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 договори надання послуг від 01.11.2009 року № 1/11 та від 20.01.2010 року № 16/351/01, за умовами яких, виконавець зобов'язується надавати наступні послуги: робота оператором комплексу ГНБ Vermeer D24A і PRO по усній заявці на будівельних об'єктах замовника; улаштування лотків водопровідних та каналізаційних колодязів. Розрахунок за виконані роботи проводиться на основі акту виконаних робіт.
Відповідно до актів виконаних робіт, Виконавець виконав для ПП «СТМ-Сервіс», а Замовник прийняв і зобов'язується оплатити роботи по вказаних договорах, послуги надано якісно та в установлені строки, сторони претензій один до одного не мають.
Розрахунок за отримані послуги проведено позивачем у безготівковій формі.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що послуги, отримані від ФОП ОСОБА_5, згідно договору надання послуг від 01.11.2009 року № 1/11, використовувалися у господарській діяльності позивача, а саме: для виконання підрядних робіт за замовленням Управління по інвестиціям і будівництву виконавчого комітету Комсомольської міської ради на об'єкті будівництва - ливнева каналізація мікрорайонів нової забудівлі з очисними спорудами м. Комсомольська 1-ї черги, а послуги, отримані позивачем від ФОП ОСОБА_5, згідно договору надання послуг від 20.01.2010 року № 16/351/01, використовувалися у господарській діяльності позивача для виконання підрядних робіт на замовлення Управління по інвестиціях та будівництву виконавчого комітету Комсомольської міської ради на об'єкті будівництва - «Зовнішні каналізаційні мережі мікрорайону Піддубне-ІІ черга», за адресою: м. Комсомольськ, мікрорайон Піддубне.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що між ПП «СТМ-Сервіс» (Підрядник) та Управлінням по інвестиціях та будівництву виконавчого комітету Комсомольської міської ради (Замовник) укладено договір підряду від 02.04.2010 року № 1/10с, за умовами якого Підрядник забезпечує власними і залученими силами та засобами виконання комплексу будівельно-монтажних робіт на об'єкті будівництва - «Зовнішні каналізаційні мережі мікрорайону Піддубне-ІІ черга», за адресою: м. Комсомольськ, мікрорайон Піддубне.
Пунктами 8.1, 8.2 Договору підряду від 02.04.2010 року № 1/10с передбачено можливість залучення Підрядником до виконання робіт субпідрядників за погодженням із Замовником за вибором Підрядника, письмово погодивши про залучення субпідрядника до початку виконання підрядних робіт.
Листом від 06.04.2010 року № 06/156/1, на запит ПП «СТМ-Сервіс», управління по інвестиціях та будівництву виконавчого комітету Комсомольської міської ради повідомлено про можливість залучення фізичних чи юридичних осіб для виконання будівельно-монтажних робіт на підставі пункту 1.1 розділу 1 договору від 02.04.2010 року № 1/10с по об'єкту - Зовнішні каналізаційні мережі мікрорайону Піддубне-ІІ черга.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем з метою виконання вищезазначеного договору укладено договори підряду із субпідрядниками ТОВ БК «Блумарін Буд» та ПП «Інбуд».
За умовами договору підряду від 04.10.2010 року № 35-98, укладеного позивачем (Замовник) із ТОВ БК «Блумарін Буд» (Підрядник), ТОВ БК «Блумарін Буд» виконувало роботи по будівництву самоприливних колодязів збірного бетону діаметром 1000 мм, кількістю 82, загальною вартістю 591797 грн., в т.ч. ПДВ - 98 633 грн.
На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій із даним контрагентом позивачем надано суду договір підряду, ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції серії АВ №555413 (із строком дії з 08.09.2010 року по 08.09.2013 року), локальний кошторис на виконання робіт за договором, угоду про договірну ціну на будівництво, акти приймання виконаних робіт.
Як вбачається із актів приймання виконаних робіт ТОВ БК «Блумарін Буд» виконувало роботи по будівництву колодязів діаметром 1000 мм, кількістю 82 штуки на об'єкті - зовнішні каналізаційні мережі мікрорайону Піддубне 2 черга.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що договірна ціна на будівництво відповідає вартості робіт, визначеній у кошторисі на виконання робіт.
Згідно умов договору підряду від 05.11.2010 року № 351/11, укладеного позивачем із ПП «Інбуд», ПП «Інбуд» виконувало роботи по будівництву самоприливного колектора діаметром 200 мм та довжиною 1850 м з поліетиленових труб в мікрорайоні Піддубне, загальною вартістю 205 420 грн., в т.ч. 34 236 грн. 67 коп.
На виконання вищевказаного договору ПП «Інбуд» виписано ПП «СТМ-Сервіс» податкову накладну та складено акт про виконання підрядних робіт, копії яких долучено до матеріалів справи.
Оплата отриманих від ТОВ БК «Блумарін Буд» та ПП «Інбуд» послуг здійснювалась позивачем у безготівковій формі та підтверджується банківськими виписками, копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Крім того, 22.11.2010 року між ПП «СТМ-Сервіс» (Покупець) та ТОВ «Деса ЛТД» (Постачальник) укладено договір купівлі-продажу № 351/10-11-01, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти й оплатити наступний товар: труби пвх Ф 200 мм довжиною 12 м - 18 штук, Ф 200 мм довжиною 11 м - 3 штуки, Ф 200 довжиною 4 м - 1 штука; комплектну насосну станцію GEF PS 277 - 1 штуку з резервуаром; шафу керування насосами - 1 штуку; люки для каналізаційних колодязів важкі - 35 штук. Сума договору складає 301 244 грн. 30 коп. (з ПДВ). Постачальник зобов'язується поставити товар протягом 10 днів з моменту підписання даного договору власним автотранспортом на об'єкт покупця: м. Комсомольськ, Полтавська область.
На виконання вказаного договору ТОВ «Деса ЛТД» 25.11.2010 року виписано ПП «СТМ-Сервіс» податкову накладну № 329 на загальну суму 301 244 грн. 30 коп. (в т.ч. ПДВ - 50 207 грн. 38 коп.) та видаткову накладну №327, копії яких долучено до матеріалів справи.
Також, між позивачем (Покупець) та ТОВ «Билайт Прим» (Постачальник) укладено договір купівлі-продажу від 13.09.2010 року № 351/10-09-01, згідно умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти й оплатити наступний товар: труби пвх Ф 200 мм довжиною 12 м - 82 штук, Ф 200 мм довжиною 10 м - 6 штук, загальною кількістю товару 1 044 м. Сума договору складає 184 728 грн. (з ПДВ). Постачальник зобов'язується поставити товар протягом 10 днів з моменту підписання даного договору власним автотранспортом на об'єкт покупця: м. Комсомольськ, Полтавська область.
Фактичне здійснення господарських операцій підтверджується наступними первинними документами: податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями про оплату товару, копії яких долучені до матеріалів справи.
Крім того, позивач 17.03.2011 року уклав договір № 25/03-11 із ПП «Комплект-СпецСервіс» щодо поставки позивачу товару, загальний опис якого, комплектація, кількість та ціна визначаються сторонами у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору. Загальна договірна ціна товару за цим Договором визначається специфікаціями (труби, бентоніт).
Як вбачається із матеріалів справи, виконання вказаних договорів оформлено податковими накладними та видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Транспортування придбаного у ПП «Комплект-СпецСервіс» товару здійснювалося мікроавтобусом Рено-Мастер, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить директору підприємства ПП «СТМ-Сервіс» - ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, копія якого долучена до матеріалів справи.
Розрахунок за отримані від ТОВ «Деса ЛТД», ТОВ «Билайт Прим» та ПП «Комплект-СпецСервіс» товари проводився позивачем у безготівковій формі та його проведення підтверджується банківськими виписками, копії яких долучено до матеріалів справи.
Позивачем віднесено до складу валових витрат суми, перераховані ним Продавцям в рахунок оплати отриманих товарів.
Використання придбаного у ТОВ «Билайт Прим», ТОВ «Деса ЛТД» та ПП «Комплект-Спецсервіс» товару згідно вищевказаних договорів у господарській діяльності позивача, підтверджується актами виконаних робіт, згідно з якими товар використаний для виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті будівництва - зовнішні каналізаційні мережі мікрорайону Піддубне 2 черга, згідно договору від 02.04.2010 року № 1/10с.
Крім того, товар, придбаний у ПП «Комплект-Спецсервіс» використаний позивачем при виконанні будівельно-монтажних робіт на об'єктах будівництва для ВАТ "Полтавагаз", ПП "Гарант-Енерго", ТОВ "Фоззі-Фуд", ПП "Фірма Квант плюс", ПП "Енергосталь", ВАТ "Полтавський ГОК".
Позивачем надані суду документи щодо фактичного здійснення підрядних робіт, зокрема, довідки про вартість виконаних робіт форми КБ -3 та акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ - 2в, типові форми яких визначені наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 року № 237/5 "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві, а також які відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (копії яких долучені до матеріалів справи).
Згідно п. 1.32. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Пунктом 5.2. цього закону встановлено, що до складу валових витрат включаються:
5.2.1. Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Відповідно до п.п.11.2.1. цього закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;
або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт і послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат придбання будівельно-монтажних робіт від ТОВ «БК «Блумарін Буд», ПП «Інбуд», ПП ОСОБА_5, будматеріалів від ТОВ «ДесаЛТД», ТОВ «Білайт прім», ПП «Комплект-СпецСервіс», придбання послуг по ремонту двигунів від ПП ОСОБА_4, а отже донарахування податку на прибуток в сумі 416 952 грн. та відповідно нарахування штрафних санкцій на суму 103 812 грн. 75 коп., суд вважає необґрунтованим.
Крім того, як встановлено в суді першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, податковий кредит позивача по господарських операціях з ТОВ «БК «Блумарін Буд», ПП «Інбуд», ТОВ «ДесаЛТД», ТОВ «Білайт прім», ПП «Комплект-СпецСервіс» було сформовано на підставі виданих контрагентами податкових накладних, які містить усі обов`язкові реквізити, передбачені вимогами підпункту 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість": порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Колегія суддів також вважає за необхідне відмітити, що як позивач - ПП "СТМ-Сервіс, так і його контрагенти: ТОВ «БК «Блумарін Буд», ПП «Інбуд», ТОВ «ДесаЛТД», ТОВ «Білайт прім», ПП «Комплект-СпецСервіс» на час вчинення спірних господарських угод мали статус платника ПДВ, на що вказано в акті перевірки.
Відповідно до п. п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Виходячи зі змісту пп. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом (іншим подібним документом згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Положеннями пп. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" регламентовано, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по реальним господарським операціям, повністю підтвердженим відповідними первинними документами.
Крім того колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що виконання одним платником податків своїх зобов'язань перед бюджетом не ставиться у залежність від виконання зазначених зобов'язань будь-яким іншим платником податків.
Колегія суддів звертає увагу на приписи ч.2 ст.8 КАС України, яка зобов'язує суд застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.
Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних рішень.
Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.11.2011р. по справі № 2а-1670/6704/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т. С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.
Повний текст ухвали виготовлений 13.02.2012 р.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2012 |
Оприлюднено | 15.05.2012 |
Номер документу | 23948003 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Жигилій С.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні