Ухвала

від 21.02.2012 по справі 2а-1670/7461/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 р.Справа № 2а-1670/7461/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.10.2011р. по справі № 2а-1670/7461/11

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0033901702/11365 від 10.08.2011р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 11 844,16 грн, з яких основний платіж - 9 475,33 грн, штрафні санкції - 2 368,83 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що спірні господарські операції підтверджені необхідними бухгалтерськими документами, а висновок податкового органу про безтоварність господарських операцій вважає необгрунтованим. На час здійснення господарських операцій з Приватним підприємством «Калісто» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КреміньТрансбіт» підприємства були зареєстровані в установленому порядку, в тому числі як платники податку на додану вартість.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.10.2011 року позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області №0033901702/11365 від 10 серпня 2011 року.

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція у Полтавській області, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.10.2011р. та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 НОМЕР_2, наявної у матеріалах справи, 14.02.2007р. ФОП ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області в якості суб'єкта господарювання (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

З 07.09.2007р. ФОП ОСОБА_1 є платником ПДВ, що підтверджується копією свідоцтва НОМЕР_3 серії НБ НОМЕР_4, наявною у матеріалах справи.

На підставі пункту 79.2. статті 79 Податкового кодексу України, наказу КОДПІ у Полтавській області від 08.07.2011р. №3645 та відповідно повідомлення від 08.07.2011р. №6132/м/17-315, КОДПІ у Полтавській області проведено позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 по питанню взаємовідносин з ТОВ «Кремінь Трансбіт» за період з 01.08.2010р. по 30.12.2010р. та ПП «Калісто» за період з 01.05.2010р. по 30.09.2010р.

Перевіркою встановлено заниження ПДВ, у періоді, що перевірявся, на суму 9 475,33 грн.

За результатами перевірки складено акт 5012/17-311/НОМЕР_1 від 22.07.2011р., у якому зафіксовано порушення позивачем вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість".

10.08.2011р. на підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення №0033901702/11365, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 11 844,16 грн, з яких основний платіж - 9 475.33 грн, штрафні санкції - 2 368.83 грн.

Колегія суддів зазначає, що згідно акту перевірки підставою для нарахування позивачу грошового зобов`язання з ПДВ у сумі 9 475,33 грн стали господарські операція між позивачем та ПП «Калісто», ТОВ «Кремінь Трансбіт».

Як встановлено перевіркою, 01.07.2010р. між позивачем та ПП «Калісто» укладено договір за умовами якого ПП «Калісто» зобов'язався передати на платній основі у власність ФОП ОСОБА_1 дизельне пальне.

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, 01.04.1997р. ПП «Калісто» зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради в якості суб'єкта господарювання (ідентифікаційний код 24670538), з 17.07.1997р. підприємство є платником ПДВ (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №28257641 серія НВ№273361 від 17.07.1997р.). Видами діяльності підприємства за КВЕД є оптова торгівля паливом, автомобілями, автомобільними деталями та приладдям, будівельними матеріалами, інша оптова торгівля, технічне обслуговування та ремонт автомобілів, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №315506.

У липні 2010 року позивач придбав у ПП «Калісто» дизельне пальне на суму 36 852,00 грн, з яких 6142,00 грн. - сума ПДВ (податкова накладна №552 від 19.07.2010)

Господарські операції підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями видаткової накладної №РН-0000551 від 19.07.2010, рахунком-фактурою №СФ-0000305 від 19.07.2010, реєстром отриманих та виданих податкових накладних. Оплата за придбаний товар здійснювалась готівкою, що підтверджується копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів №534 від 19.07.2010, №540 від 20.07.2010, №546 від 21.07.2010, №549 від 22.07.2010.

Транспортування дизельного пального здійснювалось власним транспортом позивача, а саме: МАЗ НОМЕР_6, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ліцензії серія АВ НОМЕР_5 про надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі), товарно-транспортної накладної від 19.07.2010р. 02 ВВТ.

Придбане дизельне пальне ФОП ОСОБА_1 використовував у власній господарській діяльності під час здійснення перевезень вантажів, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями подорожніх листів автомобіля МАЗ д.н.з. НОМЕР_6, який належить позивачу.

На підставі податкових накладних позивач відніс до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 6 142,00 грн.

У жовтні 2010 року позивач придбав у ТОВ «КреміньТрансбіт» КПП в зборі євро 2 б/у на суму 20 000,00 грн, з яких 3 333,33 грн - сума ПДВ.

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, 18.03.2010р. ТОВ «КреміньТрансбіт» зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області в якості суб'єкта господарювання (ідентифікаційний код 37015929) та з 14.04.2010р. є платником податку на додану вартість (свідоцтво №100279526 серії НБ №201524). Видами діяльності підприємства за КВЕД є оптова торгівля паливом, зерном, насінням та кормами для тварин, будівельними матеріалами, інші види оптової торгівлі, дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №275809.

Господарські операції підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями податкової накладної №847 від 08.10.2010р., видаткової накладної №РН-0000239 від 08.10.2010р., рахунком-фактурою №СФ-0000239 від 08.10.2010р., реєстром отриманих та виданих податкових накладних. Оплата за придбаний товар здійснювалась готівкою, що підтверджується копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів №313 від 08.10.2010, №319 від 11.10.2010р..

Транспортування коробок передач здійснювалось власним транспортом позивача, а саме: МАЗ НОМЕР_6, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ліцензії серія АВ НОМЕР_5 про надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі), свідоцтва про допущення транспортних засобів до превезення визначених небезпечних вантажів, термін дії якого продовжено до 30.03.2012р., товарно-транспортної накладної від 08.10.2010р. АВА №2, звіту про роботу вантажного автотранспорта ФОП ОСОБА_1 та подорожніх листів.

Факт використання позивачем у власній господарській діяльності коробок передач підтверджується складеним позивачем актом списання №СПТ-000012 від 11.10.2010 на суму 20000,00 грн, у тому числі ПДВ - 3333,33 грн.

На підставі податкових накладних позивач відніс до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 3333,33 грн.

Колегія суддів зазначає, що пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

При цьому, підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Аналогічні вимоги містяться і в пункті 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165, який визначає, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно із пунктом 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Відповідно до підпункту 7.7.1. Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

На підтвердження сформованого податкового кредиту у розмірі 9475,33 грн за липень, жовтень 2010 року ФОП ОСОБА_1 надав копії договорів, податкових та видаткових накладних, товарно-транспортих накладних, рахунків-фактури, квитанції до прибуткового касового ордеру.

Враховуючи вищезазначене та приймаючи до уваги те, що ПП «Калісто», ТОВ «Кремінь Трансбіт» під час здійснення господарських операцій були зареєстровані в установленому порядку та мали право видавати податкові накладні, висновок КОДПІ у Полтавській області про заниження ФОП ОСОБА_1 податку на додану вартість у липні, жовтні 2010 року на суму 9 475,33 грн є неправомірним, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0033901702/11365 від 10.08.2011р. є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів зазначає, що належних доказів, якіб свідчили про порушення законодавства при здійсненні зазначених господарських операцій, доказів їх безтоварності, нікчемності податковим органом не надано. Висновки відповідача ґрунтуються на припущеннях.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.10.2011р. по справі № 2а-1670/7461/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М. Судді (підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.