Постанова

від 06.10.2011 по справі 2а-1670/7461/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7461/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

при секретарі - Міщенко Р.В.,

за участю:

представника позивача -ОСОБА_1,

представника відповідача -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

12 вересня 2011 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3А.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі - відповідач, КОДПІ у Полтавській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0033901702/11365 від 10.08.2011 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 11 844,16 грн, з яких основний платіж - 9 475,33 грн, штрафні санкції - 2 368,83 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірні господарські операції підтверджені необхідними бухгалтерськими документами, а висновок податкового органу про безтоварність господарських операцій вважає необгрунтованими. На час здійснення господарських операцій з Приватним підприємством «Калісто»(далі -ПП «Калісто») та Товариством з обмеженою відповідальністю «КреміньТрансбіт»(далі -ТОВ «КреміньТрансбіт») підприємства були зареєстровані в установленому порядку, в тому числі як платники податку на додану вартість.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив суд у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 №299619, наявної у матеріалах справи, 14.02.2007 ФОП ОСОБА_3 зареєстрований виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області в якості суб'єкта господарювання (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

З 07.09.2007 ФОП ОСОБА_3 є платником ПДВ, що підтверджується копією свідоцтва №100063279 серії НБ №094452, наявною у матеріалах справи.

На підставі пункту 79.2. статті 79 Податкового кодексу України, наказу КОДПІ у Полтавській області від 08.07.2011 №3645 та відповідно повідомлення від 08.07.2011 №6132/м/17-315, КОДПІ у Полтавській області проведено позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 по питанню взаємовідносин з ТОВ «Кремінь Трансбіт»за період з 01.08.2010 по 30.12.2010 та ПП «Калісто»за період з 01.05.2010 по 30.09.2010.

Перевіркою встановлено заниження ПДВ, у періоді, що перевірявся, на суму 9 475,33 грн.

За результатами перевірки складено акт 5012/17-311/НОМЕР_1 від 22.07.2011 (далі - акт перевірки), у якому зафіксовано порушення позивачем вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість".

10.08.2011 на підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення №0033901702/11365, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 11 844,16 грн, з яких основний платіж - 9 475.33 грн, штрафні санкції - 2 368.83 грн.

ФОП ОСОБА_3 не погодився із винесеними КОДПІ у Полтавській області податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0033901702/11365 від 10.08.2011, суд встановив наступне.

Згідно акту перевірки підставою для нарахування позивачу грошового зобов`язання з ПДВ у сумі 9 475,33 грн стали господарські операція між позивачем та ПП «Калісто», ТОВ «Кремінь Трансбіт».

Як встановлено перевіркою, 01.07.2010 між позивачем та ПП «Калісто»укладено договір за умовами якого ПП «Калісто»зобов'язався передати на платній основі у власність ФОП ОСОБА_3 дизельне пальне.

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, 01.04.1997 ПП «Калісто»зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради в якості суб'єкта господарювання (ідентифікаційний код 24670538), з 17.07.1997 підприємство є платником ПДВ (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №28257641 серія НВ№273361 від 17.07.1997). Видами діяльності підприємства за КВЕД є оптова торгівля паливом, автомобілями, автомобільними деталями та приладдям, будівельними матеріалами, інша оптова торгівля, технічне обслуговування та ремонт автомобілів, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №315506.

У липні 2010 року позивач придбав у ПП «Калісто»дизельне пальне на суму 36 852,00 грн, з яких 6 142,00 грн -сума ПДВ (податкова накладна №552 від 19.07.2010)

Господарські операції підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями видаткової накладної №РН-0000551 від 19.07.2010, рахунком-фактурою №СФ-0000305 від 19.07.2010, реєстром отриманих та виданих податкових накладних. Оплата за придбаний товар здійснювалась готівкою, що підтверджується копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів №534 від 19.07.2010, №540 від 20.07.2010, №546 від 21.07.2010, №549 від 22.07.2010.

Транспортування дизельного пального здійснювалось власним транспортом позивача, а саме: МАЗ 12490 СК, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ліцензії серія АВ №334173 про надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі), товарно-транспортної накладної від 19.07.2010 02 ВВТ.

Придбане дизельне пальне ФОП ОСОБА_3 використовував у власній господарській діяльності під час здійснення перевезень вантажів, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями подорожніх листів автомобіля НОМЕР_2, який належить позивачу.

На підставі податкових накладних позивач відніс до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 6 142,00 грн.

У жовтні 2010 року позивач придбав у ТОВ «КреміньТрансбіт»КПП в зборі євро 2 б/у на суму 20 000,00 грн, з яких 3 333,33 грн -сума ПДВ.

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, 18.03.2010 ТОВ «КреміньТрансбіт»зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області в якості суб'єкта господарювання (ідентифікаційний код 37015929) та з 14.04.2010 є платником податку на додану вартість (свідоцтво №100279526 серії НБ №201524). Видами діяльності підприємства за КВЕД є оптова торгівля паливом, зерном, насінням та кормами для тварин, будівельними матеріалами, інші види оптової торгівлі, дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №275809.

Господарські операції підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями податкової накладної №847 від 08.10.2010, видаткової накладної №РН-0000239 від 08.10.2010, рахунком-фактурою №СФ-0000239 від 08.10.2010, реєстром отриманих та виданих податкових накладних. Оплата за придбаний товар здійснювалась готівкою, що підтверджується копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів №313 від 08.10.2010, №319 від 11.10.2010.

Транспортування коробок передач здійснювалось власним транспортом позивача, а саме: МАЗ 12490 СК, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ліцензії серія АВ №334173 про надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі), свідоцтва про допущення транспортних засобів до превезення визначених небезпечних вантажів, термін дії якого продовжено до 30.03.2012, товарно-транспортної накладної від 08.10.2010 АВА №2, звіту про роботу вантажного автотранспорта ФОП ОСОБА_3 та подорожніх листів.

Факт використання позивачем у власній господарській діяльності коробок передач підтверджується складеним позивачем актом списання №СПТ-000012 від 11.10.2010 на суму 20 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 3333,33 грн.

На підставі податкових накладних позивач відніс до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 3333,33 грн.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

При цьому підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Аналогічні вимоги містяться і в пункті 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165, який визначає, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно із пунктом 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Відповідно до підпункту 7.7.1. Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

На підтвердження сформованого податкового кредиту у розмірі 9 475,33 грн за липень, жовтень 2010 року ФОП ОСОБА_3 надав копії договорів, податкових та видаткових накладних, товарно-транспортих накладних, рахунків-фактури, квитанції до прибуткового касового ордеру.

Враховуючи вищезазначене та приймаючи до уваги те, що ПП «Калісто», ТОВ «Кремінь Трансбіт»під час здійснення господарських операцій були зареєстровані в установленому порядку та мали право видавати податкові накладні, суд вважає, що висновок КОДПІ у Полтавській області про заниження ФОП ОСОБА_3 податку на додану вартість у липні, жовтні 2010 року на суму 9 475,33 грн є неправомірним, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0033901702/11365 від 10.08.2011 є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області №0033901702/11365 від 10 серпня 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, квартал 297АДРЕСА_1, м. Кременчук, Полтавська область) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 11 жовтня 2011 року.

Суддя К.І. Клочко