Ухвала

від 27.04.2012 по справі 6/162-б-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 квітня 2012 р. № 6/162-Б-07

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУдовиченка О.С., суддів:Владимиренко С.В., Добролюбової Т.В., Могил С.К., Селіваненка В.П.,

розглянувши заяву арбітражного керуючого, ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський фінансовий альянс" Акопяна Гаджика Гарагеновича, про перегляд постановиВищого господарського суду України від 06.12.2011 у справі№ 6/162-Б-07 за заявою Державної податкової інспекції у місті Херсоні доТовариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський фінансовий альянс" про визнання банкрутом,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 08.07.2011 у справі

№6/162-Б-07 заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський фінансовий альянс" Акопяна Гаджика Гарагеновича задоволено: визнано недійсним договір купівлі - продажу від 13.12.2006, укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонський фінансовий альянс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донгорінвестстрой - 06", про купівлю-продаж нежитлових будівель і споруд, розташованих за адресою Автономна Республіка Крим, м. Алушта, смт. Партеніт, вул. Фрунзенське шосе, буд. 12-д (дванадцять "д"), номер правочину відповідно до Витягу з Державного реєстру правочинів №1789097, посвідчений 13.12.2006 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7, номер у реєстрі нотаріальних дій № 2367, бланки: ВЕІ 565116; вилучено від Товариства з обмеженою відповідальністю "Донгорінвестстрой - 06" нежитлові будівлі та споруди, що розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алушта, смт. Партеніт, вул. Фрунзенське шосе, буд. 12-д (дванадцять "д"), а саме: казарма літ. А, загальною площею 895,0 м.кв., навіс а, навіс а1, ґанок, сходи; казарма Б, загальною площею 902,3 м.кв., навіс б, навіс б1, ґанок, сходи, баня в, загальною площею 270,4 м.кв., ґанок, штаб Г, загальною площею 152,3 м.кв., прибудова Г1, тамбур г, навіс г1, ґанок, клуб Д, загальною площею 624,9 м.кв., цокольний поверх п/Д, прибудова Д1, ґанок, ґанок, ґанок, ґанок, туалет Е, загальною площею 182,2 м.кв., ґанок, харчувальня Ж, загальною площею 714,0 мкв., склад п/Ж, прибудова Ж1, прибудова Ж2, навіс ж, норміровочна 3, загальною площею 29,7 м.кв., ґанок, склад И, загальною площею 16,5 м.кв., гараж К, загальною площею 48,5 м.кв., гараж Л, загальною площею 33,6 м.кв., склад М, загальною площею 4,3 м.кв., майновий склад Н, загальною площею 87,7 м.кв., склад О, загальною площею 71,7 м.кв., склад П, загальною площею 81,9 м.кв., сходи, майстерня Р, загальною площею 19,8 м.кв., господарський блок С, загальною площею 7,0 м.кв., КПП-Т, загальною площею 31,7 м.кв., ґанок, тренажерний склад У, загальною площею 62,5 м.кв., туалет Ф, загальною площею 97,3 м.кв., ганок, ганок, ганок, туалет X, загальною площею 8,4 м.кв., магазин Ц, загальною площею 62,9 м.кв., навіс Ч, навіс Ш, навіс Щ, споруди, та ухвалено передати зазначені будівлі і споруди Товариству з обмеженою відповідальністю "Херсонський фінансовий альянс", ідентифікаційний код 33391493, Аеропорт ЦА, м. Херсон в особі ліквідатора арбітражного керуючого Акопяна Гаджика Гарагеновича; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський фінансовий альянс грошові кошти в сумі 2 020 000 грн. (два мільйона двадцять тисяч) грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.08.2011 у даній справі ухвалу господарського суду Херсонської області від 08.07.2011 скасовано; відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський фінансовий альянс" Акопяна Гаджика Гарагеновича про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 13.12.2006, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонський фінансовий альянс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донгорінвестстрой-06"; провадження у справі

№6/162-Б-07 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Дастор" припинено; справу передано господарському суду Одеської області для подальшого розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2011 у справі

№6/162-Б-07 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.08.2011 залишено без змін.

Арбітражний керуючий, ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський фінансовий альянс" Акопян Гаджик Гарагенович звернувся із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 06.12.2011 у справі №6/162-Б-07, в якій просить зазначену постанову скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду касаційної інстанції, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права (зокрема, частини десятої статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування доводів, викладених у заяві, заявник посилається на постанови Вищого господарського суду України від 23.05.2006 у справі №16/134-05, від 15.01.2008 у справі №4/100, від 04.02.2009 у справі №10/518/05.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як вбачається зі змісту постанови від 06.12.2011 у справі №6/162-Б-07 Вищий господарський суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви ліквідатора боржника про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного за участю боржника, та застосування наслідків недійсності такого правочину, оскільки судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що оспорюваний правочин відповідає приписам статті 203 Цивільного кодексу України (зокрема, волевиявлення боржника при укладенні договору купівлі-продажу було вільним та відповідало його внутрішній волі, сторонами дотримано приписи законодавства щодо його нотаріального посвідчення) та зобов'язання за ним виконано сторонами. Крім того, ліквідатором не доведено наявності підстав для визнання такого договору недійсним відповідно до положень частини 11 статті 17 Закону про банкрутство, а саме: факту завдання або загрози завдання збитків кредиторам в результаті укладення договору, а також факту того, що особа, яка уклала оспорюваний договір купівлі-продажу з боржником, є заінтересованою особою стосовно боржника в розумінні статті 1 Закону про банкрутство. Разом з тим, апеляційний господарський суд зазначив про сплив позовної давності щодо вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу, про застосування якої заявлено іншої стороною у справі, враховуючи те, що клопотання про відновлення строку позовної давності ліквідатором не заявлялось, а поважні причини його пропуску місцевим господарським судом не встановлювались.

Водночас у постанові від 23.05.2006 у справі №16/134-05 Вищий господарський суд України дійшов висновку про відмову в позові щодо визнання недійсним договору застави з огляду на недоведеність позивачем наявності підстав для визнання його недійсним відповідно до частин 10, 11 статті 17 Закону про банкрутство (зокрема того, що позивачем можуть бути понесені збитки у зв'язку з виконанням цього договору).

Разом з тим, постановою Вищого господарського суду України від 15.01.2008 у справі №4/100 скасовано рішення та постанову судів попередніх інстанцій та відмовлено в позові про визнання недійсним договору застави. При цьому суд касаційної інстанції виходив з того, що позивач не є стороною оспорюваного правочину, а право особи, яка вважає, що її права порушені, не підлягає захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, стороною в якій така особа не є, у зв'язку з чим дійшов висновку про те, що місцевий господарський суд в порушення приписів статті 43 ГПК України не надав належної правової оцінки підставам позову. Крім того, Вищий господарський суд України зазначив про те, що станом на час прийняття оскаржуваних рішень у даній справі справа про банкрутство боржника перебувала на стадії розпорядження майном, тому права кредиторів боржника оспорюваним договором не порушені, оскільки у них ще не виникло право на їх оскарження відповідно до Закону про банкрутство (яким передбачено право оспорювати дійсність договору за участю боржника лише на стадії санації та ліквідації); більше того, господарський суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивача ще не було визнано в судовому порядку кредитором боржника у справі про його банкрутство.

З правового аналізу змісту наведених постанов Вищого господарського суду України вбачається, що суд касаційної інстанції у цих справах дійшов аналогічних правових висновків щодо відсутності підстав для визнання недійсними оспорюваних правочинів з урахуванням конкретних фактичних обставин у справах, у зв'язку з чим відсутні підстави стверджувати про неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права з ухваленням різних за змістом судових рішень.

Постанова Вищого господарського суду України від 04.02.2009 у справі №10/518/05 також не може бути доказом неоднакового застосування норм матеріального права з огляду на відмінність предметів судового розгляду в цій справі в порівнянні з постановою, про перегляд якої подано заяву. Так, предметом судового розгляду в справі №6/162-Б-07 є вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу, натомість в даній справі судами досліджувалося питання про наявність підстав для ліквідації юридичної особи та припинення провадження у справі про банкрутство, що виключає подібність правовідносин у цих справах у розумінні статті 111 16 ГПК України.

Враховуючи наведене, відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити арбітражному керуючому, ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський фінансовий альянс" Акопяну Гаджику Гарагеновичу в допуску справи №6/162-Б-07 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяО.Удовиченко Судді: С.Владимиренко Т.Добролюбова С.Могил В.Селіваненко

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)